Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15734/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2018. Зареєстровано: 04.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2018.
Дата набрання законної сили: 29.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 серпня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/15734/16 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
		за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
		за участю представників:
		позивача - Прохоренка Г.В.,
		відповідача - не з'явився,
		третьої особи - не з'явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Зерно-Інвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 (суддя Літвінова М.Є.) у справі №910/15734/16
		за позовом Фермерського господарства "Зерно-Інвест"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Мастер"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Волноваська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області
		про визнання недійсним з моменту генерації електронного цифрового підпису
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. У серпні 2016 року Фермерське господарство "Зерно-Інвест" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Мастер" (далі - відповідач) про визнання недійсним електронного цифрового підпису позивача, сформованого акредитованим центром сертифікації ключів "Masterkey" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Мастер" на підставі договору № ЦСК/Чк/2/17.7.15 від 17.07.2015.
		2. У березні 2017 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про доповнення підстав позову та зміну предмета позову, відповідно до змісту якої просив визнати недійсним з моменту генерації електронний цифровий підпис Фермерського господарства "Зерно-Інвест", згенерований Акредитованим центром сертифікації ключів "Masterkey" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Мастер" з визначеними сертифікатами ключів.
		3. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що електронний цифровий підпис, який ним оспорюється, сформовано відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис", а тому підлягає визнанню недійсним. 
		4. Як вказує позивач, йому стало відомо, що невстановленою особою було оформлено електронний цифровий підпис, який вона використовувала формуючи електронні податкові накладні, розміщувала їх у ЄРПН та подавала податкову звітність до Волноваської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від імені позивача.
		5. Внаслідок використання невідомими особами електронного цифрового підпису від імені позивача складені та внесені до ЄРПН податкові накладні № 3 від 11.07.2015, № 2 від 15.07.2015, № 3 від 21.07.2015, № 3 від 22.07.2015, № 6 від 27.07.2015, № 4 від 30.07.2015, № 5 від 31.07.2015.
		6. Оскільки вищевказані податкові накладні були сформовані з порушенням вимог Податкового кодексу України, Волноваською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було виставлено позивачу податкову вимогу № 673-25 від 01.08.2015 на суму 29 930,75 грн.
		7. В подальшому, позивачу стало відомо, що зазначений цифровий підпис сформовано АЦСК "Masterkey", відповідачем на підставі договору № ЦСК/Чк/2/17.7.15 від 17.07.2015.
		8. На думку позивача, під час оформлення відповідачем ЕЦП, було допущено порушення вимог чинного законодавства та належним чином не перевірено наданий для оформлення ЕЦП пакет документів, у зв'язку з цим позивач просить визнати недійсним з моменту генерації електронний цифровий підпис Фермерського господарства "Зерно-Інвест", згенерований Акредитованим центром сертифікації ключів "Masterkey" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Мастер" з сертифікатами ключів: 
		- шифрування та підписання голови Фермерського господарства "ЗЕРНО-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 38125903) ОСОБА_5: 
		7CF85A114A8661B10400000035080800A2BD0B00; 
		7CF85A114A8661B10400000035080800A3BD0B00. 
		- шифрування та підписання печатки Фермерського господарства ЗЕРНО-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 38125903):
		7CF85A114A8661B10400000036080800A8BD0B00; 
		7CF85A114A8661B10400000036080800A9BD0B00.
		9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15734/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, у задоволенні позову Фермерського господарства "Зерно-Інвест" відмовлено. 
		10. Мотивуючи вказані рішення господарські суди вказали, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що відповідач діяв не у відповідності з вимогами чинного законодавства та Регламенту та вчиняв дії, які б порушували права та охоронювані законом інтереси позивача.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		11. Не погоджуючись з рішенням апеляційного господарського суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати з підстав порушення та неправильного застосування судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.  
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
		12. Висновки суду першої інстанції є наслідком неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Скаржник вважає, що висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи - наведені положення Регламенту, але не досліджено відповідність наданих документів його вимогам щодо наявності та відповідності реквізитів у документах.
		13. Неповне з'ясування обставин справи полягає в тому, що судом в рішенні не наведено фактичних обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги в позові від 24.11.2016, а саме, порушення відповідачем п.п. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3 Регламенту.
		14. Порушення норм процесуального права судом першої інстанції полягає у неповному та необ'єктивному розгляді справи, навмисному невідображенні в судовому рішенні всіх обставин справи, чим порушено ст.ст. 4-7, 32-39, 43, 82, 84 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), що призвело до прийняття неправильного рішення у справі;
		15. Судом апеляційної інстанції у постанові не наведено мотивів відхилення кожного аргументу, наведеного позивачем в апеляційній скарзі, чим порушено п.п. "в" ч. 1 ст. 282 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок недослідження зібраних у справі доказів.
		16. Судом апеляційної інстанції порушено п. 1 ч. 3 ст. 2 та ст. 11 ГПК України щодо верховенства права; п. 2 ч. 3 ст. 2 та ст.ст. 7, 73, 74, 76, 78, 79, 80 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу в частині відображення судом в постанові аргументів та доказів, наданих сторонами до справи.
