Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/442/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2018. Зареєстровано: 12.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2018.
Дата набрання законної сили: 10.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 вересня 2018 року 
		Київ
		справа №824/442/16-а
		провадження №К/9901/11357/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Стрелець Т.Г.,
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №824/442/16-а
		за позовом  ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження по якій відкрито 
		за касаційною скаргою Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді  Левицького В.К.) від 25 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді  Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) від 13 жовтня 2016 року,
		у с т а н о в и в :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України в Чернівецькій про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2016 р. наказом Чернівецької митниці ДФС № 301-о її звільнено з посади заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Зазначений наказ вважає незаконним та необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки відповідачем було грубо проігноровано порядок проведення звільнення. 
		Короткий зміст рішення суду І інстанції
		3. 25 липня 2016 року Чернівецький окружний адміністративний суд вирішив: 
		Адміністративний позов задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Чернівецької митниці ДФС № 301-о від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1 "
		Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами Управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС з 01 червня 2016р. 
		Стягнути з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 червня 2016 р. по 25 липня 2016 р. у сумі 6182,64 грн.
		Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами Управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання. 
		В решті позовних вимог відмовити. 
		4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено незаконно, тому наказ Чернівецької митниці ДФС № 301-о від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1 " винесено протиправно, без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням вимог трудового законодавства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5. 13 жовтня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив: 
		Апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року - без змін.
		6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		7. 04 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України. 
		8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року.
		10. У грудні 2016 року позивач подала заперечення на касаційну скаргу. 
		11. 30 січня 2018 року вказана касаційна скарга Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах. 
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що Чернівецька митниця ДФС при прийнятті наказу від 01.06.2016 року №301-о «Про звільнення ОСОБА_1 » діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позову. 
		Б. Доводи позивача у справі
		13. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а судові рішення  без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. 
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14. З 01 квітня 1999 року ОСОБА_1 проходила службу в митних органах України на різних посадах. 
		15. 01 квітня 2014 року позивач призначена на посаду заступника начальника загального відділу управління інфраструктури Чернівецької митниці ДФС в порядку переведення з Чернівецької митниці Міндоходів, а 25 лютого 2016 року, переведена на посаду заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС.
		16. Відповідно до Переліку змін № 1 до організаційної структури Чернівецької митниці ДФС, затвердженої Головою ДФС України Насіровим Р.М. 12 квітня 2016 року, Переліку змін № 1 до штатного розпису на 2016 рік Чернівецької митниці ДФС, затвердженого Головою ДФС України ОСОБА_2 15 березня 2016 року та введених в дію наказом Чернівецької митниці ДФС від 21 березня 2016 року № 104 переліку змін до організаційної Структури та переліку змін до Штатного розпису Чернівецької митниці ДФС на 2016 рік, в управлінні матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС скорочено 1 посаду, а саме: заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури.
		17. 23 березня 2016 року, начальником Чернівецької митниці ДФС Салагором М.М. письмово попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення її із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із зміною організації структури та скороченням штатної чисельності працівників Чернівецької митниці ДФС, 25 травня 2016 року.
		18. В період з 18 травня 2016 року по 31 травня 2016 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АГГ № 922760. 
		19. 01 червня 2016 року начальником Чернівецької митниці ДФС видано наказ №301-о Про звільнення ОСОБА_1 , яким позивача звільнено з посади заступника начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Чернівецької митниці ДФС 01 червня 2016 року у зв`язку з скороченням штату працівників Чернівецької митниці ДФС, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, про що в трудовій книжці останньої зроблено відповідний запис. 
		20. Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом. 
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ 
		21. Конституція України
		21.1.Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		22. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
		22.1.Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		23. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII
		23.1. Частина 1 статті 87. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
		23.2.Частина 3 статті 87. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
		Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
		Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
		24. Кодекс Законів про працю України 
		24.1.Пункт перший частини першої статті 40. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		24.2.Частина друга статті 40. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		24.3.Стаття 42. При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
		Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
		24.4.Частина перша статті 49-2. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. 
		24.5.Частина друга статті 49-2. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. 
		24.6.Частина третя статті 49-2. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. 
		24.7.Частини 1  2 статті 235. У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		25. Постанова Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року №9.
		25.1.Пункт 19. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. 
		У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки Кельменецької селищної ради від 22 червня 2016 року, до складу сім`ї ОСОБА_1 входить дві особи: вона та її син ОСОБА_3 , 1990 року народження. 
		Позивач є єдиною особою сім`ї з самостійним заробітком, оскільки її чоловік ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть від 11 вересня 1997 року), а син ОСОБА_3 призваний на строкову військову службу 04.11.2015 р. у в/ч НОМЕР_1 с.Старичі Львівської області, що підтверджується довідкою Кельменецького районного військового комісаріату № 90 від 22.06.2016 року. 
		Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та виплату на період навчання середньої заробітної плати.
		Таким чином, доводи скаржника в частині того, що позивач не відноситься до категорії працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, є необґрунтованими. 
		28. Аргументи скаржника про те, що відповідач не мав можливості запропонувати  ОСОБА_1 іншу роботу, оскільки вакантні посади були відсутні, є безпідставними, оскільки у ході розгляду даної справи Чернівецькою митницею ДФС надано суду апеляційної інстанції довідку від 10.10.2016 року № 7838/24-70-04-21/01, відповідно до якої станом на 01 червня 2016 року вакантною посадою Чернівецької митниці ДФС була посада головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Чернівці".
		29. Доводи скаржника, що ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю на законність оскаржуваних судових рішень не впливає, оскільки виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/808/16. 
		Посилання скаржника на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням частини третьої статті 117 КЗпП, яку виключено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року № 3248-IV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».
		30. Також колегія суддів вважає необґрунтованими твердження касатора про те, що судами попередніх інстанцій невірно обраховано розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно довідки від 22.07.2016 р. №5889/24-70-05-16/01 виданої Чернівецькою митницею ДФС, середньоденна заробітна плата позивача на день звільнення складала 171,74 грн.
		Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу позивача становить 36 днів (червень - 19 робочих днів, липень - 17 робочих днів).
		Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що з 1 червня 2016 року (з дня звільнення) по 25 липня 2016 року (дата постановлення рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на посаді) кількість робочих днів за час вимушеного прогулу позивача становить 36 днів, а стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6182,64 грн. (36 робочих дні х 171,74 грн.). Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що при розрахунку кількості робочих днів за час вимушеного прогулу позивача 1 червня 2016 року не враховувалось.
		31. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		32. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		33. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України  залишити без задоволення. 
		2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі №824/442/16-а  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийТ. Г. Стрелець
		Судді О. В. Білоус
		І. Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...