Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4/44-Б : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; інші (СК5: п.53).
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2018. Зареєстровано: 17.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2018.
Дата набрання законної сили: 08.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 серпня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  4/44-Б 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
		за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
		 
		за участю представників: 
		арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича - особисто (посвідчення №   1489) та Кущєва В.М. (довіреність від 21.04.2017),
		Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 - Кошліченка В.С. (довіреність від 28.03.2018)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича
		 
		на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.02.2018
		(суддя - Костриця О.О.)
		та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018
		(колегія суддів: Філіпова Т.Л. - головуючий, Розізнана І.В., Василишин А.Р.)
		у справі 
		за заявою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
		до боржника Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10
		про визнання банкрутом, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. У провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №4/44-Б про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (далі в тексті - Боржник).
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		2. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.02.18 у справі №4/44-Б, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Горука В.А. від 21.04.2017 №1/2017 на участь у справі про банкрутство; задоволено заяву арбітражного керуючого Пилипенко М.М. від 21.12.2017 №01-21/24 на участь у справі про банкрутство; призначено ліквідатором Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 арбітражного керуючого Пилипенко Маргариту Миколаївну; зобов'язано Довжаницю О.С. у п'ятнадцятиденний строк передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Пилипенко М.М. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, а також інші матеріальні цінності.
		3. Зазначені рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:
		3.1. Суд першої інстанції встановив, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.12.2016 було, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Довжаницю О.С. від виконання обов'язків ліквідатора Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства № 10 та вчинено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.
		3.2. Зазначена ухвала залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 30.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017.
		3.3. На запит господарського суду Житомирської області автоматизованою системою було визначено по справі арбітражного керуючого Горука В.І.
		3.4. 25.04.2017, як встановлено судами попередніх інстанцій, до господарського суду Житомирської області від арбітражного керуючого Горука В.А. надійшла заява вих.  від 21.04.2017 на участь у справі про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10, з доданими до неї документами.
		3.5. 21.12.2017 на електрону адресу господарського суду Житомирської області від  арбітражного керуючого Пилипенко М.М. надійшла заява вих. №01-21/24 від 21.12.2017 на участь у справі про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10, з доданими до неї документами.
		3.6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражні керуючі Горук В.А. та Пилипенко М.М. повідомили суд, що не є заінтересованими особами стосовно боржника та передбачені Законом обмеження, які б перешкоджали призначенню їх ліквідатором боржника у даній справі, відсутні.
		3.7. Суд першої інстанції встановив, що арбітражним керуючим  Горуком В.А. до поданої заяви на участь у справі додано договір добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого  №23-АК/02-207-00254 від 28.12.2016, однак як убачається з умов договору, строк його дії закінчився 30.12.2017,  докази пролонгації вказаного договору в судовому засіданні арбітражним керуючим Горуком В.А. не надавались.
		3.8. 20.02.2018, як встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, до суду першої інстанції від комітету кредиторів боржника надійшло клопотання, в якому комітет просить долучити до матеріалів справи протокол засідання комітету кредиторів від 20.02.2018 та призначити ліквідатором Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М.
		3.9. Також судом першої інстанції встановлено, що арбітражний керуючий      Пилипенко М.М. надала договір СТД №3390144 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 21.03.2017, зі стром дії до 25.03.2018.
		3.10. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що арбітражний керуючий Пилипенко М.М. відповідає встановленим критеріям, а тому, її заява про участь у справі про банкрутство боржника, в якості ліквідатора боржника підлягає задоволенню.
		3.11. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов до висновку, що судом першої інстанції було надано оцінку всім доказам та зокрема встановлено, що арбітражним керуючим Горуком В.А. подано в якості доказу договір страхування, який припинив дію 30.12.2017. Окрім того, як встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, арбітражним керуючим Горуком В.А. не було повідомлено про наявність матеріально - технічної бази для провадження діяльності, натомість арбітражним керуючим Пилипенко М.М., було надано вказані відомості у відповідності до вимог законодавства.
		3.12. Вищевикладені фактичні обставини справи стали підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Горука В.А. від 21.04.2017 №1/2017 на участь у справі про банкрутство і задоволенні заяви арбітражного керуючого Пилипенко М.М. від 21.12.2017 №01-21/24 на участь      у справі про банкрутство № 4/44-Б.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу
		4. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду.
