Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/1205/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2018. Зареєстровано: 27.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2018.
Дата набрання законної сили: 19.11.2018
Результат оскарження 19.11.2018 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		 
		Справа № 815/1205/18 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 серпня 2018 року                                                                                 м.Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Соколенко О.М.;  
		при секретарі - Любімовій О.Є.
		за участю:  
		представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
		представника відповідача - Бутрик А.О. (за довіреністю), -
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		                                                   ВСТАНОВИВ:
		20 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить суд:
		- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області:
		- № 1599401303 від  25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 22048,30 грн.;
		- № 159840-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 7237,26 грн.;
		- № 159841-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 5509,24 грн.;
		- № 159842-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 1276,77 грн.;
		- № 159844-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3159,07 грн.;
		- № 159847-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 1320,93 грн.
		- № 159939-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3631,03 грн.;
		- № 161356-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3023,53 грн.;
		- № 160194-1310 від 07.12.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 22418,58 грн.;
		- № 160194-1310 від 07.12.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 72783,64 грн.
		Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, 22 грудня 2017 року представником позивача отримано 1 податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: № 1599401303 від 25.10.2017 року на суму 22048,30 грн. 
		28 грудня 2017 року представником позивача було отримано 9 податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: №159840-13 від 25.10.2017 року на суму 7237,26 грн., № 159841-13 від 25.10.2017 року на суму 5509,24 грн., № 159842-13 від 25.10.2017 року на суму 1276,77 грн., № 159844-13 від 25.10.2017 року на суму 3159,07 грн., № 159847-13 від 25.10.2017 року на суму 1320,93 грн., № 159939-13 від 25.10.2017 року на суму 3631,03 грн., №161356-13 від 25.10.2017 року на суму 3023,53 грн., №160194-1310 від 07.12.2017 року на суму 22418,58 грн. та №160194-1310 від 07.12.2017 року на суму 72783,64 грн. 
		Як вказано у позові, детального розрахунку податкового зобов'язання вищевказані рішення не містили.
		У позовній заяві позивач вказує, що нарахування податку на нерухоме майно за податковий період 2015 року є незаконним, виходячи з наступного.
		Посилаючись на положення Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.6.1 п.266.6, п.п.266.7.1, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266, ст.8, ст.10, ст.12 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком та безпосереднє встановлення такого виду місцевого податку віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. Позивач зазначає, що нові податки не можуть бути визнані обов'язковими до сплати в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти та офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів. 
		Таким чином, на думку позивача, незалежно від прийняття або неприйняття відповідного рішення місцевою радою у 2015 році, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, міг справлятися не раніше 2016 року. З огляду на викладене, застосування контролюючими органами положень Закону з метою оподаткування податком за нерухоме майно, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, а обов'язку сплати податку на нерухоме майно за 2015 рік позивач не має. Така позиція, як вказує позивач у позовній заяві, неодноразово підтримана судами, зокрема, в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 820/2137/17 (№ в СДРСР 72289694) постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 805/2715/16-а (№ в ЄДРСР 72288876). 
		Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» за 2015 рік.
		Окрім того, позивач вважає незаконними оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року та від 07.12.2017 року щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2016 рік, виходячи з наступного.  
		Посилаючись на п.п.266.7.2, п.п.266.7.4 п.266.7, п. 266.8 ПК України, позивач стверджує, що за базовий податковий період 2016 рік податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мали бути надіслані (вручені) позивачу до 1 липня 2017 року. Однак, в порушення наведених положень ПК України, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення 25.10.2017 року та 07.12.2017 року, а вручені позивачу 22.12.2017 року та 28.12.2017 року.
		Таким чином, позивач вважає, що прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень 25.10.2017 року та 07.12.2017 року, тобто, поза строками, встановленими законодавством, є виходом за межі повноважень відповідача та свідчить про прийняття ним таких рішень у спосіб, не передбачений законодавством.
		Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення.
		Ухвалою суду від 26.03.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк  з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, визначених в ухвалі суду та уточнень до позовної заяви (із копією для відповідача).
		Копію вказаної ухвали суду отримано представником позивача 28.03.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.
		На виконання ухвали суду від 26.03.2018 року від представника позивача            05.04.2018 року через канцелярію суду за вх. №9503/18 надійшли (із примірником для відповідача): копії податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року №15984-13, №159841-13, №159842-13, №159844-13, №159847-13, №159939-13 №161356-13, які подані у належній якості; докази того, що ОСОБА_3 є власником об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; уточнення до позовної заяви ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області:
		- № 1599401303 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 22048,30 грн.;
		- № 159840-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 7237,26 грн.;
		- № 159841-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 5509,24 грн.;
		- № 159842-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 1276,77 грн.;
		- № 159844-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3159,07 грн.;
		- № 159847-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 1320,93 грн.
		- № 159939-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3631,03 грн.;
		- № 161356-13 від 25.10.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3023,53 грн.;
		- № 160194-1310 від 07.12.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 22418,58 грн.;
		- № 160194-1310 від 07.12.2017 року про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 72783,64 грн.
		В уточненнях до позовної заяви позивачем додатково зазначено об'єкти оподаткування (об'єкти нерухомого майна), виходячи з яких були визначені суми податку в оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях та вказані дані щодо реєстрації права власності позивача на ці об'єкти нерухомого майна.
		Ухвалою суду від 12.04.2018 року судом:
		-  прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 (в редакції уточнень від 03.04.2018 року);
		- відкрито провадження у справі за даною позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень;
		- вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін;
		- призначено перше судове засідання на 10.05.2018 року об 11:00 год.;
		- встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
		03 травня 2018 року за вх. 1285/18 (у встановлений судом строк) через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.155-168) разом із копіями корінців оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (т.1 а.с.169-173), копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2018 року (т.1 а.с.174-250) та доказами направлення їх копій на адресу відповідача. 
		У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
		Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 1599401303 від 25.10.2017 року відповідач вказує, що відповідно даних Державного реєстру прав власності та АІС «Податковий блок» за фізичною особою ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) станом на 2016 рік рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1024,5 кв.м. та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 37,8 кв.м., право власності на які зареєстровано 25.03.2016 року. 
		Згідно рішення Одеської міської ради (далі - ОМР) № 256-VII від 03.02.2016 р. (пункт «ґ») за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку)». 
		Також, відповідно до рішення № 428-VІІ від 16.03.2016 року (пункт 5.1.) ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлюються у розмірі 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Пільга згідно рішення ОМР становить: а) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів, але відповідно до пп.2.п.4.266 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) пільга не надається у разі якщо площа об'єктів або об'єкта перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі (тобто 120*5). 
		Як вказує відповідач, у зв'язку з цим та відповідно підпункту 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ з платником податку ОСОБА_3 була проведена звірка, щодо об'єктів житлової нерухомості. 
		Отже, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Тобто, враховуючі дані АІС «Податковий блок» та рішення ОМР, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік становить 22048,30 грн.
		Відповідач у відзиві наводить розрахунок даної суми податкового зобов'язання.
		Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №159840-13 від 25.10.2017 року відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що згідно з п.п.6.3.8 п. 6.3 рішення Чорноморської міської ради від 10.07.2015 №637-VІ (зі змінами від 06.01.2016 №24-VІІ) ставка податку для нежитлової нерухомості складає 1% від розміру мінімальної заробітної плати (в АІС «Податковий блок» тип об'єкту внесено "нежитлове приміщення").
		Станом на 30.06.2017 року в АІС «Податковий блок» за фізичною особою ОСОБА_3 дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності на нежитлову нерухомість надійшли з відсутністю коду ДПІ об'єкту та коду КОАТУУ населеного пункту розташування нерухомості (м.Чорноморськ - КОАТУУ 5110800000). У зв'язку з чим та відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ з платником податку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) була проведена звірка щодо об'єктів нежитлової нерухомості.
