Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5631/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2018. Зареєстровано: 17.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		06.09.2018Справа №  910/5631/18За позовом  Державне підприємство "Артемсіль"  
		до  Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдекс Пак"  
		про  стягнення 6 617 245,46 грн. 
		Суддя Борисенко І.І.
		Секретар судового засідання Холодна Н.С.
		Представники сторін: 
		від позивача - Дригіна І.М.- представник за довіреністю;
		від відповідача - не з'явився 
		 
		Обставини справи:
		          Державне підприємство "Артемсіль" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕКС ПАК"  про стягнення 6 617  245,46 грн. 
		          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору купівлі-продажу (поставки) товару №12/01-01-154 від 22.06.2017 не було здійснено поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить повернути передоплату, що була ним сплачена відповідачу.
		          Ухвалою суду від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/5631/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. 
		           Розгляд справи відкладався.
		          В підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.
		          Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого  провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.
		          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/5631/18. Призначено розгляд справи №910/5631/18 по суті на 19.07.2018. 
		          В судовому засіданні 19.07.2018 судом оголошено перерву до 06.09.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
		          Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
		           Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження відповідача, визначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04201, м. Київ, П. Дехтяренка, буд. 35 про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.06.2018, від 17.08.2018.
		           Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. 
		          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          22.06.2017 між Державним підприємством "Артемсіль"  (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдекс Пак" (далі - відповідач, продавець) було укладено Договір купівлі-продажу (поставки) товару №12/01-01-154 (далі - Договір).
		Відповідно до Розділу 1 Договору продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно умов Договору. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, що поставляється відповідно до умов Договору. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики товару зазначені в додатку №1 до Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.
		          Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість товару: 3  719  100,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 619  850, 00 грн. Ціна за товар визначається в додатку №1 до Договору (п. 2.2. Договору).
		          Відповідно до п. 2.5. Договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в наступному порядку:
		           50% - передплата протягом 5 банківських днів після надання заявки покупцем, (податкова накладна на суму передплати).
		           50% - остаточний розрахунок по факту поставки протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем Акту приймання-передачі товару.
		          Відповідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		           12.12.2017 позивач направив на адресу відповідача заявку на постачання товару, а саме: паперу мішкового «Advantage Kraft» Optima SE у кількості 88 тон, та сплатив передоплату згідно Договору у розмірі 50 % вартості товару, а саме 1  638  800,00 грн., що підтверджується  платіжним дорученням №4876 від 21.12.2017 та платіжним дорученням №4877 від 21.12.2017.
		          Згідно з Додатку №1 до Договору строк поставки: 40 календарних днів від дати отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдекс Пак" передоплати та письмової заявки від Державного підприємства "Артемсіль", з можливістю дострокової поставки.
		          Листом №20-12/1 від 20.12.2017 відповідач сповістив позивача, про можливість поставки товару у розмірі 88 тон з 28.01.2018 по 02.02.2018, тим самим підтвердив отримання передоплати за товар від позивача.
		          Відповідно до умов Договору поставка товару мала відбутись 30.01.2018.
		22.01.2018 відповідач надіслав лист №23-01/1 на адресу позивача з інформацією про те, що у зв'язку з різким ростом курсу Євро, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдекс Пак" має можливість поставити на адресу позивача тільки 50% замовленого товару, що складає 44 тони, а інші 44 тони просить прийняти за новою ціною.
		          Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		          Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		          У відповідь позивач направив лист №12/21-25 від 06.02.2018 з інформацією про те, що не згоден з підняттям ціни на товар та з проханням повернути передоплату у розмірі 1  638  800,00 грн.
		           13.02.2018 позивач повторно направив  лист №12/21-37 з вимогою терміново повернути перераховані кошти у розмірі 1  638  800,00 грн., як передоплату за товар.
		          Відповідач в свою чергу не здійснив жодних дій щодо врегулювання ситуації та не повернув суму передоплати.
