Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1474/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2018. Зареєстровано: 16.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2018.
Дата набрання законної сили: 15.12.2020
Результат оскарження 15.12.2020 Центральний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.08.2018м. ДніпроСправа № 904/1474/18
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі  судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю.
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Альянс", м. Дніпро 
		про розірвання кредитного договору та стягнення коштів в сумі 130 594 577, 65 грн.   
		 
		Представники:
		від позивача: Христян О.М.; дов. № 3015-К-О від 17.07.18 р.; провідний юрисконсульт департаменту претензійно-позовної роботи;
		від відповідача: Німак Є.Ю.;  дов. б/н від 07.05.18 р.; представник.
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про розірвання кредитного договору № DNHSLON06922 від 28.10.2016 року та стягнення 122   444   855, 51 грн., що складають суму заборгованості за кредитним договором № DNHSLON06922 від 28.10.2016 року, 8   149   722, 14 грн. - відсотків.
		Ухвалою від 16.04.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1474/18 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.05.2018 р. 
		Ухвалою господарського суду від 07.05.2018 року за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено до 29.05.2018 р.
		Відповідач заперечує  проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що не отримував від банку кредитні кошти,  а надана останнім банківська виписка  не є первинним документом, яка б підтверджувала надання кредиту. Відносно наданого позивачем розрахунку відповідач зазначає, що останній  не містить детальної інформації про метод розрахунку відсотків та його формулу.
		Крім того, відповідач заперечує і факт надання банку попередньої вимоги про надання кредиту.
		Відносно вимоги про розірвання кредитного договору, відповідач зазначає, що розмір несплачених процентів є не значним порівняно з сумою кредиту, а тому це не може вважатись істотним порушенням умов договору та відповідно підставою для його розірвання.
		Вказані заперечення викладені відповідачем у відзиві на позов, який надійшов до суду 23.05.2018 р.
		Ухвалою від 29.05.2018 р. господарський суд відклав підготовче засідання до 13.06.2018 р.
		31.05.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із доводами відповідача та зазначає, що  перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується безпосередньо банківськими виписками, які є первинними бухгалтерськими документами і які відображають внутрішньобанківські операції. Крім того, позивач зазначає, що спірні грошові кошти були використані за цільовим призначенням та перераховані на погашення заборгованості за іншим кредитним договором.
		Відносно не надання відповідачем попередньої вимоги про надання кредиту, позивач зазначає, що оригінал вказаної вимоги досліджувався судом у судовому засіданні.
		Крім того, щодо істотності порушення умов спірного договору, банк зазначає, що не сплата відповідачем процентів за користування кредитом в строки, встановлені графіком, позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому це є підставою, на думку останнього, для його розірвання.
		13.06.2018 року відповідачем подано клопотання про призначення економічної експертизи, яке містить посилання на контррозрахунок розміру прострочених процентів, здійснений ТОВ "Комінтерн-Агро", проте, до матеріалів справи такий розрахунок залучено не було.
		Ухвалою від  13.06.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.07.2018 р. та відкладено підготовче засідання до 04.07.2018 р.
		У вказаній вище ухвалі господарським судом вирішено питання про відкладення розгляду клопотання відповідача про призначення економічної експертизи у справі та зобов'язано останнього надати контррозрахунок спірних сум, на який відповідач посилається у поданому клопотанні.
		04.07.2018 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, які зводяться до того, що банківська виписка є певним засобом інформування банком своїх клієнтів про рух коштів по рахунку, і призначається виключно для надання останнім.
		Від позивача надійшли заперечення проти призначення у справі експертизи, які зводяться до того, що відповідачем не було надано контррозрахунок спірних сум, а також позивачем у своїх запереченнях наведено розгорнутий розрахунок відсотків за користування кредитом.
		У підготовче засідання 04.07.2018 р. контррозрахунок спірних сум відповідач не надав, у зв'язку з чим ухвалою від 04.07.2018 р.  господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи з підстав його необґрунтованості; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.08.2018 р.
