Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 414/596/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2018.
Дата набрання законної сили: 30.08.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		30 серпня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 414/596/15-к
		Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/782/172/17
		Провадження № 51  3164 км 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130460000109 від 10 лютого 2015 року, щодо 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Новоастрахань Кремінського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		за ст. 368 ч. 3 КК України, 
		за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 03 липня 2017 року щодо 
		ОСОБА_6 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Кремінського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею цього кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 24360 гривень скасовано. Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна скасовано.
		Прийнято рішення щодо речових доказів. 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у тому, що вона, обіймаючи з 12 листопада 2010 року посаду голови Новоастраханської сільської ради Кремінського району Луганської області, будучи особою, яка постійно здійснює функції представника влади, а також займає постійно в органах місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, 10 лютого 2015 року приблизно об 11 годині в приміщенні свого службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , діючи згідно попередньої домовленості, отримала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 3 000 гривень за вирішення питання про отримання останньою дозволу на зайняття підприємницькою діяльністю на території Новоастраханської сільської ради. Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 оформлений договір про надання послуг № 1 від 10 лютого 2015 року, підписаний нею та скріплений відповідною печаткою.
		У подальшому злочинні дії ОСОБА_6 були припинені працівниками поліції, а грошові кошти в сумі 3 000 гривень у неї вилучені.
		Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 03 липня 2017 року виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7  без задоволення.
		Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що вирок суду першої інстанції ухвалено з порушенням ст. 370 КПК України, він є незаконним, невмотивованим і необґрунтованим. Зазначає, що на підтвердження винуватості ОСОБА_6 стороною обвинувачення у судовому засіданні надано системний і логічний перелік доказової бази, у тому числі матеріали негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину. Указує на те, що про відсутність провокації свідчать зміст розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що зафіксовані на DVD-диску, який зник із матеріалів кримінального провадження, а суд відмовив у витребуванні резервної копії диску з метою її дослідження в судовому засіданні. Звертає увагу на те, що за результатами розслідування кримінального провадження за фактом провокації підкупу за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України, у діях правоохоронців не встановлено ознак злочину. Зазначає, що судом не вмотивовано, у чому саме полягає недостовірність і недопустимість доказів обвинувачення. Указує на те, що суд у вироку не надав жодної оцінки факту отримання грошей ОСОБА_6 , які належним чином вилучено та визнано речовим доказом, а висновок про те, що ОСОБА_8 не збиралась здійснювати підприємницьку діяльність, суперечить показанням останньої. Вважає, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу з порушенням ст. 419 КПК України, оскільки не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, не перевірив усіх доводів апеляційної скарги, та не мотивував свого рішення. Крім того, звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не дотримано принципу безпосередності. Так, безпосередньо не дослідивши постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, апеляційний суд визнав результати негласної слідчої (розшукової) дії недопустимим доказом. Зауважив, що відео- і аудіоконтроль під час проведення зазначеної дії не використовувалися, тобто обмеження конституційних прав ОСОБА_6 не відбулося. 
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив її залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни. 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Стаття 374 КПК України визначає вимоги до змісту вироку суду, в тому числі і виправдувального. Так, у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		В порушення таких вимог процесуального закону суд першої інстанції, хоч і зазначив обвинувачення, яке було пред`явлене ОСОБА_6 , проте не дав належну оцінку усім доказам обвинувачення, не мотивував у вироку чому він їх відкидає та чому пред`явлене обвинувачення є недоведеним, не вказавши у мотивувальній частині вироку суду обґрунтування такого висновку. 
		Зокрема, суд у вироку зазначив, що даних про одержання відповідних дозволів на обшук службового кабінету ОСОБА_6 у порядку, встановленому законом матеріали кримінального провадження не містять, проте суд не вжив заходів щодо з`ясування цієї обставини, не перевірив наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину та мотивованої оцінки цьому не навів.
		Крім того, суд, хоч і зазначив у вироку про те, що свідок ОСОБА_8 надала суперечливі показання щодо намірів здійснювати підприємницьку діяльність на території Новоастраханської сільради, проте не з`ясував причин зміни нею показань, передчасно зробивши висновок про те, що наявні документи, оформлені на її ім`я щодо здійснюваної нею діяльності дають підстави зробити висновок про дійсні її наміри щодо такої діяльності, допустивши припущення щодо цієї обставини. 
		Не надав суд належної оцінки і факту отримання грошей ОСОБА_6 , які було вилучено і визнано речовим доказом. 
		Також судом належним чином не перевірено і не з`ясовано результатів перевірки в межах розслідування кримінального провадження за фактом провокації  ОСОБА_6 підкупу з боку працівників правоохоронних органів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України, на що вказувала ОСОБА_6 . 
		Суд першої інстанції, хоч і зробив у вироку висновок про те, що стороною обвинувачення не надано суду доказів, які беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, та виправдав її за пред`явленим обвинуваченням, проте належним чином не дослідив усі докази обвинувачення і не з`ясував дійсних обставин кримінального провадження, у зв`язку із чим висновок щодо виправдання обвинуваченої не може вважатися обґрунтованим. 
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 , в порушення вимог ст. 419 КПК України, зазначених порушень процесуального закону не усунув, своє рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення належним чином не мотивував та дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції. 
		Отже, під час розгляду справи судами обох інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень. 
		За таких обставин, вирок та ухвала підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора  задоволенню частково.
		Інші доводи касаційної скарги підлягають перевірці і з`ясуванню при новому розгляді в суді першої інстанції. 
		При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, розгляд у суді першої інстанціїздійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Вирок Кремінського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 03 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...