Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3365/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2018. Зареєстровано: 24.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Результат оскарження 30.10.2018 Апеляційний суд Чернівецької області: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/3365/17 
		Номер провадження 1-кп/725/189/17 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.08.2018 року м. Чернівці
		 
		Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю:
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 
		представника потерпілої ОСОБА_7 
		потерпілого ОСОБА_8 
		представника потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження за № 12016260000000489 від 02.10.2016 року по обвинуваченню: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернівці, українець, громадянин України, із середньою освітою, раніше не судимий, непрацюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 в жовтні 2016 року порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть особи при наступних обставинах:
		Так, судом встановлено, що 02 жовтня 2016 року приблизно о 10:05 год. водій ОСОБА_3 , керуючи пасажирським автобусом маршруту №10 марки «Youyi-ZGT6710», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в хворобливому стані за наявності захворювань у вигляді ішемічної хвороби серця, дифузного кардіосклерозу, СН І (серцевої недостатності), ФК ІІ (функціональний клас), токсичної енцефалопатіі з синдромом лікворно-венозної дисциркуляції, судомного синдрому, які згідно з п.29 Наказу МОЗ України №299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортними засобами» належить до захворювань, при яких особі забороняється керувати транспортним засобом, достовірно знаючи про можливі наслідки вказаних хвороб у вигляді епілептиформних нападів судом із втратою свідомості, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухався по вул. Шолом-Алейхема в м.Чернівці, зі сторони вул. Головної в напрямку вул. Сагайдачного.
		Проїжджаючи перехрестя вказаних вулиць, водій ОСОБА_3 , втративши контроль над керуванням транспортним засобом у зв`язку із судомним нападом та втратою свідомості, виїхав за межі проїзної частини дороги вправо на тротуар вул.Сагайдачного, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 . 
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до висновку СМЕ №617 від 23.10.2017 року спричинено смерть, яка настала від поєднаної травми у вигляді розтрощення голови із повним руйнуванням головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки із чисельними переломами ребер, 4-5 грудних хребців, лівої лопатки, розривами тканини лівої легені, перелому лівої плечової кістки, перелому лівої лопатки.
		Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 допустив в результаті порушення та невиконання вимог п.п.1.5,2.3 (б) та 10.1 встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року та введених у дію з 01.01.2002 року, які вимагають від водія:
		п.1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п.2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		п.2.9 Водієві забороняється:
		б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані втоми, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість та реакції та увагу;
		- п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діянні визнав частково та суду пояснив, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди працював в ПП «Багіра» два тижні. В день пригоди, 02.10.2016 року, зранку прийшов на роботу і, як належить, був оглянутий лікарем. Жодних скарг на здоров`я чи погане самопочуття не було. Вирушив по маршруту. Зупинився на зупинці «Боженка», після чого став спускатися вниз по вул. Шолом-Алейхема м.Чернівці. Раптово у нього запаморочилося у голові і піднявся тиск. У такому стані він проїхав близько 50 метрів, оскільки хотів доїхати до наступної зупинки і там зупинитись. Але через мить втратив свідомість і про подію, яка трапилася, дізнався вже в автомобілі швидкої медичної допомоги. Потім побачив розбитий автобус і очевидці розповіли йому про загиблу під колесами жінку. 
		Зазначив, що до дорожньо-транспортної пригоди, в 2011 році, знаходився на лікуванні з приводу алкоголізму. Тоді у нього теж був судомний напад, який стався під час керування транспортним засобом, внаслідок якого він в`їхав в огорожу. 
		Після того випадку продовжував керувати автомобілем, так як перестав вживати алкоголь і напади припинилися. 
		При цьому ОСОБА_3 не визнав той факт, що йому було відомо про те, що судомні напади в нього можуть початись повторно, однак визнав вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина повністю доведена наступними та дослідженими судом доказами, а саме:
		показами потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду що під час ДТП загинула його мати. Крім того вказав, що злочином йому завдано матеріального збитку на суму 17000 грн., та моральної шкоди в сумі 500000 грн. Вказав, що обвинувачений та представник підприємства до нього підходили та пояснювали що невинуваті. Просив максимально покарати обвинуваченого.
