Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17367/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2018. Зареєстровано: 21.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2018.
Дата набрання законної сили: 01.11.2018
Результат оскарження 01.11.2018 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/175
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		16 серпня 2018 року            12:12          № 826/17367/17
		 
		За позовом                    ОСОБА_1
		До                              Кабінету Міністрів України
		Про                              визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
		Судова колегія у складі:
		Головуючий суддя О.В.Головань,
		судді М.А.Бояринцева, Я.І.Добрянська
		Секретар І.В.Галаган
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_1 
		Від відповідача: Лазаріді О.А. - п/к (дов. 27.12.17 р.)
		Обставини справи:
		          Позовні вимоги заявлені про стягнення з держави компенсації - боргу за невикористану санаторно-курортну путівку в розмірі 100% вартості путівки на день виплати з 1993 р. по день виплати з нарахуванням на суму боргу 3% річних щорічно, що входить до грошового зобов'язання незалежно від рішення суду, та на всю суму боргу 120% пені від облікової ставки НБУ на день виплати; присудження довічно щорічно виплачувати довічну компенсацію в розмірі 100% вартості путівки по Україні на день виплати на підставі довідки про довічну компенсацію санаторно-курортної путівки; стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. 
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.18 р. позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з неусуненям виявлених недоліків в порядку п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
		          Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.18 р.  ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.18 р. скасовано в частині вимог про:
		          - стягнення з держави компенсації - боргу за невикористану санаторно-курортну путівку в розмірі 100% вартості путівки на день за 2017 рік з нарахуванням на суму боргу 3% річних щорічно, що входить до грошового зобов'язання незалежно від рішення суду, та на всю суму боргу 120% пені від облікової ставки НБУ на день виплати;
		          - присудження довічно щорічно виплачувати довічну компенсацію в розмірі 100% вартості путівки по Україні на день виплати на підставі довідки про довічну компенсацію санаторно-курортної путівки;
		          - стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн.
		          В судовому засіданні 16.06.18 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		          Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		          ОСОБА_1, 1949 р.н., має статус ветерана праці (посвідчення серії НОМЕР_1), інваліда війни І групи (посвідчення серія НОМЕР_2), учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії (посвідчення серії НОМЕР_3).
		          Позивач згідно передбачених законодавством пільг має право на санаторно-курортне лікування, яким він не може скористатися через тяжкі захворювання.
		          В зв'язку з цим в період з 1998 р. по 2017 рік позивачем не отримувалась довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формною №070/о на отримання санаторно-курортної путівки в КНП "ЦПМСД №2" Подільського району м. Києва, що підтверджується довідкою від 19.12.17 р. №2178.
		          Позивач вважає порушеним своє право на отримання відповідної компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування, у зв'язку з чим він звертався до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки оборони України, тощо.
		          Інформації щодо відповідей на вказані звернення суду не надано.
		          Позивач посилається на порушення вимог Конституції України, Законів України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тощо.
		          У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з держави в особі Кабінету Міністрів України компенсацію - борг за невикористану санаторно-курортну путівку в розмірі 100% вартості путівки на день виплати з 1993 р. по день виплати з нарахуванням на суму боргу 3% річних щорічно, що входить до грошового зобов'язання незалежно від рішення суду, та на всю суму боргу 120% пені від облікової ставки НБУ на день виплати; присудження довічно щорічно виплачувати довічну компенсацію в розмірі 100% вартості путівки по Україні на день виплати на підставі довідки про довічну компенсацію санаторно-курортної путівки; стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. 
		 
