Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/10897/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Майнові спори з вимогами до боржника (ст.10 ЗУ) (СК5: п.42); визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником (СК5: п.42.1).
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2018. Зареєстровано: 14.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2018.
Дата набрання законної сили: 04.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 вересня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/10897/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
		за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.; 
		за участю представників:
		Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. - Коновал Р.О.,  
		Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-ДНІПРО» в особі ліквідатора Шевцова Є.В. - Степанова О.О.,
		розглянув касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В.
		на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018
		у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючий), Білецької Л.М., Коваль Л.А.
		та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018
		у складі судді Полєва Д.М.
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-ДНІПРО»
		про визнання банкрутом. 
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).
		 
		Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
		інстанції
		1.          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-ДНІПРО» (далі - ТОВ «ЛОТОС-ДНІПРО») відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		2.          Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 ТОВ «ЛОТОС-ДНІПРО» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Шевцова Євгена Вікторовича.
		 
		Обґрунтування заяви
		3.          11.12.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна банкрута від 27.11.2017, яку обґрунтовано тим, що ліквідатором здійснено продаж майна банкрута всупереч вимог пункту 3 частини першої статті 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), відповідно до якої продаж активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною, тоді як ліквідатором майно продано за нижчою ціною, ніж реальна ринкова вартість майна. Крім того, ПАТ «Дельта Банк» зазначав, що ліквідатор не звертався для погодження повторного та другого повторного аукціону до банку, що на думку останнього суперечить нормам частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство.
		 
		Розгляд справи судами
		4.          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним результатів аукціону.
		5.          Суди свої рішення мотивували тим, що оформлення результатів оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута, у тому числі здійснення розрахунків, проведено у відповідності до вимог Закону про банкрутство, судом не встановлено порушень ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону під час підготовки та проведення аукціону з продажу майна ТОВ «ЛОТОС-ДНІПРО», що відбувся 27.11.2017. Зокрема, зазначено, що передбачений статтею 42 Закону про банкрутство дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Крім того, зниження організатором аукціону вартості лоту на крок аукціону на другому повторному аукціоні узгоджуються з положеннями статей 65, 66 Закону про банкрутство та не підлягає погодженню із заставодержателем. При цьому, Закон про банкрутство не передбачає продаж переможцю аукціону майна боржника, що виставлено на аукціон, за вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки ринкової вартості, а кінцева ціна продажу такого майна визначається на самому аукціоні в рамках конкурентних торгів серед учасників аукціону за оголошеними умовами проведення аукціону.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		6.          ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подало касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018 з проханням про їх скасування та прийняття нового рішення, яким задовольнити заяву ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 27.11.2017.
		7.          Посилання зроблені на порушення положень статті 44 Закону про банкрутство через незабезпечення відчуження майна банкрута за найвищою ціною, статті 42 Закону про банкрутство з огляду на те, що ліквідатор не звертався за погодженням до забезпеченого кредитора на проведення повторного та другого повторного аукціону. Також зазначено про неповне дослідження обставин справи та неналежну оцінку доказів, що є порушенням статті 86 ГПК України. 
		 
		Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу
		8.          27.08.2018 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від арбітражного керуючого Шевцова Є.В., в якому з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. 
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		9.          Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)
		          Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази…
		10.          Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).
		Стаття 42 частина четверта. Ліквідаційна маса
		4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
		Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
		Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
		Стаття 44. Продаж майна банкрута
		1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами:
		проведення аукціону;
		продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
		Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
		2. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
		На аукціоні можуть продаватися:
		основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);
		відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу;
		необоротні активи банкрута;
		дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
		Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.
		3. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах за ціною, не нижче звичайної. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
		4. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.
		5. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
		6. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:
		основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
		не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;
		не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
		стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні;
		акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
		7. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.
		8. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		Стаття 65. Особливості проведення повторного аукціону
		1. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.
		2. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
		3. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
		4. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
		Стаття 66. Особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості
		1. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.
		2. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
		3. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
		4. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
		5. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
		Стаття 95. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником
		1. Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
		2. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.
		3. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
		Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
		Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
		4. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до утворення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.
		5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		6. Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
		Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
		           