		показами цивільного позивача ОСОБА_6 , яка суду підтвердила, що на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась вдома за адресою м.Чернівці, вул.Сагайдачного, 7. близько 10:00 год. почула удар. Коли вийшла на вулицю, побачила, що маршрутний автобус в`їхав у стовп, збив жінку і пошкодив стіну її будинку. У зв`язку із завданою її майну шкодою, заявила цивільний позов. 
		показами свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що працює бухгалтером на ПП «Багіра». Обвинувачений був прийнятий на посаду водія на вказане підприємство. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 одразу було звільнено з роботи;
		показами свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що працює лікарем-наркологом. Обвинувачений ОСОБА_3 звертався до неї в 2011 році за консультацією з приводу проблем з алкоголізмом. 
		показами свідка ОСОБА_13 , яка підтвердила, що 02 жовтня 2016 року приблизно о 10:00 год. на вул. Сагайдачного в м.Чернівці стала свідком ДТП, у результаті якої автобус в`їхав в стовп і збив жінку. Після аварії люди стали витягувати водія з водійського сидіння, оскільки він був непритомний. В подальшому приїхали працівники поліції і стали розбиратися;
		показами свідка ОСОБА_14 , який вказав, що працює лікарем бригади швидкої медичної допомоги. 02 жовтня 2016 року їх бригаду викликали на АДРЕСА_2 , у зв`язку із ДТП. На місці аварії вони побачили автобус, який в`їхав у стовп. Під колесами автомобіля лежала жінка з черепно-мозковою травмою без ознак життя. Водій був у свідомості, але поводив себе неадекватно, не міг пояснити що трапилося та назвати своє ім`я. Далі йому зробили кардіограму та знизили тиск. Зазначив, що у водія були всі симптоми епілептичного нападу;
		показами свідка ОСОБА_15 , яка вказала, що працює керівником ПП «Багіра». Зазначила, що ОСОБА_3 працював на підприємстві офіційно. Для працевлаштування він надав усі необхідні документи, у тому числі і медичну довідку. Про те, що в обвинуваченого проблеми з алкоголем їй нічого не було відомо. Зі слів інших водіїв, обвинувачений був хорошим водієм. 02 жовтня 2016 року був його першим робочим днем на підприємстві. Зранку обвинуваченого оглянув лікар, який і засвідчував стан його здоров`я та можливість приступати до праці. Їй (свідку) відомо, що проблем зі здоров`ям в обвинуваченого у той день не було. Також не було й ознак алкогольного сп`яніння. Про те, що на колесах були шини з різними протекторами дізналася від слідчого. Була впевнена, що механік поміняв шини. Щодо цивільного позову ОСОБА_8 , вказала, що підприємство його не визнає та повністю заперечує щодо його задоволення. Вважає, що розмір шкоди потерпілою значно завищено;
		показами свідка ОСОБА_16 , який зазначив, що працює лікарем на ПП «Багіра». 02 жовтня 2016 року він проводив медичний огляд водія ОСОБА_3 . Жодних обставин, які б не дозволяли ОСОБА_3 керувати автобусом у той день, не було. При влаштуванні на роботу обвинуваченим була надана медична довідка. Довідка була дійсна. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 підтвердив висновки комісії експертів, які викладені у висновку № 113 Д та пояснив, що у ОСОБА_3 не виставлений діагноз епілепсія. Про те вказав, що якщо в людини хоча б один раз стався судомний напад, це не виключає того, що ці напади можуть в подальшому повторюватися пояснив, що судомні напади у ОСОБА_3 не лікуються ліками, тому теоретично напади можуть виникати на протязі життя. В даному випадку обвинувачений володів інформацією стосовно свого стану здоров`я та знав про судомні напади, які у нього були раніше, оскільки захворювання у нього виникло до моменту ДТП, а також діагноз був виставлений до часу скоєння ДТП.