		Як вказує відповідач, враховуючи викладене, було прийнято податкове повідомлення-рішення №159840-13 від 25.10.2017 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік на суму 7237,26 грн., розрахунок якої наведено у відзиві. 
		Обґрунтовуючи правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року № 159841-13, № 159842-13, № 159844-13, № 159847-13, № 159939-13, № 161356-13 та від 07.12.2017 року № 160194-1310 та 160194-1310  відповідач у відзиві на позовну заяву лише наводить розрахунок суми податку за вказаними рішеннями та вказує, що вони були отримані представником позивача особисто 28.12.2017 року.
		Враховуючи викладене та нормативно обґрунтовуючи свою позицію, з посиланням на положення п.12.3, п.12.5 ст.12, пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1 п.266.3, пп.266.4.1 п.266.4, пп.266.7.3 п.266 ст.266 Податкового кодексу України, ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідач зазначає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно. 
		07 травня 2018 року за вх. №12641/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доказами направлення її копії на адресу відповідача (т.2 а.с.1-2,3-4), в якій зазначено, що відзив не містить заперечень щодо наведених позивачем правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. 
		Зокрема, як вказує позивач у відповіді на відзив, позивачем з посиланням на норми ст. 4, пунктів 12.3 та 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України обґрунтовувалась незаконність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2015 рік, оскільки нові податки не можуть бути визнані обов'язковими до сплати в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти та офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів, однак з цього приводу заперечень відповідачем не наведено.
		Окрім того, у відповіді на відзив вказано, що позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними в частині нарахування податку на нерухоме майно за період 2016 рік, оскільки були прийняті поза строками, встановленими п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України та з порушенням принципу рівномірності та зручності сплати податків, встановленим ст. 4 Податкового кодексу України. 
		Позивачем також вказувалось, що відповідач, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв поза принципом «належного урядування», згідно якого у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. 
		Однак, жодних заперечень вищевказаним доводам позивача відповідачем у відзиві не наведено.
		Зважаючи на вищевикладене, позивач у відповіді на відзив вказує, що доводи, наведені у відзиві відповідача на адміністративний позов від 02.05.2018 року № 144/9/15-32-10-04-12, є безпідставними та необґрунтованими, і просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
		У судовому засіданні 10.05.2018 року судом долучено до матеріалів справи відзив на позов разом із доказами та відповідь на відзив.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року, яка прийнята судом на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено судове засідання на 18.05.2018 року для надання часу відповідачу подати заперечення на відповідь на відзив.
		17 травня 2018 року за вх. №ЕП/2758/18 та за вх. №ЕП/2780/18 засобами електронної пошти та 17 травня 2018 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення з доказами направлення їх копії на адресу відповідача (т.2 а.с.9-20), в яких зазначено, що згідно наведених в адміністративному позові та відповіді на відзив посилань, податкові повідомлення-рішення щодо нарахування податку на нерухоме майно, з позиції, позивача, є протиправними оскільки винесені із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку. З посиланням на положення п.102.1 ст.102, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України відповідач вказує, що перехід права власності за більшістю об'єктів нерухомого майна, за якими ОСОБА_3 нараховано відповідний податок, відбувся наприкінці 2016 року. Окрім того, відповідач зазначає, що з позивачем проводилась звірка щодо об'єктів нежитлової нерухомості, лише після якої було сформовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року та від 07.12.2017 року.
		У запереченнях відповідач вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII підпункти 266.10.2, 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України доповнені наступним змістом:« 266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. 
		266.10.3. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу».
		Таким чином, як стверджує відповідач у запереченнях, законодавець підтверджує можливість нарахування податку на нерухоме майно у строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України та який встановлює 1095 днів.
		Враховуючи вищевикладене, у запереченнях зазначено, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому податкові повідомлення-рішення щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки винесені правомірно.
		18 травня 2018 року судом долучено до матеріалів справи заперечення відповідача, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
		Окрім того, у судовому засіданні 18.05.2018 року судом заслухано вступне слово сторін, зобов'язано відповідача надати до суду додаткові докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 31.05.2018 року о 15:30 год.
		30 травня 2018 року за вх. №15120/18 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (з доказами направлення його копії на адресу відповідача) разом із визначеними судом доказами.
		Судове засідання, призначене на до 31.05.2018 року о 15:30 год. було перенесене на 05.06.2016 року о 16:15 год.
		У судове засідання, призначене на 05.06.2018 року представник позивача не з'явився, при цьому 05.06.2018 року за вх. №ЕП/3189/18 засобами електронної пошти від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача (т.2 а.с.35).
		У судовому засіданні 05.06.2018 року судом долучено до матеріалів справи надані представником відповідача докази, які суд зобов'язував надати відповідача.
		Водночас, у судовому засіданні 05.06.2018 року, зважаючи на положення ч.2 ст.77 КАС України, оскільки у відзиві на позовну заяву в якості розрахунку нарахованих за спірними податковими-повідомленнями рішеннями сум, наведені лише цифрові дані щодо нарахування цих сум, без зазначення жодних інших даних, які бралися до уваги для здійснення таких розрахунків, в тому числі, даних щодо нормативного обґрунтування сум у здійснених розрахунках, з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, судом зобов'язано відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області, який є суб'єктом владних повноважень надати до суду: 
		1) обґрунтований розрахунок нарахованих за спірними податковими-повідомленнями рішеннями сум, по кожному податковому-повідомленню рішенню, яке є предметом розгляду у даній справі, із зазначенням у ньому:
		- інформації щодо об'єкту нерухомого майна (адреси, типу, площі, розмір частки та документ, що підтверджує право власності);
		- ставки податку, яку застосовано (з посиланням на відповідну норму чи/та рішення органу місцевого самоврядування);
		- пільги, якщо такі застосовувались (із наданням відповідного розрахунку та пояснень щодо нормативно-правового акту, який регулює здійснення такого розрахунку), втому числі, по податковому повідомленню-рішенню від 25.10.2017 року № 1599401303;
		- періоду, за який відповідний податок нарахований (із зазначенням дати набуття та припинення права власності та документа, на підставі якого встановлено відповідні дані);
		- нормативного обґрунтування здійсненого розрахунку.
		2) зважаючи на положення ч.2 ст.2 КАС України, усі дані (документи, інформацію), які брались до уваги при прийнятті оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року № 1599401303, № 159840-13, 159841-13, № 159842-13, №159844-13, № 159847-13, № 159939-13, № 161356-13 та від 07.12.2017 року № 160194-1310, 160194-1310;
		3) пояснення та докази, що їх підтверджують стосовно податкового повідомлення - рішення № 159842-13 форми "Ф" від 25.10.2017 року, для визначення суми грошового зобов'язання, по якому враховувалась загальна площа об'єкта нерухомого майна, яка визначена як 41/1000 від 4519,7 кв.м., в той час, коли згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, - площа об'єкта нерухомого майна позивача складає 69/200.
		Оскільки для вирішення даної адміністративної справи існувала необхідність в отриманні додаткових доказів та інформації з боку відповідача, зважаючи на строк для розгляду даної справи в порядку ст.262 КАС України, враховуючи положення ч.6 ст.260 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в порядку загального позовного провадження, про що 05.06.2018 року постановлено відповідну ухвалу суду.
		Ухвалою суду від 05.06.2018 року, судом призначено підготовче засідання на 05.07.2018 року о 10:00 год. та роз'яснено, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності його подання) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. 
		27 червня 2018 року за вх.№18487/18 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення його копії на адресу відповідача разом із копіями (т.2 а.с.95-110): 
		- розрахунку податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, який раніше наводився представником ГУ ДФС в Одеській області у відзиві на позовну заяву від 02.05.2018 року №144/9/15-32-10-04-12;
		- розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 07.12.2017 року №160194-1310; 
		- розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 07.12.2017 року №160194-1310; 
		- розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 року №160194-5994011303;
		- реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Інших доказів та інформації, які суд витребовував, з боку відповідача станом на 05.07.2017 року до суду не надходило.
