Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/4394/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2018.
Дата набрання законної сили: 13.09.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 вересня 2018 р. 
		м. Київ
		 
		Справа № 750/4394/17
		Провадження № 51-724 км 17
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря 
		судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року щодо
		 ОСОБА_6 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця с. Вершинова Муравійка 
		Куликівського району Чернігівської області, 
		який проживає:  
		АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини 
		Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 червня 2017року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року, ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
		За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим в тому, що він 08квітня 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля буд.№ 203 по просп. Перемоги в м. Чернігові, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я, повалив ОСОБА_7 на землю та відкрито заволодів її сумкою з особистими речами та грошовими коштами, заподіявши тим самим потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 4919грн 25 коп.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_6 та правильності кваліфікації його дій, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, необґрунтовано підтримав рішення суду першої інстанції про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_6 покарання у виді 6 місяців арешту, не врахувавши при цьому тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, зокрема, те, що він раніше судимий, у період непогашеної судимості вчинив новий злочин, притягувався до адміністративної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання. Крім того, зазначає, що постановлена ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		На касаційну скаргу прокурора засудженим подано письмове заперечення.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
		Мотиви Суду 
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України в касаційному порядку прокурором не оспорюються. 
		Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 69 КК України, то Суд уважає їх необґрунтованими. 
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Положенням ст. 69 КК України визначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. 
		Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, суд першої інстанції, як убачається з мотивувальної частини вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність як обставини, що обтяжує покарання рецидиву злочинів, так і наявність обставин, що пом`якшують покарання  щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та добровільного відшкодування завданого збитку, а також дані про його особу, зокрема, стан його здоров`я, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, а також думку потерпілої про призначення несуворого покарання.
		На думку Суду, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано врахував встановлені у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та прийшов до правильного висновку про можливість призначення йому покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
		Разом із тим, Суд уважає слушними твердження прокурора про те, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за його апеляційною скаргою, не навів переконливих доводів того, що обраний судом першої інстанції вид і розмір покарання  6 місяців арешту  буде достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи те, що він раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, будучи матеріально забезпеченим, знову вчинив тяжкий корисливий злочин із застосуванням насильства щодо потерпілої.
		З огляду на викладене ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ретельно перевірити доводи апеляційних скарг та постановити законне й справедливе рішення. В разі підтвердження обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, обране судом покарання у виді арешту, слід уважати невиправдано м`яким. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		постановив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		 Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...