Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/1204/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2018. Зареєстровано: 17.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2018.
Дата набрання законної сили: 09.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"09" серпня 2018 р. Справа № 909/1204/17
		 
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого суддіГалушко Н.А. (доповідач)
		суддівДанко Л.С.
		ОСОБА_1
		 
		секретар судового засідання Кишенюк Н.Т.
		 
		за участю представників учасників процесу:
		від позивача - ОСОБА_2, доручення №02-19/33 від 04.01.2018 видане до 31.12.18. та головний спеціаліст відділу екологічного контролю земельних ресурсів ОСОБА_3, доручення №02-19/125 від 17.01.18 терміном до 31.12.18
		від відповідача  ОСОБА_4 (посвідчення №426 від 05.07.2002)
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шкіряник", м.Болехів б/н від 17.05.2018
		на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 (суддя С.Кобецька, повний текст рішення складено 26.04.2018, м. Івано-Франківськ)
		у справі № 909/1204/17
		за позовом Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ 
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Шкіряник", м.Болехів
		про відшкодування шкоди в сумі 1 197 762,05грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ПАТ "Шкіряник" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн. 
		Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 у справі № 909/1204/17 (суддя С.Кобецька) позов задоволено. Стягнено з ПАТ "Шкіряник" 1 197 762,05грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земель та стягнено 17 966,43грн. судового збору.
		Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, отже вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		ПАТ "Шкіряник" подано апеляційну скаргу б/н від 17.05.2018, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 у справі № 909/1204/17 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, посилаючись на те, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішення суду не відповідають обставинам справи. 
		Зокрема, скаржник вважає, що дії та рішення позивача, якими встановлено вину відповідача в засміченні і забрудненні земель були предметом розгляду у справі №809/1143/17. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, залишеною в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, визнано протиправними та скасовано пункти 5,10,17 припису Державної екологічно інспекції у Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017, якими зокрема, зобов"язано ПрАТ "Шкіряник" ліквідувати засмічення земельної ділянки; провести рекультивацію земельної ділянки, яка зазнала змін внаслідок прориву трубопроводу. Перевірка підприємства здійснювалась під час зупинки виробничої діяльності ПрАТ "Шкіряник" у зв'язку з відсутністю сировини. Зважаючи на те, що всі процеси, пов'язані з утворенням стічних вод не здійснювались, то наказом голови правління ПрАТ "Шкіряник" було прийнято рішення про заміну безнапірного трубопроводу, призначеного для транспортування стічних вод. Викопаний із траншеї мінеральний шар ґрунту, який містив обрізки шкіри, тирсу був тимчасово складений поряд ділянки проходження трубопроводу, а після завершення робіт, очищений від невластивих йому включень, мінеральний шар був повернутий у траншею. Зазначає, що тимчасове складування вийнятого із траншеї ґрунту не підпадає під поняття засмічення земельної ділянки, а тому вважає необґрунтованими посилання позивача на ст.52 Закону України "Про охорону земель", яка стосується рекультивації земельних ділянок. А також зазначає, що положення Закону України «Про охорону земель» та Закону України «Про відходи» не стосуються виявленого порушення.
		Також, скаржник вважає, що судом не враховано, що визначення позивачем розміру шкоди, пов»язаної із засміченням і забрудненням земель проведено з порушенням ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171.
		Окрім того, на думку скаржника, судом безпідставно не враховано докази і обгрунтування відповідача, що відбулося пошкодження трубопроводу невідомими особами. Відповідальність за можливу шкоду виходячи із загальних засад цивільного законодавства повинна нести особа, з вини якої був пошкоджений трубопровід.
		Державною екологічною інспекцією подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є безпідставна, необгрунтована та не відповідає дійсним обставинам, які підтверджені доказами. Факт правопорушення, яке вчинене ПрАТ «Шкіряник» зафіксовано актом планової перевірки від 21.07.2017, складеного за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, у діяльності скаржника виявлено порушення та розраховано розмір шкоди. Позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
		 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.03.1999 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПАТ "Шкіряник", предметом діяльності якого, згідно даних органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є: дублення шкур і оздоблення шкіри; вичинка та фарбування хутра.
		На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області № 244 від 10.07.2017 щодо проведення планової перевірки (а.с.12), направлення на проведення планової перевірки №144 від 10.07.2017 (а.с.12 на звороті), державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в період з 11.07.2017 по 21.07.2017 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ "Шкіряник".