		Так, у відзиві на позовну заяву від 27.06.2018 року відповідач наводить ті ж самі підстави для відмови у позові, що й у відзиві, який надійшов до суду 03 травня 2018 року за вх. 1285/18.
		У підготовче судове засідання 05.07.2018 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.
		У підготовчому судовому засіданні судом з'ясовано, що з боку відповідача станом на 05.07.2018 року не було надано до суду:
		1) усі дані (документи, інформацію), які брались до уваги при прийнятті оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року № 1599401303, № 159840-13, 159841-13, № 159842-13, №159844-13, № 159847-13, № 159939-13, № 161356-13 та від 07.12.2017 року № 160194-1310, 160194-1310;
		2) пояснення та докази, що їх підтверджують стосовно податкового повідомлення - рішення № 159842-13 форми "Ф" від 25.10.2017 року, із зазначенням того, чому для визначення суми грошового зобов'язання враховувалась загальна площа об'єкта нерухомого майна, яка визначена як 41/1000 від 4519,7 кв.м., в той час, коли згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, - площа об'єкта нерухомого майна позивача складає 69/200;
		3) обґрунтований розрахунок нарахованих за спірними податковими-повідомленнями рішеннями сум, по кожному податковому-повідомленню рішенню, яке є предметом розгляду у даній справі, із зазначенням у ньому:
		- інформації щодо об'єкту нерухомого майна, зокрема, зазначення документу, що підтверджує право власності;
		- посилання на відповідну законодавчу норму чи/та рішення органу місцевого самоврядування, на підставі яких застосовані ставки податку;
		- пільги, якщо такі застосовувались (із наданням відповідного розрахунку та пояснень щодо нормативно-правового акту, який регулює здійснення такого розрахунку), в тому числі, по податковому повідомленню-рішенню від 25.10.2017 року № 1599401303;
		- дати набуття та припинення права власності по об'єктам нерухомості та документа, на підставі якого встановлено відповідні дані;
		- нормативного обґрунтування здійсненого розрахунку.
		Зважаючи на вищевикладене, ухвалою суду від 05.07.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом витребувано у відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області, який є суб'єктом владних повноважень вказані докази (інформацію, пояснення). 
		Також, у підготовчому судовому засіданні 05.07.2018 року у представника позивача судом з'ясовано, що у позивача відсутня необхідність у наданні повторно відповіді на відзив, оскільки відповідачем не зазначено жодних інших підстав для відмови у позові, ніж вже були зазначені у відзиві, що надійшов 03.05.2018 року.
		Водночас, у підготовчому судовому засіданні 05.07.2018 року, у зв'язку із необхідністю отримати витребувані судом у відповідача докази, судом оголошено перерву у до 23.07.2018 року.
		У підготовчому судовому засіданні 23.07.2018 року представником відповідача надано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи частини витребуваних судом доказів разом із відповідними доказами та доказами направлення їх копій на адресу позивача (т.2 а.с.133-167).
		Усною ухвалою суду від 23.07.2018 року судом долучено до матеріалів справи докази, надані з боку відповідача та оголошено перерву до 31.07.2018 року 10:00 год. для отримання у відповідача усіх витребуваних судом доказів.
		30 липня 2018 року за вх. №21955/18 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи іншої частини витребуваних судом доказів, а саме, розрахунків до трьох податкових повідомлень-рішень із вказаними доказами та доказами направлення їх копій позивачу (т.2 а.с.173-180).
		Ухвалою суду від 31.07.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі №815/1205/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 серпня 2018 року о 09:30 год.
		У судовому засіданні 16.08.2018 року судом заслухано вступне слово представників сторін, досліджено докази у справі та оголошено перерву до        21.08.2018 року об 11 год. 20 хв. для підготовки сторін до судових дебатів.
		У судовому засіданні 21.08.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, у наданих під час вступного слова поясненнях та зважаючи на подані до суду докази. 
		Представник відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області у судовому засіданні 21.08.2018 року заявлений позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, у запереченнях та у наданих під час вступного слова поясненнях, а також, зважаючи на надані до суду докази.
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
		З боку відповідача до суду разом із відзивом на позов надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) від 11.04.2018 року (т.1 а.с.174-250).
		У зв'язку із тим, що відповідачем довіку надано станом на 11.04.2018 року, а оскаржувані рішення прийняті 25.10.2017 року та 07.12.2017 року судом зазначено відповідачу про необхідність надання вказаної інформації станом на відповідну дату, яка саме слугувала підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
		З боку відповідача до суду надано відповідну інформацію станом на        01.11.2017 року щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2), а саме лише перший аркуш інформаційної довідки (т.2 а.с.54), із посиланням на те, що вся інша інформація відповідає тій інформації, яка зазначена у довідці від 11.04.2018 року.
		При цьому, як зазначив представник відповідача, для визначення позивачу податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року використовувалась відповідна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в електронному вигляді.
		Водночас, суд зазначає, що з боку позивача до суду також надано в копіях: інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) від 21.02.2018 року та від 16.09.2016 року,  витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2016 року та договори від 14.09.2016 року та від 16.09.2016 року (т.1 а.с.42-134).
		Так, згідно наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - фізичної особи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) судом встановлено, що у період, за який позивачу визначені податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно (2015 та      2016 рік) у власності громадянина Греції ОСОБА_3, були, зокрема, наступні об'єкти нерухомого майна:
		І) у м. Одесі:
		1) за адресою: АДРЕСА_4:
		- на праві приватної власності домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 37,8 кв.м (розмір частки 1/1); реєстраційний номер об'єкта: 758972251101; запис про право власності внесено 25.03.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 року (т.1 а.с.104);
		- на праві приватної власності домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 1024,5 кв.м (розмір частки 1/1); реєстраційний номер об'єкта: 615288651101; запис про право власності внесено 25.03.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 року (т.1 а.с.106-107);
		2) за адресою: АДРЕСА_5
		- на праві приватної спільної часткової власності об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля автосалону загальною площею 709 кв.м, реєстраційний номер об'єкта: 701287651101, запис про право власності на 1/2 частки якого внесено    08.09.2015 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24234401 від 08.09.2015 року та запис про право власності на іншу 1/2 частку якого внесено 11.09.2015 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24353685 від 11.09.2015 року (т.1 а.с.105-106).
		Отже, у зв'язку із реєстрацію 08.09.2015 року та 11.09.2015 року за позивачем по ? частки вказаного приміщення, з 11.09.2015 року позивачу належить на праві приватної власності вказане приміщення загальною площею 709 кв.м., проти чого не заперечувала представник позивача.
		3) за адресою: АДРЕСА_6
		- на праві спільної часткової власності об'єкт нерухомого майна: будівля 4-х поверхового громадсько-торгівельного центру загальною площею 7517,8 кв.м, (розмір частки позивача 1/4), реєстраційний номер об'єкта: 311547451101, запис про право власності на який внесено 13.02.2015 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19329454 від 13.02.2015 року (т.1 а.с.108).
		ІІ) у м. Чорноморську (м. Іллічівськ):
		1) за адресою: АДРЕСА_7
		- на праві приватної спільної часткової власності об'єкт нерухомості (нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення), загальною площею 4519,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта: 65812351108; запис про право власності на частку ОСОБА_3, розмір якої 69/200 внесено 27.08.2015 року (т.1 а.с.115);
		2) за адресою: АДРЕСА_7
		- на підставі договору від 08.07.2016 року ОСОБА_3 замість 69/200 належить ? частка у праві власності на нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 3162,0 кв.м., на які залишилось право спільної часткової власності (т.1 а.с.117-124), вказаний договір зареєстровано в реєстрі 08.07.2016 року за №1415.