		          Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
		          Відповідач зазначає, що згідно чинного законодавства існує певна процедура для отримання путівки на санаторно-курортне лікування, а також компенсації за невикористану путівку, і позивач має скористатися саме цією процедурою.
		          Позивачем не надано доказів звернення до органів соціального захисту для отримання путівки або компенсації її вартості.
		          В свою чергу, забезпечення вказаного виду пільг здійснюється не Кабінетом Міністрів України як центральним органом виконавчої влади, тому позовні вимоги саме до Кабінету Міністрів України з цього приводу є необґрунтованими.
		          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
		          Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		          Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		          Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		 
		          Згідно ст. 7, 9, 33 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 року № 3721-XII ветеранам праці надаються такі пільги: 3) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
		          Особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надаються такі пільги: 6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Порядок надання путівок визначаються Кабінетом Міністрів України.
		          Громадяни похилого віку нарівні з іншими громадянами користуються санаторно-курортним лікуванням. Порядок медичного відбору і направлення на санаторно-курортне лікування встановлюється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров'я, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, а також колективними договорами та угодами.
		          Згідно ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 
		           4) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;
		          право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
		          Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		          Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
		          Порядок надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 854 (чинний з 01.01.17 р.).
		          Зокрема, згідно п. 8-12 Порядку облік громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, які мають право на забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги, проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад за місцем проживання таких громадян.
		          Інформація про кількість громадян, узятих на облік для забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги та виплати грошової компенсації у наступному році, формується органами соціального захисту населення до 15 жовтня поточного року.
		          Відповідальна особа органу соціального захисту населення за місцем проживання роз'яснює громадянам, віднесеним до категорії 1, батькам дітей з інвалідністю або особам, які їх замінюють, порядок забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги.
		          Для взяття на облік для забезпечення путівкою шляхом надання грошової допомоги громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають до органу соціального захисту населення: 1) для забезпечення громадянина, віднесеного до категорії 1: заяву про взяття на облік для отримання путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики; довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о; копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою); копію паспорта.
		          У разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від зареєстрованого, громадянин (крім осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України чи районів проведення антитерористичної операції) додатково подає видану органом соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання довідку про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою.
		          Для взяття на облік для забезпечення путівкою на оздоровлення громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подає передбачені пунктом 9 цього Порядку документи, крім довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о.
		          Органи соціального захисту населення за наявності документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку, здійснюють реєстрацію заяв та ведуть облік громадян, віднесених до категорії 1, дітей з інвалідністю окремо для забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування залежно від профілю захворювання, та путівками на відпочинок у порядку черговості подання заяв.
		          Громадяни, віднесені до категорії 1, та діти з інвалідністю забезпечуються путівками шляхом надання грошової допомоги відповідно до медичних показань з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, у порядку черговості в межах бюджетних призначень.
		          У разі коли громадяни, віднесені до категорії 1, та діти з інвалідністю мають право на санаторно-курортне лікування за двома або більше законами, їм надається право вибору взяття на облік для забезпечення путівкою за одним із них.
		          Якщо особа відмовляється від забезпечення путівкою шляхом надання грошової допомоги, орган соціального захисту населення складає акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
		          Також Порядком врегульовано отримання грошової компенсації замість путівки, а саме.
		          Згідно п. 24-28 Порядку (в редакції станом на 01.01.17 р.) за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку.
		          Для виплати грошової компенсації громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають органу соціального захисту населення за місцем проживання заяву на отримання грошової компенсації замість путівки та документи, передбачені абзацами третім - шостим підпункту 1 або абзацами третім, п'ятим, сьомим, дев'ятим і десятим підпункту 2 пункту 9 цього Порядку.
		          Облік осіб, які подали заяви про отримання грошової компенсації замість путівки, ведеться окремо відповідно до пункту 8 цього Порядку.
		          Інформація про кількість громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, яких взято на облік для забезпечення путівками та для виплати грошової компенсації у наступному році, подається органами соціального захисту населення структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій до 1 листопада поточного року (уточнена інформація - до 1 червня наступного року) з метою узагальнення такої інформації та подання Мінсоцполітики до 15 листопада поточного року (уточнена - до 15 червня наступного року).
		          Органи соціального захисту населення подають щокварталу до 5 числа наступного місяця структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій звіт про кількість осіб, яких забезпечено путівками шляхом надання грошової допомоги для компенсації вартості путівок, та осіб, яким виплачено грошову компенсацію у звітному кварталі, для подання до 10 числа того самого місяця Мінсоцполітики узагальненого звіту.
		          
		          Позивачем не надано суду доказів звернення до органів соціального захисту населення з заявою про отримання грошової компенсації замість путівки за 2017 рік згідно вищевказаної процедури і відмови у її задоволенні, що могло би бути предметом звернення до суду до вказаного конкретного органу соціального захисту населення.
		          В свою чергу, Кабінет Міністрів України як центральний орган виконавчої влади не може перебирати на себе повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
		          Згідно ст. 19, 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 р. №794-VII діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
		          Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.
		          Кабінет Міністрів України: 2) у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема, забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів; забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха.
		          Вказані загальні повноваження не покладають на Кабінет Міністрів України відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, зокрема, в судовому процесі вказані органи наділені самостійною дієздатністю.
		          З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення в даному випадку Кабінетом Міністрів України прав та інтересів позивача, оскільки виконання відповідних повноважень з розгляду заяв про отримання компенсації за санаторно-курортне лікування належить до компетенції інших органів. 
		          На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		           1. В задоволенні позовних вимог відмовити. 
		           2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                            О.В. Головань 
		 
		Судді                                                                                                    М.А.Бояринцева
		 
		                                                                                                    Я.І.Добрянська
		 
		 
		Повний текст рішення
		виготовлено та підписано 17.08.18 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...