Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 415/4546/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2018. Зареєстровано: 19.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2018.
Дата набрання законної сили: 06.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		у.н. 415/4546/18
		н.п. 2/415/1652/18
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		06.08.18 р.
		 
		Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
		головуючого судді                  Фастовця В.М.,
		з участю секретарю судового засідання         Гавриленко В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) № 22 в будинку № 17 по вулиці Леніна міста Алчевська Луганської області, між ним, як покупцем та відповідачем, як продавцем та визнати за ним право власності на зазначене нежитлове приміщення.
		Позивач у судове засідання не зявився, просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав, про що надав відповідну письмову заяву.
		Відповідач у судове засідання не зявилась, просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнала, про що надала відповідну письмову заяву.
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2018 р. сторони у простій письмовій формі підписали попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна  нежитлового приміщення (магазину) № 22, який знаходиться в будинку № 17 по вулиці Леніна міста Алчевська Луганської області, та відповідачу було сплачено 70000 грн., на підтвердження продажу відповідач надав позивачу комплект ключів від зазначеного нежитлового приміщення та правовстановлюючі документи, а позивач у свою чергу прийняв майно у своє володіння.
		Нотаріально посвідчити укладений договір купівлі-продажу у м. Алчевську Луганської обл. неможливо, оскільки у нотаріусів відсутній доступ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна. 
		Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Згідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
		Нотаріальне посвідченняправочину здійснюєтьсянотаріусом абоіншою посадовоюособою,яка відповіднодо законумає правона вчиненнятакої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
		Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. 
		Відповідно ч.3 до ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
		Відповідно до ст. 638 ч.1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		Відповідно до ст. 640 ч.3 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
		Згідно наказу МЮУ від 17.06.2014 р. № 953/5, зареєстрованого в МЮУ 17.06.2014 р. за № 640/25417 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян та території проведення антитерористичної операції» тимчасово припинений доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи МЮУ, а саме: Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру прав на нерухоме майно, Спадкового реєстру, до закінчення антитерористичної операції на сході України на території: Луганська область  м. Алчевськ.
		Аналізуючи наведені положення ЦК України суд зазначає, що
		зі ст.640 ЦК України виключені положення про визнання договору укладеним тільки після його державної реєстрації, а зі ст.657 ЦК України виключене положення про обовязкову державну реєстрацію договору купівлі-продажу нерухомості;
		ст.334 ч.3, 220 ч.2 ЦК України не передбачають для вирішення питання про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно у разі визнання договору дійсним на підставі рішення суду необхідності надання суду будь-яких доказів сплати будь-яких платежів до будь-яких державних цільових фондів, державного або місцевого бюджету, податків тощо. Тому відсутність сплати таких платежів, навіть якби вони були передбачені діючим законодавством, не впливає на визнання договору дійсним, і може бут підставою для подачі відповідного позову про стягнення такого платежу у завязку із визнанням договору, що потребує нотаріального посвідчення, дійсним у судовому порядку.
		Вирішуючи питання про наявність в діях відповідача ухилення від нотаріального посвідчення договору, суд виходить з того, що для будь-якої особи, яка не бажає бути звинуваченою у роботі на ФСБ, є загальновідомими і відповідно до ст.61 ч.2 ЦПК України не потребують доказування у судах України цілодобові провокації бандитсько-терористично-сепаратистських угруповань російсько-терористичних бандитів-найманців на межі контрольованих і неконтрольованих Україною територій, стрільба вказаних осіб з ПЗРК по працюючим кондиціонерам, з РСЗВ БМ-21 "Град" та ствольних артилерійських систем по населеним пунктам по всій площі дальності вогню у т.ч. і на контрольованій ними території, застосуванням боєприпасів з ядерним зарядом на території Луганського аеропорту і важких вогнеметних систем "Чебурашка" на території Донецького аеропорту, одночасне вживання вищеназваними членами вищеназваних угруповань як алкогольних напоїв так і наркотичних речовин, відсутність дисципліни, насильство, захоплення чужого майна тощо. 
		За таких обставин будь-яка особа під час перетинання межі між поки що контрольованими та неконтрольованими Україною територіями наражається на реальну небезпеку для власного життя, здоров'я, честі та гідності, тобто всього того, що згідно ст.3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Тому суд вважає, що з боку відповідачів має місце дійсне, а не удаване ухилення від поїздки для здійснення нотаріального посвідчення договору. 
		Оскільки перетинання державного кордону України з місця проживання відповідача (неконтрольованої Україною території) до Російської Федерації є протизаконним, суд не може і вважати ухилення удаваним за можливості видачі довіреності від відповідача на території РФ для укладення договору купівлі-продажу, бо така позиція суду фактично є підбурюванням інших осіб до незаконного перетинання державного кордону України. 
		Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод кожна фізична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше ніж в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Ст.41 ч.1, ч.4 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним.
		Суд вважає, що неможливість позивача провести нотаріальне посвідчення договору є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими субєктами цивільних та інших правовідносин. 
		Тому, виходячи із закладеного у ст.6 ч.1 Конвенції права людини на справедливий і безсторонній суд під час визначення її громадянських прав і обовязків, суд вважає за необхідне задовольнити позов за відсутності іншого дієвого способу захисту прав позивача.
		Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, тому визнання відповідачем позову слід прийняти.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 206, 263-265 ЦПК України, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пр-т. МеталургівАДРЕСА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
		Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) №22 в будинку № 17 по вул. Леніна в м.АлчевськуЛуганської обл., між ОСОБА_1, як покупцем та ОСОБА_2, як продавцем.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення (магазин) №22 в будинку № 17 по вул. Леніна в м.АлчевськуЛуганської обл.
		 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...