Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13067/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2018. Зареєстровано: 16.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2018.
Дата набрання законної сили: 06.09.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________
		Апеляційне провадження № 11сс/790/1328/18         Головуючий 1ї інстанції  ОСОБА_1 
		Справа №640/13067/18                        Доповідач - ОСОБА_2 
		Категорія : у порядку КПК України 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06вересня 2018року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
		 
		головуючого         - ОСОБА_2 
		суддів                 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретарів        - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		прокурора     - ОСОБА_7 
		представників власника майна     - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Харківської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_10 про арешт майна в кримінальному провадженні № 32017220000000157 від 21.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкові від 15 серпня 2018 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_10 про арешт майна в кримінальному провадженні № 32017220000000157 від 21.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.
		 
		Накладено арешт на майно, зазначене в резолютивній частині ухвали слідчого судді, вилучене в нежитлових приміщеннях № 4-:-11 в літ. «И-1» та нежитлових приміщеннях №№ 3-:-11 в літ. «И-1», за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_11 , код НОМЕР_1 (т. 3, а.с. 98-99).
		 
		Накладено арешт на майно, зазначене в резолютивній частині ухвали слідчого судді, вилучене в нежитловій будівлі літ. «В-5», розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ТОВ «АЛЬПАРІ-С», код ЄДРПОУ 36816177 (т. 3, а.с. 99-103).
		 
		Місцем зберігання зазначених речей та документів, визначено слідче управління фінансових розслідвань ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 17.
		 
		Зобов`язано слідчого після отримання висновку комп`ютерно  технічної експертизи передати на відповідне зберігання ОСОБА_12 : Жорсткий диск «Toshiba» s|n7535 RKDGS X13; Жорсткий диск «Мaxtor» s|n 9SZ63M2X; Жорсткий диск «Western Digital» s|nWCAPD3526480; Жорсткий диск «Western Digital» s|n WMAV2E452461; Зовнішній носій інформації чорного кольору Black Box 2.5 HDD Enclosure з USB-кабелем в чорхлі; Моноблок «Imac» CO2PQ73FF8J2» з клавіатурою, мишкою та кабелем.
		 
		У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого суді, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Харківської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне.
		 
		Відмовляючи в частині задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слідчим суддею вказано, що у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого адвокатом ОСОБА_13 надано слідчому судді договір відповідального зберігання № 01/02-Х від 01.02.2018, згідно з яким 01.02.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 (власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ) та ТОВ «Розетка-Дніпро» укладено договір відповідального зберігання майна, а також акти прийому-передачі товару до цього договору.
		 
		Зазначає, що ОСОБА_11 був присутнім при обшуку, нічого про належність товарів ТОВ «Розетка-Дніпро» слідчому не повідомив, про вищезазначений договір відповідального зберігання нічого у протоколі не зазначив, даний договір слідчому не надав, під час обшуку приміщень договір не виявлено.
		 
		Вказує, що згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ «Розетка-Дніпро» у 2017-2018 роках реалізувало на адресу ТОВ «ЛЮКСЕР» товарів аналогічних товарам, виявлених під час обшуку, на загальну суму 8128967, 44 грн., що відповідним чином відображено ТОВ «Розетка-Дніпро» та ТОВ «ЛЮКСЕР» у податковій звітності. Фактично товари, виявлені під час обшуку та вилучені на підставі ухвали слідчого судді, належать ТОВ «ЛЮКСЕР» як і зазначив слідчий у клопотанні про арешт майна.
		 
		Прокурор вважає, що договір відповідального зберігання № 01/02-Х від 01.02.2018 є підробленим, фіктивним та складеним лише з метою запобігти арешту майна.
		 
		Також, в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що після часткового задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя вказуючи про належність майна на підставі договору відповідального зберігання № 01/02-Х від 01.02.2018 ТОВ «Розетка-Дніпро» в своїй ухвалі не вказав особи, якій слідчий повинен повернути майно.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення представників власника майна ОСОБА_8 ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, вилучене в нежитлових приміщеннях № 4-:-11 в літ. «И-1» загальною площею 1256.0 кв.м. та нежитлових приміщеннях №№ 3-:-11 в літ. «И-1» загальною площею 559.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на підставі договору купівлі - продажу № 637 від 30.04.2009 та договору дарування № 346 від 22.03.2018, ОСОБА_11 , слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки слідчим не зазначено в клопотанні та не доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно, має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному проваджені.
		 
		Наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції. При цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
		 
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		 
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
		 
		Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
		 
		Разом з тим колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		 
		Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		 
		Відмовляючи в частині накладення арешту на майно, вилучене в нежитлових приміщеннях № 4-:-11 в літ. «И-1» загальною площею 1256.0 кв.м. та нежитлових приміщеннях №№ 3-:-11 в літ. «И-1» загальною площею 559.9 кв.м., за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, які належать на підставі договору купівлі - продажу № 637 від 30.04.2009 та договору дарування № 346 від 22.03.2018, ОСОБА_11 , слідчий суддя правильно зазначив в ухвалі про те, що стороною обвинувачення в межах заявленого клопотання не доведено, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		 
		При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна, у задоволенні якого відмовлено, в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
		 
		Посилання прокурора на те, що після часткового задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя вказуючи про належність майна на підставі договору відповідального зберігання № 01/02-Х від 01.02.2018 ТОВ «Розетка-Дніпро» в своїй ухвалі не вказав особу, якій слідчий повинен повернути майно не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
		 
		Таким чином майно, в арешті якого слідчим суддею було відмовлено підлягає поверненню ОСОБА_11 .
		 
		Посилання прокурора в апеляційній скарзі, що згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ «Розетка-Дніпро» у 2017-2018 роках реалізувало на адресу ТОВ «ЛЮКСЕР» товари аналогічних товарам, виявлених під час обшуку, на загальну суму 8128967, 44 грн., що відповідним чином відображено ТОВ «Розетка-Дніпро» та ТОВ «ЛЮКСЕР» у податковій звітності не підтвердженні та в клопотанні старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_10 не зазначались (т. 1, а.с. 2-29). 
		 
		З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави,з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
		 
		Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом нормКПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі прокурора обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
		   
		Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
		   
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 392, ч.3 ст.403, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Харківської області ОСОБА_7  відхилити.
		Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		Головуючий - 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...