Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1798/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2018. Зареєстровано: 18.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2018.
Дата набрання законної сили: 06.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" вересня 2018 р.           Справа№ 910/1798/16
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Зубець Л.П.
		суддів:            Мартюк А.І. 
		          Алданової С.О. 
		  
		секретар судового засідання Іванов О.О.
		 
		за участю представників:
		від позивача:            не з'явився;
		від відповідача 1:     не з'явився;
		від відповідача 2:     не з'явився;
		від третьої особи:     не з'явився
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес"
		на рішення      Господарського суду міста Києва
		від                         09.11.2017
		у справі            №910/1798/16 (суддя Усатенко І.В.)
		за позовом      громадянина Ірландії ОСОБА_3
		до                    1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес"
		                       2) Корпорація АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. 
		                        (AZURE GROUP HOLDING S.A.)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:   Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація
		                         в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, 
		                        фізичних осіб-підприємців 
		про                   визнання недійсними договору, 
		                         рішень та змін до установчих документів
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/1798/16 позовні вимоги задоволено;
		- визнано недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" від 08.02.2013, укладений громадянином Ірландії ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) в особі представника ОСОБА_5 з Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_6, посвідчено ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 427;
		- визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" (далі по тексту - відповідач 1), оформлені протоколом №3/2013 від 14.02.2013;
		- визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013, запис №10741050004033627;
		- стягнуто на користь позивача судовий збір з відповідача 1 у розмірі 2 067 грн. та Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А (AZURE GROUP HOLDING S.A.) (далі по тексту - відповідач 2) у розмірі 2 067, 00 грн.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/1798/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, відшкодування судових витрат покласти на позивача.
		Апеляційну скаргу мотивовано порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
		Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не надано оцінку наступним обставинам справи:
		- представником відповідача 2 був не ОСОБА_5, а ОСОБА_8 на підставі довіреності, яка мала право на власний розсуд самостійно використовувати надані їй повноваження щодо укладання договорів купівлі-продажу корпоративних прав, визначення її частки, тощо;
		- засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджуро Номініс» є ОСОБА_9, а не ОСОБА_5;
		-  договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" від 08.02.2013 укладений різними особами та не направлений на реалізацію інтересів однієї особи - ОСОБА_5;
		- проведення повного розрахунку сторін за названим договором підтверджується підписами сторін на цьому договорі;
		- позивач схвалив зазначений договір купівлі-продажу згідно наданої ним розписки про одержання коштів від ОСОБА_5
		Посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, скаржник посилається на порушення його прав щодо ознайомлення з матеріалами справи та надання письмових пояснень по справі, вирішення справи за відсутності належного повідомлення відповідача 2.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" надати Київському апеляційному господарському суду у строк до 31.01.2018 по три примірника нотаріально засвідченного перекладу для позивача (Громадянина Ірландії ОСОБА_3) та відповідача-2 (Корпорація АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А.) на англійську мову наступних документів: апеляційної скарги вих. №27/11-1 від 27.11.2017 відповідача-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/1798/16 з усіма додатками, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 910/1798/16, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню.
		Апеляційне провадження у справі №910/1798/16 у зв'язку із зверненням Київського апеляційного господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави було зупинено.
		Враховуючи, що апелянт не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та не надав витребувані документи у встановлений судом строк, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 01.03.2018.
		У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 розгляд справи відкладено на 22.03.2018.
		01.03.2018 від відповідача-1 надійшло клопотання, в якому останній просить продовжити строк на усунення недоліків щодо зобов'язань викладених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у термін до 13.03.2018 та відкласти розгляд справи №910/1798/16 на іншу дату.
		21.03.2018 від відповідача-1 надійшло клопотання від 21.03.2018 про долучення документів до матеріалів справи.
		В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав клопотання відповідача-1, просив суд долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчений переклад для позивача та відповідача-2 на англійську мову документів, зазначених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" про долучення документів до матеріалів справи; ухвалено з метою забезпечення належного повідомлення громадянина Ірландії ОСОБА_3 та Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) звернутися із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; зупинено апеляційне провадження у справі у зв'язку із зверненням Київського апеляційного господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Враховуючи, що судом апеляційної інстанції були виконані всі можливі процесуальні дії щодо повідомлення сторін про апеляційне провадження у справі №910/1798/16, оскільки 26.07.2018 на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли поштові повернення з копіями процесуальних документів, в яких зазначено про неможливість вручення, у зв'язку з незнаходженням адресата, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду на 06.09.2018.
