Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 25/454-4/429 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			20 січня 2010 р. № 25/454-4/429 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Божок В.С.- головуючого, 
			Костенко Т.Ф.,
			Коробенко Г.П. 
			розглянувши матеріали 
			касаційної скаргизакритого акціонерного товариства "Народна фінансова страхова компанія "Добробут"  
			на постановуКиївського апеляційного господарського суду Харківської області від 16.09.2009 
			у справігосподарського суду м. Києва  
			за позовомЗакритого акціонерного страхового товариства "Український Страховий Капітал"  
			дозакритого акціонерного товариства "Народна фінансова страхова компанія "Добробут"  
			простягнення 7496,93 грн. 
			в судовому засіданні взяли участь представники: 
			від позивача:ОСОБА_1. дов. від 16.06.2009 за № 02/06/09 
			від відповідачів:ОСОБА_2. дов. від 27.04.2009
			ВСТАНОВИВ:
			Дана справа розглядалась неодноразово, під час нового розгляду рішенням від 02.07.2009 господарського суду м. Києва (суддя: Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на користь закритого акціонерного товариства "Український страховий капітал" 7496, 93 грн. фактичних витрат, 102 грн. державного мита у розмірі та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 
			Постановою від 16.09.2009 Київського апеляційного господарського суду (судді: Кропивної Л.В.- головуючий, Поляк О.І., Синиці О.Ф.) рішення від 02.07.2009 господарського суду м. Києва залишено без змін.
			Судові рішення мотивовані тим, що за приписами ст. 27 Закону України "Про страхування", встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. 
			Після виплати страхового відшкодування страхувальнику, ОСОБА_3, до ЗАТ "Український Страховий Капітал", в силу вимог Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, перейшло право регресної вимоги до ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут". 
			Не погоджуючись з судовими рішеннями закрите акціонерне товариство "Народна фінансова страхова компанія "Добробут" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 993, ст. 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування".
			Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
			Господарськими судами встановлено, що ЗАТ "Український Страховий Капітал" та ОСОБА_3. 30.11.2007 уклали, з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді № 1 від 05.12.2007, договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №ТР-07-0440-393 автомобіля SANTA FE, державний номер НОМЕР_1 за умовами якого страховик - ЗАТ "Український страховий капітал" - зобовязався у разі настання страхового випадку виплатити ОСОБА_3 страхове відшкодування в межах страхової суми. 
			Відповідно до положень даного договору до страхового випадку віднесено пошкодження, знищення, втрата транспортного засобу (додаткового обладнання, його частин або деталей ), зокрема, внаслідок ДТП . 
			28.12.2007 в м. Києві на вул. Новоконстантинівській водій автомобіля HYUNDAI SANTA FE, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3. здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Українська лізингова компанія", під керуванням ОСОБА_4 У свою чергу, цивільна відповідальність водія транспортного засобу Touareg, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 застрахована відповідачем, ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", згідно поліса №ВВ/1454613 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
			Внаслідок зіткнення двох автомобілів матеріальної шкоди зазнали обидва їх власники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
			ЗАТ "Український Страховий Капітал", як страховик, на підставі заяви страхувальника перерахував у відповідності з договором №ТР-07-0440-393 добровільного страхування наземного транспорту платіжним дорученням №349 від 13.02.2008 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, в якості оплати за ремонт автомобіля, вартість цих робіт у розмірі 14993,86 грн. на користь СТО СПД ОСОБА_5 Розмір страхового відшкодування підтверджений відповідним розрахунком від 31.01.2008 та страховим актом від 12.02.2008 № ТР/00/007-08. 
			Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. 
			Аналогічна норма міститься і у відповідній ст. 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. 
			Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. 
			За змістом пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 за № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" при наявності вини обох володільців джерел підвищеної небезпеки, розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного. 
			Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2008 у справі №3-741/2008, яка набрала законної сили, встановлено, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини обох водіїв, що були до неї причетні, та визнано винними у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, громадян ОСОБА_4. та ОСОБА_3 
			Статтею 37.4 Закону України "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика здійснювати виплату страхового відшкодування як безпосередньо потерпілим, так і погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. 
			Отже, господарські суди встановили, що особами, відповідальними за завдану майну ОСОБА_3 шкоду, є ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" відповідно до положень Закону України "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом №ВВ/1454613 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що підлягає відшкодуванню ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут". 
			Особами, також відповідальними за завдані майну ОСОБА_4 збитки, є ЗАТ "Український Страховий Капітал" відповідно до положень Закону України "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором №ТР-07-0440-393 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), та ОСОБА_3., відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що підлягає відшкодуванню ЗАТ "Український Страховий Капітал", як страховиком. 
			Таким чином, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що після виплати страхового відшкодування страхувальнику, ОСОБА_3, до ЗАТ "Український Страховий Капітал", в силу вимог Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право регресної вимоги до ЗАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут". 
			Крім того, господарськими судами правомірно зазначено, що у разі рівної ступені вини обох страхувальників, діяльністю яких завдано шкоди майну один одному, розмір регресних вимог страховиків принагідно обчислювати у половинному від виплаченого ними страхувальникам суми страхового відшкодування. 
			Віднесення до числа відповідальних осіб за заподіяні збитки як страховика, в силу приписів ст. 37 пункту 37.4. Закону України "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", в межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, так і страхувальника, в силу положень ст. 1188 Цивільного кодексу України.
			Отже, доводи касаційної скарги не відповідають чинному законодавству України та спростовуються матеріалами справи.
			Разом з тим, відсутність у Законі України "Про обовязкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів" умов, за яких у страховика, який застрахував відповідальність, виникає право регресної вимоги до інших осіб, не заперечують наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України . 
			Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає. 
			На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			ПОСТАНОВИВ :
			 В задоволенні касаційної скарги відмовити. 
			Постанову від 16.09.2009 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 25/454-4/429 залишити без змін. 
			 
				 
					 Головуючий В.С. Божок 
					 Судді Т.Ф. Костенко
					 Г.П. Коробенко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...