Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/970/18 : не визначено.
Надіслано судом: 13.09.2018. Зареєстровано: 13.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2018.
Дата набрання законної сили: 11.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" вересня 2018 р.                                                                 Справа №   914/970/18
		 
		Місто Львів
		Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:
		головуючого (судді-доповідача):                                                                   Бонк Т.Б. 
		           суддів                                                                                                   Бойко С.М., 
		                                                                                                       Якімець Г.Г.,                                                              
		секретар судового засідання - Борщ І.О.,
		за участю представників сторін:
		від позивача - Цукорник С.Г. (адвокат), 
		від відповідача - Рісна Ю.Б. (адвокат)                                
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачинських" від 27.06.2018   
		на ухвалу господарського суду Львівської області від 11.06.2018 про забезпечення позову (головуючий суддя Фартушок Т.Б.), 
		у справі № 914/970/18          
		за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОДІМ", Львівська область, м.Львів, від 08.06.2018р. вих. №08/06/2018-01 (вх. №1539/18) про забезпечення позову
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОДІМ", Львівська область, м.Львів,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачинських", Львівська область, Старосамбірський р.-н, с.Бачина,
		 про:      витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          короткий зміст заяви і оскаржуваної ухвали суду першої інстанції: до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОДІМ", Львівська область, м.Львів, про забезпечення позову у справі №914/970/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОДІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачинських" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності; ціна позову: 512 437,21 грн.
		          Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що існує велика ймовірність вчинення Відповідачем дій, які унеможливлять виконання рішення в майбутньому.
		          Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2018 у справі № 914/970/18 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новодім", Львівська область, м.Львів, про забезпечення позову у справі №914/970/18 задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Бачинських" вчиняти дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна реєстраційний №1335337246251, площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також вчинення дій, що можуть вплинути на цілісність, схоронність об'єкта нерухомого майна реєстраційний №1335337246251 площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
		          Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. З врахуванням предмету позову, заходи до забезпечення позову, про які просить Заявник, є розумними, співмірними та адекватними та не порушують збалансованості інтересів сторін. Захід забезпечення, про вжиття якого просить Заявник, перебуває у зв'язку з позовними вимогами останнього та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.                     Суд також зазначає, що, з врахуванням доводів Заявника щодо неодноразового відчуження та часткового демонтажу спірного майна, існує ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, у випадку задоволення позовних вимог. У матеріалах справи відсутні доводи чи докази, які б вказували на можливе порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу у зв'язку з вжиттям таких заходів.
		          Зазначена ухвала місцевого господарського суду є предметом апеляційного перегляду у даній справі. 
		 
		          Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подає апеляційну скаргу: в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що:
		-           достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи  подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви. 
		-          суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявником достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити  чи унеможливити  виконання рішення суду;
		-          заявником не обґрунтовано заяви про забезпечення позову належним чином;
		-          судом не конкретизовано, які саме дії, які заборонено вчиняти, можуть вплинути на цілісність, схоронність об'єкта нерухомого майна. 
		 
		          У відзиві на апеляційну скаргу заявник/позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що : 
		-          підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є значна ймовірність вчинення Товариством дій, які унеможливлять виконання рішення у майбутньому, оскільки такі дії уже вчинялися щодо спірного об'єкта ОСОБА_4, який є єдиним засновником та директором ТОВ «Бачинських»;
		-          ОСОБА_4, як фізична особа  був попереднім набувачем  спірного майна та спершу демонтував частину будівель складу, змінивши площу та опис об'єкта, а згодом здійснив його відчуження в день подання заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ «Новодім» до ОСОБА_4, про витребування майна, а в день постановлення ухвали про забезпечення позову  від 11.09.2017  зареєстрував передачу  об'єкта спірного нерухомого майна  за ТОВ «Бачинських»;
		-          відповідачем не обґрунтовано, яких саме обмежень та негативних майнових наслідків може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову;
		-          забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії  щодо відчуження об'єкта спірного нерухомого майна жодним чином не спричиняє та не може спричинити будь - яких обмежень чи збитків, в тому числі не призводить до обмеження підприємницької діяльності. 
		          Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		          Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
		 
