Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 24-7/210-05-8241 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2018. Зареєстровано: 21.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2018.
Дата набрання законної сили: 08.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 серпня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  24-7/210-05-8241 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		представники сторін:
		боржника - адвокат Косянчук В.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 
		на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду 
		від 16.05.2018
		у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючого), Аленіна О.Ю., Величко Т.А.
		у справі № 24-7/210-05-8241
		за заявою Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області
		до Державного підприємства "Чорноморський"
		про банкрутство,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Арцизька МДПІ звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання Військового радгоспу «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» банкрутом, оскільки останнє неспроможне сплатити податкову заборгованість в сумі 127  656,35 грн.
		 
		2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2005 порушено провадження у справі про банкрутство Військового радгоспу «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», накладено арешт на нерухоме майно боржника.
		 
		3. Ухвалою від 21.01.2008 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Лісєєва К. Ю., скасовано всі арешти та обмеження, які накладені на майно та грошові активи боржника - Військового радгоспу «ЧОРНОМОРСЬКИЙ».
		 
		4. Ухвалою від 15.12.2008 затверджено погоджений з власником майна боржника та схвалений комітетом кредиторів План санації боржника - Військового радгоспу «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», затверджено залучення інвестора СФГ «КОЛОС».
		 
		5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 керуючим санацією ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» призначено арбітражного керуючого Лахненко Є. М.
		 
		Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції 
		 
		6. Ухвалою від 30.01.2018 скасовано арешт нерухомого майна 
		ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», реєстраційний номер обтяження 2379056, зареєстрованого 12.09.2005 на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 06.09.2005.
		 
		7. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду ОСОБА_5 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просила скасувати оскаржувану ухвалу.
		 
		8. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 про відкриття апеляційного провадження Одеський апеляційний господарський суд зобов'язав ОСОБА_5 до дати судового засідання надати докази набуття апелянтом статусу кредитора у даній справі про банкрутство або інші докази про те, що суд ухвалою від 30.01.2018 вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки. Станом на день слухання справи 16.05.2018 апелянтом ОСОБА_5 витребувані ухвалою суду від 30.03.2018 документи - не надано.
		 
		9. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі 
		№ 24-7/210-05-8241 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.01.2018, справу повернуто до господарського суду Одеської області.
		 
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		 
		10.  30.05.2018 ОСОБА_5 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі      № 24-7/210-05-8241, підтвердженням чого є відбиток штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
		 
		11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи                                      № 24-7/210-05-8241 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -           Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.06.2018.
		 
		12. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2018 касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 24-7/210-05-8241 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 05.07.2018 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 24-7/210-05-8241.
		 
		13.  21.06.2018 ОСОБА_5 направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено оригіналу документу (квитанції № ПН4222 від 19.06.2018), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 24-7/210-05-8241.
		 
		14. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 24-7/210-05-8241 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018; розгляд скарги призначено на 08.08.2018 об 11 год. 30 хв. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
		 
		15. Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 подано касаційну скаргу на ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		16. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення суперечить нормам чинного законодавства та не направлено на захист порушеного права громадян та громади с. Пасічне в цілому.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		17. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		21. Ухвалою від 30.03.2018 про відкриття апеляційного провадження Одеський апеляційний господарський суд зобов'язав ОСОБА_5 до дати судового засідання надати докази набуття апелянтом ОСОБА_5 статусу кредитора у даній справі про банкрутство або інші докази про те, що суд ухвалою від 30.01.2018 вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки.
		 
		22. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 призначено справу № 24-7/210-05-8241 до розгляду на 16.05.2018 о 10:00.
		 
		23. Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на день слухання справи 16.05.2018 апелянтом ОСОБА_5 витребувані ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 документи - не надані.
		 
		24. Згідно пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
		 
		25. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Основними засадами судочинства є:
		1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
		2) забезпечення доведеності вини;
		3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
		4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
		5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
		6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
		7) розумні строки розгляду справи судом;
		8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
		9) обов'язковість судового рішення.
		 
		26. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 
		 
		27. Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		28. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		 
		29. У відповідності до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
		 
		30. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. 
		 
		31. Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 
		 
		32. Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
		 
		33. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		 
		34. Між тим, згідно з частиною 2 статті 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		 
		35. Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
		 
		36. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": 
		учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; 
		сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
		 
		37. Крім того, цією ж статтею Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
		 
		38. Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені приписами статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		39. Статтею 23 казаного Закону визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
		 
		40. Положеннями статей 23 та 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. 
		 
