Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/21060/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано судом: 14.09.2018. Зареєстровано: 16.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кс/760/10761/18
		Справа № 760/21060/18
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05вересня 2018року слідчий суддя Солом`янського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
		- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ташкент (Республіка Узбекистан), громадянки Російської Федерації, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, 
		у кримінальному провадженні № 420140000000000364 від 07.05.2014 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.209, ч.4 ст.368 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Обґрунтовуючи клопотання детективом зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №420140000000000364 від 07.05.2014 за підозрою колишнього голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.209, ч.4 ст. 368 КК України та його дружини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.4 ст. 368 КК України.
		Як вбачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину, у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року, з корисливих мотивів, умисно, шляхом надання відповідних засобів (доступу до розрахункових рахунків) та вказівок іншим співучасникам злочину, сприяла одержанню неправомірної вигоди від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) на загальну суму 3695201, 56 доларів США та 10829159 Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141306174,22 грн., які у подальшому легалізувала (відмила) у співучасті з іншими особами, тобто вчинила злочини, передбачені ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 209 КК України.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
		Прокурор та детектив, обґрунтовуючи клопотання, посилалися на те, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 368 КК України,підозрюється ОСОБА_7 та відповідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 184 КПК Українипід час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно підозрювану ОСОБА_7 покладаються на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду,що вона і робила більше двох років, знищити, сховати або спотворити будь  яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		На підставі викладеного прокурор просив клопотання задовольнити.
		В судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
		Захисник  ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 статусу підозрюваної немає, від органів слідства та суду не переховується, її місцезнаходження достовірно відомо, у міжнародному розшуку вона не перебуває.
		Також суду захистом надано документи, що свідчать як про факт постійного проживання ОСОБА_7 на території Російської Федерації, так і ті, що підтверджують факт того, що вона є громадянкою Російської Федерації. У випадку проживання особи закордоном повідомлення про підозру вручається їй згідно міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого  за  допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч.7 ст.135 КПК України).
		З запитів ГПУ до державної прикордонної служби України достовірно відомо, що ОСОБА_7 та її чоловік та діти з 2014 перебувають за межами України у Російській Федерації, проте процедуру встановлену ч.7 ст. 135 КПК України обвинуваченням не виконано.
		В розумінні чинного КПК України, ОСОБА_7 не є підозрюваною. Натомість, метою застосування запобіжного заході є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч.1 ст. 177 КПК України).
		Таким чином, подання клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно особи, якій повідомлено про підозру не вручене, суперечить нормам КПК України.
		Крім того, серед наданих НАБУ додатків та протоколів допиту випливає, що будь-які докази вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених ч.5 ст. 27 КК України та ч.4 ст. 368 КК України, відсутні. 
		ГПУ також вважає, що ОСОБА_7 вичинила злочин, передбачений ч.3 ст. 209 КК України, тобто вчинення фінансової операції з коштами в особливо великому розмірі, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Фабула зазначеної статті визначає, що легалізовані можуть бути лише доходи, одержані незаконним шляхом, а отже особа має визначити конкретну дію для того, щоб її дії могли бути кваліфіковані за вказаною статтею.
		ОСОБА_7 ніякого суспільно-небезпечного діяння не вчиняла, жодних грошових коштів незаконним шляхом не отримувала, отже дії по їх легалізації не вчиняла.
		З 13.11.2017 ОСОБА_7 у міжнародному розшуку не перебуває, що підтверджується листом Комісії по контролю за файлами Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу). До того ж, Інтерполом наголошено, що вся міжнародна поліцейська співпраця щодо ОСОБА_7 через канали Інтерполу не відповідає Конституції та правилам Інтерполу.
		Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 420140000000000364, та дослідивши докази по даних матеріалах (письмові документи, надані сторонами), заслухавши думку прокурорів, захисника, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 
		Клопотання не відповідає вимогам ст.183 КПК України.
		Надаючи оцінку доводам прокурора, слід звернути увагу, що системний аналіз змісту ст.ст.132, 194КПК України свідчить, що визначальною правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Варто звернути увагу, що положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).
		Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. 
		У ч.1 ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміна «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982, скарга №8130/78), ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене, як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук. 