		В судове засідання, яке відбулося 06.09.2018, представники учасників провадження у справі не з'явились.
		Оскільки явка представників учасників провадження у справі в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на вжиті судом апеляційної інстанції заходи з метою належного повідомлення учасників провадження у справі про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу у відсутності представників учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами.
		В судовому засіданні 06.09.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Громадянин Ірландії ОСОБА_3 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) про:
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" від 08.02.2013, укладеного позивачем в особі представника ОСОБА_5 та відповідачем 2 в особі ОСОБА_6, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 427;
		- визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників відповідача 1, оформлених протоколом №3/2013 від 14.02.2013;
		- визнання недійсними змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013, запис №10741050004033627.
		Позов мотивовано тим, що позивач, будучи учасником відповідача 1 із  часткою у статутному капіталі 100%, після ознайомлення з реєстраційною справою останнього дізнався, що рішенням загальних зборів учасників відповідача 1, оформленим протоколом №3/2013 від 14.02.2013, у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки позивача у розмірі 100% у статутному капіталі товариства, що у грошовому виражені становить 18 559 741 грн., на користь відповідача 2, позивача виведено зі складу учасників товариства. Такі дії відповідачів та своїх представників, на думку позивача, свідчать про зловмисну домовленість вказаних осіб з метою заволодіння майном, що належить позивачу, шляхом внесення його до статутного капіталу відповідача 1 та подальшого продажу частки відповідача 2 (Корпорація АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А.(AZURE GROUP HOLDING S.A.)), керівником якої був ОСОБА_5, який одночасно з цим був і представником позивача. 
		Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 21.05.2009 Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10741020000033647.
		Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", затвердженого рішенням Загальних Зборів учасників, оформленого протоколом №1 від 01.04.2009 року, засновником (учасником) є громадянин Ірландії, ОСОБА_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
		Згідно з п. 9.1 Статуту статутний капітал товариства складає 62 500 грн. 00 коп., що становить 100% статутного капіталу Товариства.
		Статутний капітал поділено на частки, які розподіляються між учасниками наступним чином: частка Громадянина Ірландії ОСОБА_3 становить     62 500 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства (п. 9.3.1 Статуту). 
		30.09.2012 ОСОБА_3 Одраном Патріком було видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левцун А.О., зареєстрована в реєстрі за №6041, 6042, якою було уповноважено ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 вчиняти від імені позивача наступні правочини, зокрема, розпоряджатися, в тому числі продати, обміняти, заставити, закласти або відступити корпоративні права повністю або частково зазначених ТОВ на умовах на свій власний розсуд, для чого надано, серед іншого, право: - підписувати Статут, зареєструвати Статут та в разі внесення змін та доповнень до Статуту, підписувати та реєструвати Статут ТОВ у нових редакціях; - підписувати будь-які протоколи в тому числі загальних зборів учасників цього ТОВ з будь-яких питань, у тому числі з питань управлінням цим ТОВ та його припинення/ліквідації, але не обмежуючись цим; - підписувати Акти прийому-передачі та оцінки майнових внесків учасників/засновників капіталу на користь третіх осіб; - укладати та підписувати договори купівлі-продажу частини частки або всієї частки ТОВ, визначати умови на свій власний розсуд; - голосувати від імені ОСОБА_3 на  Загальних зборах учасників ТОВ по всіх питаннях в тому числі при відступлені/передачі частки або в повному обсязі частки цього ТОВ на користь третіх осіб.
		Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 30.09.2015 без права передоручення третім особам. 
		04.02.2013 проведено Загальні зборів учасників відповідача 1 за адресою            АДРЕСА_1, за присутності учасника товариства - громадянина Ірландії ОСОБА_3 - 100% у Статутному капіталі Товариства, відповідно 100% голосів у вищому органі Товариства, від імені якого діє уповноважена особа ОСОБА_11.
		Порядок денний:
		1. Про збільшення розміру статутного капіталу товариства;
		2. Про внесення змін та доповнень до установчих документів товариства, затвердження, підписання нової редакції статуту товариства та його державну реєстрацію.
		Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", оформлених протоколом №2/2013 від 04.02.2013, вирішено збільшити розмір статутного капіталу товариства до 18 559 741 грн. за рахунок внесення учасником товариства додаткового внеску у вигляді права власності на земельні ділянки, які належать останньому на праві приватної власності (в протоколі зазначено перелік земельних ділянок). Внесення учасником товариства до статутного капіталу товариства права власності на вищевказане нерухоме майно підтверджується актом прийому-передачі. Статутний капітал товариства складає 18 559 741 грн. та належить єдиному учаснику товариства - ОСОБА_3 Одрану Патріку, який володіє часткою вартістю 18 559 741 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства.
		У зв'язку зі збільшенням розміру статутного капіталу товариства за рахунок внесення учасником товариства додаткового внеску права власності на земельні ділянки вирішено затвердити та підписати нову редакцію статуту товариства; уповноважити директора товариства подати до державного реєстратора всі необхідні документи для реєстрації або видати довіреність на виконання цих дій третіми особами.
		04.02.2013 ОСОБА_3, діючи як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" в особі ОСОБА_11 (учасник), та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", в особі директора ОСОБА_14 (товариство) склали та підписали акт приймання - передачі права власності на нерухоме майно в якості вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", відповідно до якого учасник передав в якості вкладу до статутного капіталу товариства, а товариство прийняло в якості вкладу від учасника товариства право власності на нерухоме майно - земельні ділянки (згідно переліку), загальною вартістю               18 497 241 грн.
		06.02.2013 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", номер запису: 10741050003033627, та зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" у новій редакції, затверджений загальними зборами учасників товариства (протокол № 2/2013 від 04.02.2013).
		08.02.2013 ОСОБА_3 Одраном Патріком в особі представника ОСОБА_5 (продавець) та Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_6 (покупець), яка діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.01.2013 за реєстровим №218, укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №427, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупцю належну йому частку в розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", а покупець приймає та зобов'язується сплатити кошти за частку на умовах цього договору.
		14.02.2013 проведено Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", за адресою АДРЕСА_1, за присутності учасника товариства - громадянина Ірландії ОСОБА_3, який володіє 100 % у статутному капіталі товариства, відповідно, 100% голосів у вищому органі товариства, в особі представника ОСОБА_5, з наступним порядком денним:
		- про зміну складу учасників товариства,
		- про внесення змін та доповнень до установчих документів товариства, затвердження, підписання нової редакції статуту товариства та його державну реєстрацію.
		Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", оформлених протоколом №3/2013 від 14.02.2013, вирішено у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства учасником товариства ОСОБА_3 своєї частки 100%, що у грошовому вираженні становить 185 597 41 грн. у статутному капіталі товариства, на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - прийнято до складу учасників товариства Корпорацію АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) та виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_3.
		Статутний капітал товариства належить єдиному учаснику товариства - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) -        185 597 41 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства.
		У зв'язку зі зміною складу учасників товариства затверджено нову редакцію статуту товариства. Уповноважено директора товариства подати до державного реєстру всі необхідні документи для реєстрації або видати довіреність на виконання цих дій третім особам.
		Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Як встановлено, 08.02.2013 ОСОБА_3 Одраном Патріком (продавець) в особі представника ОСОБА_5 та Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) (покупець) в особі ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.01.2013 за реєстровим №218, укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №427.
		Відповідно до умов зазначеного договору продавець продає та передає у власність покупцю належну йому частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" та корпоративні права на дану частку, а покупець приймає та зобов'язується сплатити кошти за частку на умовах цього договору (п. 1.1); розмір частки становить 18559741 грн., що складає 100 % від загального розміру статутного капіталу товариства. На момент укладення договору статутний капітал та частка є повністю оплаченими та частка може бути відчужена (п.п. 2.1., 2.2); договірна ціна вищезазначеної частки становить 18559741 грн., які продавець отримав від покупця під час підписання цього договору. Факт повного розрахунку між сторонами підтверджується підписами сторін на цьому договорі (п.п. 3.1, 3.2);  покупець після підписання цього договору підписує статут Товариства в новій редакції із урахуванням змін у складі учасників товариства в результаті придбання частки та подає його на державну реєстрацію. Право власності покупця на частку виникає з моменту оплати частки покупцем відповідно до п. 3.1 даного договору та нотаріального посвідчення цього договору. Покупець набуває статус учасника товариства з моменту проведення повного розрахунку з продавцем на умовах цього договору, підписання цього договору та після державної реєстрації статуту товариства в новій редакції на умовах, передбачених цим договором (п.п. 4.1-4.3). З настанням обставин, передбачених п.п. 3.1, 4.1-4.3. цього договору, продавець втрачає усі права та обов'язки щодо товариства, що були обумовлені його статусом учасника товариства (п. 5.1).
		Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України  передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 
		Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
		Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить частина 2 статті 20 Господарського кодексу України.
		За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою            статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
		За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
		Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.  Цивільний кодекс України    не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
		Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
		Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
		Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. 
		Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
		Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).
		Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України).
		Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
		Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
		Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України          загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
		Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).
		Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".
		Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
		Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Як встановлено, спірний договір від імені продавця -  громадянина Ірландії ОСОБА_3, укладено представником ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, посвідченої 30.09.2012 за № 6041, 6042, Левцун А.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та від імені покупця - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), представником ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.01.2013, за реєстровим № 218.
		Матеріалами справи підтверджується, що згідно згоди засновників корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), підписаної 20.06.2012, директором корпорації обрано ОСОБА_5 на строк до наступних річних загальних зборів акціонерів.
		24.01.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс", що є єдиним засновником Корпорації  АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), в особі директора ОСОБА_5, прийнято наступні рішення:
		- увійти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", придбавши 100% корпоративних прав Товариства за законодавством України за ціною 18559741 грн. або еквівалент в доларах США, або еквівалент в євро центах, за курсом Національного Банку України на день придбання;
		- доручити директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) ОСОБА_5 підписання від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), протоколу загальних зборів учасників товариства, статуту товариства у новій редакції, будь-яких заяв, договорів, в тому числі договорів купівлі-продажу корпоративних прав з товариством та підписання будь-яких документів від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), які стосуються входження до складу учасників товариства;
		- видати директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) ОСОБА_5 відповідну довіреність на представництво та виконання усіх необхідних юридично значимих дій для придбання 100 % корпоративних прав у юридичній особі за законодавством України Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", здійснення державної реєстрації статуту товариства в новій редакції в державних реєстраційних органах на території України, на виконання та здійснення вищенаведених дій директору Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.)  ОСОБА_5 з правом передоручення третім особам; надати право директору ОСОБА_5 від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) видавати довіреність третім особам на виконання вищезазначених дій.   
		Відповідно до довіреності від 25.01.2013, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 218,  Корпорацією АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) в особі ОСОБА_5, директора Корпорації  АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), уповноважено ОСОБА_6 представляти інтереси корпорації на всій території України у справах з іншими юридичними особами (будь-якої форми власності) та з фізичними особами з правом від імені корпорації та на власний розсуд укладати та підписувати документи, що утворюють юридичні наслідки для Корпорації, в тому числі, але не виключно: - укладати та підписувати будь-якого роду договори, правочини направлені на набуття права власності на корпоративні права будь-якого товариства, в кількості та визначаючи частку в статутному капіталі за ціною визначеною на розсуд, визнаючи частку в статутному капіталі та її розмір самостійно; - підписувати установчі документи, статути, протоколи та інші документи пов'язані з будь-якими змінами до статутних (установчих) документів Товариств акціонерами, учасниками, засновниками яких є Компанія, або може бути в майбутньому; - сплачувати кошти за придбані для корпорації цінні папери, корпоративні права, майнові та не майнові права;  - сплачувати банківські послуги та інші послуги, що надаються фізичними та юридичними особами, пов'язані з набуттям прав власності, як на цінні папери, корпоративні права, так і майнові та не майнові права, підписувати будь-якого роду платіжні документи пов'язані з виконанням цього доручення.
		З матеріалів справи вбачається, що єдиним засновником Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс", директором якого є ОСОБА_5, і саме ОСОБА_5 як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджуро Номініс" 24.01.2013 приймав рішення про придбання Корпорацією корпоративних прав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес".
		Зі спірного договору вбачається, що від імені Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) його підписано ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності, посвідченою ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 25.01.2013 за реєстровим № 218, виданої ОСОБА_5, який є директором Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.).
		Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
		Необхідною умовою здійснення юридичних дій представниками є наділення їх певним обсягом повноважень. Повноваження - це суб'єктивні права представника на здійснення правомірних юридичних дій від імені особи, яку представляють. Повноваження представника встановлюються особою, яку представляють, законом, актом органу юридичної особи тощо. В першому випадку вони підтверджуються договором або довіреністю, в другому та третьому - документами, що встановлюють особу представника, опікунським посвідченням, трудовим договором з юридичною особою, посвідченням працівника юридичної особи тощо.