		05.07.2018 р. від позивача надійшло клопотання про прийняття доказів, а саме, копії листа ПАТ «Укрпошта» № 39-Б-01-1499 від 19.06.2018 р.
		Крім того, у вказаному вище клопотанні позивач просить поновити строк на подання доказів, у зв'язку з тим, вказаний лист підприємства зв'язку було отримано позивачем лише 19.06.2018 р.
		Зазначені вище докази господарським судом до розгляду не приймаються, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2, 8  ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		З огляду на те, що вказаний доказ поданий позивачем з порушенням встановленого судом строку та після закриття підготовчого провадження, останній судом до розгляду не приймається.
		Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що  відповідно до поданого клопотання, як зазначено самим позивачем, лист ПАТ «Укрпошта» отриманий ПАТ КБ «Приватбанк» 19.06.2018 р., а до суду останній був поданий через 2 тижні, а саме, 05.07.2018 р.
		В судовому засіданні 06.08.2018 р. представником позивача  була подана заява про залучення документів до матеріалів справи в підтвердження зміни найменування підприємства останнього.
		06.08.2018р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.).
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -   
		ВСТАНОВИВ:
		28.10.2016 р. Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (Позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Альянс», як Позичальником укладено Кредитний договір № DNHSLON06922 (далі - Кредитний договір).
		13.12.2016 р. сторони уклали Договір про внесення змін до Кредитного договору № DNHSLON06913 від 28.10.2016 р., в якому виклали Кредитний договір в новій редакції.
		Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Кредитного договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно з п. А1 Договору з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2 Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному у третьому абзаці п. 2.1.2. Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені Договором терміни
		Невідновлювальна кредитна лінія надається Банком для здійснення Позичальником платежів, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.
		Відповідно до   статті   1054 Цивільного кодексу України   за кредитним договором банк або інша   фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Усі істотні умови кредитування приведені в розділі «А» - «істотні умови кредитування» (п.1.3.).
		Згідно п. А2 Кредитного договору, ліміт цього Договору: 128   000 000 грн., у тому числі на наступні цілі: на реструктуризацію діючих кредитів, на сплату страхових платежів, для сплати за реєстрацією предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
		Відповідно до п. 2.1.2 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів  на поточний рахунок позичальника у день укладення договору.
		На виконання умов Кредитного Договору, Банком перераховано відповідачу кредитний транш на загальну суму 122   444   821, 51 грн. та 34 грн. на компенсацію витрат за реєстрацію обтяження у Державному реєстрі обтяжень, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 111-122).
		Вказані кошти були перераховані на погашення вже існуючих кредитів позичальника, як це передбачено п. А2 Кредитного договору.
		Згідно п. А3 Кредитного договору, термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Договору), з урахуванням змін, внесених  Договором про внесення змін від 13.12.2016 р.
		Так, згідно графіку зменшення поточного ліміту, остаточне повернення отриманих кредитних коштів - 01.10.2026 р.
		Відповідно до п. А6, А7, А8 Договору, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін від 13.12.2016 р., за користування кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою у розмірі 10, 5% річних.
		У випадку порушення Позичальником будь-якого з грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом за фіксованою ставкою у розмірі 10, 5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
		Датою сплати процентів є 25 число щоквартально, починаючи з 25.01.2017 року, якщо інше не передбачено п. 7.3. Договору.
		Згідно п. 4.7. Кредитного договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої сплати процентів, а також за період, який починається з попередньої сплати процентів, до поточної сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
		Відповідно до   ст. 526 Цивільного кодексу України   зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог   Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно наданого позивачем розрахунку сума нарахованих процентів за період з 28.10.2016 р. по 25.01.2018 р. складає 8   149   722, 14 грн. 
		Доказів  виконання зобов'язання щодо сплати нарахованих процентів за  спірний період, відповідач не надав.