		Відповідно до п.п.1,3 договору від 14.09.2016 року (т.1 а.с.125-132), визначено, що ОСОБА_3, в тому числі є співвласником на праві спільної часткової власності нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень, загальною площею 3162 кв.м за адресою: Україна, Одеська область, АДРЕСА_7, та йому належить 1\2 частка. Згідно п.6.1 цього Договору, приміщення, які визначені у цьому пункті договору, загальною площею 1575,6 кв.м, згідно відомостей Звіту про оцінку майна, яким присвоєна нова адреса: АДРЕСА_9, переходять у власність ОСОБА_3. На підставі рішення ВК Чорноморської міської ради Одеської області №312 від 31.08.2016 року «Про присвоєння адреси нежитловим вбудовано-прибудованим приміщенням, розташованим по АДРЕСА_7, власником яких є ОСОБА_3», нежитловим вбудовано-прибудованим приміщенням присвоєно нову адресу: АДРЕСА_9.
		Згідно п.10 даного Договору, з моменту укладення цього договору, спільна часткова власність на вищевказані нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення для ОСОБА_3 припиняється і ОСОБА_3 у власність переходять нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею - 1575,6 кв.м, що розташовані за адресою: Україна, АДРЕСА_9, який реєструється як окремий, виділений в натурі об'єкт нерухомого майна (часткою 1/1: нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення).
		Даний договір зареєстровано 14.09.2016 року в реєстрі за № 2105;
		3) за адресою: АДРЕСА_9 
		- на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна (нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення), загальною площею 1575,6 кв. м (розмір частки 1/1); реєстраційний номер об'єкта: 1028798151108; запис про право власності внесено 14.09.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31425206 від 16.09.2016 року (т.1 а.с.133);
		4) за адресою: АДРЕСА_10
		- на праві приватної власності об'єкт нежитлової нерухомості (будівля кафе-бару), загальною площею 399,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 366806051108; запис про право власності внесено 02.12.2015 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26666591 від 02.12.2015 року (т.1 а.с.107-108);
		5) за адресою: АДРЕСА_11
		- на праві спільної часткової власності об'єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення) загальною площею 786,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 910580551108; запис про право власності на частку 1/2 внесено 08.06.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29960319 від 08.06.2016 року (т.1 а.с.102-103);
		6) за адресою: АДРЕСА_12:
		- апартамент №606 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 115 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956424651108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.44); 
		- апартамент №605 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 85,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956383451108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.46);
		- апартамент №407 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 69,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956276551108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.49);
		- апартамент №601 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 145 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956169951108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.53);
		- апартамент №602 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 85,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956142951108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.54);
		- апартамент №603 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 70,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956020351108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.59);
		- апартамент №513 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 106,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955425451108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.70);
		- апартамент №307 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 69,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955301251108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.73);
		- апартамент №507 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 65,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954537851108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.86);
		- апартамент №207 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 70,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954189951108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.94);
		- апартамент №107 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 107,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953711551108; запис про право власності внесено 19.10.2016 року (т.1 а.с.101);
		7) також, за адресою: м.Чорноморськ, вул. Пляжна, 11 об'єкти нерухомого майна, а саме:
		- апартамент №1 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955049251108; запис про право власності внесено 12.10.2016 року (т.1 а.с.78-79);
		- апартамент №2 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955408051108; запис про право власності внесено 12.10.2016 року (т.1 а.с.70-71);
		- апартамент №3 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954956351108; запис про право власності внесено 12.10.2016 року (т.1 а.с.80);
		- апартамент №4 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954545151108; запис про право власності внесено 17.10.2016 року (т.1 а.с.86);
		- апартамент №5 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954936851108; запис про право власності внесено 17.10.2016 року (т.1 а.с.80-81);
		- апартамент №6 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 46,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954536451108; запис про право власності внесено 17.10.2016 року (т.1 а.с.87);
		- апартамент №7 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954892251108; запис про право власності внесено 17.10.2016 року (т.1 а.с.81);
		- апартамент №8 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954519851108; запис про право власності внесено 17.10.2016 року (т.1 а.с.88-89);
		- апартамент №9 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954574451108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.82);
		- апартамент №10 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955473951108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.69);
		- апартамент №11 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955209951108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.76);
		- апартамент №12 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 38,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955176051108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.76-77);
		- апартамент №13 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 39,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955093651108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.78);
		- апартамент №14 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955003051108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.79);
		- апартамент №101 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 45,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954071751108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.97);
		- апартамент №102 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954030151108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.98);
		- апартамент №103 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954014351108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.98-99);
		- апартамент №104 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953979051108; запис про право власності внесено 18.10.2016 року (т.1 а.с.99);
		- апартамент №105 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953857551108; запис про право власності внесено 19.10.2016 року (т.1 а.с.100);
		- апартамент №106 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953744551108; запис про право власності внесено 19.10.2016 року (т.1 а.с.101);
		- апартамент №108 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955684751108; запис про право власності внесено 20.10.2016 року (т.1 а.с.65);
		- апартамент №109 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955691251108; запис про право власності внесено 20.10.2016 року (т.1 а.с.64-65);
		- апартамент №110 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956042551108; запис про право власності внесено 20.10.2016 року (т.1 а.с.59);
		- апартамент №111 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955991351108 запис про право власності внесено 20.10.2016 року (т.1 а.с.60);
		- апартамент №112 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955968651108; запис про право власності внесено 24.10.2016 року (т.1 а.с.61-62);
		- апартамент №113 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955936351108 запис про право власності внесено 24.10.2016 року (т.1 а.с.62);
		- апартамент №114 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955174451108; запис про право власності внесено 24.10.2016 року (т.1 а.с.77);
		- апартамент №115 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 49,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955213351108; запис про право власності внесено 24.10.2016 року (т.1 а.с.75);
		- апартамент №201 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 46 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956064051108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.57-58);
		- апартамент №202 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956087151108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.56-57);
		- апартамент №203 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956222551108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.52);
		- апартамент №204 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956262851108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.50);
		- апартамент №205 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954109751108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.96);
		- апартамент №206 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954135351108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.95-96);
		- апартамент №208 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954167751108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.95);
		- апартамент №209 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954224451108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.94);
		- апартамент №210 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4  кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954275951108; запис про право власності внесено 25.10.2016 року (т.1 а.с.93);
		- апартамент №211 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954344951108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.92-93);
		- апартамент №212 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954388551108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.92);
		- апартамент №213 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954491951108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.89-90);
		- апартамент №214 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954464951108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.91);
		- апартамент №215 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953631851108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.102);
		- апартамент №216 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 50,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 953682451108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.101-102);
		- апартамент №301 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 45,9 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954054251108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.97-98);
		- апартамент №302 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955507151108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.67-68);
		- апартамент №303 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955559751108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.67);
		- апартамент №304 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955885051108; запис про право власності внесено 26.10.2016 року (т.1 а.с.64);
		- апартамент №305 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955895651108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.63);
		- апартамент №306 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955235451108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.74);
		- апартамент №308 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955335451108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.72-73);
		- апартамент №309 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955268951108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.73-74);
		- апартамент №310 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955384151108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.71);
		- апартамент №311 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955352851108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.72);
		- апартамент №312 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955585951108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.65-66);
		- апартамент №313 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955568851108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.66-67);
		- апартамент №314 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955505951108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.68);
		- апартамент №315 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955488151108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.68-69);
		- апартамент №316 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 50,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955226751108; запис про право власності внесено 27.10.2016 року (т.1 а.с.75);
		- апартамент №401 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 45,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956366351108 запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.48);
		- апартамент №402 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956381751108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.46-47);
		- апартамент №403 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,6 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956399651108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.45-46);
		- апартамент №404 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956296851108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.49);
		- апартамент №405 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956366851108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.47);
		- апартамент №406 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956222651108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.51-52);
		- апартамент №408 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956241551108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.51);
		- апартамент №409 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956323951108; запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.48-49);
		- апартамент №410 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956197751108 запис про право власності внесено 28.10.2016 року (т.1 а.с.52-53);
		- апартамент №411 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956126951108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.55);
		- апартамент №412 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956158251108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.54);
		- апартамент №413 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956064551108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.57);
		- апартамент №414 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956088451108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.56);
		- апартамент №415 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955915551108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.62-63);
		- апартамент №416 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 50 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956048751108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.58);
		- апартамент №501 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 45,8 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954567551108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.83-84);
		- апартамент №502 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,7 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954579551108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.81-82);
		- апартамент №503 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954556251108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.84-85);
		- апартамент №504 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 956401051108; запис про право власності внесено 31.10.2016 року (т.1 а.с.44-45);
		- апартамент №505 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,8  кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954547951108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.85);
		- апартамент №506 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 43,1 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954571551108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.83);
		- апартамент №508 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,4 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954488051108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.90);
		- апартамент №509 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,2 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954521151108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.88);
		- апартамент №510 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954508651108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.89);
		- апартамент №511 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,3 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954463451108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.91-92);
		- апартамент №512 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 42,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 954562151108; запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.84);
		- апартаменти №604 на праві приватної спільної часткової власності (розмір частки 1/2) загальною площею 41,5 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта: 955985851108 запис про право власності внесено 01.11.2016 року (т.1 а.с.60-61).