		З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення, зокрема і вимозі дотримання порядку здійснення повідомлення про підозру. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного. 
		Згідно ч.1 ст.42КПК України підозрюваним є: 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст.42КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. 
		В той же час статтею 276КПК України передбачено вимогу обов`язкового здійснення повідомлення про підозру у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, а також у випадку обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів. 
		Таким чином, передумовою наявності обґрунтованості підозри та підстав для застосування запобіжного заходу є здійснення відповідного письмового повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, яке має бути здійснено належною уповноваженою особою у порядку, передбаченому законом.
		Судом встановлено, що згідно відповіді начальника відділу МВС Росії в районі Арбат м. Москви від 16.02.2017 №55 громадянка Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.11.2015 року Відділенням УФМС Росії в районі Арбат м. Москви, з 27.10.2015 року по теперішній час зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		З матеріалів клопотання встановлено, що прокурор першого відділу управління процесуального керівництва в кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до Генеральної прокуратури Російської Федерації про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні № 420140000000000364 від 07.05.2014 з приводу встановлення місця перебування на території Російської Федерації підозрюваних ОСОБА_10 і ОСОБА_7 , у випадку встановлення вручення в установленому законом порядку повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик до слідчого. В запиті вказано адреси можливого місця проживання підозрюваних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
		Згідно матеріалів, які надійшли від компетентних органів Російської Федерації на виконання запиту, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 по вказаним в запитах адресам фактично не проживають. Встановити їх місцезнаходження не виявилось можливим.
		Однак, стороною обвинувачення не надано доказів оголошення підозрюваної ОСОБА_7 в міжнародний розшук. Згідно листа Національного Центрального бюро Інтерполу МВС Росії, станом на 03.09.2018 року в обліках Генерального секретаріаті Інтерполу відомості щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. 
		З аналізу змісту ст.ст. 42, 277 КПК України випливає, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення. Саме із цим моментом пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором. Виходячи зі змісту ст. 277 КПК України, процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження.
		Натомість, такої процесуальної дії на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не здійснено, а отже ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у передбачений законом порядок, внаслідок чого доводи прокурора та детектива про наявність обґрунтованої підозри є помилковими. Відсутність належним чином здійсненого повідомлення про підозру унеможливлює здійснення слідчим суддею оцінки об`єктивності твердження про обґрунтованість підозри, якою обумовлюється необхідність застосування запобіжного заходу, оскільки фактично ОСОБА_7 на теперішній час не має статусу особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, не має статусу підозрюваної і неї не здійснюється публічного кримінального переслідування, що відноситься до виключної компетенції органів прокуратури.
		Крім того, слід звернути увагу, що завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ч.2 ст.9КПК України обов`язок всебічного, повного і неупередженого виявлення та дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень покладається саме на прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого. Отже, з огляду на зміст основних принципів кримінального провадження (законність, змагальність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, свобода від самовикриття, забезпечення права на захист) в контексті змісту обов`язку доказування (ст. 92 КПК України) та завдань кримінального провадження, саме сторона обвинувачення в першу чергу зобов`язана була з`ясувати наявність обставин, передбачених ст. 481 КПК України. 
		Натомість, прокурором та детективом не надано слідчому судді належних і допустимих доказів того, що органом досудового розслідування вживались належні заходи для з`ясування наявності обставин, які обумовлюють необхідність особливого порядку кримінального провадження. Таким чином, саме на сторону обвинувачення покладається відповідальність за неналежну організацію та неповноту з`ясування обставин кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування.
		Таким чином, на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у встановленому законом порядку, що свідчить про відсутність обґрунтованої підозри, внаслідок чого слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
		За таких обставин у наданні оцінки інших доводів клопотання про застосування запобіжного заходу немає потреби, оскільки такі обставини, з точки зору їх значимості на результати розгляду клопотання, не мають правового значення.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1, 3, 8, 9, 10, 17, 176-178, 184, 193, 194, 309, 481 КПК України, слідчий суддя, -
		у х в а л и в :
		 
		клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 420140000000000364 від 07.05.2014 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.209, ч.4 ст.368 КК України, залишити без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...