		Перевіркою встановлено: 
		-відсутність контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; 
		-утилізація міздри проводиться з порушенням технологічного регламенту "Компостування відходу шкіряного виробництва мінздри...", що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи"; 
		-недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України; 
		-відсутність обліку забору та використання вод, що є порушенням п. 7 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; 
		-незабезпеченість підприємства очисними спорудами, необхідної потужності, що запобігають забрудненню вод, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 98 Водного кодексу України; 
		-утримання очисних споруд та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв у неналежному стані, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; 
		-ненадання своєчасної інформації про виникнення аварійних забруднень, що є порушенням п. 12 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; 
		-недотримання умов скидання стічних вод у водні об'єкти, що є порушенням ст. 70 Водного кодексу України; 
		-невиконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії води і ліквідації її наслідків, що є порушенням ст.ст. 107, 108 Водного кодексу України; 
		-недотримання вимог щодо запобігання забрудненню водних об'єктів, що є порушенням ст.ст. 99, 101, 102, 103 Водного кодексу України; 
		-відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки, що є порушенням ст.ст. 92, 125, ч. 1-3, 5 ст. 126 Земельного кодексу України; 
		-нездійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель відходами, стічними водами, допускається засмічення земельних ресурсів, допущено порив трубопроводу стічних вод, що є порушенням п. "б", "г" ч. 1 ст. 91, п. "б", "г" ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", абз. 6 п. "а" ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; 
		-нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів"; 
		-нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що є порушенням п. "є" ч.1 ст.17 ст. 33 Закону України "Про відходи"; 
		-здійснення зберігання та видалення відходів не у відповідності до вимог екологічної безпеки, порушення технологічного регламенту при захороненні відходів на полігоні в ур."Криве", що є порушенням ч.1-5 ст.33, ч.8 ст.34 Закону України "Про відходи"ДСанПІН2.2.7.029-99, 
		-недодержання екологічних нормативів при використанні та охороні земель, що є порушенням абз.9 п."а" ст.7 ЗУ №963-IV; 
		-не розроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, що є порушенням п."к" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи"; 
		-не ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, що є порушенням п. "г" ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи", під.1.4 п.1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди №342,
		-відсутність проекту зон санітарної охорони водних об'єктів, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44, ст. 93 Водного кодексу України; 
		-відсутність дозволу на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. "а" ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи", ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". 
		Дані порушення зафіксовано Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області у акті №212 від 21.07.2017 (а.с.13-22).
		В процесі здійснення перевірки, згідно актів відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.2017, №21-07-17 від 21.07.2018 (а.с.26-27, 29,30), складених державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в присутності представників поліції та виконавчого комітету Болехівської міської ради, проведено відбір проб ґрунту на територій Болехівської міської ради на предмет визначення концентрації вмісту забруднюючих речовин та встановлено забруднення земельних ресурсів ПрАТ "Шкіряник" амонієм, хлоридами внаслідок прориву трубопроводу з очисних споруд та виявлено засмічення земельних ділянок поблизу усереднювача промисловими відходами (тирсою та обрізками шкіри), що зафіксовано в протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.17 від 18.07.2017, №21.07.17 від 27.07.2017 (а.с.28, 31).
		На підставі ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, у відповідності до розрахунку від 21.08.2017 (а.с.76) Державною екологічною інспекції у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від забруднення земель амонієм та хлоридами, внаслідок прориву трубопроводу ПрАТ "Шкіряник" на території Болехівської міської ради в розмірі 355 332,84грн., а також згідно розрахунку від 14.08.17р. (а.с.77-78) Державною екологічною інспекції у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від засмічення земельних ділянок №№ 1,2,3 на території комплексу ПрАТ "Шкіряник" м.Болехів, вул.Петрушевича, 29 на суму 842 429,21грн.
		Позивач звертався до відповідача з вимогами №02-17/1657, №02-17/1658 від 29.08.2017 (а.с.45-47) про відшкодування шкоди в загальному розмірі 1 197 762,05грн. Згідно відповідей ПрАТ "Шкіряник" №140, №141 від 13.09.2017 (а.с.48-50), вимоги позивача про відшкодування шкоди в розмірі 1 197 762,05грн. визнано відповідачем передчасними, неправомірними та необґрунтованими.
		Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн. 
		 
