Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/3640/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2018. Зареєстровано: 12.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2018.
Дата набрання законної сили: 03.12.2018
Результат оскарження 03.12.2018 Сьомий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3640/18 
		категорія 3.5
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства " Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, 
		 
		встановив:
		 
		Приватне акціонерне товариство " Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" звернулося до суду з позовом в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЖТ 1857/91/АВ від 25 червня 2018 року;
		- визнати протравною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 105 ЖТ1857/91/АВ/П/ТД-ФС від 10 липня 2018 року у розмірі 335070,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.06.2018 року відповідачем проведено інспекційне відвідування ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна", за результатами якого складено акт, яким зафіксовано порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Однак, ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" не погоджується з зазначеними порушеннями, оскільки трудові відносини з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відсутні, адже з ними укладено цивільно-правові договори.
		Ухвалою судді від 23 липня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін на 03 вересня 2018 року.
		Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
		Представник відповідача до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Відзив мотивований тим, що під час інспекційного відвідування встановлено, що ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено цивільно-правові договори, які мають ознаки трудового договору та закріплюють трудові відносини. Зокрема, у договорах з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зазначено обсяги робіт, у договорі із ОСОБА_3 окрім іншого, не зазначено ціну робіт.
		Керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що 18 червня 2018 року Управлінням Держпраці у Житомирській області на підставі направлення на проведення заходу державного контролю, винесеного на підставі наказу від 13.06.2018 року №973 проведено інспекційне відвідування ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна".
		За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЖТ1857/91/АВ від 19.06.2018 року, яким зафіксовано порушення ч.3 ст.24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. А саме: встановлено, що з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено цивільно-правові договори, які містять ознаки трудових.
		На підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЖТ1857/91/АВ від 19.06.2018року складено припис про усунення порушень №ЖТ1857/91/АВ/П від 25.06.2018 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ105ЖТ1857/91/АВ/П/ТД-ФС від 10 липня 2018 року.
		Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
		Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).
		Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
		У відповідності до зазначених норм Управлінню Держпраці у Житомирській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).
		Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).
		Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
		Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку №295).
		Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
		Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Як зазначалось, у акті перевірки вказано, що ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" з ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір з надання медичних послуг, з ОСОБА_3 - цивільно -правовий договір з надання послуг: виконання робіт по благоустрою території підприємства, з ОСОБА_2- цивільно -правовий договір з надання послуг: виконання роботи по прибиранню виробничих приміщень.
		З наданих до суду документів слідує, що результати виконання зазначених угод оформлено актами приймання -передачі виконаних робіт. (а.с.33-35,38-41,44-45)
		Доказів ведення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 табелю обліку робочого часу суду не надано.
		Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 04.07.2018 р.
		Щодо доводів представника відповідача, що у договорах з ОСОБА_3, ОСОБА_2 не зазначено обсяги робіт, то суд зазначає наступне.
		З договору укладеного між ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" та ОСОБА_3 у розділі "Предмет договору" зазначено, що виконавець зобов'язується виконати роботи по благоустрою території підприємства (косіння газонів, видалення кущів, дерев та інші роботи), у договорі з ОСОБА_2 зазначено, що виконавець зобов'язується виконати роботу по прибиранню виробничих приміщень Товариства, тобто чітко визначено обсяг робіт.
		Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.
		Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері трудових відносин, суд наголошує, що трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір надання послуг, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов'язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно-правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та - ним на одержання певних пільг тощо.
		Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту прийняття ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку; постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 містять ознаки трудових договорів.
		Таким чином, вважаючи, що між сторонами наявні трудові відносини, Управлінням Держпраці в Житомирській області залишено поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин з зазначеними особами, є необґрунтованими.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання, вимог ст.24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10 липня 2018 року, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 335070,00 грн.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 77, 90, 19, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		 
		вирішив:
		 
		Позов Приватного акціонерного товариства " Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" (вул. Неманихіна, 2, м. Малин, Житомирська обл., 11602, код ЄДРПОУ 32306009) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18а, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправними та скасування припису і постанови задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ 1857/91/АВ від 25 червня 2018 року.
		Визнати протравною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 105 ЖТ1857/91/АВ/П/ТД-ФС від 10 липня 2018 року у розмірі 335070,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
		 
		 
		Суддя В.А. Липа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...