		25 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято:
		1) податкове повідомлення-рішення №1599401303 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.102.1 ст.102, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 22048,30 грн.(т.1 а.с.20, 135, 269);
		2) податкове повідомлення-рішення №159840-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 7237,26 грн. (т.1 а.с.21,136, 174);
		3) податкове повідомлення-рішення №159841-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 5509,24 грн.(т.1 а.с.22, 137, 170);
		4) податкове повідомлення-рішення №159842-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 1276,77 грн.(т.1 а.с.23, 138, 171);
		5) податкове повідомлення-рішення №159844-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 3159,07 грн.(т.1 а.с.24, 139, 172);
		6) податкове повідомлення-рішення №159847-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 1320,93 грн.(т.1 а.с.25, 140, 172);
		7) податкове повідомлення-рішення №159939-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 3631,03 грн.(т.1 а.с.26, 141, 171);
		8) податкове повідомлення-рішення №161356-13 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 3023,53 грн.(т.1 а.с.27, 142, 172).
		07 грудня  2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято:
		1) податкове повідомлення-рішення №160194-1310 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.102.1 ст.102, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 51799,02 грн. за податковий період - 2015 рік у розмірі 20984,62 грн.(т.1 а.с.29, 143, 173);
		2) податкове повідомлення-рішення № 160194-1310 форми «Ф», яким ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.102.1 ст.102, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 19540,04 грн. за податковий період - 2015 рік у розмірі 2878,54 грн.(т.1 а.с.28, 144, 173).
		Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДФС в Одеській області вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_3 звернувся до суду з даною позовною заявою.
		Вирішуючи дані спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2015 рік у розмірі 2878,54 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 160194-1310 від           07.12.2017 року та у розмірі 20984,62 грн. згідно податкового повідомлення-рішення        № 160194-1310 від 07.12.2017 року, суд виходить з наступного.
		Відповідачем разом із відзивом не надано до суду розрахунків, складених до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України, однак відповідні розрахунки наведені у відзивах на позов та у наданих до суду розрахунках, складених згідно ухвали суду. 
		Так, зокрема, у розрахунку до податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2878,54 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 160194-1310 від 07.12.2017 року, який здійснено на виконання ухвали суду (т.2 а.с.175), зазначається: адреса об'єкта: АДРЕСА_5, тип об'єкта: нежитлова будівля, дата державної реєстрації: 08.09.2015 року та 11.09.2015 року, період володіння: 4 місяці, загальна площа об'єкта: 709 кв.м, розмір частки - 709 кв.м, пільга - 0, ставка податку у відсотках - 1% (12,18 грн.), сума податку (709 кв.м.*12,18 грн./12*4 місяця = 2878,54 грн.).
		Як вже встановлено судом, у зв'язку із реєстрацію 08.09.2015 року та        11.09.2015 року за позивачем по ? частки вказаного приміщення, з 11.09.2015 року позивачу належить на праві приватної власності вказане приміщення загальною площею 709 кв.м., проти чого не заперечувала представник позивача.
		У розрахунку до податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 20984,62 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 160194-1310 від 07.12.2017 року, який здійснено на виконання ухвали суду (т.2 а.с.175), зазначається: адреса об'єкта: АДРЕСА_6, тип об'єкта: нежитлова будівля, дата державної реєстрації: 13.02.2015 року, період володіння: 11 місяців, загальна площа об'єкта: 7517,8 кв.м, розмір частки - 1879,5 кв.м, пільга - 0, ставка податку у відсотках - 1% (12,18 грн.), сума податку (1879,5 кв.м.*12,18 грн./12*11 місяців = 20984,62 грн.).
		З досліджених судом інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що дані стосовно адреси об'єкта нерухомого майна, типу цього об'єкта, дати державної реєстрації, періоду володіння, загальної площі, розміру частки, які зазначені у вказаних розрахунках, відповідають даним цих інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Також, у вказаних розрахунках зазначається, що рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015 № 6258-VI з 01.01.2015 встановлено ставку податку на 2015 рік - 1 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.) по об'єктам нерухомості.
		Суд вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення № 160194-1310 від 07.12.2017 року, якими позивачу визначені суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2878,54 грн. та у розмірі 20984,62 грн. за податковий період - 2015 рік, є неправомірними та підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Податковим кодексом України.
		01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким, зокрема, викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Так, відповідно до підпункту   266.1.1   пункту   266.1   статті   266 Податкового кодексу України   платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Згідно з п.п.266.2.1   п.   266.2   ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Базою оподаткування у відповідності до підпункту   266.3.1   пункту   266.3   статті   266 Податкового кодексу України   є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		Підпунктом   266.5.1   пункту   266.5   статті   266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої   законом   на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
		Згідно з підпунктом   266.6.1   пункту   266.6   статті   266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Згідно із пунктом   10.3   статті   10 Податкового кодексу України, в редакції   Закону № 71-VIII, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього   Кодексу   щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
		Відповідно до пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України    сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із   законом   та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради, яке виконується шляхом прийняття відповідного рішення.
		Підпунктом   12.3.4   пункту   12.3   статті   Податкового кодексу України   регламентовано порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Разом з цим, норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).
		Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.
		Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.
		В даному випадку із запровадженням податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік відповідні норми   Закону № 71-VIII   набрали чинності з 01 січня 2015 року.
		Отже, лише в 2015 році місцеві ради отримали повноваження щодо встановлення податку на майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно, лише після цієї дати місцеві ради мали юридичні підстави для прийняття рішення про встановлення податку на майно, відмінне від земельної ділянки.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 265, 266 пункту 33 підрозділу 10 інших перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з метою поповнення доходної частини бюджету міста Одеси, рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015 № 62587-VI з 01.01.2015 встановлено на території міста Одеса податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з Положенням, що додається до вказаного рішення (т.2 а.с.65).
		Зазначене рішення Одеської міської ради від 21.01.2015 № 6258-VI оприлюднене в газеті «Одесский вестник» № 3 від 31.01.2015 року.
		При цьому, суд зазначає, що виходячи з неможливості збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом, в 2015 році не можна було визначити плановим періодом 2015 рік.
		Плановим відповідно до норми підпункту   12.3.4   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України   є період після того, в якому приймається відповідне рішення ради.
		Отже, рішення місцевих рад щодо податку на майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті у 2015 році, могли встановлювати плановим періодом лише 2016 рік.
		Рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків приймається до початку наступного бюджетного періоду і набирає чинності з наступного бюджетного періоду. При цьому відповідно до пункту   12.5   статті   12 Податкового кодексу України   офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом   12.3.4   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України.
		Саме тому за умови дії підпункту   12.3.4   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України   рішення місцевої ради щодо встановлення місцевого податку не може набрати чинності в тому самому бюджетному періоді, в якому воно прийняте.
		В свою чергу, з урахуванням пункту   10.2   статті   10 Податкового кодексу України   юридичний факт встановлення місцевого податку місцевою радою відповідним рішенням має передувати його справлянню.