		Таким чином, загальні вимоги щодо повноважень представника зводяться до наступних:
		1) обсяг повноважень представника залежить від конкретної правової підстави виникнення правовідносин представництва: положень договору доручення, довіреності, закону, акта органу юридичної особи тощо;
		2) представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Варто підкреслити, що незважаючи на нібито універсальний характер цього правила і поширення його на усі представницькі відносини (ч. 1 ст. 238 ЦК), воно стосується лише випадків добровільного представництва, оскільки обов'язкове представництво існує саме для того, щоб надати можливість захистити права осіб з недостатнім обсягом цивільної дієздатності;
		3) представник не має права вчиняти правочин, який може бути вчинений лише особою, яку представляють;
		4) правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є. 
		Виняток, про який йдеться у частині третій, стосується права комерційного представника вчиняти правочин одночасно щодо кількох сторін правочину за умови, що на це отримана згода таких осіб або дане право комерційного представника передбачено нормою закону. Водночас, комерційний представник не має права вчиняти правочин у своїх інтересах.
		Згідно з ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
		Як встановлено, спірний договір укладений від імені продавця представником ОСОБА_5, а від імені покупця ОСОБА_6 на підставі рішення, прийнятого ОСОБА_5 як директором ТОВ "Маджуро Номініс" та  єдиним засновником Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), та на підставі довіреності, виданої саме ОСОБА_5
		Докази того, що представник ОСОБА_5, укладаючи спірний правочин діяв в інтересах свого довірителя, в матеріалах справи відсутні. 
		Згідно п. 3.2 спірного договору купівлі-продажу факт повного розрахунку між сторонами підтверджується підписами сторін на вказаному договорі. 
		Між тим, згідно довіреності від 30.09.2012, представнику ОСОБА_5 не надано повноважень на отримання грошових коштів за договорами купівлі-продажу у разі відчуження частки у статутному капіталі товариства. 
		Місцевим господарським судом правильно встановлено, що ОСОБА_3 не був присутній при укладенні спірного договору, а тому не мав можливості отримати кошти за відчужене від його імені майно. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази перерахування грошових коштів за відчужене майно на рахунок ОСОБА_3 у банківській установі. Доказів схвалення правочину продавцем, шляхом отримання коштів за відчужене майно, що було у власності позивача (чи у будь-який інший спосіб), суду не надано.
		Оскільки, відсутні докази отримання учасником товариства (позивачем) вартості відчуженої частки товариства на підставі правочину укладеного від його імені представником за довіреністю (за наявності пункту договору. що засвідчує повний розрахунок між сторонами, підписаний представником, що не мав повноважень на отримання коштів за відповідним договором), суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний договір укладений ОСОБА_5 не в інтересах позивача, що суперечить нормам цивільного законодавства (ст. 238 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
		Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. 
		Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. 
		Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
		Згідно зі ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
		Статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.
		Отже, частка учасника товариства може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
		Тобто правочин з відчуження частки у статутному капіталі товариства може бути вчинений лише щодо тієї частини внеску в статутний капітал, яка була внесена (сплачена) учасником товариства. Для вчинення спірного правочину необхідними є докази того, що продавець (учасник товариства) вніс свою частку до статутного капіталу товариства і в якому розмірі частка була внесена. Тобто позивач при відчуженні 100% своєї частки у статутному капіталі товариства мав внести та підтвердити обставину відповідного внесення 100% своєї частки до статутного капіталу товариства. 
		В матеріалах справи відсутні докази того, що при укладенні спірного договору позивач в особі його представника ОСОБА_3 вніс до статутного капіталу товариства 100 % його частки, а також докази того, що при оформленні правочину по відчуженню 100% частки позивача в статутному капіталі товариства відповідачу 2 були надані докази в підтвердження внесення позивачем 100% його частки у статутний капітал відповідача 1 .
		Оскільки первинний розмір статутного капіталу товариства становив 62 500 грн, то обставина про внесення позивачем 100% його частки у статутний капітал відповідача 1 має згідно законодавства бути підтверджена відповідним свідоцтвом товариства, що зроблено не було.
		Реєстраційна справа відповідача 1 містить лише акт приймання-передачі земельних ділянок від позивача до відповідача 1 на загальну суму 18497241,00 грн в результаті збільшення розміру статутного капіталу товариства до 18559741,00 грн. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок, які були передані позивачем за актом приймання-передачі відповідачу 1 як внесок до статутного капіталу відповідача 1, станом на дату вчинення спірного правочину, земельні ділянки не були зареєстровані на праві власності за відповідачем 1, а перебували на праві приватної власності у позивача. Зазначені інформаційні довідки долучені до матеріалів справи.
