Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4366/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2018. Зареєстровано: 23.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2018.
Дата набрання законної сили: 15.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 серпня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/4366/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
		за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
		за участю представників: 
		Ініціюючий кредитор - ОСОБА_4 (особисто)
		ТОВ "Барвінок" - Пулькін Ю.П. (наказ від 07.02.2018)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6
		на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 
		(колегія суддів: Шутенко І.А. - головуючий, Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)
		у справі
		за заявою ОСОБА_6
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок"
		про визнання банкрутом, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Барвінок", вирішено інші процедурні питання.
		2. 30.11.2017 від кредитора ТОВ "Маранело груп" надійшла заява (вх. № 40001 від 30.11.2017) , в якій він просить суд затвердити мирову угоду.
		3. Також, до суду першої інстанції надійшла заява (вх.№ 6875 від 14.03.18) підписана боржником і головою комітету кредиторів про затвердження мирової угоди, разом з додатком.
		Короткий зміст судових рішень прийнятих за наслідками розгляду заяви про затвердження мирової угоди
		4. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2018 серед іншого затверджено мирову угоду, укладену 16.03.2018 між кредиторами та боржником - ТОВ "Барвінок" (код 21186405).
		5. Зазначена ухвала про затвердження мирової угоди мотивована наступним:
		5.1. Суд першої інстанції встановив, що мирова угода передбачає погашення заборгованості перед кредиторами другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів. Відповідно умов мирової угоди джерелом погашення кредиторської заборгованості є прибуток, виручка, кредитні кошти, надходження від продажу майна, яке не використовується у виробничому процесі боржника, а також інвестори, в тому числі кредитори, фінансові установи в обмін на активи боржника.
		5.2. Також судом першої інстанції встановлено, що мирова угода підписана боржником, головою комітету кредиторів погоджена забезпеченими кредиторами.
		5.3. Судом першої інстанції не встановлено порушень порядку укладення мирової угоди. Умови мирової угоди не суперечать законодавству. Враховуючи, що мирова угода спрямована на відновлення платоспроможності боржника, не порушує законні права і інтереси учасників процесу, дає можливість боржнику відновити підприємницьку діяльність, загроза банкрутства підприємства відсутня, суд першої інстанції дійшов до висновку за необхідне затвердити мирову угоду від 16.03.2018 та закрити провадження у справі.
		6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі № 922/4366/16 скасовано, у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди відмовлено.
		7. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
		7.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що пунктом 1.3. мирової угоди визначено, що джерелом погашення заборгованості боржника перед кредиторами є прибуток, виручка, кредитні кошти, надходження від продажу майна, яке не використовується у виробничому процесі боржника, а також у відповідності до ст.ст. 79-80 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом" до виконання зобов'язання боржника можуть за його згодою залучатися треті особи - інвестори, у тому числі кредитори, фінансові установи в обмін на активи боржника.
		7.2. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що за наявності нульового показника поточної платоспроможності боржника, відсутності будь-якого доходу, показників, які свідчать про відсутність рентабельності діяльності підприємства боржника, а також відсутність основних засобів в активах боржника, що свідчить про несприятливу тенденцію для підприємства, свідчать про неможливість виконання пункту 1.3. мирової угоди, яким встановлено, що джерелом погашення заборгованості боржника перед кредиторами є прибуток, виручка, кредитні кошти, надходження від продажу майна, яке не використовується у виробничому процесі боржника.
		7.3. Судова колегія суду апеляційної інстанції також в оскаржуваній постанові звертає увагу на пункт 3.6. мирової угоди, яким визначено, що вимоги четвертої черги у загальній сумі 9982893,01грн. підлягають погашенню рівними частинами в період 120 календарних місяців з моменту закінчення відстрочки, наданої боржнику підписанням мирової угоди (з моменту підписання до 01 вересня 2018 року), тобто у розстрочку рівними частинами до 01.09.2028 року. 