		Крім цього, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами, зокрема:
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з планом та фототаблицею до нього від 02.10.2016 року, з якого вбачається, що у присутності понятих було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди;
		том 1 а.с.7-24;
		Протоколом огляду трупа від 02.10.2016 року, згідно якого предметом огляду був труп потерпілої ОСОБА_10 ;
		том 1 а.с.28-29;
		Висновком експерта №617від 23.10.2016 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала внаслідок тілесних ушкоджень виникнення яких знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання смерті.
		Том 1а.с. 34-38
		Висновком експерта №162-МК від 15.11.2016 року, відповідно до якого було досліджено одежу потерпілої жалоби ОСОБА_10 . Відповідно до даного висновку, пошкодження на одежі потерпілої виникли від перерозтягнення тканини та зачепленні останньої з якими-небудь тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався. 
		Том 1а.с. 41-47
		Висновком експерта №743-А від 21.10.2016 року, відповідно до якого при дослідженні технічного стану автобуса марки «Youyi-ZGT6710», номерний знак НОМЕР_1 , та було встановлено що ходова частина містить невідповідності вимогам пункту 31.4.5.(г)ПДР(встановлення на колеса передньої підвіски та спарених колесах задньої підвіски, шин з різними малюнками протектора), що було до ДТП та може впливати на курсову стійкість автобуса, при застосуванні екстреного гальмування. Про те перебування виявлених в ходовій частині невідповідностей вимогам пункту 31.4.5.(г)ПДР з настанням пригоди потребує вивчення всіх обставин справи та дослідження механізму розвитку даної пригоди, що виходить за межі компетенції екперта. 
		Том 1а.с. 59-68
		Матеріалами перевірок, проведених Управлянням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, відповідно до яких неодноразово встановлювались порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», зокрема не проходження видіями медичного огляду, та не проведення технічного огляду транспортних засобів.
		Т. 1 а.с. 104-115
		Документами, відповідно до яких ПП «Багіра» має право здійснювати надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, та документів, відповідно до яких ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ПП «Багіра»
		Т. 1 а.с.139-148
		Документами, відповідно до яких підтверджується повноваження ОСОБА_16 на право проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
		Т. 1 а.с.154-157
		Документамми, відповідно до яких ПП «Багіра» здійснюється нарахування та виплата на підприємстві заробітної плати.
		Т. 1 а.с. 163-167
		Відповіддю з Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги, відповідно до якої 02.10.2016 року о 12.50 був доставлений ОСОБА_3 , де останньому було виставлено діагноз: стан після судомного синдрому невиясненої етіології. Рекомендована консультація епілептолога.
		Т. 1 а.с. 182
		Відповіддю КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», згідно якої ОСОБА_3 , 1960 року народження, звертався 11.06.2014 року до установи з метою отримання Сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду для керування транспортними засобами та був направлений на стаціонарне обстеження для уточнення діагнозу, яке проходив з 12.06.2014 по 19.06.2014 року за результатами якого виставлено діагноз: «Синдром залежності до алкоголю в даний час утримання» (ЛКК №55 від 19.06.2014р.). 19.06.2014 року ОСОБА_3 був виданий негативний Сертифікат, що не дає допуску до керування транспортним засобом. Також повідомлено, що протягом 2015-2016 років ОСОБА_3 до лікарів-наркологів КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» з приводу наркопрофоглядів чи лікування не звертався.
		Т.2 а.с. 91
		Висновком комісійної експертизи №030 від 28.02.2017 року відповідно до якого виявлені у ОСОБА_3 захворювання у вигляді хронічної токсичної енцефалопатії з синдромом лікворно-венозної дисциркуляції можуть викликати епілептиформні напади судом із втратою свідомості і, відповідно втрату орієнтації в часі та просторі.