		В силу ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим законодавчими актами України.
		Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
		Закон України "Про відходи" визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
		Згідно ст.1 цього Закону державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. 
		Частиною 1 ст.17 Закону України "Про відходи" унормовано ряд обов"язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
		У відповідності до приписів ч.7 ст.33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
		Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям (ст. 35 Закону України "Про охорону земель").
		Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких повязана з накопиченням відходів, покладено обовязок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні обєкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. 
		За змістом ст.ст. 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
		Згідно з приписами ст.43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. 
		Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
		У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007.
		ОСОБА_5 застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3 ОСОБА_5).
		Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 ОСОБА_5 визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. 
		Отже чинне законодавство обов"язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від забруднення і засмічення земель, визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань. 
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний звязок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
		Дослідивши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що полягає у забрудненні та засміченні земельних ділянок амонієм та хлоридами та підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ "Шкіряник" №212 від 21.07.2017, актами відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.2017, №21-07-17 від 21.07.2018, протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.2017 від 18.07.2017, №21.07.2017 від 27.07.2017, в т.ч. і протоколом про адміністративне правопорушення №00269 від 21.07.2017, постановою про накладення адміністративного стягнення №00269 від 21.07.2017, квитанцією №0.0.812324507.1 від 21.07.2017 про сплату штрафу в сумі 867,00грн. - відповідальною особою відповідача, згідно наказу ПрАТ "Шкіряник" про усунення порушень №28-в від 27.07.2017 - майстром з ремонту ОСОБА_6 
		Також, судом першої інстанції перевірено розрахунки шкоди від 21.08.2017, від 14.08.2017 на загальну суму 1 197 762,05грн. та визнано їх такими, що здійснені у відповідності до вимог ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007. 
		З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка полягає у забруднені і засміченні земельних ділянок; безпосереднього причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, адже шкода виступає обєктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розміру самої шкоди. 
		Щодо вищенаведеного судова колегія зазначає наступне.
		Під час планової перевірки 11.07.2017 позивачем встановлено, що в результаті прориву трудопроводу ПрАТ «Шкіряник» зворотними водами затоплено землі Болехівської міської ради в районі залізничного вокзалу м.Болехів. Актом планової перевірки від 21.07.2017, складеного з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами у діяльності ПрАТ «Шкіряник» зафіксовано факт порушення та розраховано розмір шкоди в сумі 355 322,84грн. Як зазначено в акті, під час перевірки проводились роботи по ліквідації наслідків прориву..
		За результатами лабораторних досліджень відібраних проб грунту (протокол №11.07.17 від 18.07.2017) встановлено забруднення земельних ресурсів амонієм та хлоридами.
		Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України «Про охорону земель» підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту несуть відповідальність за забруднення земель небезпечними речовинами, що транспортуються трубопроводами, та відшкодовують шкоду, завдану власникам земельних ділянок і землекористувачам, у тому числі орендарям, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Отже, законодавством встановлено обов»язок суб»єкта господарювання забезпечувати захист земель від забруднення, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, забезпечувати дотримання вимог природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності та вживати заходи по відновленню забруднених земель.
		З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки матеріалами справи підтверджується факт недотримання відповідачем екологічних нормативів під час здійснення своєї господарської діяльності при використанні та охороні земель, а саме забруднення земельних ресурсів Болехівської міської ради амонієм та хлоридами, позивачем правомірно заявлено до стягнення 355 322,84грн. шкоди, розрахованої на підставі ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
		Отже в цій частині рішення місцевого господарського суду прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення судова колегія не вбачає. 
		 
