Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/5701/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2018. Зареєстровано: 12.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2018.
Дата набрання законної сили: 06.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №489/5701/17 06.09.2018 
		Провадження №22-ц/784/1333/18 
		 
		Категорія   57                                                                                                                                                   
		                                                                    
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		      06 вересня 2018 року місто Миколаїв
		 
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
		 
		Головуючого: судді Прокопчук Л.М.
		Суддів Самчишиної Н.В., Царюк Л.М.
		Із секретарем судового засідання Гавор В.Б. 
		За участю учасників справи представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача Голубашенка Т.О.
		 
		           розглянувши  в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на рішення  Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року, повний текст якого складено 20.06.2018 року, та на додаткове рішення від 05 липня 2018 року, постановлені в приміщенні того ж суду у складі судді Тихонової Н.С., у цивільній справі (єдиний унікальний номер 489/5701/17, номер провадження 22-ц/784/1333/18) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про захист прав споживачів,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		       
		28.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з вказаним позовом, яким просила скасувати нарахування об'єму та вартості природного газу у формі Акту-розрахунку на підставі Протоколу комісії від 01.09.2017 року №31, складеного відносно неї, а також відновити постачання природного газу за її адресою. 
		Позивачка вказувала, що вона є споживачем природного газу, який відповідач постачає за адресою: АДРЕСА_1. 
		02 серпня 2017 року працівниками відповідача при проведенні перевірки за вказаною адресою був складений Акт про порушення №00025558, відповідно до якого встановлено, що позивач має несанкціонований газопровід. 
		01 вересня 2017 року відповідачем на підставі вказаного Акту та Протоколу складено Акт-розрахунок, яким нараховано позивачу заборгованість за не облікований спожитий об'єм газу в розмірі 3 795,64 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач неправомірно припинив постачання газу до її будинку, тому що газопровід є санкціонованим, оскільки для його влаштування отримано всі технічні умови, розроблено відповідний робочий проект. Перевірку було проведено особою без відповідних повноважень, в зв'язку з чим акт, складений за її результатами є незаконним, відповідачем порушено порядок створення комісії по розгляду Акту про порушення, а тому така комісія не мала повноважень щодо його розгляду. Крім того, відповідач незаконно припинив постачання газу до будинку позивача без направлення відповідного повідомлення про подальше відключення (а.с. 1-3). 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про захист прав споживачів задоволено.
		Скасовано нарахування об'єму та вартості природного газу у формі Акту-розрахунку не облікованих об'ємів природного газу та їх вартості, складеного відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу комісії від 01.09.2017 року №31 щодо розгляду Акту про порушення від 02.08.2017 року №00025558.
		Зобов'язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити ОСОБА_1 розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1.
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп.( а.с. 92-97).
		 
		Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2018 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.( а.с. 112-114).
		 
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не застосувавши положення п. 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, про що було зазначено у відзиві. Просить рішення першої інстанції, додаткове рішення скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 119-122).
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на правильність ухваленого судового рішення. (а.с. 145-146).
		 
		В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
		Представник позивача адвокат ОСОБА_2 просив залишити рішення суду без змін.
		 
		Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в справі докази, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого. 
		 
		Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Таким вимогам закону судове рішення в повній мірі не відповідає.
		 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» надає за адресою: АДРЕСА_1.
		Представниками по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» 02.08.2017 року складений акт про порушення № 00025558 за участю споживача ОСОБА_1, у якому зазначено, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: розділ ХІ глава 2 пункт 1/1- наявність несанкціонованого газопроводу.
		Цього ж дня домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1, було відключене від системи газопостачання, про що складено Акт №2513 на припинення розподілу природного газу.
		Споживач ОСОБА_1 з актом про порушення ознайомлена, про що міститься в акті її підпис, який позивач в майбутньому згідно поданої до відповідача заяви заперечувала.
		Відповідно до Витягу з Протоколу від 01.09.2017 року постійно діюча робоча комісія по розгляду Актів про порушення фізичними особами - споживачами природного газу вирішила задовольнити Акт про порушення складений відносно ОСОБА_1, о/р НОМЕР_1.
		Так, на підставі складеного Протоколу комісією було проведено нарахування не облікованих об'ємів природного газу за період з 02.06.2017 р. по 01.08.2017 р., об'єм не облікованого природного газу становив 512,59 м. куб., вартість якого складає 3 765,94 грн.  
		Задовольняючи вимоги щодо скасування   нарахування об'єму та вартості природного газу у формі Акту-розрахунку, суд виходив з того, що рішення про задоволення акту про порушення було прийнято комісією без відповідних повноважень. 
		При задоволення вимоги про поновлення розподілу газу до будинку позивача суд виходив з порушення відповідачем порядку відключення, оскільки не повідомив позивача про відключення не меш ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання. Разом з тим суд визнав, що мало місце порушення правил Кодексу газорозподільних систем у зв'язку з наявністю несанкціонованого газопроводу.
		 
		Висновок суду про порушення позивачем правил КГС позивачем не оскаржено.
		 
		З висновками суду можна погодитись частково.
		 
		Висновок суду про те, що акт про порушення від 02.08.2017 відповідачем розглядався комісією, яка не має повноважень, відповідає вимогам норм матеріального права та обставинам справи.
		 