		Т.2 а.с. 116-120
		Листом КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» від 18.04.2017 року №421, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в установі з 25.11.2011 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності» та надано копію амбулаторної та медичної карти стаціонарного хворого.
		Т.2 а.с. 178-220
		Висновком судово-психіатричного експерта №203 від 27.04.2017 року, відповідно до якого підтверджено наявність у ОСОБА_3 в минулому судомних нападів. Також як при проведені експертизи так і при допиті 27.04.2017 року ОСОБА_3 повідомив, що до ДТП він пам`ятав та розумів про наявність у нього в минулому станів із втратою свідомості.
		Т.2 а.с. 231-233.
		Висновком комісійної експертизи №113-Д від 06.06.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 станом на 11.06.2011 року страждав на захворювання у вигляді «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю (хронічний алкоголізм). Стан відмови з судомами». Поставлений на диспансерно-динамічний нагляд. В медичних документах відсутні дані про зняття ОСОБА_3 з наркологічного «Д»-нагляду, тобто на момент проведення експертизи, одужання ОСОБА_3 не настало. Версія щодо можливої необізнаності або неусвідомлення хворим наявності у нього захворювань, їх ускладнень та проявів комісія експертів вважає невірогідною.
		Т.2 а.с. 244-251
		Висновком комісійної експертизи №131-Д від 05.07.2017 року, відповідно до якої наявні у ОСОБА_3 захворювання підпадають до переліку захворювань, вказаних в п.29 Наказу МОЗ України №299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» і він не міг бути допущеним до керування транспортними засобами категорії «D» так і будь якої іншої категорії.
		Т.2 а.с. 259-266
		Суд не приймає доводи сторони захисту що до підстав для виправдання ОСОБА_3 , оскільки як установлено судом обвинувачений знав про те, що в нього можуть траплятися судомні напади оскільки, як вказав сам обвинувачений у судовому засіданні, що раніше у нього уже траплявся судомний напад під час керування транспортним засобом. Крім того, медичними документами наявними у матеріалах кримінального провадження підтверджено факт алкогольної залежності ОСОБА_3 , у зв`язку з чим останній неодноразово звертався за медичною допомогою з даного приводу. При цьому обвинувачений в судовому засіданні пов`язував факт настання першого судомного нападу саме з його алкогольною залежністю.
		Крім того, як видно з матеріалів справи, а саме копії амбулаторної картки хворого ОСОБА_3 був знятий з обліку 24.06.2014 року за результатами висновку ЛКК №55 від 19.06.2014 року. Відповідно до даного Висновку ОСОБА_3 пройшов стаціонарне обстеження, йому було виставлено діагноз «синдром залежності до алкоголю, в даний час утримання» та рекомендовано диспансерно динамічне спостереження. При цьому, ОСОБА_3 знаючи про свою залежність до алкоголю та усвідомлюючи про можливість відмови в отримані медичної довідки щодо придатності до керування транспортними засобами за місцем свого проживання, приховуючи факт наявності у нього алкогольної залежності звернувся за отриманням даної Довідки до Глибоцької центральної районної комунальної лікарні де її отримав. При цьому ОСОБА_3 знаючи про необхідність проходити диспансерний нагляд ігнорував дану рекомендацію лікарів. Жодних документів які б свідчили про повне одужання від алкогольної залежності у матеріалах справи не має. Наявність алкогольної залежності у ОСОБА_3 підтверджується і тим що він 13.12.2017 року з`явився у судове засідання у стані алкогольного сп`яніння (Довідка №4623 від 13.12.2017 року)
		Суд вважає, що ОСОБА_3 приховавши при прийомі на роботу водієм факт наявності захворювання, що перешкоджає керуванню транспортними засобами, свідомо передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків спричинених судомними нападами під час керування транспортним засобом, а саме пасажирським автобусом на регулярному маршруті, легковажно розраховував на їх відвернення.
		Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 ..
