Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/2930/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2018. Зареєстровано: 07.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2018.
Дата набрання законної сили: 10.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа №  
		 
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Єдиний унікальний № 310/2930/18                                        Головуючий в 1 інст. Прінь І.П.
		Провадження №33/778/500/18                                                Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
		Категорія ч.2 ст.172-6 КУпАП
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 серпня 2018 року                                                місто Запоріжжя
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області Дадашева С.В., за участю прокурора Бреславської Т.В., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Бзарова Р.В., розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2018 року, якою
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бердянська, працюючого старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та стягнуто з нього судовий збір в розмірі 352,40 гривень.
		 
		 
		 
		Згідно з постановою суду, відносно ОСОБА_2 складено протокол № 4/2018 від 26 квітня 2018 року за ч.2 ст.172-6 КУпАП, згідно з яким він, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, будучи відповідно до пп.«з» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, пов'язані з придбанням 18 травня 2017 року автомобіля CHEVROLET EPICA вартістю 154000,00 грн, не подав Національному агентству з питань запобігання корупції такого повідомлення у встановлений Законом десятиденний строк. Тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що транспортний засіб був придбаний ним за 75000 гривень 18 травня 2017 року, що підтверджується розпискою, яка долучена до матеріалів справи та висновком експерта, що не перевищує розмір 50 мінімальних заробітних плат. А тому судом першої інстанції помилково встановлений термін, у який йому необхідно було направити до НАЗК електронне повідомлення - з 19 травня 2017 року по 29 травня 2017 року, оскільки таке повідомлення необхідно було направити відповідно до вимог Закону, у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна, тобто з 18 травня 2017 року.
		Крім того, в період часу з 18 травня 2017 року по 28 травня 2017 року він намагався направити відповідне електронне повідомлення зі свого особистого комп'ютеру, що підтверджується копіями скріншотів, та з інших комп'ютерів у строк, передбачений законом, але сайт був заблокований (недоступний), що у судовому засіданні підтверджено свідками: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12
		Також апелянт зазначає, що правопорушення виявлено у лютому 2018 року - коли в нього відібрані пояснення, а тому на момент розгляду справи судом закінчились строки накладення адміністративного стягнення.
		Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Бзарова Р.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити; прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався при розгляді даної справи, з огляду на наступне.
		Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, а саме: за неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
		У протоколі про адміністративне правопорушення №4/2018 від 26 квітня 2018 року, складеному відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-6 КУпАП зазначено, що останній, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, будучи відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону, не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, пов'язані з придбанням 18 травня 2017 року автомобіля CHEVROLET EPICA вартістю 154000,00 грн, не подав Національному агентству з питань запобігання корупції такого повідомлення у встановлений Законом десятиденний строк. Тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП (а.с.1-7).
		Відповідно до вимог ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Відповідно до п. «з» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону.
		ОСОБА_2, будучи старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Частиною 2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Частиною другою ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність в т.ч. за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
		Вказане правопорушення відноситься до правопорушень, пов'язаних з корупцією. 
		Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
		Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею.
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел) (ст.10 КУпАП). 
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (недбалість). 
		При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-6 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків.
		Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановлювати і суб'єктивну сторону даного правопорушення.
		В суді як першої так і апеляційної інстанцій ОСОБА_2 зазначав, що дійсно 18 травня 2017 року він придбав автомобіль CHEVROLET EPICA. Дійсна ціна придбаного автомобілю складає 75 000 грн, що підтверджується розпискою продавця та висновком експерта. Проте, оскільки у договорі купівлі-продажу, складеному в сервісному центрі МВС в Запорізькій області, зазначено, що вартість автомобілю складає 154 000 грн, розуміючи, що йому необхідно в даному випадку повідомити до НАЗК про зміни у майновому стані, він протягом десяти днів намагався направити відповідне електронне повідомлення з робочого, з домашнього, та з комп'ютерів своїх друзів, але не зміг, оскільки сайт НАЗК не працював. Про те, що він не може у встановлений Законом строк подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, він усно повідомив своє керівництво. У декларації за 2017 рік він зазначив відомості про придбаний автомобіль та його вартість.
		Вказані доводи ОСОБА_2 прокурором не спростовані та підтверджуються наявними в справі доказами, дослідженими судом, а саме: 
		поясненнями дванадцяти свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12;
		списком працівників Бердянського ВП, які керують особистим мото-автотранспортом, та довідкою т.в.о. начальника СКЗ Бердянського ВП ГУНП в запорізькій області О.А. Соботюка, згідно з якими ОСОБА_2 подав до кадрової служби відомості про придбаний ним у власність автомобіль;
		скріншоти з комп'ютеру про неможливість у період з 18 по 28 травня 2017 року отримати доступ до сайту НАЗК; 
		подана ОСОБА_2 декларація за 2017 рік, де вказано дату придбання останнім вищевказаного автомобіля та його вартість.