		41. При цьому, виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України та норм статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.                 
		 
		42. Таким чином, відповідно до наведених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного (заставного) кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням.
		 
		43. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що апелянтом ОСОБА_5 до суду не надано належних доказів набуття апелянтом ОСОБА_5 статусу кредитора (конкурсного, забезпеченого, поточного) у даній справі про банкрутство Державного підприємства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ". Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника в порядку та строки, встановлені Законом про банкрутство.
		 
		44. Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в матеріалах справи містяться Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5104667962017 від 26.06.2017 (т. 34, а.с. 16-18) та № НВ-5104668012017 від 26.06.2017 (т. 34, а.с. 22-24). 
		 
		44.1 Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5104667962017 від 26.06.2017 (т. 34, а.с. 16-18): 
		земельна ділянка кадастровий номер - НОМЕР_1;
		місце розташування - Одеська область, Тарутинський район, Веселодолинська сільська рада
		цільове призначення - А.01 Землі сільськогосподарського призначення
		форма власності - державна
		площа земельної ділянки, гектарів - 129.8300
		Право постійного користування земельною ділянкою - Державне підприємство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ».
		 
		44.2 Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5104668012017 від 26.06.2017 (т. 34, а.с. 22-24): 
		земельна ділянка кадастровий номер - НОМЕР_2;
		місце розташування - Одеська область, Тарутинський район, Веселодолинська сільська рада
		цільове призначення - А.01 Землі сільськогосподарського призначення
		форма власності - державна
		площа земельної ділянки, гектарів - 560.0000
		Право постійного користування земельною ділянкою - Державне підприємство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ».
		 
		45. Як встановлено судом апеляційної інстанції, в обох Витягах зазначено:
		1)Вид права - право власності;
		Інформація про власників земельної ділянки, найменування - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області;
		2)Вид права - право постійного користування земельною ділянкою;
		Інформація про користувачів земельної ділянки, найменування - Державне підприємство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ».
		 
		46. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що  відповідно до даних витягів, які містяться в матеріалах даної справи земельні ділянки є власністю держави в особі Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, при цьому боржник Державне підприємство «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» має лише право постійного користування даною земельною ділянкою.
		 
		47. Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 
		 
		48. Колегія суддів апеляційного господарського суду вірно встановила, що власники землі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
		 
		49. Відповідно до оскаржуваної ухвали від 30.01.2018, суд першої інстанції скасував арешт нерухомого майна ДП «Чорноморський» реєстраційний номер обтяження 2379056, зареєстрованого 12.09.2005 на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 06.09.2005.
		 
		50. Як вже було зазначено, земельні ділянки, на яких у тому числі розташоване село Пасічне, не є власністю підприємства боржника - ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», а тому ухвала суду не розповсюджує свою дію на земельні ділянки, які перебувають на праві постійного користування у боржника.
		 
		51. Відповідно до частини 4 статті 86 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв'язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних ділянок, які є власністю такого підприємства, надані йому в постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, приймається відповідно до Земельного кодексу України.
		 
		52. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до відомостей отриманих з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що свідчить про те, що боржник є сільськогосподарським підприємством.
		 
		53. Згідно статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
		 
		54. Станом на теперішній час по справі № 24-7/210-05-8241 про банкрутство ДП «ЧОРНОМОРСЬКИЙ» триває процедура санації, введена ухвалою суду від 21.01.2008. 
		 
		55. Процедура санації підприємства у справі про банкрутство не передбачає припинення його діяльності, тому відповідно відсутні законні підстави для припинення права постійного користування з боку боржника вказаними земельними ділянками. 
		 
		56. Колегія суддів апеляційного господарського суду вірно встановила, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2018, права, обов'язки та інтереси ОСОБА_5 не були вирішені та порушені.
		 
		57. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_5 статусу кредитора у справі не набула та не є учасником справи про банкрутство Державного підприємства «ЧОРНОМОРСЬКИЙ», оскільки не зверталася з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.
		 
		58. З огляду на викладене, доводи скаржника спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
		 
		59. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		 
		60. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		61. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		 
		62. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010, від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
		 
		63. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		64. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. 
		 
		65. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
		 
		66. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. 
		 
		67. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.   
		 
		68. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 24-7/210-05-8241 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі  № 24-7/210-05-8241залишити без змін.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                              В.В. Білоус
		 
		Судді                                                                                                                           С.В. Жуков 
		 
		                                                                                                                                    Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...