		5. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
		5.1. Суд першої інстанції, на переконання Скаржника, незаконно збирав комітет кредиторів та зобов'язував його розглядати нав'язані судом рішення.
		5.2. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		6. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Пилипенко М.М. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому арбітражний керуючий просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
		Позиція Верховного Суду
		7. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2018 (колегія суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Погребняк В.Я., Білоус В.В.), зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №4/44-Б за касаційною скаргою арбітражного керуючого Горука В.А. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.02.18 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у даній справі, датою проведення судового засідання визначено 08.08.2018.
		8. У зв'язку з відрядженням судді Погребняка В.Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №4/44-Б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В., суддя -  Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2018 (колегія суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Білоус В.В.), прийнято справу №4/44-Б господарського суду Житомирської області за  розглядом касаційної скарги арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича на ухвалу господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у вказаній справі до провадження.
		10. Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
		11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, на переконання Скаржника, незаконно збирав комітет кредиторів та зобов'язував його розглядати нав'язані судом рішення, колегія суддів зазначає наступне.
		14. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинною до 19.01.2013), у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
		15. Положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція яка була чинною до 19.01.2013), передбачено, що рішення про погодження кандидатури керуючого санацією (ліквідатора) приймає комітет кредиторів.
		16. У разі конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора банкрута, запропонованих комітетом кредиторів, законодавством не передбачено вимоги погодження господарським судом із комітетом кредиторів конкретної кандидатури ліквідатора (висновок про застосування положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013, який викладений у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 24/5005/14436/2011).
		17. Системний аналіз зазначених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 з урахуванням позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові  від 11.03.2015 у справі № 24/5005/14436/2011, дає підстави дійти до висновку, що комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури, у разі наявності конкуренції кандидатур ліквідаторів, належить виключно суду з застосуванням судового розсуду.
		18. Судовий розсуд  - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
		19. Відповідно до ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013, на випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом.
		20. Суд першої інстанції в ухвалі від 20.02.2018 встановив, що арбітражним керуючим Горуком В.А. до поданої заяви на участь у справі додано договір добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого      №23-АК/02-207-00254 від 28.12.2016, однак як убачається з умов договору строк його дії закінчився 30.12.2017,      докази пролонгації вказаного договору в судовому засіданні арбітражним керуючим Горуком В.А. не надавались.
		21. Разом з тим, в ухвалі суду першої інстанції від 20.02.2018 встановлено, що арбітражний керуючий      Пилипенко М.М. надала договір СТД №3390144 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 21.03.2017, зі стром дії до 25.03.2018. 
		22. Зазначені встановлені фактичні обставини в сукупності з приписами ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013, свідчать про вірність висновку суду першої інстанції, що арбітражний керуючий Пилипенко М.М. відповідає встановленим критеріям, а тому, її заява про участь у справі про банкрутство боржника, в якості ліквідатора боржника підлягає задоволенню.
		23. За таких обставин, враховуючи те, що комітет кредиторів наділений правом запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, а право вибору кандидатури у разі наявності конкуренції кандидатур ліквідаторів належить виключно суду з застосуванням судового розсуду, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, на переконання Скаржника, незаконно збирав комітет кредиторів та зобов'язував його розглядати нав'язані судом рішення.
		24. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів зазначає наступне.
		25. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		26. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
		27. Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		28. Вказуючи у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги, що призвело до неправильного вирішення справи Скаржник не наводить аргументів щодо того, що які конкретно доводи апеляційної скарги не було розглянуто судом апеляційної інстанції, а також Скаржник не вказує, яким чином детальна відповідь на той чи інший довід апеляційної скарги мала б значення, з урахуванням обставин справи, для правильного розгляду апеляційної скарги Скаржника.
		29. Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		30. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги, що призвело до неправильного вирішення справи.
		31. Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		32. Відповідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		33. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 4/44-Б дійшла до висновку, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		34. За таких обставин, касаційна скарга арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 4/44-Б підлягають залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 240,  300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича на ухвалу  господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 4/44-Б залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу  господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 4/44-Б залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                    В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                      Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...