		7.4. Зазначена фактична обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що така тривала розстрочка боргу відповідно до приписів частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України суперечить засадам розумності та справедливості, оскільки сума щомісячних виплат, які встановлені умовами мирової угоди, не співмірні з загальною сумою боргу та інфляційними втратами, які понесуть кредитори за таке тривале розстрочення та не надає кредиторам жодних гарантій на отримання грошових коштів.
		7.5. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається з пункту 4.1. мирової угоди, відповідно до ст. 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до виконання зобов'язань боржника перед кредиторами залучаються треті особи інвестори, які можуть брати на себе зобов'язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обмін на активи боржника, а саме: Фізична особа громадянин України ОСОБА_6 (адреса 61033 АДРЕСА_1. реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в обмін на будь-які активи боржника. Таким чином, пункт 4.1. мирової угоди, містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою.
		7.6. В постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що мирова угода в порушення вимог частини 9 статті 77 Закону про банкрутство третьою особою не підписана, громадянин ОСОБА_6 підписуючи мирову угоду щодо якої виник спір, діяв як кредитор та голова комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок", а не як особа яка готова прийняти на себе зобов'язання боржника в межах цієї справи.
		7.7. Зазначені фактичні обставини справи стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що відсутні підстави для затвердження мирової угоди на відповідних умовах, оскільки такі умови не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, та відповідно ухвала господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/4366/116 підлягає скасуванню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу
		8. До Верховного Суду від ініціюючого кредитора у справі ОСОБА_6 (далі в тексті - Ініціюючий кредитор) надійшла касаційна скарга у якій Ініціюючий кредитор просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018.
		9. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції Ініціюючий кредитор у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
		9.1. Суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. ст. 14, 80, 258, 259, 269 ГПК України.
		9.2. Суд апеляційної інстанції проігнорував встановлені фактичні обставини, щодо інвентаризації майна боржника.
		9.3. Суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		10. До Верховного Суду від ТОВ "Барвінок"надійшли пояснення щодо касаційної скарги у яких зазначено про те, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції яке відповідає закону.
		Позиція Верховного Суду
		11. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №   922/4366/16; призначено до  розгляду  касаційну скаргу ОСОБА_6 на 15 серпня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
		12. У відкритому судовому засіданні 15.08.2018 заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Ініціюючого кредитора слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди слід залишити в силі, виходячи з наступного.
		13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		15. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував встановлені фактичні обставини, щодо інвентаризації майна боржника, колегія суддів зазначає наступне.
		16. Зазначений довід аргументований тим, що суд апеляційної інстанції встановивши що існує наявність нульового показника поточної платоспроможності боржника, відсутності будь-якого доходу, показників, які свідчать про відсутність рентабельності діяльності підприємства боржника, а також відсутність основних засобів в активах боржника і те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що розпорядником майна або боржником також вчинялись дії щодо розшуку та повернення зазначеного майна боржнику та включення його до інвентаризаційного звіту, не взяв до уваги встановлені фактичні обставини, які містяться в ухвалі суду першої інстанції від 20.02.2018 у даній справі.
		17. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		18. Довід касаційної скарги, який зазначений в підпункті 9.2. пункту 9 даної постанови спрямований на те, що б суд касаційної інстанції вирішував питання про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі розгляду справи у суді касаційної інстанції.
		19. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував встановлені фактичні обставини, щодо інвентаризації майна боржника.
		20. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. ст. 14, 80, 258, 259, 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
		21. В обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 258 ГПК України Ініціюючий кредитор вказує, що заявник апеляційної скарги у вступній частині апеляційної скарги вказав про те, що оскаржує ухвалу господарського суду від 03.10.2018, а в прохальній частині зазначено 29.03.2018. Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції, на переконання Ініціюючого кредитора, незаконно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, яка має наведені невідповідності.
		22. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 309 ГПК України, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		23. Разом з тим, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови наводяться доводи апеляційної скарги які стосуються саме ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.
		24. Наведене спростовує аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 258 ГПК України, колегія суддів зазначає, що вказаний аргумент спрямований на скасування рішення суду апеляційної інстанції з формальних міркувань.