		Крім того, при апеляційному розгляді ОСОБА_2 пояснив, що протягом десятиденного строку з моменту придбання автомобілю, після невдалих спроб направити електронне повідомлення до НАЗК про зміни у майновому стані, він направив листа до цієї установи, у якому письмово повідомив про такі зміни. 
		На підтвердження цього ОСОБА_2 надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким він 26 травня 2017 року подав до відділення Укрпошти рекомендоване відправлення на адресу НАЗК (м.Київ, вул.Дружби народів, 28), яке отримано НАЗК 27 червня 2017 року. 
		Вищевказані докази свідчать про те, що ОСОБА_2 вживав дії, щоб направити до НАЗК електронне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у десятиденний строк, але з причин, що від нього не залежали, не зміг цього зробити. 
		З висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому правопорушення, погодитись неможна, оскільки фактично ці висновки ґрунтуються на тому факті, що ОСОБА_2 є суб'єктом вищевказаного правопорушення, та не подав у передбачений законом строк електронне повідомлення до НАЗК про істотні зміни у майновому стані, що підтверджується доданими до протоколу документами, та не заперечується самим ОСОБА_2, а також на інформації НАЗК про усі дії ОСОБА_2 як користувача ІТС Реєстру за період з 03 березня 2017 року по 10 березня 2018 року, і інформації про періоди неналежного функціонування ІТС, де період з 18 по 28 травня 2017 року не зазначений. До пояснень свідків суд поставився критично, пославшись на те, що останні не змогли пояснити причини неможливості входу на сайт НАЗК.
		Так, сам ОСОБА_2 не заперечував того факту, що у вищевказаний період він не здійснював будь-яких дій як користувач Реєстру, вказавши на те, що він взагалі не зміг отримати доступ до сайту НАЗК, надавши на підтвердження цього скріншоти, про які зазначено вище. 
		Викладене підтвердили і свідки, які намагались допомогти ОСОБА_2 відправити відповідне повідомлення, в т.ч. зі своїх комп'ютерів, але також не змогли цього зробити, пояснивши це тим, що сайт НАЗК не відкривався, незважаючи на те, що Інтернет працював нормально. 
		На думку апеляційного суду, та обставина, що свідки не змогли назвати причину неможливості входу на сайт НАЗК, не може свідчити про неправдивість їх показань. 
		Викладене вказує на відсутність у ОСОБА_2 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП. Немає у справі і доказів того, що останній діяв недбало чи самовпевнено.
		Таким чином, наявність в діянні останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, не доведена, що є підставою для закриття провадження в даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
		Крім того, на думку апеляційного суду, доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що на нього накладено адміністративне стягнення після закінчення строків, передбачених законом, також є слушними. 
		Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що днем виявлення правопорушення є 03 квітня 2018 року, оскільки, як зазначив суд, саме з цієї дати Запорізьке управління ДВБ НП України отримало інформацію про придбання ОСОБА_2 автомобілю та його вартість.
		З даним твердженням суд апеляційної інстанції погодитись не може через наступне.
		Згідно з вимогами ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення. 
		Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
		Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ зокрема зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 придбав вищевказаний автомобіль 18 травня 2017 року та у десятиденний строк не направив до НАЗК електронне повідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані. 
		Запорізькому управлінню Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про вказаний факт стало відомо на початку лютого 2018 року, оскільки саме з цього часу розпочато відповідну перевірку (запити від 05,06,08 лютого 2018 року) за фактом неповідомлення ОСОБА_2 до НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. 
		У своїх поясненнях від 21 лютого 2018 року, наданих оперуповноваженому Запорізького управління ДВБ НП України, ОСОБА_2 не заперечував того факту, що 18 травня 2017 року він придбав автомобіль та вказав його вартість, в т.ч. вартість за оцінкою сервісного центру - 154 000 грн, а також вказав причини, через які він не зміг направити до НАЗК електронне повідомлення про суттєві зміні у майновому стані у десятиденний строк. 
		У більшості свідків 20 лютого 2018 року відібрані пояснення стосовно вищевказаних обставин. 
		Таким чином, згідно з матеріалами справи, органу, посадовою особою якого складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, у лютому 2018 року вже було відомо про вищевказаний факт, тобто фактично виявлено правопорушення. 
		Проте, протокол стосовно ОСОБА_2 складено лише 26 квітня 2018 року, а стягнення на останнього накладено 19 червня 2018 року, тобто після закінчення строків передбачених ч.3 ст.38 КУпАП.
		З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції в оскаржуваній постанові, як і доводи прокурора при апеляційному розгляді, про те, що в даному випадку днем виявлення правопорушення слід вважати 03 квітня 2018 року, є помилковими і суперечать матеріалам справи, а тим більше є необґрунтованими висновки посадової особи, що складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, про те, що фактичним днем виявлення правопорушення є день складення вищевказаного протоколу.
		Така правова позиція, на думку суду апеляційної інстанції, не узгоджується з принципом правової визначеності. 
		Таким чином, на момент розгляду даної справи судом першої інстанції закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП, на що також обґрунтовано вказав ОСОБА_2 в апеляційній скарзі. 
		Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції при розгляді справи, всупереч вимогам ст.280 КУпАП, не з'ясував належним чином обставини, що підлягають з'ясуванню, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, та поза межами передбаченого законом строку наклав на останнього адміністративне стягнення.
		З врахуванням викладеного, оскаржувану постанову суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. 
		Керуючись п.1ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції 
		ПОСТАНОВИВ:
		апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, скасувати.
		На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Апеляційного суду
		Запорізької області                                                С.В. Дадашева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...