		Також, під час планової перевірки 11.07.2017 позивачем при обстеженні території ПрАТ «Шкіряник» виявлено засмічення земельних ділянок поблизу усереднювача промисловими відходами (тирсою та обрізками шкіри), про що також зазначено в акті планової перевірки від 21.07.2017та встановлено, що відповідачем не дотримано екологічних нормативів при використанні та охороні земель, а саме засмічено земельні ділянки, що призвело до забруднення землі та навколишнього середовища, чим спричинено шкоду на суму 842 429,21грн., розрахованої також на підставі ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
		Скаржник в ході розгляду справи посилався, як на доказ відсутності факту заподіяння шкоди від забруднення і засмічення земель - на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, залишеною в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі №809/1143/17, якими визнано протиправними та скасовано, зокрема, пункт 5 припису Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017, який стосується зобов"язання ПрАТ "Шкіряник" ліквідувати засмічення земельної ділянки.
		Зазначений факт судом першої інстанції помилково не взято до уваги з огляду на наступне.
		Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №809/1143/17 за позовом ПрАТ «Шкіряник» до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області визнано протиправним та скасовано, зокрема, пункт 5 припису за №144 від 24.07.2017 року.
		Вищевказаною постановою Івано-Франківським окружним адміністративним судом встановлено, що у відповідності до наказів голови правління ПрАТ "Шкіряник" від 30.06.2017 за № 023-в, від 13.07.2017 за № 025-в, від 14.07.2017 за № 026-в на ПрАТ "Шкіряник" проведено тимчасову зупинку основного виробництва з 04.07.2017 по 14.07.2017, з 17.07.2017 по 28.07.2017 та з 31.07.2017 по 03.09.2017. Скориставшись тимчасовою зупинкою, керівників допоміжних служб зобовязано провести ремонтно-профілактичні роботи в цехах, очисних спорудах, проведення яких неможливо під час роботи основного виробництва. З врахуванням наведеного, на підприємстві здійснювався капітальний ремонт частини безнапірного трубопроводу, призначеного для транспортування стічних вод, що призвело до тимчасового складування вийнятого із траншеї ґрунту 
		Також, адміністративним судом встановлено, що тимчасове складування мінерального ґрунту поряд з траншеєю під час капітального ремонту трубопроводу не підпадає під поняття засмічення земель, визначене у ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 року № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 року № 149) та зареєстрованій Міністерством юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725, оскільки в діях товариства не вбачається самовільне розміщення промислових, побутових чи інших відходів, а капітальний ремонт із заміни трубопроводу був виробничою необхідністю, що здійснювався на забудованих підприємством землях та в межах відведеної земельної ділянки, наслідки такого ремонту усунуті ПрАТ "Шкіряник" шляхом повернення очищеного мінерального шару ґрунту у траншею одразу після завершення робіт.
		Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.75 ГПК України).
		Вищезазначені обставини щодо відсутності факту засмічення земель встановлено постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №809/1143/17, а отже в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягають.
		З огляду на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції, що судові рішення на які посилається відповідач стосуються скасування припису №144 від 24.07.2017 в частині, але не містять встановленого факту відсутності вини відповідача у заподіяній шкоді внаслідок засмічення земель, оскільки даними судовими рішеннями встановлено факт відсутності засмічення земель відповідачем.
		За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги в частині стягнення шкоди в розмірі 842 429,21грн. від засмічення земельних ділянок №№ 1,2,3 на території комплексу ПрАТ "Шкіряник" м.Болехів, вул.Петрушевича, 29.
		Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
		У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Згідно із ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) неповне зясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи в частині стягнення з скаржника 842 429,21грн. шкоди від засмічення земельних ділянок №№ 1,2,3 на території комплексу ПрАТ "Шкіряник" м.Болехів, вул.Петрушевича, 29.
		 
		Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 282, 284 ГПК України,
		 
		Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шкіряник", м.Болехів б/н від 17.05.2018 задоволити частково.
		2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 у справі № 909/1204/17 скасувати в частині задоволення позову в сумі 852 429,21грн. В цій частині в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 22173327) 355 332,84 грн. - шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення земель, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради: р/р 33114331700008, код ЄДРПОУ - 37964129, УК у Долинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській обл. МФО банку - 836014.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 22173327) на користь Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014 (р/р 35213078081073 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 37952307) 5 329,99грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
		Стягнути з Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014 (р/р 35213078081073 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 37952307) на користь Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 22173327) 18 954,66грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		Господарському суду Івано-Франківської області видати накази на виконання даної постанови.
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені статтями 287, 288 ГПК України.
		4.Справу повернути у Господарський суд Івано-Франківської області.
		 
		Повний текст постанови складено 16.08.2018
		 
		Головуючий суддя Галушко Н.А.
		 
		Суддя Данко Л.С.
		 
		Суддя Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...