Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1049/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2018. Зареєстровано: 29.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2018.
Дата набрання законної сили: 28.09.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №619/1049/18 
		провадження №1-кп/619/292/18
		 
		 
		                       ВИРОК
		іменем України
		 
		28 серпня 2018 року         м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської області
		у складі:    головуючого    судді            - ОСОБА_1 
		за участю:    секретаря судового засідання    - ОСОБА_2 
		прокурора                - ОСОБА_3 
		захисника                - ОСОБА_4 
		обвинуваченого            - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017220280000863 від 14.06.2017 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Безруки Дергачівськогорайону Харківськоїобласті,громадянина України,з середньоюосвітою,одруженого,пенсіонера,інваліда ІІгрупи,учасникабойових дійв Афганістані, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.296  КК України,
		 
		установив:
		 
		13 червня 2017 приблизно о 10 годині ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на другому поверсі Безруківської сільської ради Дергачівського району Харківської області, розташованої за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Безруки вул. Шевченка, 22, будучи незадоволеним зміною назви в`їзду Чапаєва на в`їзд Бережний в с. Безруки, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, діючи з особливою зухвалістю, виражаючись нецензурною лайкою почав ображати працівників Безруківської сільської ради, тимчасово призупинивши нормальну роботу закладу упродовж 40 хвилин, після чого покинув будівлю ради. Цього ж дня приблизно о 13 годині ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні хуліганські дії, прийшов на другий поверх будівлі Безруківської сільської ради, де знову, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, діючи з особливою зухвалістю, виражаючись нецензурною лайкою, продовжив ображати працівників вказаної сільської ради, після чого зі значною силою ногою став бити по дверях приміщень ради, пошкодивши 2 одностворчаті двері розміром 900x2000мм, вартістю 680,50грн кожна, 2 двостворчаті двері розміром 1400x2000мм вартістю 1361,00грн кожна, а також руками пошкодив 31 фоторамку вартістю 31,00грн кожна, що знаходилися на стіні приміщення, та упродовж 20 хвилин відмовлявся покинути будівлю сільської ради, тим самим призупинивши роботу закладу. В результаті чого, Безруківській сільській раді було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 5044,00грн.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та позовні вимоги потерпілого не визнав повністю та про обставини справи пояснив, що в липні 2016 року назву в`їзду, де він проживає було змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », з чим він категорично був не згоден, у зв`язку з чим, направляв неодноразово звернення до різних інстанцій, які повертали його заяви до Безруківської сільської ради для вирішення по суті, однак, питання щодо зміни назви вулиці так вирішено і не було. Свою незгоду з такою назвою вулиці та в`їзду мотивує тим, що під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років сім`я ОСОБА_7 , які являлися мешканцями даного села, воювали на стороні фашистських загарбників. У зв`язку з чим, він 13.06.2017 прийшов спочатку вранці, а потім після обідньої перерви до Безруківської сільської ради з метою з`ясування обставин щодо надання відповідей на його неодноразові звернення та вирішення питання про зміну назви вулиці, однак голови селищної ради не було на робочому місці, а одна із працівниць сільської ради відповіла, що не вбачає підстав для перейменування вулиці, що його обурило та вкрай роздратувало та в цьому стані він ударив ногою по дверях та вони зламалися, а коли виходив з будівлі сільради, то на стіні вздовж сходів висіли фотокартки в рамках, які він розбив. Спиртні напої та тютюнові вироби він останнім часом взагалі не вживає, нецензурною лайкою на адресу працівників сільради не виражався. При цьому, після інциденту, що мав місце 13.06.2017, він просив пробачення у працівників сільради та намагався відшкодувати завдані збитки. 
		Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні повністю доведена прокурором та підтверджується зібраними та безпосередньо, відповідно до ч.1 ст.23 КПК України, дослідженими в судовому засіданні доказами, на підставі всебічного,повного йнеупередженого дослідженнявсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюючи кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення,а саме:
		-протоколом огляду місця події від 13.06.2017, складеного у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участю спеціаліста ОСОБА_10 , згідно якому оглянуто приміщення Безруківської сільської ради за адресою: с. Безруки Дергачівський район Харківська область вул. Шевченка, 22, де при вході на підлозі та на сходах лежать фотографії, зламані рамки для фотографій та побите скло, на другому поверсі на правій частині двостворчатих дверей коричневого кольору мається сковзне пошкодження 20х25см, на лівій частині пошкодження 10х10 та 10х15см, далі по коридору ламіновані двостворчаті двері з пошкодженням правої сторони 30х40см та лівої сторони 10х15см, далі по коридору ламіновані двері з багатьма пошкодженнями різного діаметру, ламіновані двері в кабінет секретаря мають пошкодження 10х15см з доданою фототаблицею (а.с.8-11);
		-показаннями у судовому засіданні представника потерпілого голови Безруківської 
		сільської ради про те, що зі слів співробітників сільської ради 13.06.2017 в будівлю сільради прийшов обвинувачений, почав з`ясовувати стосунки з працівниками сільради, розбив двері, зірвав зі стіни рамки з фотографіями, чим наніс матеріальну шкоду громаді. При цьому, таку поведінку мотивував незгодою з перейменуванням вулиці «Чапаєва» на «Бережну», хоча про це приймалося рішення на сесії сільської ради. Він приїхав на роботу 13.06.2017 о 14год.30хв. та були наявні пошкодження майна, а саме: пошкоджені двері з ламінату в кількості 6 штук та розбиті рамки з фотографіями. При цьому, обвинувачений приходив двічі і влаштовував сварку, а коли почали викликати поліцію  пішов;
		-показаннями свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні про те, що обвинувачений прийшов до сільради 13.06.2017 приблизно о 10-00год. та почав розмовляти підвищеним тоном щодо незгоди з перейменуванням вулиці на «Бережну», а потім лаявся нецензурною лайкою в приймальні секретаря, грубив, обзивав принизливими словами, після чого схопив калькулятор зі столу та ударив ним об стіл. Потім він пішов та прийшов вдруге того ж дня приблизно о 12-00год., ногою бив у двері секретаря ради, внаслідок чого проломив дірки. При цьому, ОСОБА_5 мав запах алкоголю, вів себе буйно, був дуже лютий, його присутні жінки почали боятися. А коли виходив, то на стелі позривав рамки з фотокартками, внаслідок чого розбилося скло та пошкодилися самі рамки. На зауваження обвинувачений не реагував, пошкодив 4 дверей, двоє з яких були двостворчаті;
		-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про те, що 13.06.2017 вона 
		почула сильний шум у кабінеті, побачила там обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння, який щось говорив у підвищеному тоні, його намагалися заспокоїти, але він продовжував кричати нецензурною лайкою, це продовжувалося приблизно 20 хвилин, після чого вони змушені були викликати поліцію. Потім приблизно о 12год.50хв вона почула шум та побачила, як обвинувачений б`є двері та скло, яке б`ється та викликала поліцію. Двері відремонтували власним коштом, а одні двері залишилися пошкодженими;
		-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що 13.06.2017 ОСОБА_5 прийшов у будівлю сільради та почав кричати, ображати всіх присутніх нецензурною лайкою, говорив неприємні слова. Від нього був відчутний запах алкоголю. Йому робили зауваження, на які обвинувачений не реагував, кидав калькулятор ОСОБА_12 об стіл, потім пішов та прийшов другий раз та знову кричав щось доказував, почав ногами бити двері, побив фоторамки;
		-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що 13.06.2017 обвинувачений прийшов у сільраду у стані алкогольного сп`яніння та спитав голову або секретаря, яких в цей час не було на робочому місці, після чого, ОСОБА_14 почав кричати, вести себе агресивно, оскільки був не згодний з перейменуванням вулиці на Бережну. Йому робили зауваження, але він ставав ще агресивнішим, схватив зі столу калькулятор та ударив ним об стіл, а другий раз прийшов ще більш у нетверезому стані, кричав, почав розбивати ногою двері, всім було дуже страшно, оскільки у будівлі були одні жінки. Обвинувачений побив 6 дверей та рамки з фотографіями зі стіни;
		-показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , 
		ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які показали, що обвинувачений ОСОБА_5 являється активістом на вулиці, не згодний з перейменуванням вулиці «Чапаєва» на «Бережну», у зв`язку з чим писав колективне звернення з цього приводу та добивався перегляду питання щодо перейменування вулиці. При цьому має запальний характер, підвищене почуття справедливості та намагається добиватися правди в усіх ситуаціях, спиртне не вживає, охарактеризували обвинуваченого з позитивної сторони. 
		Своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1ст.296КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
		При кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з наступного. 
		Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.
		Об`єктомзлочину, передбаченогост. 296 КК, є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у забезпеченні громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
		Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
		В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебувають об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, що склалися між такою особою та потерпілим.
		Крім того, відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство»суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати застаттями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		   При цьому, суд керується роз`ясненнями, які містяться в п.5 Постанови №10 Пленуму ВСУ від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство», де зазначено, що за ознакою особливої зухвалості хуліганства може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знищенням чи пошкодженням майна.
		Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи протиправні дії ОСОБА_5 вчинив у будівлі сільської ради, де на той момент перебували працівники сільради, на адресу яких останній висловлювався нецензурною лайкою. При цьому, своєю поведінкою обвинувачений демонстрував свою зухвалість, байдуже ставлення до законів, чому намагалися завадити присутні у будівлі особи, однак обвинувачений не реагував на зауваження оточуючих, при цьому, пошкодив майно громади. Такі дії обвинуваченого вказують саме на наявність хуліганського мотиву його дій, оскільки вони вчинялися стосовно всіх осіб, що перебували в цей момент в приміщенні сільради. При цьому, залишивши будівлю сільради через деякий час повернувся знову туди, що свідчить про умисел у нього продовжити свою протиправні дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку, та продовжити конфлікт. 