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи
		і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		А.             Щодо суті касаційної скарги
		11.          Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, під час ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено зареєстроване за банкрутом нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.    Войцеховича, буд. 77, яке складається з наступних будівель та споруд: у виробничому корпусі літ. Аз-1, поз. 1-11, загальною площею 3 984 кв.м; в адміністративному корпусі літ. А4-4 на 1 поверсі поз. 1-20, сходи І, ІІ загальною площею 329, 8 кв.м; навіс (тимчас.) літ. а4; на 2 поверсі, поз. 1-13, 13а, сходи І, ІІ, загальною площею 344, 3 кв.м; навіс (тимчас.) літ. К, Л, М; вартова (тимчас.) літ. Н; альтанка (тимчас.) літ. О; огорожа № 8, 9; покриття IY, Примітка: зміна кількості позицій та зміна площ в літ. Аз-1, А4-4 (1 пов., 2 пов.) узаконено технічним висновком інспекції ДАБК від 23.02.2006 за №    280/6: літ. Аз-1 зменшення заг. площі на 274, 6 кв.м та зменшення кількості позицій за рахунок знесення антресольних приміщень поз. 6-12, 22, 23, 64 та перепланування; в літ. А4-4 на 1-му та 2-му поверхах зменшення заг. площі на 29, 4 кв.м, зменшення кількості позицій на 1-му поверсі та збільшення на 2-му поверсі за рахунок перепланування та уточнення лінійних розмірів.
		Згідно з іпотечним договором від 27.06.2008 №4/14-ЮР-ІП-1 зазначене майно перебуває в іпотеці ПАТ «Дельта Банк».
		12.  Листами від 02.03.2017 № 44-17 та від 10.04.2017 № 60-17 із метою погодження продажу заставного майна ліквідатор звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з відповідними зверненнями.
		13.  Банком у листі від 04.05.2017 №23.1/266 надано згоду на проведення першого прилюдного аукціону з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство вимог, без можливості пониження початкової вартості. Проте, банк у згоді встановив обмеження, відповідно до яких у випадку якщо перші прилюдні торги з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відбудуться, то ліквідатору необхідно здійснити подальший продаж майна окремими лотами за початковою вартістю та на умовах, окремо погоджених письмово з банком. 
		14.   Не погоджуючись з вказаною позицією банку, ліквідатор звернувся до суду з клопотання про надання згоди  на продаж нерухомого майна банкрута, яке перебуває в іпотеці у ПАТ «Дельта Банк». 
		15.  Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017, з урахуванням внесених постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 змін, надано згоду на продаж зазначеного вище нерухомого майна банкрута шляхом проведення торгів Товарною біржею «Самарська» (адреса: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв майдану, 1/571, код ЄДРПОУ 35864015) у формі аукціону відповідно до вимог Закону про банкрутство у складі цілісного майнового комплексу на таких умовах: - перший аукціон з продажу ЦМК одним лотом проводити за початковою вартістю, яка дорівнює сукупності визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів без можливості її зниження; - повторний аукціон з продажу ЦМК одним лотом проводити зі зниженням початкової вартості на 20% та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, 50 відсотків початкової вартості; - другий повторний аукціон з продажу ЦМК одним лотом проводити зі зниженням початкової вартості на 20% від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
		16.   23.08.2017 відповідно до повідомлення ТБ «Самарська» № 26/08-17 остання призначила відкриті торги (аукціон) з продажу цілісного майнового комплексу банкрута на 25.09.2017 та розмістила оголошення від 22.08.2017 № 45456 про проведення аукціону на веб-сайті Вищого господарського суду України. 
		17.   У зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні у визначений строк, згідно з частиною першою статті 55 Закону про банкрутство аукціон визнано таким, що не відбувся (повідомлення ТБ «Самарська» про визначення аукціону (відкритих торгів) таким, що не відбувся, від 15.09.2017 вих. №    15/09-17).
		18. Організатор аукціону повідомленнями від 28.09.2017 №29/09-17, від 28.09.2017 №30/09-17 повідомив ліквідатора, власника майна банкрута (засновника), ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Метал України» про проведення повторного аукціону з продажу  цілісного-майнового комплексу банкрута 27.10.2017 об 11:00, про що ТБ «Самарська» було розміщено оголошення на веб-сайті Вищого господарського суду України  від 27.09.2017 № 46198. 
		19.   Заяв на участь в аукціоні у визначений строк подано не було, у зв'язку з чим аукціон визнано таким, що не відбувся (повідомлення ТБ «Самарська» про визначення аукціону (відкритих торгів) таким, що не відбувся, від 20.10.2017 вих. 20/10-17).
		20.          ТБ «Самарська» повідомила ліквідатора, власника майна банкрута (засновника), ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Метал України» про проведення другого повторного аукціону з продажу  цілісного-майнового комплексу банкрута 27.11.2017 об 11:00 (повідомлення від 27.10.2017 № 27/10-17, від 27.10.2017 № 28/10-17). 