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, те що даний злочин є тяжким, а також особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, відповідно до зібраних органом досудового розслідування Довідок - не перебуває на обліках в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері та Чернівецькій обласній психіатричній лікарні. Про те неодноразово звертався за медичною допомогою у зв`язку із залежністю до алкоголю. По місцю проживання характеризується позитивно.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. 
		Суд, при призначенні міри покарання враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, його суспільну небезпечність, відношення підсудного до вчиненого, особу підсудного, а також позиції потерпілих, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України.
		Суд не вбачає підстав для застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України.
		Згідно до п.п.20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації і транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при і призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання  позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Враховуючи обставини справи суд вважає що ОСОБА_3 слід позбавити права керувати транспортними засобами.
		Щодо заявлених цивільних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в частині стягнення на їх користь з обвинуваченого завданої матеріальної та моральної шкоди, то суд зазначає наступне.
		Так, в рамках кримінального провадження ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.10.2016 року було пошкоджено її будинок та заподіяно майнову шкоду.
		Просила стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 36218 грн. 95 коп.. В обґрунтування розміру шкоди надала Кошторис визначення розміру матеріального збитку завданого пошкодженням житлового будинку по АДРЕСА_2 та рахунок фактуру на придбання захисної ролети.
		Так, судом достовірно встановлено, що 02.10.2016 року близько 10:05 год. водій ОСОБА_3 , керуючи пасажирським автобусом маршруту №10 марки «Youyi-ZGT6710», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Ш. Алейхема в напрямку вул. Сагайдачного, та проїжджаючи перехрестя вказаних вулиць допустив виїзд за межі проїзної частини в право на тротуар вул. Сагайдачного, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 та будинок №7.
		Згідно дослідженого судом Кошторису №247-10-16 від 05.10.2016 року про визначення розміру матеріального збитку, складеного експертом ОСОБА_18 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №16813/14 від 13.08.2014 року) на замовлення ОСОБА_6 загальна вартість робіт по відновленню житлового будинку складає 35253 грн. 95 коп.. (т.3 а.с. 15-45).
		Крім того згідно дослідженого судом Рахунку-фактури №499520 від 11.10.2016 року вартість ремонту захисної ролети складає 965 грн. (а.с. 46).
		Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		На підставі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Враховуючи вищевикладені вимоги Закону, позивачем помилково пред`явлено позов до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, оскільки ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.1172 ЦК України є неналежним відповідачем. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
		Крім того, в рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , власника та директора підприємства ПП «Багіра» - ОСОБА_15 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок спричинення смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_15 на його користь матеріальну шкоду завдану злочином в розмірі 17722 грн., яка складається із витрат за зберігання тіла в холодильній камері  800 грн.; витрат понесених на поховання  5295 грн.; витрат по оплаті організації жалобних обідів  10320 грн.; витрат на придбання напоїв для жалобних обідів  1307 грн., а також стягнути моральну шкоду в розмірі 500000 грн..
		Представником ПП «Багіра» - адвокатом ОСОБА_19 було надано заперечення на даний цивільний позов, оскільки заявлені витрати потерпілого на поховання в сумі 17722, 67 гривень, підтверджуються належними доказами лише на суму 2107,67 гривень, а розмір моральної шкоди на думку відповідача складає 25000 гривень. В інший частині, позов є необґрунтованим та не підтверджений належними та допустимими доказами.
		Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Суд вважає, що позивачем помилково пред`явлено позов до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, оскільки ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.1172 ЦК України є неналежним відповідачем.
		Позовні вимоги до ОСОБА_15 про стягнення з останньої витрат на поховання в сумі 17722, 67 гривень підлягають до часткового задоволення, оскільки належними та допустимими доказами підтвердженні матеріальні витрати потерпілого пов`язані з похованням матері на суму 2107,67 грн..