		25. В обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 14 ГПК України, Ініціюючий кредитор в касаційній скарзі зазначає, що в апеляційній скарзі відсутня була вимога про відмову у затвердженні мирової угоди. В апеляційній скарзі було лише зазначено вимогу про скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди.
		26. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		27. Разом з тим, відповідно до положень ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		28. Беручи до уваги приписи ч. 4 ст. 269 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає неаргументованим аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 14 ГПК України.
		29. Аргументи про порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. ст. 80, 259  ГПК України спрямовані на переоцінку судом касаційної  інстанції доказів у справі, а саме: описів вкладень до цінного листа; копій доказів, які були додані до апеляційної скарги, а тому зазначені аргументи, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, є необґрунтованими та відхиляються судом касаційної інстанції.
		30. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. ст. 14, 80, 258, 259, 269 ГПК України.
		31. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає наступне.
		32. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
		33. Суд апеляційної інстанції встановив, що мирова угода в порушення вимог частини 9 статті 77 Закону про банкрутство третьою особою не підписана, громадянином ОСОБА_6 підписуючи мирову угоду щодо якої виник спір, діяв як кредитор та голова комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок", а не як особа яка готова прийняти на себе зобов'язання боржника в межах цієї справи.
		34. Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов до висновку, що умови мирової угоди не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності.
		35. Згідно положень ч. 9 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана з боку третьої особи.
		36. Судами встановлено, що згідно пункту 4.1. мирової угоди, відповідно до ст. 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до виконання зобов'язань боржника перед кредиторами залучаються треті особи інвестори, які можуть брати на себе зобов'язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обмін на активи боржника, а саме: Фізична особа громадянин України ОСОБА_6 (адреса 61033 АДРЕСА_1. реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в обмін на будь-які активи боржника. Таким чином, пункт 4.1. мирової угоди, містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою.
		37. Також суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_6 підписуючи мирову угоду щодо якої виник спір, діяв як кредитор та голова комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок".
		38. З наведеного, можна дійти до висновку, що факт підпису мирової угоди ОСОБА_6 був встановлений як судом першої так і судом апеляційної інстанції.
		39. Разом з тим, беручи до уваги встановлені фактичні обставини, можна дійти до висновку, що ОСОБА_6 (особа, яка підписала мирову угоду) та ОСОБА_6 (потенційний інвестор, який зазначений в пункті 4.1. мирової угоди) є одним і тим самим громадянином.
		40. З урахуванням викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що мирова угода, яка затверджена судом першої інстанції не порушує приписи  ч. 9 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		41. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що умови мирової угоди не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів зазначає наступне.
		42. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		43. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
		44. Положеннями ч. 1 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.
		45. Колегія суддів суду касаційної інстанції з урахуванням приписів ст. 7, 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначає, що  мирова угода у справі про банкрутство одночасно є судовою процедурою у справі про банкрутство та цивільно-правовою угодою (правочином), оскільки є домовленістю між боржником і кредиторами.
		46. Згідно приписів ч. ч. 1-3 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 
		47. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		48. Враховуючи те, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника (ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також беручи до уваги положення ст. ст. 6, 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції про те, що тривала розстрочка боргу (120 календарних місяців) відповідно до приписів частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України суперечить засадам розумності та справедливості.
		49. З урахуванням наведеного є обґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		50. Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні порушення порядку укладення мирової угоди, умови мирової угоди не суперечать законодавству. 
		51. Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		52. Згідно положень ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		53. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Ініціюючого кредитора дійшла до висновку, що суд апеляційної інстанції постановою від 19.06.2018 скасував ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018, яка ухвалена з дотриманням вимог, які містяться в ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		54. За таких обставин, на підставі приписів ст. 312 ГПК України, касаційна скарга Ініціюючого кредитора підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Харківської області від 29.03.2018 підлягає залишенню в силі.
		Керуючись ст.ст. 240,  300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018  у справі №   922/4366/16 задовольнити.
		 
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2018  у справі № 922/4366/16 скасувати.
		 
		3. Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018 по справі №   922/4366/16 залишити в силі.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		 
		 
		Судді                                                                                                    В.В. Білоус
		 
		 
		                                                                                                                      Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...