		Відповідно до п.п. 8, 9 глави 5 розділу ХI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року, далі - Кодекс ГРМ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
		До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.
		Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.
		У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. 
		Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що наказом Голови правління ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» від 30.03.2017 року затверджено склад комісії у складі провідного інженера відділу комерційного балансування ОСОБА_4, працівника управління з метрології (за погодженням), представника юридичної особи, з яким ПАТ «Миколаївгаз» укладено договір про комплексне правове обслуговування, уповноважений представник метрологічної організації (за погодженням), уповноважений представник сектору НКРЕКП у Миколаївській області (за погодженням) (а.с. 26). 26.06.2016 року відповідач запросив представника НКРЕКП на засідання по розгляду актів про порушення, яке мало відбутись 30.09.2016 року (а.с. 27), в той час як розгляд акту про порушення по даній справі відбувся 01.09.2017 року. Доказів того, що на дане засідання відповідач запрошував представників метрології та НКРЕКП, як і документів із затвердженим складом комісії, суду не надано. 
		 
		Таким чином висновок суду в зазначений частині є правильним, а доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу. 
		 
		Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд не звернув увагу на те, що позивачем порушений визначений законом спосіб захисту порушеного права.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи складений на підставі рішення комісії від 01.09.2017 року акт-розрахунок містить розрахунок нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період з 02.06.2017 року по 01.08.2017 року (а.с. 6).
		 
		Згідно з п.п. 11, 12 глави 5 розділу ХI КГС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
		При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, який є підставою для пред'явлення споживачу платіжного рахунку оператора ГРМ.
		Таким чином акт-розрахунок є документом, яким визначається правомірність заборгованості за використаний природний газ. Оспорювання правомірності визначення заборгованості за використаний природний газ є різновидом претензії, що не передбачено чином законодавством як спосіб захисту прав (ст. 15, 16 ЦК України).
		Рішення комісії № 31 від 01.09.2017 року, якою задоволено акт про порушення, позивачем не оскаржено.
		 
		З огляду на наведене рішення суду в частині скасування нарахування об'єму та вартості природного газу у формі Акту-розрахунку не облікованих об'ємів природного газу та їх вартості, складеного відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу комісії від 01.09.2017 року № 31 щодо розгляду Акту про порушення від 02.08.2017 року № 00025558, слід скасувати як таке, що не відповідає обставинам справи, винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
		 
		Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що відповідач мав право на припинення постачання природного газу позивачу в день складання акту про порушення слід зазначити таке. 
		 
		Відповідно до акту про порушення від 02.08.2017 року № 00025558 у позивача встановлено порушення у виді наявності несанкціонованого газопроводу (а.с. 4).
		 
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 2 розділу ХI КГМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема наявність несанкціонованого газопроводу.
		 
		Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI КГС(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 
		 
		1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
		 
		2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 
		 
		3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
		 
		4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";
		 
		5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;
		 
		6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
		 
		7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
		 
		8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
		 
		9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
		 
		10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
		 
		11) в інших випадках, передбачених законодавством.
		 
		У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).
		 
		З огляду на наведене таке порушення як наявність несанкціонованого газопроводу природного газу слід кваліфікувати як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), тобто за наведеним вище п.6, за наявності якого відповідач мав надати позивачу повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу).
		 
		Оскільки відповідачем не було дотримано встановленого законодавством порядку припинення газопостачання, суд правильно вирішив спір в частині поновлення постачання природного газу позивачу.
		 
		Посилання відповідача в апеляційній скарзі на вимоги п. 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 258 від 15.05.2015 року, є безпідставним, тому що питання щодо попередження про припинення газопостачання ними не врегульовано. Крім того КГМ прийнятий пізніше за часом, тому за загальними правилами дії актів цивільного законодавства у часі (ст. 5 ЦК) до спірних правовідносин слід застосовувати саме КГМ, а не Правила.
		 
		Щодо посилання відповідача на неповне з'ясування обставин справи при ухваленні додаткового рішення суду від 05.07.2018 року слід зазначити таке.
		 
		Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України та встановив, що правничу допомогу позивачу надавав адвокат, що підтверджується відповідними документами - договором про надання правничої допомоги, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ( а.с 28, 29), квитанцією про сплату на надану допомогу 5000 грн., доручення про надання правової допомоги, розрахунком гонорару (а.с. 101-103). 
		Факт виконання роботи, зазначеної в розрахунку гонорару: складання процесуальних документів, збирання та робота з доказами (направлення адвокатського запиту), надання консультацій з правових питань, представництво інтересів клієнта в судах підтверджується матеріалами справи - позовною заявою, адвокатським запитом (а.с. 14), відповіддю на відзив (а.с. 70-71), участю у судових засіданнях 16.04.2018 року - 40 хв. (а.с.76-77), 19.06.2018 року - 40 хв. (а.с. 88-89). Таким чином понесені витрати на професійну правничу допомогу були необхідними та фактично понесеними, вони документально підтверджені та належним чином обґрунтовані. 
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідачем не доведено неспівмірності понесених витрат, що передбачено ч.6 ст. 137 ЦПК України. 
		 
		З огляду на наведене доводи апеляційної скарги щодо недоведеності понесених витрат на правничу допомогу та їх розмір є безпідставними.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити частково.
		Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року в частині скасування нарахування об'єму та вартості природного газу у формі Акту-розрахунку не облікованих об'ємів природного газу та їх вартості, складеного відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу комісії від 01.09.2017 року № 31 щодо розгляду Акту про порушення від 02.08.2017 року № 00025558, скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Додаткове рішення того ж суду від 05 липня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий Л.М. Прокопчук
		 
		Суддя Н.В. Самчишина
		 
		Суддя Л.М. Царюк
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 10.09.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...