		21.   Відповідно до протоколу ТБ «Самарська» від 20.11.2017 учасниками другого повторного аукціону з продажу майна банкрута визнано ТОВ «ВЕЛЛСІСТЕМ»  та фізичну особу - Дубова С.Я.
		22.   Відповідно до протоколу від 27.11.2017 № 27/11-17 про проведення другого повторного аукціону (торгів) з продажу цілісного майнового комплексу банкрута на ТБ «Самарська» переможцем аукціону визначено ТОВ «ВЕЛЛСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 41723268) з кінцевою ціною продажу лоту № 1 у розмірі 4 400 923, 86 грн. 
		23. З переможцем аукціону укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута в провадженні у справі про банкрутство б/н від 27.11.2017.
		24.   Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги про порушення частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство з огляду на відсутність згоди Банку на продаж майна банкрута на повторному та другому повторному аукціоні у зв'язку з наступним.
		Так, суди встановили, що Банк листом від 04.05.2017 № 23.1/266 надав  згоду на проведення першого прилюдного аукціону з продажу всього майна боржника, як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство грошових вимог, без можливості пониження початкової вартості. 
		Оскільки Банк встановив відповідні умови щодо продажу предмету застави, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство - порядок продажу такого майна встановлений спеціальними нормами Закону про банкрутство, ліквідатор звернувся з клопотанням до господарського суду про надання згоди на продаж майна боржника.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 (змінена судом апеляційної інстанції) надано, з урахуванням внесених змін, згоду на продаж майна банкрута, яке перебуває в заставі у ПАТ «Дельта Банк» на підставі іпотечного договору від 27.06.2008 №4/14-ЮР-ІП-1. 
		Таким чином, ліквідатором виконано вимоги частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, а відтак отримувати окремі згоди забезпеченого кредитора на проведення повторного та другого повторного аукціонів від ліквідатора в обов'язковому порядку вже не вимагалося.
		Судами попередніх інстанцій було зроблено обґрунтований висновок, що надання згоди Банком не на продаж в цілому, а за умови вчинення певних дій в рамках реалізації майна боржника у вигляді окремого попереднього погодження з Банком початкової вартості предмету застави та інших умов його продажу, є таким, що не відповідає вимогам Закону про банкрутство. 
		25.  Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство стосовно відсутності згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута на повторному та другому повторному аукціоні викладено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 903/481/16, від 29.03.2018 у справі № 904/3719/15, від 26.04.2018 у справі № 18/1355/12, від 17.05.2018 у справі № 915/220/14, від 17.05.2018 у справі № 905/3594/15, від 03.07.2018 у справі №    904/10898/16, від 11.07.2018 у справі № 11/5025/46/12.      
		26.   Стосовно доводів скарги про продаж майна банкрута не за найвищою ціною, то вони відхиляються колегією суддів, оскільки майно банкрута, у тому числі предмет застави, продавалося у конкурентний спосіб шляхом проведення публічних торгів (аукціону) саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. 
		27. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. 
		28. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		29.  Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій детально проаналізували доводи скаржника, у тому числі ті, що наведені у касаційній скарзі, які стосуються порушення порядку проведення аукціону, та надали вичерпну відповідь, спираючись на положення Закону про банкрутство, на поставлені скаржником питання.
		30. Крім того, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		31.   Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неповноти встановлення обставин справи, оскільки це призведе до встановлення нових обставин справи, тобто до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Б.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		32. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. і про залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018 у справі № 904/10897/16.
		 
		На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1.           Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. залишити без задоволення.
		 
		2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018 у справі № 904/10897/16 залишити без змін.
		 
		3.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 В.Г. Пєсков
		Судді                                                                                                    С.В. Жуков
		                                                                                                    В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...