		Досліджені судом накладна №78 та №79 від 04.10.2016 року, виписані на ім`я ОСОБА_20 , на суми 2252 гривні та на 1153 гривні відповідно за приналежності для похорону, а також за рушники та свічки; накладна без номеру від 05.10.2016 року від особи « ОСОБА_21 » на суму 1580 гривень; Довідка від 14.08.2017 року, написана та видана потерпілому приватним підприємцем ОСОБА_22 (кафе  бар «Мрія»); документ без назви та дати, в якому міститься запис, - «Рушники 7 Х 30 210» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88 (далі  Положення №88), оскільки, відповідно до ст. 1 даного Закону, первинний документ  документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. 
		Крім того первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Таким чином відповідачем не підтверджені належними та допустимими доказами підтвердженні матеріальні витрати потерпілого пов`язані з похованням матері на суму 15614 грн. 33 коп.
		З приводу позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_15 про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Згідно п. 3 Постанови ВСУ № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		У зв`язку з тим, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена повністю, суд вважає, що злочинними діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_8 завдано моральних та душевних страждань, які він переніс у наслідок загибелі його матері ОСОБА_10 в результаті дорожньо  транспортної пригоди, суд вважає, що з власника ПП «Багіра» ОСОБА_15 на користь потерпілого слід стягнути моральну шкоду. Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з розумності та достатності суми, необхідної для відшкодування вартості моральних збитків, реальної можливості відповідача сплатити дану суму, не порушуючи права останнього.
		Як встановлено судом в матеріалах кримінального провадження містяться, вилучені в день ДТП, документи, які свідчать про те, що ОСОБА_3 надав роботодавцю всі необхідні документи для допуску на перевезення автобусом по маршруту в якості водія. Тому, у підприємства, не було жодних поважних причин чи інших обґрунтованих підстав для відмови ОСОБА_3 у прийнятті його на роботу водієм. Чинним законодавством України не передбачено обов`язку підприємства (власника підприємства) перевіряти дійсність та справжність довідок виданих належними органами та /або замовляти та проводити експертизи осіб які приймаються на роботу на предмет можливості керування ними транспортом. 
		Суд бере до уваги те, що будь  яких даних про існування у ОСОБА_3 захворювань які перешкоджають йому керувати транспортним засобом у підприємства не було.
		Крім того, судом встановлено, що перед виходом на маршрут ОСОБА_3 пройшов медичний огляд та було перевірено технічний стан автомобіля. При цьому як встановлено судом недоліки, які було виявлено в роботі транспортного підприємства, зокрема різний малюнок протектора на шинах, хоча і було допущено з вини механіка підприємства, але не є в причинно  наслідковому зв`язку із фактом настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
		Вищевказані обставини на думку суду мінімізують відповідальність підприємства та впливають на зменшення розміру моральної шкоди. При цьому суд також враховує, що вчинений ОСОБА_3 злочин є необережним. ОСОБА_3 знав про наявність у нього захворювання, яке перешкоджало йому керувати транспортним засобом, приховав даний факт від роботодавця, тим самим передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення. 
		Тому суд вважає, що на користь потерпілого ОСОБА_8 з власника ПП «Багіра» ОСОБА_15 слід стягнути 60000 грн. моральної шкоди.
		Крім того, враховуючи повне доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд вважає, що з підсудного слід стягнути на користь держави витрати за проведення експертиз по справі в сумі 879,60 грн..
		Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов`язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		В задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , власника ПП «Багіра» ОСОБА_15 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок спричинення смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
		Стягнути з власника ПП «Багіра» ОСОБА_15 на користь ОСОБА_8 витрати на поховання в сумі 2107,67 грн. та 60000 грн. моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , власника ПП «Багіра» ОСОБА_15 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок спричинення смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення експертиз по справі в сумі 879,60 грн..
		Речовий доказ: пасажирський автобус марки «Youyi-ZGT6710», державний номерний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, який переданий на зберігання власнику  ОСОБА_15 , залишити за останньою. 
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні
		 
		 
		 
		Суддя Першотравневого
		районного суду м.Чернівці                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...