Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11269/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2018. Зареєстровано: 28.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2018.
Дата набрання законної сили: 18.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/1520/18 
		Справа №754/11269/17
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		        17 серпня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		головуючого - судді                                Зотько Т.А.,
		за участі секретаря судового засідання -        Самойлової М.М., 
		позивача                                        ОСОБА_1,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 в вересні 2017 року звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.02.2017 приблизно о 15.17 годині по пр-ту Броварському в м.Києві за магазином «Леруа Мерлен», біля станції метро «Лісова», відповідач, керуючи автомобілем «Москвич»,н.з.НОМЕР_1, не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з автомобілем позивача «Шевроле», н.з.НОМЕР_2, завдавши цим механічних пошкоджень та матеріальних збитків у розмірі 8220 грн. На момент прибуття поліції, по місцю зіткнення, відповідач у присутності працівників поліції просив у позивача пробачення та наполягав на тому, щоб протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складали, а він натомість у добровільному порядку відшкодує завдані збитки. Як вказує позивач, він погодився на пропозицію відповідача та останній склав відповідну розписку про свій обов'язок відшкодувати витрати на ремонт автомобіля. Враховуючи той факт, що після вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач почав уникати позивача, та зазначив, що не бажає ОСОБА_1 відшкодувати завдані збитки, позивач змушений звертатись до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спричинену шкоду в розмірі 8220 грн. 
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_4. від 13.09.2017 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
		На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2018, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4., справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.
		Ухвалою суду від 02.05.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
		Позивач у судовому засіданні свій позов підтримав у повному обсязі та просив суд про його задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві. Крім того зазначив, що після зіткнення транспортних засобів, за викликом приїхали поліцейські, які з'ясували у відповідача, чи готовий він відшкодувати позивачу збитки, оскільки їх розмір був невеликим, на що останній погодився. Надалі поліцейські сказали відповідачу писати розписку, після чого той її склав, а поліцейські сказали позивачу, що тепер даний документ діє в суді, інших документів не перевіряли. 
		Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади. 
		Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Як було зазначено у позовній заяві, та про що повідомив позивач у судовому засіданні, - він є власником автомобіля «Шевроле», н.з.НОМЕР_2.
		Крім того, як стверджує позивач, 12.02.2017 близько 15.17 години по пр-ту Броварському в м.Києві, за магазином «Леруа Мерлен», поблизу станції метро «Лісова», відповідач, керуючи автомобілем «Москвич»,н.з.НОМЕР_1, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем позивача «Шевроле», н.з.НОМЕР_2, завдавши цим механічних пошкоджень та матеріальних збитків. 
		З наданих пояснень позивача випливає, що того дня вони викликали працівників поліції для оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, однак за спільною домовленістю, через незначну суму збитків відповідач, на пропозицію поліцейських, погодився скласти письмову розписку про те, що він зобов'язується сплатити позивачу усі понесені витрати на ремонт його автомобіля. 
		Як було встановлено в ході розгляду справи 12.02.2017 протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідача не складався. Останній у судовому порядку винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - не визнавався. 
		Відповідно до змісту наданої суду копії розписки від 12.02.2017, оригінал якої також був оглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язався відшкодувати матеріальні витрати водієві автомобіля «Шевроле Лачеті», н.з.НОМЕР_3, - ОСОБА_1 у розмірі, що необхідний на ремонт авто (а.с.3).
		Позивачем на підтвердження розміру завданих збитків було надано попередній розрахунок НОМЕР_4 від 24.07.2017, складений ТОВ «НВКП «АвтоІР-К», з якого вбачається, що вартість відновлювальних робіт автомобіля «Шевроле Лачеті», н.з.НОМЕР_2, у загальному розмірі складає 8220 грн. (а.с.6).
		Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
		Відповідно доч.1ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Відповідно дост.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2003 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, -незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Однак позивачем на виконання вищезазначених вимог закону не було доведено належними та допустимими доказами, що відповідач є завдавачем шкоди, що його дії були неправомірними та між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, оскільки судом в ході розгляду лише встановлено факт завдання шкоди транспортному засобу позивача. 
		Також не є допустимим доказом на підтвердження факту завдання з вини відповідача матеріальних збитків позивачу копія розписки від 12.02.2017, оскільки відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Дана розписка не підтверджує той факт, що внаслідок саме ДТП за участю автомобілів позивача та відповідача, автомобілю позивача були спричинені пошкодження, щодо відновлення яких надано суду попередній рахунок від 24.07.2017, оскільки розписка не містить фіксування пошкоджень транспортного засобу саме під час вказаної ДТП. А крім того, загалом не містить зазначення, щодо відшкодування яких саме матеріальних витрат, якої саме події та за який період йде мова. 
		При цьому, зазначений у позовній заяві номерний знак автомобіля позивача містить свої розбіжності із зазначеним у розписці, складеній від імені відповідача. 
		Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у рахунок відшкодування завданої шкоди в розмірі 8220 грн.
		Що стосується розподілу судових витрат, то вони відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові покладаються на позивача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 128, 141, 259, 263-265, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2003 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спричинену матеріальну шкоду - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
		       Повний текст судового рішення складено 27.08.2018.
		       
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...