		          Позивач в позовній заяві зазначив, що для досудового врегулювання спору, згідно з ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, 22.03.2018 на адресу відповідача позивачем була направлена претензія №27/05-27 з вимогою повернути передоплату в розмірі 1  638  800,00 грн. та сплатити суму штрафних санкцій в розмірі 2  168  581,39 грн.
		          Відповідач не надав відповіді на претензію та не вирішив питання, ані щодо поставки товару, ані щодо повернення суми передоплати, що є суттєвим порушенням Договору та чинного законодавства.
		          Відповідно до п. 9.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки товару з продавця стягується пеня у розмірі 2 відсотки вартості товару, з якого допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7(семи) відсотків вказаної вартості; відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання продавцем зобов'язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати продавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу і 3% річних.
		          У випадку прострочення продавцем строків постачання товару, або при постачанні неякісного товару, покупець має право відмовитись від прийняття такого  товару, вимагати повернення сплачених коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування заподіяних збитків (п. 9.4. Договору).
		          Згідно з п. 9.8. Договору у разі односторонньої відмови продавцем від виконання своїх зобов'язань по договору продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від ціни Договору.
		          Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару та щодо повернення суми попередньої оплати не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача: 1  638  800,00 грн. попередньої оплати за не поставлений товар, 1  638  800,00 грн. 2% пені, 114  716,00 грн. 7% штрафу, 16  879,64 грн. 3% річних, 6734,79 грн. інфляційних втрат, 3  201  315,03 грн. 20 % штрафу. 
		          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		          Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарський кодекс України).
		          Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		          Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
		          Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача з вимогою 06.02.2018 та 13.02.2018 проте, станом на час прийняття рішення відповідач не повернув позивачу кошти, сплачені ним за отримання товару.
		          Отже, строк виконання обов'язку відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.
		          Статтею 525 Цивільного кодексу України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		          Статтею 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
		          Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
		          Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
		          Відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
		          Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
		          Оскільки станом на час прийняття рішення відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з відповідача 1  638 800,00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.
		          Щодо вимог про стягнення 2% пені в розмірі 1  638  800,00 грн., 7% штрафу в розмірі 114  716,00 грн., 20% штрафу в розмірі 3  201  315,03 грн. суд вказує наступне.
		          Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.
		          За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч.1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		          Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		          Відповідно до п. 9.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки товару з продавця стягується пеня у розмірі 2 відсотки вартості товару, з якого допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання продавцем зобов'язань за цим Договором, а у разі здійснення попередньої оплати продавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу і 3% річних.
		          У випадку прострочення продавцем строків постачання товару, або при постачанні неякісного товару, покупець має право відмовитись від прийняття такого товару, вимагати повернення сплачених коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування заподіяних збитків (п. 9.4. Договору).
		           07.08.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №12/01-01-154 від 22.06.2017 відповідно до якої було внесено зміни до п.2 «Ціна договору і порядок здійснення оплати» і викладено підпункт 2.1. в наступній редакції: загальна вартість товару: 7  438  200,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 1  239  700,00 грн.
		           31.08.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №12/01-01-154 від 22.06.2017 відповідно до якої було внесено зміни до п.2 «Ціна договору і порядок здійснення оплати» і викладено підпункт 2.1. в наступній редакції: загальна вартість товару: 7  822 575,16 грн., в тому числі ПДВ 20% 1  303  762,53 грн.
		          За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України управлена сторона має право на неустойку, яке виникає незалежно від наявності у неї збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
		          Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		          Відповідно до частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
		          Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що неустойка (штраф, пеня) не є зобов'язанням, а являється санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
		          Відтак, виходячи з вищенаведених правових норм, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплата неустойки.
		          Таким чином, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 230, 231 Господарського кодексу України та згідно з п. 9.2. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 2% пені та штраф у розмірі 7% вказаної вартості;           Перевіривши арифметичний розрахунок штрафу судом встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі 2 відсотки вартості товару з якого допущено прострочення за кожен день прострочення у розмірі 1  638  800,00грн., а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; 114 716,00 грн. 
