Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/4745/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2018. Зареєстровано: 24.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2018.
Дата набрання законної сили: 21.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 серпня 2018 року 
		Київ
		справа №820/4745/17
		адміністративне провадження №К/9901/48868/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року (суддя     О.В. Білова) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді: С.В. Дюкарєва (головуючий), Т.С. Перцова, С.П. Жигилій) у справі № 820/4745/17 за позовом Приватного нотаріуса Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області  про визнання протиправним, скасування наказу,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 25 вересня 2017 року № 5087 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1)».
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ ГУ ДФС у Харківській області від 25 вересня 2017 року № 5087 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», на думку позивача, є неправомірним, оскільки у контролюючого органу відсутні докази виявлення фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, а тому підстав для направлення до позивача відповідного запиту про надання інформації та документального підтвердження не було.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, позов задоволено повністю. Скасовано наказ ГУ ДФС у Харківській області від 25 вересня 2017 року № 5087 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи  ОСОБА_4(податковий номер НОМЕР_1)».
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підстав для винесення наказу від 25 вересня 2017 року № 5087 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у ГУ ДФС у Харківській області не було, оскільки встановлено невідповідність направленого позивачу запиту про подання інформації  вимогам податкового законодавства.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного нотаріуса Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 у повному обсязі.
		6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 перебуває на обліку в Салтівській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та зареєстрована як самозайнята особа.
		Позивачем 29 квітня 2016 року до податкового органу за місцем перебування на обліку надана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, у якій позивач визначила суму річного доходу у розмірі 138 947,87 грн та самостійно розрахувала суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20 842,18 грн. Також позивачем до податкового органу було надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік, в якому самостійно визначено суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 12 944,53 грн, в т.ч. за період з січня по серпень 2015 року у розмірі по 422,65 грн на місяць, з вересня по листопад 2015 року у розмірі 478,17 грн на місяць, за грудень 2015 року - у розмірі 8 128,82 грн.
		Салтівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області 19 липня 2016 року було надіслано на адресу позивача запит про надання інформації та документального підтвердження за                             № 1150/К/20-26-13-02-12, в якому зазначено, що проведеним аналізом наданої звітності встановлено, що страхувальником 29 квітня 2016 року до податкової інспекції було надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску за 2015 рік № 1609814751 із сумою 12 944,53 грн за ставкою 34,7 % розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, за даними ІС «Податковий блок», сума доходу, заявлена в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, становить 91 485,31 грн, дохід був отриманий протягом      12-ти календарних місяців.
		Позивачем на адресу Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області 17 серпня 2016 року надані письмові пояснення, в яких містяться посилання на норми  Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Податкового кодексу України, зазначено про дотримання, на думку позивача, їх приписів при заповненні та поданні податкової звітності, зазначеній у надісланому запиті. Зазначено про відсутність у отриманому запиті фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено. Також вказано на невідповідність, на думку позивача, проведення позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску приписам  Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
		Заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 25 вересня 2017 року прийнято наказ № 5087, в якому зазначено, що у зв'язку з проведеним аналізом наданої звітності за 2015 рік встановлено розбіжність задекларованого доходу самозайнятою особою ОСОБА_4, відображеного у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску та у податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідно до п.п. 20.1.4          п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України,  статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених  Податковим кодексом України  податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, повноти та своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що позивачем не було надано контролюючому органу відповідних пояснень та документів, які б підтверджували повноту нарахування єдиного внеску та суму чистого доходу за 2015 рік, а тому відповідач надсилаючи запит «Про надання інформації та документального підтвердження» та приймаючи рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача діяв на підставі та у межах податкового законодавства.
		9. Представник позивача приватного нотаріуса Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 адвокат - ОСОБА_7 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
		Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених  статтею 39  цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
		Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
		Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
		Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених  Законом України «Про банки і банківську діяльність».
		Порядок  отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
		10.2. Підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75.
		Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
		Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
		10.3. Підпункти 78.1.1., 78.1.4. пункту 78.1 статті 78.
		Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
		отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
		виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		10.4. Пункт 78.4 статті 78.
		Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
		Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
		10.5. Пункт 79.1 статті 79.
		Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених  статтями 77  та  78  цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті  75.1.2  пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
		11. Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом  затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.
		11.1. Пункт 10.
		Запит  щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку   органу   державної   податкової  служби  та  підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,  що  запитується,  та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
		14. Контролюючим органом всупереч вимог частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, та/або недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та які, відповідно до вимог податкового законодавства, обов'язково мають бути зазначені у письмовому запиті контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження.
		15. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно відхилили доводи контролюючого органу щодо правомірності прийняття ним оскаржуваного наказу від 25 вересня 2017 року № 5087 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1)» за результатами запиту про надання інформації та документального підтвердження за № 1150/К/20-26-13-02-12, оскільки у такому письмовому запиті, що складається контролюючим органом на підставі п.  73.3  ст.  73  та п.п.  78.1.1. п. 78.1  ст.  78 Податкового кодексу України, крім наведення підстав для надсилання запиту, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, необхідно також обов'язково зазначати: факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено; відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту.
		16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що запит Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2016 № 1150/К/20-26-13-02-12 містить посилання на дані податкової звітності позивача за 2015 рік та норми законодавства щодо нарахування єдиного внеску, проте жодних обставин про протиріччя або недостовірність даних, які в них містяться, в запиті не наведено, не зазначено фактів, які свідчать про порушення позивачем приписів законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		17. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем було надано відповідь на запит Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2016 № 1150/К/20-26-13-02-12 із необхідними поясненнями щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб та нарахованого єдиного внеску зазначених позивачем у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік, проте контролюючим органом всупереч вимог частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017) не було доведено, що надані пояснення, аналізувались контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для спростування інформації наявної у контролюючого органу про можливі порушення законодавства з боку позивача, що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав передбачених п.п.  78.1.1. п. 78.1  ст.  78 Податкового кодексу України для призначення перевірки позивача.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		18. Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинній на час прийняття судами рішень) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		19. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про невідповідність направленого позивачу запиту від 19.07.2016                                          № 1150/К/20-26-13-02-12 про надання інформації та документального підтвердження вимогам податкового законодавства, у зв'язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття наказу від 25 вересня 2017 року № 5087 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1)».
		20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року слід залишити без задоволення.
		21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі                         № 820/4745/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...