		Водночас, враховуючи зміст норм   Податкового кодексу України, Верховна Рада України не є уповноваженою на встановлення місцевих податків, оскільки відповідно до підпункту   12.1.2   пункту   12.1   статті   12 Податкового кодексу України. Верховна Рада України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із   законом   та перспективним планом формування територій громад.
		Враховуючи викладене, виключно місцева рада має компетенцію щодо прийняття рішень стосовно встановлення місцевих податків протягом бюджетного періоду, причому таке рішення набуває чинності лише з початку наступного бюджетного періоду, але з урахуванням приписів підпункту   12.3.4   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України. І лише з наступного бюджетного періоду контролюючі органи на підставі підпункту   12.3.5   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України   можуть розпочати справляння місцевого податку.
		Таким чином, з урахуванням норми пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення місцевих рад стосовно податку на майно, прийняті та опубліковані протягом 2015 року, не могли бути застосовані в 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду податок на майно міг вважатися встановленим місцевою радою.
		При цьому факт прийняття Верховною Радою України і набрання чинності Закону №71-VIII, а так само обов'язковість для місцевих рад впровадити податок на майно, не може заперечувати необхідність встановлення цього податку саме рішенням місцевих рад, оскільки встановлення місцевих податків є виключною компетенцією саме місцевих рад, як це визначено п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України.
		Тобто, Верховна Рада України не може підміняти власними повноваженнями компетенцію місцевих рад щодо встановлення місцевих податків.
		Вказане вбачається також з п. 4 Прикінцевих положень Закону  №71-VIII, в якому органам місцевого самоврядування було рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		З огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми підпункту   12.3.4   пункту   12.3   ст.   12 ПК України   рішення місцевої ради про затвердження ставок місцевих податків і зборів, зокрема щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте у 2015 році могло бути застосовано в 2016 році.
		Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалося у своїх рішеннях, що введене державою законодавство, на підставі якого відбувається втручання у мирне володіння майном, має бути чітким, зрозумілим та передбачуваним для громадян, що також підтверджує обґрунтованість висновку щодо неможливості збігу у часі періоду опублікування рішення про встановлення податку та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок).
		За таких обставин, відсутні підстави для покладення контролюючим органом на позивача обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік.
		Отже, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення вищезазначених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов'язання за 2015 рік, оскільки запроваджені   Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"   зобов'язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникають у платників податків лише після 01 січня 2016 року.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №813/3803/16, від 20 червня 2018 року у справі №816/400/17, від 20 червня 2018 року у справі №815/7423/16, від 25 червня 2018 року у справі №813/423/17, від 01 серпня 2018 року у справі №810/1349/17.
		Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України   «Про судоустрій та статус суддів»   висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Згідно з ч.6   ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"   висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Відповідно до ч.5   ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, суд погоджується з доводами позивача про те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.12.2017 року            № 160194-1310 в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі    2878,54 грн. за податковий період - 2015 рік (по об'єкту нерухомості: АДРЕСА_5) та для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.12.2017 року №160194-1310, в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 20984,62 грн. за податковий період - 2015 рік (по об'єкту нерухомості: АДРЕСА_6).
		Таким чином, вищевказані рішення в цій частині (за 2015 рік) є протиправними та підлягають скасуванню.
		В свою чергу, надаючи оцінку правомірності визначення Головним управлінням ДФС в Одеській області позивачу суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 року, суд виходить з наступного. 
		Як вже зазначено судом, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Положеннями підпункту 266.1.2 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. 
		Згідно з підпунктом   266.2.1   пункту   266.2   статті   266 Податкового кодексу України   (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Базою оподаткування у відповідності до підпункту   266.3.1   пункту   266.3   статті   266 Податкового кодексу України   (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3.2 ст.266 Податкового кодексу України   (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Підпунктом   266.5.1   пункту   266.5   статті   266 Податкового кодексу України   (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин в частині сплати податку на нерухоме майно у 2016 році) встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Згідно з підпунктом   266.6.1   пункту   266.6   статті   266 Податкового кодексу України   (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Відповідно до пп.266.7.1 пункту   266.7    статті   266 Податкового кодексу України    обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
		а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
		б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
		в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
		г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
		ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
		Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
		Відповідно до п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
		в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
		Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
		Згідно з п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
		Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за   формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до положень пп.266.8.1 п.266.8 ст.266 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
		Згідно з пп.266.8.2 п.266.8 ст.266 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
		Як встановлено судом, позивач має у приватній власності, в тому числі у спільній власності, об'єкти нерухомого майна у м. Одесі та у м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), за які останньому визначено податкові зобов'язання.
		Отже, позивач, як власник нерухомого майна, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, розташовані на території м.Одеси та м.Іллічівськ (м.Чорноморськ) є об'єктом оподаткування цим податком, що в свою чергу, також не заперечувала у судовому засіданні представник позивача.
		Як вже зазначалось судом рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015               № 6258-VI з 01.01.2015 встановлено на території міста Одеса податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 
		Так, відповідно до Положення про податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке є додатком до вищевказаного рішення (далі- положення №6258) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.  Платниками податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб є: 
		а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; 
		б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 
		в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. 
		Відповідно до п.п.2.1 п.2 Положення №6258 об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. 
		Згідно з п.п.3.1-3.3 п.3 Положення базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. 
		База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. 
		База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. 
		Пунктом 4 Положення №6258 визначено пільги зі сплати податку.
		Так, відповідно до пп.4.1 п.4 база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: 
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; 
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів; 
		в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів. 
		Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). 
		Згідно з п.4.2 п.4 Положення №6258 Одеська міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Одеси з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на території міста Одеси, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. 
		Пільги з податку, що сплачується на території міста Одеси з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на: 
		- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі, затвердженої рішенням Одеської міської ради; 
		- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). 
		Пільги з податку, що сплачуються на території міста Одеси з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування. 
		Департамент з організації роботи Одеської міської ради до 1 лютого поточного року подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих Одеською міською радою. 
		Відповідно до п.п.5.1 п.5 Положення №6258 ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
		Рішенням Одеської міської ради № 256-VII від 03.02.2016 року внесено зміни до Положення про податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від   21.01.2015 р. № 6258-VI   , зокрема:
		- підпункт 4.1. пункту 4 «Пільги зі сплати податку» Положення   викладено у наступній редакції: « 4.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
		в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів;
		- доповнено підпункт 7.1. пункту 7 «Порядок обчислення суми податку» Положення новим підпунктом «ґ» такого змісту: «ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на        25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку)» та встановлено, що положення цього рішення застосовуються з   01.01.2016 року.
		Рішення Одеської міської ради № 428-VII від 16.03.2016 року внесено зміни до Положення про податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015 р.         № 6258-VI та викладено пункт 5 «Ставка податку» цього Положення у наступній редакції: « 5. Ставки податку: 5.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлюються у розмірі 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. 5.2. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються у розмірі 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування». 
		Пунктом 3 Рішення Одеської міської ради № 428-VII від 16.03.2016 року встановлено, що положення цього рішення застосовуються з 01.01.2016 року.
		Разом з цим, Рішенням Іллічівської міської ради від 10.07.2015 року №637-VI «Про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ) на території Іллічівської міської ради» затверджено положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на території Іллічівської міської ради та визначено, що норми цього рішення набирають чинності і з 01.01.2016 року (далі - Положення №637).
		Так, відповідно до п.1.2.1 Положення №637 об'єкти житлової нерухомості  будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
		Згідно з п.1.2.2 Положення №637 об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. 
		У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема:
		а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
		б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
		в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
		ж) інші будівлі.