		          Щодо законності нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд вказує, що обов'язок повернути отриману передоплату, тобто виконати грошове зобов'язання у відповідача виник після пред'явлення його вимоги від 06.02.2018, тобто лише після виникнення грошового зобов'язання по зазначену дату позивачем - 21.03.2018, оскільки      між сторонами в договорі  не визначено строк повернення попередньої оплати.
		          Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі здійснення попередньої оплати продавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції та  3% річних.
		Суду не надано доказів  визначення сторонами строку повернення сплаченої за надані послуги грошової суми, на яку виконані послуги. Тому, у даному випадку суд застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.
		          Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.           
		          Як було встановлено судом, вимогу про повернення коштів від 06.02.2018 №12/28-25 відповідач отримав, відтак до 13.02.2018 відповідач повинен був повернути сплачені грошові кошти в розмірі 1  638  800,00 грн., отже строк виконання грошового зобов'язання з повернення коштів виник 13.02.2018, а відтак правомірним початком періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат є 13.02.2018 по 21.03.2018 (кінцевий період визначений самим позивачем).  
		          Отже, суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов до висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних за період з 13.02.2018 по 21.03.2018 в розмірі 6 734,79 грн. 3 % річних та 16  879,64 грн. інфляційних втрат, нарахованих позивачем на підставі п. 9.2 Договору.
		          Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3  201  315,03грн. штрафу у розмірі 20 % від ціни договору, у зв'язку з односторонньою відмовою Відповідача від виконання своїх зобов'язань за Договором, відповідно до п. 9.8 Договору задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.
		          Згідно з п. 9.8. Договору у разі односторонньої відмови продавцем від виконання своїх зобов'язань по договору продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від ціни Договору.
		          Позивач не обґрунтував щодо якої відмови від виконання своїх зобов'язань за Договором нараховано штраф.
		          Судом враховано, що по даній справі задоволено вимогу позивача про стягнення з  Відповідача пеню у розмірі 2 відсотки вартості товару з якого допущено прострочення за кожен день прострочення щодо поставки Товару у розмірі 1  638  800,00грн., а за прострочення поставки товару понад двадцять днів додатково стягнуто штраф у розмірі 7(семи) відсотків вказаної вартості у розмірі 114 716,00 грн. 
		          Також, судом стягнуто з відповідача суму інфляційних нарахувань в розмірі 16  879,64 грн.,  та 6734,79 грн. 3 % річних, нарахованих позивачем на попередню оплату, на підставі п. 9.2 Договору.
		          Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі здійснення попередньої оплати продавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляційних та 3% річних.
		          Стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3  201  315,03грн. штрафу, яка складає 20 % від ціни за договором, спотворить дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання, стягнення штрафних санкцій перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, що не відповідає вимогам справедливості, добросовісності та розумності.
		          Наведене безумовно свідчить про те, що нарахована позивачем неустойка у розмірі 3  201  315,03грн. штрафу не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов'язання за договором.
		          Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
		          На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 238, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		          Позов Державного підприємства "Артемсіль" задовольнити частково.
		          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс Пак" (04201, м. Київ, вул. П. Дехтяренка, 35, ідентифікаційний код 40193930) на користь Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., Бахмутський район, місто Соледар, вул. Чкалова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 00379790) 1  638 800 (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. сума попередньої оплати за не поставлений товар, 114 716 (сто чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.7% штрафу,  1  638 800 (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. 2% пені, 16  879 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 6  734 (шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 79 коп. 3% річних та 51 243 (п'ятдесят одна тисяча двісті сорок три) грн. 51 коп. судового збору.
		          В іншій частині позову відмовити.
		          Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
		          Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
		          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено: 14.09.2018
		 
		     Суддя                                                                                                   І.І. Борисенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...