		Відповідно до ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Згідно ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Отже докази внесення позивачем 100% його частки у статуті товариства відсутні. За таких умов спірний договір укладений в порушення вимог ст. 147 ЦК України, ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", що є підставою для визнання його недійсним.
		В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази внесення позивачем свого вкладу до статутного капіталу товариства у повному обсязі (100%), натомість Інформаційними довідками спростовано обставину щодо внесення позивачем 100% його частки до статутного капіталу товариства.
		Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що спірний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" від 08.02.2013 всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України було укладено не в інтересах позивача, представником з перевищенням повноважень, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази сплати грошових коштів за відчуження частки у статутному капіталі, тобто у даному випадку не відбулося схвалення правочину, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що спірний договір купівлі-продажу від 08.02.2013 суперечить вимогам чинного законодавства України, в тому числі ст. 147 ЦК України, ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", а тому підлягає визнанню недійсним, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Крім того, місцевим господарським судом правильно відхилено доводи позивача щодо зловмисної домовленості між представниками при підписанні спірного договору з огляду на наступне.
		Згідно зі ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
		Кваліфікація правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, зумовлює доведення та встановлення судом таких умов:
		- від імені однієї із сторін правочину виступав представник;
		- зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника;
		- наявність умислу в діях представника щодо зловмисної домовленості;
		- настання несприятливих наслідків для особи, яку представляють;
		- наявність причинного зв'язку між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють (п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
		Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених          статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу (абзац 4 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
		Факт наявності зловмисної домовленості у діях представників позивача та відповідача 1 має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі, який набрав законної сили, проте відповідне рішення у кримінальній справі в матеріалах справи відсутнє. 
		Щодо позовних вимог в частині оскарження рішеннь Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", які оформлені протоколом № 3/2013 від 14.02.2013, колегія суддів зазначає наступне.
		Як вставнолено, 14.02.2013 відбулися Загальні збори учасників Товариства  з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" за адресою: АДРЕСА_1, за участю учасника товариства - громадянина Ірландії ОСОБА_3 - 100 % у статутному капіталі товариства, відповідно 100% голосів у вищому органі товариства, в особі представника ОСОБА_5.
		Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", оформленим протоколом № 3/2013 від 14.02.2013, у зв'язку з відступленням на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства учасником товариства ОСОБА_3 своєї частки 100%, що у грошовому вираженні становить 18559741 грн. у статутному капіталі товариства, на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - прийнято до складу учасників товариства Корпорацію АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) та виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_3.
		Статутний капітал товариства належить єдиному учаснику товариства - Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.) - 18559741,00 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства.
		У зв'язку зі зміною складу учасників товариства затверджено нову редакцію статуту товариства; уповноважено директора товариства подати до державного реєстру всі необхідні документи для реєстрації або видати довіреність на виконання цих дій третім особам.   
		Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
		Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
		Таким чином, враховуючи те, що договір  купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" від 08.02.2013, на підставі якого було відчужено частку у статутному капіталі позивача на користь Корпорації АЗЮР ГРУП ХОЛДІНГ С.А. (AZURE GROUP HOLDING S.A.), визнано недійсним і він на підставі ст. 216 ЦК України не породжує будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позов в частині визнання недійсними рішеннь загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", які оформлені протоколом № 3/2013 від 14.02.2013, є обґрунтованим та підлягає задоволенню. 
		Позовні вимоги в частині оскарження змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес", державну реєстрацію яких проведено 19.02.2013, запис № 10741050004033627, суд першої інстанції обгрунтовано  задовольнив як похідні вимоги від основної вимоги.
		Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
		1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
		2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
		1) у разі задоволення позову - на відповідача;
		2) у разі відмови в позові - на позивача;
		3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача 1 (апелянта).
		Керуючись статями 13, 14, 73, 74, 76-79, 269, 272, 275, 276, 279, 281, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуврантес" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/1798/16 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/1798/16 залишити без змін.
		3. Матеріали справи №910/1798/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.  
		 
		Головуючий суддя                                                            Л.П. Зубець 
		 
		Судді                                                                                А.І. Мартюк
		 
		                                                                                С.О. Алданова
		 
		Дата складання повного тексту постанови суду 17.09.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...