		Пунктом 2 Положення №637 визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
		а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
		б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
		в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
		Відповідно до п.3.1 Положення №637 об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Згідно з п.п.4.1 та 4.2 Положення №637 базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		Відповідно до п.5.1 Положення №637 база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи  платника податку, зменшується:
		а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
		б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
		в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
		Згідно з п.6.3 Положення №637 ставки податку для фізичних та юридичних осіб для об`єктів нежитлової нерухомості, передбачених пунктом 1.2.2 цього Положення, встановлюються в таких розмірах, в тому числі: будівлі готельні - 1 відсоток; будівлі офісні - 0,7 відсотків, будівлі торговельні: а) торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні - 1 відсоток; інші будівлі - 1 відсоток.
		Відповідно до п.6.4 Положення №637 ставка податку для фізичних осіб для об`єктів нежитлової нерухомості площею до 50 кв.м. (включно) встановлюється в розмірі 0,5 ставки, визначеної у пункті 6.3 цього Положення.
		Положеннями п.7.1 Порядку №637 визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Згідно з п.8.1 Положення №637 обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
		а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 та підпунктів "а" або "б" пункту 5.2 цього Положення та відповідної ставки податку;
		б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 пункту 5 та підпунктів "а" або "б" пункту 5.2 цього Положення та відповідної ставки податку;
		в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 та підпункту "в"                пункту 5.2 цього Положення та відповідної ставки податку;
		г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
		Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової  нерухомості та відповідної ставки податку
		06 січня 2016 року Іллічівською міською радою прийнято рішення №24-VII «Про внесення змін до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на території Іллічівської міської ради, затвердженого рішенням Іллічівської міської ради від 10.07.2015 року № 637-VI», відповідно до якого Положення № 637-VI, доповнено підпунктом "ґ" такого змісту: «за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку)».
		Норми зазначених рішень органів місцевого самоврядування застосовуються у 2016 бюджетному році, оскільки пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на       2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом   12.3.4   пункту   12.3   статті   12 Податкового кодексу України   та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Таким чином, як вбачається з викладеного, у контролюючого органу наявні правові підстави для визначення позивачу, як платнику податку, податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами» у 2016 році.
		При цьому, щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 року № 159842-13 (т.1 а.с.138), суд зазначає наступне.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159842-13 сума податку була розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 41/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, АДРЕСА_7, загальною площею        4519,7 кв.м.
		Податок на об'єкт нежитлової нерухомості, який перебував у власності позивача у період 2016 року за вказаною адресою становить 1276,77 грн., та розрахований наступним чином: « 1559,59 кв.м (41/1000 від 4519,7 кв.м.) *13,78 грн. (ставка податку, яка складає 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) / 12 (кількість місяців у році) * 6 (кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності позивача) = 1276,77 грн.».
		Однак, як встановлено судом, у період, за який позивачу визначені податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно за 2016 рік у власності громадянина Греції ОСОБА_3, були, зокрема, наступні об'єкти нерухомого майна:
		за адресою: АДРЕСА_7:
		- на праві приватної спільної часткової власності об'єкт нерухомості (нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення), загальною площею 4519,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта: 65812351108; запис про право власності на частку ОСОБА_3, розмір якої 69/200 внесено 27.08.2015 року (т.1 а.с.115);
		- на підставі договору від 08.07.2016 року ОСОБА_3 замість 69/200 належить ? частка у праві власності на нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення загальною площею 3162,0 кв.м., на які залишилось право спільної часткової власності (т.1 а.с.117-124), вказаний договір зареєстровано в реєстрі 08.07.2016 року за №1415.
		Отже, розмір частки належного позивачу нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, АДРЕСА_7, загальною площею        4519,7 кв.м. становить 69/200, а не 41/1000, як зазначено відповідачем.
		Таким чином, при розрахунку податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159842-13, відповідачем визначено неправильну базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що призвело до не вірного визначення суми податкового зобов'язання.
		При цьому, у судовому засіданні 21.08.2018 року представник позивача також зазначила, що вирахування, здійснені контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні         25.10.2017 року № 159842-13, не відповідають вимогам законодавства, оскільки розмір частки належного позивачу нежитлового приміщення за адресою: Одеська область,          АДРЕСА_7, загальною площею 4519,7 кв.м. становить 69/200, а не 41/1000.
		Враховуючи викладене, а також те, що суд, в даному випадку, не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі, який відповідно до вимог Податкового кодексу України на підставі його положень в частині визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначає податкові зобов'язання платникам цього податку (з урахуванням усіх необхідних складових для їх визначення), суд вважає, що наявні підстави для визнання вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.
		Що стосується усіх інших податкових повідомлень рішень від 25.10.2017 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової та житлової нерухомості за податковий період - 2016 рік та податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року в частині визначення суму податкового зобов'язання за податковий період - 2016 рік, суд зазначає наступне.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем, у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159840-13 (т.1 а.с.136) сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: нежитлове приміщення за адресою: Одеська область, АДРЕСА_9, загальною площею        1575,6 кв. м.
		Податок на об'єкт нерухомого майна, який перебував у власності позивача у період 2016 року за вказаною адресою становить 7237,26 грн., та  розрахований наступним чином: « 1575,60 кв.м (площа об'єкта)*13,78 грн. (ставка податку, яка складає 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) /12 (кількість місяців у році) *4 (кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності позивача) = 7237,26 грн.» (т.2 а.с.142-143).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159840-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159840-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем, у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159841-13 (т.1 а.с.137) сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_10, загальною площею 399,8 кв. м. 
		Податок на об'єкт нерухомого майна, який перебував у власності позивача у період 2016 року (протягом 12 місяців) за вказаною адресою становить 5509,24 грн., розрахований наступним чином: « 399,8 кв.м (площа об'єкта )*13,78 грн. (ставка податку, яка складає 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) = 5509,24 грн.» (т.2 а.с.140-141).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159841-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159841-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159844-13 (т.1 а.с.139) сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 1/2 частка нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_11, загальною площею 786 кв. м. 
		Податок на об'єкт нерухомого майна, який перебував у власності позивача у період 2016 року у власності позивача, за вказаною адресою становить 3159,07 грн., розрахований наступним чином: « 393 кв.м (площа відповідно до розміру частки позивача (1/2 від 786)*13,78 грн. (ставка податку, яка складає 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) /12 (кількість місяців у році)*7(кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності позивача) = 3159,07 грн.» (т.2 а.с.137-138).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159844-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159844-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159847-13 сума податку була розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 1/2 частка 11 апартаментів (нежитлових приміщень) за адресою: Одеська область, АДРЕСА_12, площа кожного з яких дорівнює, або перевищує 50,0 кв. м. ( № № 605, 606, 513, 601, 602, 603, 507, 407, 307, 207, 107).
		Податок на об'єкти нерухомого майна, які перебували у період 2016 року у власності позивача, за вказаною адресою (апартаменти (№ № 605, 606, 513, 601, 602, 603, 507, 407, 307, 207, 107) становить 1320,93 грн., який розрахований у відповідності до п.7.1 Порядку №637 виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової  нерухомості (з урахуванням частки, яка належить ОСОБА_3) помноженої на відповідну ставки податку, яка складає 13,78 грн. (1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) з рахуванням кількість місяців за які об'єкт перебував у власності позивача.
		Суд зазначає, що сума сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159847-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159847-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 159939-13 (т.1 а.с.141) сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 1/2 частка нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 3162 кв.м.
		Податок на об'єкт нерухомості, який перебував у період 2016 року у власності позивача, за вказаною адресою становить 3631,03 грн., розрахований наступним чином: « 1581 кв.м (площа відповідно до розміру частки позивача (1/2 від 3162)*13,78 грн. (1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року)/12 (кількість місяців у році)*2(кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності позивача).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159939-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 159939-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 161356-13 (т.1 а.с.142) сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 1/2 частка 85 апартаментів (нежитлових приміщень) за адресою: Одеська область, АДРЕСА_12, площа кожного з яких не перевищує 50,0 кв. м. (№ № 1-14,101-106,108-115,201-206,208-216,301-306,308-316,401-406,408-416,501-506,508- 512,604). 
