Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/2433/14-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Невиконання водіями вимог про зупинку.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2018. Зареєстровано: 18.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/2433/14-п
		Провадження №3/761/838/2014
		 
		П О С Т А Н О В А  
		іменем України
		 
		06 лютого 2014 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВДАІ Шевченківського району в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце роботи не встановлено, проживає за адресою: АДРЕСА_1. 
		За ст. 122-2  Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 29.12.2013 року о 13 год. 45 хв. по вул. Богатирська, буд. 3, в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, завчасно подану за допомогою жезла та свистка. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4  Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу розглянуто у його відсутність. 
		Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 17.01.2014 року серії АБ2 № 378581, який складений уповноваженою особою, рапорт співробітника ДАІ Пікоша Д.В.; письмові пояснення свідків та інші матеріали адміністративної справи, прийшов до наступного.
		Пунктом 2.4 ПДР  передбачено, що на вимогу працівника міліції водій зобов'язаний зупинитися.
		Дане положення   надає можливість працівнику міліції   виконати   обов'язок, передбачений    ст.10 Закону  України "Про міліцію", згідно  з якою  до  основних задач  міліції віднесено попередження, запобігання  та  припинення  кримінальних правопорушень, виявлення  та  припинення адміністративних  правопорушень.
		Ігнорування  водіями  зазначених вимог фактично   унеможливлює   виконання   покладених  на    органи  міліції    функцій.
		Невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу має   наслідком притягнення  винної особи до адміністративної відповідальності згідно ст. 122-2 КУпАП.
		У силу  ст. 251  Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами  у  справах про  адміністративні правопорушення   є  будь-які фактичні  дані, на основі  яких  уповноваженими  особами встановлюється  наявність  чи відсутність  адміністративного правопорушення. Наведений у даній статті   перелік   доказів не є вичерпним, що  свідчить про   допустимість  використання  й   інших   доказів, які відповідають  приведеній  нормі.
		Згідно  з рапортом  старшого інспектора  ВДАІ  Шевченківського РУ ГУМВС  України в м.Києві Пікоши Д.В., ним  29.12.2013 року  о 13.45 год., під час несення служби  по вул. Богатирській, буд. 3,  в м. Києві, у зв'язку з порушенням п. 9.5 Правил дорожнього руху України, шляхом  подачі  сигналу  про  зупинку  жезлом  та свистком,  здійснена спроба  зупинити автомобіль НОМЕР_1. Разом з тим,  дана  вимога  водієм  проігнорована, оскільки останній продовжив  рух, що унеможливило скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення.
		ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про необхідність з'явитись до підрозділу Державтоінспекції МВС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 1,6,7,8, 254, 256, 260, 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, ОСОБА_1 до відділу ДАІ Шевченківського району м. Києва не з'явився, що засвідчили особистими письмовими поясненнями свідки у присутності яких було складено протокол про адміністративне правопорушення.
		Так, у суду  не має підстав   піддавати  сумніву   наведені  дані, оскільки відсутні дані про будь-яку особисту   зацікавленість      працівника    ДАІ  у    притягненні  до відповідальності    саме   водія  ОСОБА_1, тобто  про  упередженість або необ'єктивність  співробітника  міліції.
		Крім того, матеріали адміністративної справи містять докази, які дають можливість однозначно ідентифікувати  транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1, його водія  ОСОБА_1,  що також  приводять суд  до переконання про правдивість викладених  подій у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах адміністративної справи.
		Вищевикладене свідчить, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною та підтверджується наявними доказами в матеріалах адміністративної справи .
		Згідно ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. 
		Так, відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує обставини що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, докази наявності яких містяться в матеріалах адміністративної справи, а саме продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.
		З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності, у тому числі за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, не закінчився, згідно до положень ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Тому, суд також враховує обставину, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення ОСОБА_1, за яке  вже було останнього піддано адміністративному стягненню. 
		Обставини що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом не встановлено. Враховуючи особу винного ОСОБА_1, який протягом року вчинив однорідне правопорушення, за яке вже його було піддано адміністративному стягненню, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення у формі прямого умислу на невиконання законної вимоги працівника міліції про зупинку та продовження протиправної поведінки, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма транспортними засобами строком на 4 місяці.
		З урахуванням вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою,  на яку накладено таке стягнення.
		Враховуючи наведене, керуючись ст. 33, ст. 35, ст. 39, ст. 40-1, ст.122-2, ст. 257, ст. 283, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
		 
		                                                         ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма транспортними засобами строком на 4 (чотири) місяці.
		Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати, що становить 36 (тридцять шість) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.
		Строк позбавлення права керування усіма транспортними засобами обчислюється з дня вступу постанови про позбавлення цього права у законну силу. У разі ухилення ОСОБА_1 від здачі документу, що посвідчує це право, то строк позбавлення його права керування усіма транспортними засобами обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
		 
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або внесення подання прокурором, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва або внесеним поданням прокурором протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги, або внесення подання прокурором через Шевченківський районний суду  м. Києва.
		Строк пред'явлення до виконання 3 місяці з моменту набрання постановою законної сили.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...