		Наведене вище свідчить, що характер, послідовність та спрямованість дій ОСОБА_5 були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виражалася у прагненніпоказатисвою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки. Вказана неповага була явною, очевидною та безсумнівною для всіх та виразилася у знищенні та пошкодженні майна, про що підтвердили допитані у судовому засіданні свідки. 
		   Аналізуючи показання обвинуваченого щодо недоведеності його вини у вчиненні злочину суд дійшов висновку, що ці показання спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, достовірність яких сумнівів не викликає. 
		Щодо позиції сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
		Сторона захисту в ході судових дебатах звернулась до суду з заявою та клопотанням про визнання протоколу огляду місця події від 13.06.2017 недопустимим доказом у справі, посилаючись на те, що в якості понятих були залучені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є працівниками Безруківської сільської ради та у присутності яких ОСОБА_5 ніби-то скоював хуліганські дії, тобто особи заінтересовані в результатах кримінального провадження.
		Згідно вимог ч.7 ст.223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Таким чином, за змістом зазначеної вище норми обов`язку запрошувати понятих у слідчого при огляді місця події законом не встановлено, дані особи були запрошені як поняті на прохання слідчого, який вважав це за доцільне та були допитані як свідки у судовому засіданні.
		Будь-яких даних у заінтересованості зазначених вище осіб матеріали справи не містять, потерпілими особами або родичами обвинуваченого вони не являються. 
		Щодо підпису лише слідчого на фототаблиці, долученої до протоколу огляду місця події, суд зазначає, що згідно вимог ч.3 ст.105 КПК України додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Враховуючи, що дану фототаблицю виготовив друкованим способом слідчий ОСОБА_20 не під час огляду місця події та не у присутності понятих та спеціаліста, тому фототаблиця містить лише його підпис. 
		Суд, вивчивши протокол огляду місця події від 13.06.2017, у сукупності з іншими матеріалами справи, дійшов висновку про те, що зазначені захисником підстави не можуть свідчити про недопустимість фактичних даних, що містяться в протоколі як доказ у справі, а інші зауваження щодо складення наявних у матеріалах кримінального провадження письмових документів не стосуються доказів. 
		    Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним, що при обставинах, встановлених судом, було вчинене інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 296 КК України. 
		   Відповідно до змісту ст. ст.50,65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи ззасадиспівмірностіпризначене покаранняза своїм видом ірозміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Привиборізаходу примусумають значенняйповинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		   Як роз`яснено в п.14 зазначеної вище постанови при призначенні покарання за хуліганство суди зобов`язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
		   Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_5 судом не встановлено. 
		   Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		   Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, являється пенсіонером, інвалідом ІІ групи, учасником бойових дій в Афганістані, за що неодноразово нагороджений медалями.
		   При цьому, суд не бере до уваги негативну характеристику, надану головою Безруківської сільської ради, враховуючи відносини, які склалися між ними. 
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України являється злочином невеликої тяжкості, особу винного, його ставлення до скоєного та наслідків. Крім того, судом враховуються обмеження щодо призначення покарання, встановлені ч.3 ст.61 КК України.
		За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в межах санкції частини цієї статті.
		Згідно положень ч.ч. 1,2ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.
		07.09.2017 набрав чинностіЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Дія цьогоЗаконупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
		Згідност.10 Закону України «Про амністію у 2016 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
		Відповідно до п. «г»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент вчинення злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, ОСОБА_5 являється інвалідом другої групи, що підтверджується відповідним посвідченням (т. 2 а.с.45-46).
		Вказаний злочин ОСОБА_5 вчинив 13.06.2017, тобто до дня набрання чинностіЗакону України «Про амністію у 2016 році».
		Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст.9Закону України «Про застосування амністії в Україні»таст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
		За таких обставин, враховуючи клопотання захисника, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється діяЗУ «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
		Безруківською сільською радою Дергачівського району Харківської області заявлено цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_5 матеріальні збитки в розмірі 6044,00грн., які підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеностіпідстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Частиною 2ст.127КПК України визначено, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд  
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).
		Відповідно до п. «г»ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 рокузвільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання.    
		Цивільний позов Безруківської сільської ради Дергачівського району Харківської області задовольнити повністю.
		   Стягнути з ОСОБА_5 накористь Безруківської сільської ради Дергачівського району Харківської області майнову шкоду в розмірі 6044,00грн. (шість тисяч сорок чотири гривні).
		   Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		        Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...