Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 823/2638/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2018. Зареєстровано: 17.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 вересня 2018 року                                                                                справа № 823/2638/18
		 
		м. Черкаси
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Руденко А.В.,
		за участю:
		секретаря Сачинської В.С., 
		представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), 
		представника відповідача - Рябухи Н.О. (за довіреністю),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №31-9/VІІ від 30.05.2018 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.05.2018 звернувся з клопотанням до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району. Проте відповідач відмовив у наданні дозволу з тієї підстави, що вказана земельна ділянка була виділена учасникам АТО. Вважає відмову протиправною з огляду на те, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено надання права першочергового відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства для учасників АТО; рішення винесено з підстав, які не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України; відповідач відмовив у наданні земельної ділянки з мотивів його соціального походження (місця роботи) та місця проживання, чим допустив порушення ст. 24 Конституції України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини та ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини. Також вказав, що земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, не передана у власність та не надана у користування.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		06 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що до Кропивнянської сільської ради надійшло 11 заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, в тому числі і від учасників АТО. Відповідач зазначає, що згідно з рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI право на першочергове забезпечення земельними ділянками як із земель комунальної власності (в межах населених пунктів сільської ради), так і із земель державної власності (за межами населеного пункту) мають учасники АТО - жителі та уродженці сіл Кропивнянської сільської ради. Відповідно до положень п.14 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI спірна земельна ділянка була надана учаснику АТО, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
		Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступне. 
		Рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI передбачено, що право на першочергове забезпечення земельними ділянками як із земель комунальної власності (в межах населених пунктів сільської ради), так і із земель державної власності (за межами населеного пункту) мають учасники АТО - жителі та уродженці сіл Кропивнянської сільської ради.
		21 травня 2018 року позивач звернувся до Кропивнянської сільської ради із клопотанням від 18.05.2018, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (в межах населеного пункту).
		Згідно з рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області VII скликання 31 сесії від 30.05.2018 №31-9/VII позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка була виділена учасникам АТО, які звернулися з відповідними заявами.
		Згідно з рішенням сесії Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 30.05.2018 №31-9/VII відповідач надав дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах села Маліївка Золотоніського району Черкаської області наступним громадянам: ОСОБА_4 - 2,00 га, ОСОБА_5 - 2,00 га, ОСОБА_6 - 2,00 га, ОСОБА_7 - 2,00 га, ОСОБА_8 - 2,00 га, ОСОБА_9 - 2,00 га, ОСОБА_10 - 2,00 га.
		Наявними в матеріалах справи довідками та посвідченнями (а.с. 17, 20, 21, 23, 25, 28) підтверджується, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є учасниками АТО, а гр. ОСОБА_6 є інвалідом І групи, майстром спорту України зі стрільби кульової.
		Листом від 05.06.2018 №756 відповідач повідомив позивача, що керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 118 Земельного кодексу України, п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на виконання рішення Кропивнянської сільської ради від 12.08.2015 №63-2/VI «Про першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО», враховуючи те, що до сільської ради раніше від позивача із заявами про надання земельних ділянок звернулись учасники АТО- жителі села, які повернулись із зони АТО або в даний час перебувають в зоні АТО, та мають право на першочергове надання їм земельних ділянок, Кропивнянська сільська рада прийняла рішення відмовити позивачу у наданні земельної ділянки, на яку він претендує.
		Не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). 
		Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Судом встановлено, що позивач до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надав графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є надання земельних ділянок іншим громадянам. Тобто рішення видано з підстави, яка не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
		Разом з цим, суд зазначає, що ст. 118 Земельного кодексу України чи будь-який інший нормативний акт не врегульовує дії державного органу чи органу місцевого самоврядування у разі звернення декількох осіб із заявами про отримання у власність чи користування однієї і тієї ж земельної ділянки.
		За такої обставини рішення відповідача повинно відповідати вимогам ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.
		Як вбачається з рішення Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI право на першочергове забезпечення земельними ділянками як із земель комунальної власності (в межах населених пунктів сільської ради), так і із земель державної власності (за межами населеного пункту) надано учасникам АТО - жителям та уродженцям сіл Кропивнянської сільської ради.
		Відтак, вказаним рішенням встановлені додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.
		Судом встановлено, що відповідач прийняв рішення від 30.05.2018 №31-9/VII, яким  надав дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах села Маліївка Золотоніського району Черкаської області громадянам ОСОБА_4 - 2,00 га, ОСОБА_5 - 2,00 га, ОСОБА_6 - 2,00 га, ОСОБА_7 - 2,00 га, ОСОБА_8 - 2,00 га, ОСОБА_9 - 2,00 га, ОСОБА_10 - 2,00 га на виконання рішення від 12.08.2015 №63-2/VI, відтак, відмова позивачу у зв'язку з наданням земельних ділянок вказаним особам здійснена на законній підставі.
		Суд також зазначає, що відмова позивачу у наданні земельної ділянки є несприятливими наслідками внаслідок втручання у його законне право на отримання земельної ділянки, однак таке втручання здійснено відповідачем пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між правом позивача на отримання земельної ділянки у власність та метою рішення відповідача від 12.08.2015 №63-2/VI, яким передбачено надання соціальних пільг суспільно значущій категорії осіб, які захищали та захищають територіальну цілісність України в період збройної агресії Російської Федерації.
		Суд відхиляє доводи позивача з таких підстав.
		Відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено, що звернення учасників АТО щодо забезпечення їх земельними ділянками повинні бути розглянуті та вирішені в першочерговому порядку.
		Однак як зазначено вище згідно ч. 4 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.
		Вищевикладене спростовує доводи позивача про те, що відповідачем протиправно першочергово відведено земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО.
		У судовому засіданні представник позивача також послався на ту обставину, що ст. 118 Земельного кодексу України не забороняє надати згоду на розроблення проекту землеустрою на одну земельну ділянку декільком особам. 
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
		Відтак, законодавчо передбачено лише одна підстава для відмови у затвердженні розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: відсутність погодження у порядку, передбаченому статтею 186-1 цього Кодексу.
		Суд зазначає, що надання дозволів органом місцевого самоврядування на розробку проектів землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки є таким, що суперечить вимогам ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки спричинить  позбавлення одного з них можливості завершити процедуру отримання у власність даної земельної ділянки. 
		Стосовно доводів позивача по те, що відповідач відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виключно виходячи з його соціального походження (місця роботи) та місця проживання, суд зазначає, що в даному випадку відповідачем не допущено дискримінацію позивача за вказаними ознаками. Як вище зазначалось, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" рішенням Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.08.2015 №63-2/VI надано соціальні пільги (переваги) суспільно значущій категорії осіб, які захищали та захищають територіальну цілісність України в період збройної агресії Російської Федерації - право на першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО - жителів та уродженців сіл Кропивнянської сільської ради.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, відмовляючи у наданні дозволу гр. ОСОБА_3 (рішення 31 сесії сьомого скликання від 31.05.2018 №31-9/VII) на розробку проекту землеустрою, сільська рада діяла в межах чинного законодавства з урахуванням перспективності та раціональності у використанні вищевказаної земельної ділянки.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1., 19700, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про визнання протиправним та скасування рішення Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (вул. Шкільна, буд. 27, с. Кропивна, Золотоніський район, Черкаська обл., 19763, код ЄДРПОУ 34117485) від 30.05.2018 №31-9/V11 відмовити повністю. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з днів складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 10 вересня 2018 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            А.В. Руденко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...