		           Згідно встановлених судом першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
		подану заяву заявник обґрунтовує тим, що існує велика ймовірність вчинення відповідачем дій, які унеможливлять виконання рішення суду в майбутньому, зокрема, вчинення відносно спірних об'єктів подальшого перепродажу чи іншого роду відчуження нерухомого майна, демонтажу спірних будівель, вчинення щодо нього відчуження, іпотеки, оскільки такі дії вже неодноразово вчинялись щодо цього об'єкту. У випадку настання таких подій в Позивача виникнуть труднощі або неможливість реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомості. 
		          Так, Заявник зазначає, що будівлі та споруди паливного складу за адресою: АДРЕСА_1 площею 387,4 м.кв. вибули з володіння ВАТ "Облпаливо" у зв'язку із затвердженням ухвалою Господарського суду Львівської області мирової угоди від 29.07.2011р. у справі №6/175 (2010), яку в подальшому було скасовано.
		Проте, станом на час скасування вказаної ухвали сторонами (ВАТ "Облпаливо" та ТзОВ "Світ СР") було виконано її умови; ТзОВ "Світ СР" став власником будівель і споруд паливного складу, а невдовзі останній відчужив вказані об'єкти за Договором купівлі-продажу громадянину ОСОБА_4.
		          Заявник зазначає, що ним набуто право вимоги (майнове право) на спірне майно на підставі договору від 01.03.2016р. у ТОВ "Індустріальна паливна компанія", яке, в свою чергу, набуло дане право на підставі договору з продажу майна на аукціоні від 21.03.2014р.
		          Відповідно до Інформаційної довідки станом на 06.05.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 09.11.2011р. зареєстроване право власності на будівлі та споруди паливного складу загальною площею 387,4кв.м.  
		          Заявник звертався у липні 2016р. з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		          Однак, 17.08.2017р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про демонтаж частини будівель паливного складу, в результаті чого їх загальна площа зменшилась з 387,4 м.кв. до 310,5 м.кв.
		          Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 11.09.2017р. у справі №455/904/16-ц вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна реєстраційний №1335337246251 площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить громадянину ОСОБА_4. 
		          Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.05.2018р. будівлі та споруди паливного складу за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бачинських". Вказаний об'єкт було передано Відповідачу за Актом приймання-передачі від 08.09.2017р. №1. 
		          Таким чином, як зміна характеристик спірного майна, так і передача 08.09.2017 спірного майна третій особі відбулися в ході розгляду цивільної справи за позовом ТОВ «Ново дім» до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а 11.09.2017 судом в цій справі  було постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. 
		          Директором та єдиним учасником Відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачинських" є ОСОБА_4. 
		          З підстав наведеного Заявник зазначає, що ОСОБА_4, будучи набувачем спірного майна демонтував частину спірних будівель та спору, змінивши їх характеристики, а згодом здійснив їх відчуження Відповідачу, засновником і учасником якого він є.
		          З підстав наведеного Заявник робить висновки про існування значної ймовірності вчинення Відповідачем у справі дій, які унеможливлять виконання рішення у даній справі в майбутньому, зокрема демонтажу, подальшого перепродажу чи іншого роду відчуження спірного майна на користь третіх осіб, вчинення інших правочинів щодо відчуження чи іпотеки спірного майна, оскільки такі дії вже вчинялись щодо нього засновником і директором відповідача.
		          Щодо зустрічного забезпечення, то Заявник зазначав у заяві, що вживати такі заходи не є необхідністю, оскільки забезпечення позову не призведе до обмеження права Відповідача володіти і користуватись спірними об'єктами, а відтак не призведе до збитків останнього.
		 
