Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/4573/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2018. Зареєстровано: 06.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2018.
Дата набрання законної сили: 31.08.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 11-сс/774/1110/18  Справа № 210/4573/18   Слідчий суддя -  ОСОБА_1  Суддя-доповідач -               ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ 
		 
		31 серпня 2018 року              м. Дніпро
		 
		   Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		головуючої судді : ОСОБА_2 ,
		суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		за участю секретаря судового засідання : ОСОБА_5     
		прокурора : ОСОБА_6 ,        
		захисника: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		підозрюваного: ОСОБА_10 в режимі відеоконференції
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42018040000000897 від 13.07.2018 року за апеляційними скаргами захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року, щодо:
		            ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, має вищу освіту, заступника голови Покровської районної в місті ради, депутата Покровської районної в місті ради VII скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		До судуапеляційної інстанціїнадійшли  апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в яких захисники просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_10 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, та не суворіший за домашній арешт за місцем фактичного проживання. 
		Крім того, захисники в апеляційних скаргах наголошують, що в разі відмови в задоволенні апеляційної скарги просять зменшити розмір застави.
		Обґрунтовуючи свою позицію в апеляційних скаргах сторона захисту зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не врахував: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, його репутацію, реальний майновий стан, а також стан здоров`я. 
		В апеляційних скаргах зазначено, що підозрюваний ОСОБА_10 характеризується позитивно, має постійне місце роботи, перебуває у цивільному шлюбі тобто має міцні соціальні зв`язки. Крім того, підозрюваний має незадовільний стан здоров`я та потребує постійного вживання лікарських засобів.
		Разом з тим, захисники зазначають, що прокурором не було доведено, а слідчим суддею не було встановлено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки на думку захисту підозрюваний не є суб`єктом кримінального правопорушення, оскільки не є особою наділеною адміністративно господарськими або організаційно розпорядчими повноваженнями щодо надання об`єктів комунальної власності в оренду.
		Обґрунтовуючи свої позиції захисники наголошують, що відповідно до вимог КПК України, у тому числі у ст. 194 КПК України, доведення наявності ризиків та обґрунтованості клопотання, як і неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, покладається на прокурора. Однак на їх думку, жодних доказів на підтвердження заявлених ризиків, прокурор ОСОБА_6 не навів в судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 . 
		Сторона захисту наголошує, що під час обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_10 було вилучено закордонний паспорт та паспорт громадянина України, у зв`язку з чим підозрюваний позбавлений можливості виїхати за межі України, тому не можна вважати що ОСОБА_10 бути мати можливість виїхати за межі України, тому , на думку сторони захисту, заявлені прокурором ризики є не обґрунтованими.
		 
		       Ухвалою слідчогосудді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року, задоволено частково клопотання прокурора другого слідчого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_6 внесене у кримінальному провадженні №42018040000000897 від 13.07.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України. 
		        Застосовано до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 20 години 30 хвилин 16 серпня 2018 року до 20 години 30 хвилин 14 жовтня 2018 року та визначено розмір застави у розмірі 900 000,00 (дев`ятсот тисяч) гривень
		Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також те, що ОСОБА_10 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищить або спотворить речові докази, незаконно впливатиме на свідків та іншого підозрюваного, якого особисто знає, може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, тому застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_10 не зможе запобігти ризикам передбаченим п.1ч.1ст.177 КПК України, зазначеним у клопотанні прокурора.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_11 , доводи захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили задовольнити апеляційні вимоги, змінивши підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт, або зменшити розмір залога, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, апеляційні скарги без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг сторони захисту, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 
		 
		Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з позицією сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, оскільки наявними матеріалами кримінального провадження підтверджено, що 14 серпня 2018 року приблизно о 09 годині 40 хвилин, знаходячись на передньому пасажирському місці транспортного засобу  автомобіля марки Merсedes-Benz, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , припаркованого поряд із автомийкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , займаючи посаду заступника голови Покровської районної в місті ради, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням, діючи умисно, використовуючи своє службове становище у власних інтересах, з корисливих мотивів, одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1900 (тисяча дев`ятсот) доларів США, що за курсом НБУ складає 52 155 гривень, від громадянина ОСОБА_12 , який діяв на підставі доручення від ОСОБА_13 за вирішення на користь останнього, з використанням свого службового становища, питання щодо передачі в оренду ОСОБА_13 та укладення з ним договору оренди приміщення комунальної власності, а саме нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею понад 612,8 квадратних метрів, мінімальну оцінку вартості майна, а також подальшого безперешкодного надання дозволу його приватизувати при здійсненні невід`ємних поліпшень матеріально-технічної бази приміщення.
		 
		Виходячи з вище викладеного, дії підозрюваного виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, і третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		 
		 
		Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора суддею дотримані, а доводи захисників в інтересах підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
		 
		Так, з наданих матеріалів убачається що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
		 
		Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
		 
		Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
		 
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначеною сумою застави, враховуючи і те, що ОСОБА_10 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як вчинив корупційне протиправне діяння та може покинути території Дніпропетровської області та України; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на свідків та інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_10 вірогідно діяв у змові; незаконно впливатиме на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_10 можливо діяв у змові, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб.
		 
		Суд першої інстанції також врахував, що відповідно до ч.3 ст. 368 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		 
		Аналізуючи ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		 
		Вищенаведене свідчить про те. що відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_10 , знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, у зв`язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.
		 
		Не можна також погодитися із позицією сторони захисту зазначає про те, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання прокурора встановив розмір застави, який явно перевищує можливості підозрюваного щодо внесення застави, оскільки відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		 
		Колегією суддів при дослідженні матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції досліджуючи данні про особу підозрюваного та його майновий стан, а також тяжкість інкримінованого корупційного кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку стосовно розміру застави підозрюваному ОСОБА_10 .
		 
		Крім того, доводи захисників про міцні соціальні зв`язки підозрюваного не можна визнати слушними, оскільки підозрюваний офіційно не одружений, та його позитивні характеристики не можуть істотно знижувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.
		 
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком обґрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід. Крім того відсутні підстави для зменшення суми застави призначеної судом першої інстанції.
		   
		Керуючись ст.ст.309, 405, 407,422КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		   Апеляційні скарги захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10  залишити без задоволення.
		   Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року, щодо  ОСОБА_10  про застосування запобіжного заходу- тримання під вартою, залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді апеляційного суду
		Дніпропетровської області
		______________ _____________ ______________
		  ОСОБА_2             ОСОБА_3           ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...