Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1077/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2018. Зареєстровано: 13.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2018.
Дата набрання законної сили: 07.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 вересня 2018 року 
		Київ
		справа №802/1077/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/35901/18
		                                                                 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження   касаційну скаргуОСОБА_2на ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (колегія суддів у складі - Ж.М. Мельник-Томенко, Р.В. Ватаманюк, В.Ю. Сторчак)у справі                 № 802/1077/17-аза позовомГоловного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС)доОСОБА_2простягнення податкового боргу, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ГУ ДФС звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 податковий борг у сумі 10584 грн. 97 коп. 
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 (головуючий суддя - Альчук М.П.) задоволено адміністративний позов ГУ ДФС у Вінницькій області та стягнуто з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 10584 грн. 97 коп.
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, надіславши засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу безпосередньо на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду. 
		          Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 повернено особі, яка її подала, без розгляду.
		          Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до суду апеляційної інстанції, разом із тим до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
		          Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що позбавила його на апеляційний перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018.  Крім того, просив скасувати саме рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та закрити провадження у справі. 
		          У відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду, позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ним ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.            
		          Згідно пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції, далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.                      Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав. 
		Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15    Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, - структура першого речення допускає множинне її тлумачення. 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
		Відповідно до    статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії»,  «Гору проти Греції»,  «Михолапа проти Латвії»).    
		У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та        37943/06, рішення від 14.10.2010 та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
		В контексті наведеного, Верховний Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу    Розділу VII «Перехідні положення» КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. 
		Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
		Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
		Аналогічного правового висновку щодо застосування норм процесуального права, дійшов Верховний Суд у постанові від 19.07.2018, справа №640/20036/17 (провадження К/9901/48190/18).
		Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		З огляду на викладене, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Щодо доводів позивача, які викладені в касаційній скарзі про незаконність рішення суду першої інстанції від 24.01.2018 в даній справі то, Верховний Суд, враховуючи положення частини статті 328 КАС України залишає їх нерозглянутими, так як рішення суду першої інстанції не переглядалась в апеляційному порядку. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		          Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...