Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/1080/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2018. Зареєстровано: 06.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2018.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019 (частково)
Результат оскарження 30.01.2020 Верховний Суд: скасовано рішення апеляційної інстанції частково і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 489/1080/18 
		кримінальне провадження 
		       №1-кп/489/394/18
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		05 вересня 2018 р.                                    м. Миколаїв
		 
		 
		Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого              ОСОБА_1 
		при секретарі      ОСОБА_2 
		за участю прокурорів         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		потерпілих                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника                 ОСОБА_7 
		обвинуваченого      ОСОБА_8     
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою фаховою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 , обвинувачується у тому, що 20.01.2018 р. близько 22.00 год. знаходячись по АДРЕСА_2 , під приводом перевірки документів, таємно, шляхом вільного доступу, викрав належні ОСОБА_5 , мобільний телефон LG з сім-картою, мобільний телефон Huawei Y511, вартістю 2998 грн. 98 коп., з сім-картою, грошові кошти в сумі 200 грн., кредитні карти ПАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "Альфа-Банк", заподіявши майнову шкоду в сумі 3198 грн. 98 коп.
		01.04.2018 р. в період часу з 10.00 год. по 18.20 год., повторно, шляхом вільного доступу, викрав з території домоволодіння по АДРЕСА_3 , належні ОСОБА_6 , металеву каструлю об`ємом 40 л., вартістю 200 грн., електричну циркулярну пилку, вартістю 500 грн., саморобну тачку, вартістю 300 грн., заподіявши майнову шкоду в сумі 1000 грн. 
		Вказане обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1 КК України, у таємному викрадені чужого майна (крадіжці); ст.185 ч.2 КК України, у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, суд визнає недоведеним, встановленими законом засобами і з порушенням встановленої процедури.
		Так, обвинувачений визнав себе винним і, не оспорюючи обставин пред`явленого обвинувачення, показав, що дійсно вчинив зазначені у обвинувальному акті правопорушення. 
		Потерпілий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили вказані обставини. 
		Згідно протоколу слідчого експерименту від 28.02.2018 р. обвинувачений ОСОБА_8 вказав на обставини викрадення мобільних телефонів у потерпілого ОСОБА_5 
		Товарним чеком від 23.08.2017 р., встановлено вартість мобільного телефону Huawei Y511.
		Повідомленням з ломбарду "Гроші Тут", встановлені обставини закладення ОСОБА_8 до ломбарду по пр. Богоявленському, 20/9 в м. Миколаєві, мобільного телефону Huawei Y511, 21.01.2018 р. 
		Згідно протоколів огляду місця події від 02.04.2018 р., оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_3 , та місця залишення ОСОБА_8 частини викраденого.
		Проте, відповідно до вимог ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		Відповідно до ст.1, 2 КПК України, таким порядком є порядок, який визначається кримінальним процесуальним законодавством України, з метою застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури. 
		Згідно ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність і забезпечення права на захист, забезпечення якого, згідно ч.3 ст.42, ст.49 КПК України, у випадку настановлення обов`язкової участі захисника, відповідно до вимог ст.52 КПК України, покладається на сторону обвинувачення з моменту встановлення обставин, що дають підстави для обов`язкової участі захисника.
		Згідно п.3 ч.2 ст.52 КПК України, обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
		Відповідно до вимог ст.276, 277 КПК України, повідомлення про підозру, яке в подальшому є підставою для складання обвинувального акту та направлення його до суду, здійснюється з дотриманням права підозрюваного на захист, передбаченого ст.42 КПК України.
		При цьому, в судовому засіданні після дослідження всіх доказів, стороною обвинувачення було надано довідку з Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 21.02.2018 р., згідно якої обвинувачений перебуває на обліку з приводу розладу психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, в зв`язку з чим прокурор наполягала на залученні обвинуваченому захисника, який і був залучений судом відповідно до ухвали від 22.06.2018 р., внаслідок встановлення обставин його обов`язкової участі.
		Тобто судом за ініціативою стороні обвинувачення, були встановлені обставини обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні, які відповідно до матеріалів справи, були відомі стороні обвинувачення, до повідомлення обвинуваченому про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_8 було повідомлено про підозру 28.02. та 02.04.2018 р. і таке повідомлення було здійснено без дотримання права обвинуваченого на участь захисника, участь якого в даному випадку є обов`язковою, чим на думку суду були суттєво порушені порядок і процедура кримінального провадження.
		Суд при оцінці вказаних обставин, також вважає необхідним керуватися вимогами ст.9, 90 КПК України, щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини , якою встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і яка має преюдиціальне значення для національного суду.
		У неодноразових рішеннях Європейського суд з прав людини, зокрема у рішенні "Чопенко проти України" від 15.01.2015 р., встановлено, що навіть якщо першочерговою метою статті 6 Конвенції у тому, що стосується кримінального провадження, є забезпечення справедливого розгляду «судом», уповноваженим встановлювати обґрунтованість «будь-якого висунутого кримінального обвинувачення», це не означає, що стаття не застосовується до досудового провадження. Отже, стаття 6 Конвенції - особливо її пункт 3 - може застосовуватися ще до того, як справу передано до суду, якщо та тільки тією мірою, якою справедливість суду може бути підірвана початковим недотриманням її положень (див. рішення у справах «Імбріошіа проти Швейцарії» (Imbrioscia v. Switzerland), від 24 листопада 1993 року, п. 36, Series А № 275; «Оджалан проти Туреччини» (Ocalan v. Turkey) [ВП], заява № 46221/99, п. 131, ECHR 2005-IV; та «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 50, ECHR 2008). Суд також нагадує, що гарантії підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції є конкретними аспектами права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 цього положення, які повинні враховуватися у будь-якій оцінці справедливості провадження (див. рішення від 30 травня 2013 року у справі «Мартін проти Естонії» (Martin v. Estonia), заява № 35985/09, п. 94). Крім того, першочерговим завданням Суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції є оцінка загальної справедливості кримінального провадження (див., в якості нещодавнього джерела, рішення у справах «Такске проти Бельгії» (Taxquet v. Belgium) [ВП], заява № 926/05, п. 84, ECHR 2010, з відповідним посиланнями у ньому; «Аль-Хаваджа та Тагері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom) [ВП], заяви № 26766/05 та № 22228/06, ECHR 2011; та наведене вище рішення у справі «Мартін проти Естонії» (Martin v. Estonia).
		З врахуванням вказаних обставин, суд вважає, що на досудовому розслідуванні було порушено право обвинуваченого на захист, передбачене ст.42, 52 КПК України, за умов його обов`язкового забезпечення, з урахуванням відомостей про наявність у обвинуваченого розладів психіки, а так відповідно він позбавлений був повною мірою захищатися від пред`явленого обвинувачення.
		Встановлені судом обставини, не дотримання стороною обвинувачення вимог Кримінального процесуального Кодексу України щодо повідомлення обвинуваченому про підозру за обов`язкової участі захисника, свідчать про позбавлення обвинуваченого можливості ефективно здійснювати свій захист на стадії досудового розслідування, та вказують на суттєве порушення процедури доведення вини обвинуваченого та порядку здійснення кримінального провадження, за відсутності можливості виправити такі порушення в стадії судового розгляду, в зв`язку з чим суд не приймає до уваги досліджені докази. 
		Враховуючи вказане, суд вважає необхідним ОСОБА_8 виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення належними засобами.
		Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. 
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою скасувати та звільнити обвинуваченого з під варти.
		Речові докази: металеву каструлю, електричну циркулярну пилку та металеву тачку, повренути потерпілій ОСОБА_6 . 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...