		                    Нормативне обґрунтування. Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		                    Приписами частини другої вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		                    Згідно пункту 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		                    Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову.
		                    При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. 
		                    Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		          Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони Відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		 
		                    Оцінка суду. Апеляційний суд вважає, що беручи до уваги частковий демонтаж відповідачем спірного нерухомого майна, зміну його характеристик та подальшу реєстрацію таких змін, відчуження спірного майна, та зокрема відчуження такого спірного майна безпосередньо в ході судового провадження в цивільній справі за позовом  ТОВ «Новодім» до гр. ОСОБА_4 з аналогічним предметом позову - про витребування майна з чужого володіння, враховуючи інші заявлені та обґрунтовані заявником доводи, суд першої дійшов правомірного висновку, що заявником достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. 
		                    З урахуванням предмету позову, заходи до забезпечення позову, про які просить Заявник, є розумними, співмірними та адекватними та не порушують збалансованості інтересів сторін. Захід забезпечення, про вжиття якого просить Заявник, перебуває у безпосередньому зв'язку з позовними вимогами останнього та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, з доводів доводів Заявника та матеріалів справи вбачається, що існує значна ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів у випадку задоволення позовних вимог.
		          Судами проведено оцінку доводів заявника та доказів з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна та які можуть вплинути на цілісність, схоронність об'єкта нерухомого майна.
		          При цьому, в матеріалах справи відсутні доводи чи докази, які б вказували на можливе порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, чи зупинення його підприємницької діяльності, зокрема, те, що такий об'єкт нерухомості є єдиним джерелом доходів відповідача чи єдиним об'єктом, з яким пов'язана господарська (підприємницька) діяльність відповідача. Такі заходи забезпечення позову як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Бачинських" вчиняти дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна реєстраційний №1335337246251, площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також вчинення дій, що можуть вплинути на цілісність, схоронність об'єкта нерухомого майна реєстраційний №1335337246251 площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, не позбавляють відповідача права користуватися таким майном та використовувати його у своїй господарській діяльності і не припиняють таких прав. 
		                    Також відсутні докази порушення прав третіх осіб, що не є учасниками даного судового процесу, у зв'язку з вжиттям таких заходів забезпечення позову.
		          Отже, судом першої інстанції з врахуванням цих обставин правомірно вжито заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тою метою, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних перешкод у виконанні такого рішення, яке є частиною судового розгляду та загалом права на доступ до суду. 
		                    З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Бачинських" (82080, Львівська область, Старосамбірський район, с.Бачина, вул.Савицького, буд.10; ідентифікаційний код 41561603) вчиняти дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна реєстраційний №1335337246251 площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також вчинення дій, що можуть вплинути на цілісність, схоронність об'єкта нерухомого майна, реєстраційний №1335337246251, площею 310,5 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
		          Слід зазначити, що в судовому засіданні представники сторін зазначили, що судом першої інстанції було відмовлено в позові ТОВ «Новодім» до ТОВ «Бачинських» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності та скасовано заходи забезпечення позову, разом з тим, як повідомили представники, повний текст такого рішення суду у них відсутній і таке не набрало законної сили на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
		          Разом з тим, апеляційний суд переглядає оскаржувану ухвалу про забезпечення позову та аналізує дотримання судом першої інстанції процесуального та матеріального права на момент постановлення ухвали судом першої інстанції.
		 
		                    Щодо доводу скаржника про те, що заявник не ставив у своїй заяві на вирішення суду питання про зустрічне забезпечення, то апеляційний суд зазначає  наступне. 
		                    Згідно приписів ч.1 ст.141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		                    Згідно ч.4 ст.141 ГПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
		                    Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції розглядалося питання зустрічного забезпечення. Зокрема, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для зустрічного забезпечення станом на час постановлення оскаржуваної ухвали. 
		                    За своєю суттю, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком.
		                    Разом з тим, судом першої інстанції було правильно роз'яснено відповідачу, що  незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача, а також інших осіб, чиїм правам або охоронюваним законом інтересам може бути завдана шкода у зв'язку із забезпеченням позову, права на звернення до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення в порядку і строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України для забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача.
		 
		          З огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду  і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
		          Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		          Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		          Судові витрати. Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника. 
		Керуючись ст.ст. 129, 236, 269-271, 275, 276, 280, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачинських" від 27.06.2018  - залишити без задоволення.
		2.           Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.06.2018 у справі №914/970/18 - залишити без змін.
		3.          Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
		4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.             
		 
		 
		Головуючий (суддя-доповідач):                                        Т.Б. Бонк
		 
		Судді                                                                           С.М. Бойко 
		                                                                                                                                      
		                                                                                     Г.Г. Якімець
		 
		 
		Повний текст постанови підписано 12.09.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...