Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/2342/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 17.08.2018. Зареєстровано: 19.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2018.
Дата набрання законної сили: 11.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №409/2342/17
		Пров.№2/409/282/18 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 серпня 2018 року                             смт.Білокуракине
		 
		Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
		 
		   головуючого судді:                        О.Г.Третяка
		   за участю секретаря судових засідань:            ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,-
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за ним права власності на нерухоме майно. 
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 03.10.2015 року він знайшов оголошення про продаж житлової квартири, розташованої за адресою: кв. Королева 9/34, м. Луганськ. Зустрівшись із власником квартири він обговорив усі деталі та придбав цю квартиру за 5000 доларів США. У подальшому продавець усунулася від свого обов'язку по завершенню оформлення права власності на покупця, позивача у справі. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати договір купівлі - продажу квартири дійсним та визнати за ним право власності на квартиру. 
		В судове засідання позивач не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
		Відповідач в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 05.10.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі  продажу квартири, що розташована за адресою: кв. Королева 9/34, м. Луганськ (а.с.5-6). Згідно копії технічного паспорту на квартиру, що розташована за адресою: кв. Королева 9/34, м. Луганськ, її власником є ОСОБА_3 (а.с.12-13). 
		Загальновідомо, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. 
		Тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ. Статтею 1 Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції  це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (зазначене розпорядження є чинним відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 04.2015р.). Крім того, згідно додатку до вказаного розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2015р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст,селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» до визначених на законодавчому рівні пунктів належить і місто Луганськ, яке тимчасово перебуває під окупацією. 
		Згідно Закону України №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» на сьогоднішній день на території Луганської області триває операція об'єднаних сил.
		Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014р. тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		З огляду на існуючі обставини, суд констатує, що переоформлення права власності на квартиру неможливо, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на квартиру знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Луганськ.
		Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		Відповідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
		Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
		У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.
		Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
		При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ № 6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин у зв'язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
		ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.
		Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу квартири.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд констатує, що позивач письмовими доказами по справі довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
		А отже, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.220, 328, 334 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
		Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.10.2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсним. 
		Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на нерухоме майно (квартира), яке розташоване за адресою: кв. Королева 9/34, м. Луганськ.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1353,00 гривень. 
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Позивач  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Відповідач  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1.
		 
		Суддя Білокуракинського 
		районного суду Луганської області                 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...