		Податок на вищевказані об'єкти нерухомості, які перебували у період 2016 року у власності позивача, за вказаною адресою становить 3023,53 грн., який розрахований у відповідності до Порядку №637, виходячи із площі кожного з об'єктів нерухомості (з урахуванням частки, яка належить ОСОБА_3), помноженої на відповідну ставку податку, яка складає 6,89 грн. (0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року), поділеної на 12 місяців та помноженої на кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності позивача (т.2 а.с.148-167).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 161356-13 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 161356-13.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем, у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2017 року № 1599401303 сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1024,5 кв. м. та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 37,8 кв.м., розрахунок по якому наведено у відзиві на позов та у розрахунку, наданому на виконання ухвали суду від 05.07.2018 року.
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 1599401303 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 25.10.2017 року № 1599401303.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 07.12.2017 року № 160194-1310 сума податку розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: нежитлова будівля автосалону площею 709 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5.
		Податок на об'єкт нежитлової нерухомості, який перебував у період 2016 року (протягом 12 місяців) у власності позивача, за вказаною адресою становить            19540,04 грн., розрахований наступним чином: « 709 кв.м *27,56 грн. (2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року) (т.2 а.с.176).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні 07.12.2017 року № 160194-1310 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні 07.12.2017 року № 160194-1310.
		Як встановлено судом та не заперечується позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 07.12.2017 року № 160194-1310 сума податку була розрахована виходячи з об'єкту оподаткування: 1/4 частка будівлі 4-х поверхового громадсько-торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 7517,8 кв.м.
		Податок на об'єкт нежитлової нерухомості, який перебував у період 2016 року (протягом 12 місяців) у власності позивача, за вказаною адресою становить            51779,02 грн., розрахований наступним чином: « 1879,5 кв.м (площа відповідно до розміру частки позивача (1/4 від 7517,8)*27,56 грн. (2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року).
		Суд зазначає, що сума податку, визначена позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 07.12.2017 року № 160194-1310 розрахована у відповідності до положень чинного податкового законодавства, з урахуванням рішення міської ради.
		При цьому, під час розгляду справи представник позивача зазначила, що у позивача відсутні зауваження щодо вирахувань, здійснених контролюючим органом згідно вказаного розрахунку щодо суми, яка визначена у податковому повідомленні-рішенні від 07.12.2017 року № 160194-1310.
		Отже, податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік визначені позивачу контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях від 25.10.2017 року: № 1599401303 на суму 22048,30 грн., № 159840-13 на суму 7237,26 грн., № 159841-13 на суму 5509,24 грн., № 159844-13 на суму 3159,07 грн., № 159847-13 на суму 1320,93 грн., № 159939-13 на суму 3631,03 грн., № 161356-13 на суму 3023,53 грн. та  у податкових повідомленнях - рішеннях від 07.12.2017 року № 160194-1310 на суму 19540,04 грн. (т.1 а.с.28,144) № 160194-1310 (т.1 а.с.29,143) на суму 51799,07 грн., повністю відповідають вимогам   Податкового кодексу України   та рішенням органу місцевого самоврядування, якими на 2016 рік встановлений податок на майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку із чим вищевказані податкові повідомлення рішення від 25.10.2018 року та від 07.12.2017 року за податковий період 2016 року прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.
		При цьому, посилання позивача на те, що прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень 25.10.2017 року та 07.12.2017 року (за податковий період 2016 рік), тобто, поза строками, встановленими законодавством, є виходом за межі повноважень відповідача та свідчить про прийняття ним таких рішень у спосіб, не передбачений законодавством, у зв'язку із чим такі рішення підлягають скасуванню, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.
		У спірних податкових повідомленнях-рішеннях вбачається, що їх прийнято згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.102.1 ст.102, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
		Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання   податкової декларації,   звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної   пунктом 133.4   статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Положеннями пп. 266.7.2. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
		Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
		Згідно із пп.   266.10.1. п.   266.10   ст.   266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		При цьому, положеннями Податкового кодексу України, які набрали чинності після прийняття оскаржуваних позивачем рішень, визначено наступне.
		Відповідно до пп. 266.10.2 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені   підпунктом 266.7.2   пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
		Згідно з п.п.266.10.3. п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених   пунктом 102.1   статті 102 цього Кодексу.
		Отже, положення щодо конкретизації застосування саме п.102.1   статті 102 ПК України до визначення податкових зобов'язань з цього податку, набрало чинності вже після прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
		Однак, слід зазначити, що обов'язок сплати податкових зобов'язань у позивача виник з часу отримання податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року та від 07.12.2017 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно.
		З приводу посилання позивача на недотримання відповідачем вимог пп.266.7.2      п.266.7      ст.266 ПК України   в частині строку надсилання      (вручення) платнику податку контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про сплату суми, а саме: до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), суд виходить з того, що предметом спору у даній справі є правомірність прийняття      оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. Дії посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області та його територіальних управлінь щодо своєчасності здійснення адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позивачем в даній справі не оскаржуються.
		Отже, затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом - відповідачем у встановлений підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України   строк оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), може свідчити лише про процедуру їх направлення (вручення), яка не змінює суті спірних рішень та не повинна сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо протиправності спірних рішень і, як наслідок, для їх скасування.
		Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.
		Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, само по собі не впливає на його законність.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.02.2018 року по справі № 820/1975/17.
		Відповідно до      ч.5   ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Отже, наявність затримки у формуванні податкових повідомлень-рішень не вливає на обов'язок позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і не є підставою для визнання таких рішень протиправними та для їх скасування.
		При цьому, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає  з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого у частині 4 ст. 9 КАС України.
		Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та зважаючи на вищевикладені судом висновки, суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2017 року: № 1599401303 на суму 22048,30 грн., № 159840-13 на суму 7237,26 грн., № 159841-13 на суму 5509,24 грн., № 159844-13 на суму 3159,07 грн., № 159847-13 на суму 1320,93 грн., № 159939-13 на суму 3631,03 грн., № 161356-13 на суму 3023,53 грн. податкових повідомлень - рішень від 07.12.2017 року № 160194-1310 на суму 19540,04 грн. та № 160194-1310 на суму 51799,07 грн. (за 2016 рік).
		Решта доводів та заперечень позивача та  відповідача (їх представників) у заявах по суті справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. 
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		З огляду на встановлені судом фактичні обставини та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017 року: № 1599401303, № 159840-13, № 159841-13, № 159844-13, № 159847-13, № 159939-13, № 161356-13 та від 07.12.2017 року № 160194-1310 (за 2016 рік в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 51799,02 грн.) та від 07.12.2017 року № 160194-1310 (за 2016 рік в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 19540,04 грн.) є правомірними та такими, що прийняті відповідачем у відповідності до приписів Податкового кодексу України, у зв'язку із чим не підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.
		Водночас, з огляду на встановлені судом обставини та приписи діючого законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність та неправомірність прийняття відповідачем: податкового повідомлення-рішення №160194-1310 від 07.12.2017 року за податковий період - 2015 рік про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 20984,62 грн.; податкового повідомлення-рішення №160194-1310 від 07.12.2017 року за податковий період - 2015 рік про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 2878,54 грн.; податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 року № 159842-13, якими визначені суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у зв'язку із чим вказані рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
		21.08.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3   ст.243 КАС України.
		Згідно з приписами ч.3   ст.243 КАС України   залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Згідно з ч. 1   ст. 120 КАС України   перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 241-246,255,295 КАС України, суд, - 
		                                                       ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 65062) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 160194-1310 від 07.12.2017 року форми «Ф» в частині визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2015 рік у розмірі 2878,54 грн.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 160194-1310 від 07.12.2017 року форми «Ф» в частині визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2015 рік у розмірі 20984,62 грн.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 159842-13 від 25.10.2017 року форми «Ф», яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податковий період - 2016 рік у розмірі 1276,77 грн.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.08.2018 року.
		 
		Суддя                                                                                         О.М. Соколенко
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  
		                                        
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...