		З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення  вказаної вище суми процентів, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Вимоги позивача щодо стягнення кредитних коштів в сумі 122   444   855, 51 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		За частиною першою   статті 1049 ЦК України   позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України,    якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Як вже встановлено вище, згідно графіку зменшення поточного ліміту, остаточне повернення отриманих кредитних коштів - 01.10.2026 р.
		Умовами кредитного договору та графіком до нього не встановлено обов'язку позичальника щодо повернення отриманих кредитних коштів частинами.
		Як і не встановлено право Банку вимагати дострокового повернення отриманого кредиту.
		Вказане право встановлено в п. 2.3.2 Кредитного договору від 28.10.2016 р., проте, як вже встановлено судом вище, 13.12.2016 р. сторони уклали кредитний договір в новій редакції, яка вказану умову про дострокове повернення кредиту не містить.
		Крім того, слід звернути увагу на те, що будь-яких інших обґрунтувань, розрахунків та доказів, які б  стали підставою для примусового повернення кредитних коштів в сумі 122     444     855, 51 грн., позивач у позовній заяві не вказав. 
		До того ж, звертаючись із даним позовом, ПАТ КБ «Приватбанк» просить розірвати спірний кредитний договір, у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем.
		Вказана вище вимога також задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Згідно ч. 1   ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		В п. 6.3. Кредитного договору сторони встановили, що цей договір може бути змінений або розірваний лише за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.
		Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» було надіслано на адресу відповідача пропозицію про дострокове розірвання договору та додаткову угоду, яка відповідачем підписана не була (а.с. 68-73).
		Тобто, сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання договору, як це передбачено його умовами.
		Приписами ч. 2   ст. 651      ЦК України   встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої   статті 651 ЦК України). 
		Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване під час укладення договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
		Вказане вище узгоджується із позицією Верховного суду, викладеній постанові від 20.06.2018 р. у справі № № 466/315/16-ц.
		Відповідно до ч. 1   ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1   ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Проте, позивачем не надано суду доказів, які б у розумінні зазначених норм матеріального права свідчили про наявність істотного порушення умов кредитного договору, що надавало б банку право на його дострокове розірвання.
		Крім того, частиною 2   ст. 652 ЦК України   встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Отже,      розірвання договору в судовому порядку може бути здійснено у випадку, коли сторони не досягли згоди щодо його розірвання, а також закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених   ч. 2   ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, наявність яких, відповідно до статтей   73,   74   Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів.
		З огляду на викладене, вимоги позивача щодо розірвання спірного кредитного договору задоволенню не підлягають.
		Разом з тим, заперечення відповідача із посиланнями на те, що банком не надано належних доказів видачі кредитних коштів судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
		Так, відповідно до змісту частини першої   статті 1050 ЦК України   з урахуванням статей   526,   527,   530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
		Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до   статті 9 Закону України      «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого   постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Таким чином, виписки з карткового рахунку, що містяться в матеріалах справи господарський суд вважає належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу.
		Крім того, 06.08.2018 р. позивач надав суду копію наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 р. про зміну типу банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, та зміну у зв'язку з вказаним найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
		Відповідні зміни Банком були  внесені до його статуту, копію витягу якого позивачем  також залучено до матеріалів справи.
		З огляду на викладене, господарський суд вважає необхідним внести відповідні зміни в найменування позивача.
		Керуючись ст.ст. 526, 651, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 75, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,       -
		          
		ВИРІШИВ:
		Внести зміни в найменування позивача у справі № 904/1474/18 з Публічного акціонерного  товариства Комерційний банк «Приватбанк»   на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Альянс» (49040, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Праці, будинок 2Т, кім. 22, код ЄДРПОУ 33563737) на користь Акціонерного  товариства Комерційний банк «Приватбанк»   8   149   722 (вісім мільйонів сто сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять дві гривні)  14 коп. відсотків за користування кредитом, 38   485 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень) 01 коп. судового збору.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
		 
		Повне рішення складено  16.08.2018 
		 
		Суддя  І.Ф. Мельниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...