		17. Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права полягає у безпідставному застосуванні ст.ст. 1, 2, 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" в частині визнання позивача підписувачем, прирівнянні спірного ЕЦП до власноручного підпису голови та позивача та його печатки.
		18. Твердження апеляційного суду про непередбаченість нормам чинного законодавства порядку визнання недійсним електронного цифрового підпису не відповідає: положенням ст. 16 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; ч. 4 ст. 124 Конституції України; положенням ст. 8 ЦК України.
		19. Судами обох інстанцій не застосовано вимоги п. 20 Порядку акредитації центру сертифікації ключів, затверджених постановою КМУ від 13.07.2004 № 903 щодо забезпечення виконання вимог для надання послуг електронного цифрового підпису згідно із законом та встановлення відповідно до законодавства юридичної особи, яка звернулася до акредитованого центру з метою формування сертифіката; вимоги п.п. 5.2.1 Правил посиленої сертифікації, затверджених наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України від 13.01.2005 № 3 щодо встановлення юридичної особи за її установчими документами. 
		Позиція учасників справи
		20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про необгрунтованість її доводів, просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін. 
		21. Обгрунтовуючи свої доводи, викладені у відзиві, відповідач зазначає, зокрема, про те, що касаційна скарга не містить обгрунтувань неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, а зводиться виключно до переоцінки доказів, яким було надано оцінку судами попередніх інстанцій. Відповідач вказує, що він не має жодного відношення до документів, які були підписані із використанням електронних цифрових ключів, оскільки особистий ключ, за допомогою якого проставляється електронний цифровий підпис, доступний тільки підписувачу, а відповідач лише надав допомогу для його генерації. Крім того, на думку відповідача, вимога про визнання недійсним з моменту генерації електронного цифрового підпису не грунтується на нормах права і не відповідає способам захисту прав, встановлених законодавством.  
		22. Третя особа не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданим їй відповідно до положень ст. 295 ГПК України, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		23. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		24. Відповідно до преамбули Закону України "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон), цей Закон визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису. 
		25. Відповідно до ст. 1 Закону електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа. 
		26. Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. 
		27. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
		28. Господарськими судами встановлено, що 17.07.2015 р. до АЦСК "Masterkey" ТОВ "Арт-мастер" надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг електронного цифрового підпису, форма договору "FD-042", яка містила всі передбачені Регламентом додатки.
		29. Спір зводиться до того, що позивач стверджує про порушення відповідачем його прав, оскільки сертифікати особистих ключів використовувались при посвідченні податкових документів від імені позивача за відсутності волевиявлення останнього.  
		30. За змістом статей 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення учасника якого має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
		31. В силу положень ст. 8 Закону України "Про електронний цифровий підпис"- центром сертифікації ключів може бути юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, що надає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або засвідчувальному центрі з дотриманням вимог статті 6 цього Закону. Обслуговування фізичних та юридичних осіб здійснюється центром сертифікації ключів на договірних засадах. Центр сертифікації ключів має право: надавати послуги електронного цифрового підпису та обслуговувати сертифікати ключів; отримувати та перевіряти інформацію, необхідну для реєстрації підписувача і формування сертифіката ключа безпосередньо у юридичної або фізичної особи чи у її уповноваженого представника. 
		32. Слід зазначити, що особистий ключ, за допомогою якого накладається (формується) електронний цифровий підпис за змістом ч. 1 ст. 1 Закону доступний тільки підписувачу, а відкритий ключ - це параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, тобто, з його допомогою електронний цифровий підпис не проставляється, а перевіряється. 
		33. Відповідач не має відношення до документів, які були підписані із використанням електронних цифрових ключів, оскільки він лише надає допомогу (обладнання) для його генерації. 
		34. При цьому, позивач помилково ототожнює поняття "послуги електронного цифрового підпису" та "надання електронного цифрового підпису", оскільки електронний цифровий підпис не надається відповідачем, а проставляється підписантом самостійно за допомогою особистого ключа під час підписання електронних документів.
		35. Електронний цифровий підпис відповідно до визначення є набором даних в електронній формі, які призначені для ідентифікації підписувача, тобто, є лише реквізитом документа, а не правочином.
		36. За наявності достатніх підстав вважати, що за відсутності волевиявлення позивача оформлено заяву-приєднання до договору про надання послуг електронного цифрового підпису, він не позбавлений права звернутись з позовом про визнання такої заяви недійсною.
		37. З огляду на встановлені судами обставини, колегія суддів зазначає, що господарські суди вірно застосували норми матеріального права - положення Закону України "Про електронний цифровий підпис" та дійшли обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі. 
		38. Доводи касаційної скарги в частині порушення судами норм процесуального права в частині всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних у справі доказів, а саме, невідображення позиції скаржника, колегія суддів зазначає таке. 
		39. В силу положень ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття постанови судом апеляційною інстанцією) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		40. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		41. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		42. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів вважає обгрунтованими.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		43. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів, то Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.
		44. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Зерно-Інвест" - залишити без задоволення.
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/15734/16 - 
		залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          Суховий В.Г.
		Судді                                                                                                    Берднік І.С.
		                                                                                                    Міщенко І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...