Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 147/297/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти довкілля; Незаконна порубка лісу.
Надіслано судом: 19.09.2018. Зареєстровано: 20.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Результат оскарження 07.08.2019 Апеляційний суд Вінницької області: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 147/297/17
		Провадження № 1-кп/151/5/18
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		"18" вересня 2018 р.                                смт. Чечельник
		 
		Чечельницький районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді -     ОСОБА_1 
		при секретарі -             ОСОБА_2 
		за участю прокурора -         ОСОБА_3 
		представника потерпілої
		сторони -                 ОСОБА_4 
		обвинуваченого -         ОСОБА_5 
		адвоката -                 ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Чечельник Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.03.2017 року за №12017020300000061 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженому, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючому, раніше не судимому по ст.246 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно обвинувального акту від 17.03.2017 року ОСОБА_5 08.03.2017 року близько 11 год. з метою вчинення незаконної порубки дерев, взявши бензопилу прийшов до лісової ділянки квартал №22 виділ №10 на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами села Летківка, Тростянецького району, що знаходиться у постійному користуванні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" усвідомлюючи, що своїми діями спричиняє шкоду довкіллю, з метою заготівлі дров для особистих потреб, незаконно, порушуючи порядок спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, без відповідного дозволу, не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення порубки дерев, на лісовій ділянці, яка розміщена на території Летківської сільської ради, квартал №22 виділ №10, що відповідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВН №002087 виданий 17.09.2002 року, знаходиться у постійному користуванні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", зрізав за допомогою бензопили марки "Хускварна" вісім сироростучих (живих) дерев породи акація, діаметрами 35 см., 32 см., 30 см., 30 см., 30 см., 22 см., 25 см., 17 см., що призвело до припинення росту дерев. При цьому шляхом спилювання повністю відокремив дерева від кореня, відрізав гілля, які залишав на місці події, розпиляв зрубані дерева на дрова. В процесі порубки дерев ОСОБА_5 був виявлений на місці події лісником та припинив протиправні дії. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив незаконну порубку дерев на лісовій ділянці, чим заподіяв істотну шкоду Тростянецькому районному комунальному агролісогосподарському дочірньому підприємству ВОКСЛП "Віноблагроліс" "Тростянецький "Райагроліс" у вигляді знищення 8 дерев породи акація, що відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" заподіяло навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 24713 грн. 97 коп., відповідно розрахунку розміру завданих збитків виконаний Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 себе винним в пред`явленому йому обвинуваченні по ст.246 КК України не визнав та пояснив, що 08.03.2017 року він прийшов на пасовище, що знаходиться за селом яке межується з його городом щоб вирізати зарослі, які знаходилися на пасовищі при цьому масла, бензину, запасної шини та інших речей він з собою не брав крім пилки. Після чого до нього зателефонували з дому і він не заводячи пилки зібрався йти додому, коли до нього під`їхали лісник із своїм зятем який працює в поліції при цьому він був вдягнений не по формі і сказали пройти з ними до посадки бо там різали дрова. Після чого він залишив пилку біля городу і вони пішли до посадки, де на краю посадки були нарізані дрова. Потім вони повернулися до городу і чекали викликаний ними наряд поліції. Коли приїхала поліція йому сказали фотографуватися з пилкою біля дров. Відвівши його метрів 80 від його городу поставили навпроти посадки дали в руки пилку і фотографували. Потім пилку забрали, пояснень ніяких в той день в нього не відбирали після чого він пішов додому. На його прохання покликати свідків з села йому відмовили сказавши, що ніяких свідків не потрібно. На наступний день його викликали до відділу поліції та застосовували моральний тиск, спонукали зізнатися у зрізі дерев в посадці і якщо він не зізнається то його закриють при цьому йому показали позов на 25 тис. грн. збитку за зрізані дерева. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 08.03.2017 року до нього подзвонив незнайомий чоловік і повідомив, що в посадці чути як працює бензопила. Він повідомив дільничого і разом поїхали до посадки де працювала бензопила, яка знаходилася за селом на території Летківської сільської ради. Під`їхали до посадки на машині дільничого. Він пішов однією стороною посадки, а дільничий другою, ширина посадки приблизно 50 метрів. Коли йшли пилка не працювала. В середені посадки зустріли ОСОБА_5 він уже складався. Біля нього лежали звалені дерева породи акації, які були зрізані і порізані на метровки. Всього було зрізано вісім дерев. Потім приїхала слідчо-оперативна група все описувала, фотографувала. Чи забирали порізані дрова працівники поліції сказати не може, хоча коли закінчили огляд, то дрова залишились на місці. Коли зустріли ОСОБА_5 біля нього була бензопила і при цьому шина була в маслі і особисто він до пилки не торкався.
		Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює сільським головою Летківської сільської ради Тростянецького району. 08.03.2017 року до неї під`їхав ОСОБА_7 працівник лісу та працівники поліції по питанню вирубки акації у посадці по вул.Зарічній і попросили бути в якості понятої. Разом поїхали до посадки і по дорозі працівники поліції сказали, що ОСОБА_5 визнав що різав дерева в посадці. Коли приїхали на місце, то побачили вісім зрізаних дерев акації, які лежали біля пеньків і були порізані на частини. Також там була бензопилка, яку вилучили працівники поліції, при цьому зрізані дерева не вилучалися. ОСОБА_5 під час огляду не було. 10.03.2017 року вона з секретарем та працівниками поліції ще раз їздили на огляд місця події, де зрізаних дерев не було і приній вони не вилучалися. Поряд з цією посадкою розташоване пасовище на якому жителі села випасають худобу. Років три назад піднімалося питання про зріз парослів акації яка росла на пасовищі і люди самостійно вирізають паросль діаметром до шести сантиметрів.
		Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює секретарем Летківської сільської ради і її запросили працівники поліції для огляду місця події, як поняту. Побачила, що було свіжо зрізано вісім дерев породи акації. Дерева лежали біля зрізів та порізані на частини. Бензопилка була тепла і її забрали працівники поліції. ОСОБА_5 на місці події не було, працівники поліції сказали, що його допитують при цьому показали фото, де його зразу свотографували. Працівники поліції поміряли дерева і склали протокол. Біля цієї посадки розташоване пасовище яке заростало чагарниками і до сільської ради доходила інформація, що хтось ці чагарники розчищає, хоча до сільської ради зверталися жителі села щоб розчистити пасовище на що їм повідомлено щоб розчищали своїми силами. 
		Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 08.03.2017 року він бачив, як ОСОБА_5 ішов з пилкою в напрямку пасовища поряд з яким і знаходиться посадка і подумав, що він іде на пасовище розчищати його від чагарників. Після цього звуку бензопили не чув. Через деякий час побачив, що в напрямку посадки їхали автомобілі в тому числі і працівники поліції. 
		Заслухавши покази обвинуваченого, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх совокупності не дозволяю зробити висновок про винуватість ОСОБА_5 , тому суд приходить до висновку, що інкриміноване йому обвинувачення по ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах що заподіяло істотну шкоду не знайшло свого підтвердження та обвинувачений підлягає виправданню з наступних підстав.
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		В статті 7 КПК України закріпленні найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 91, 92 КПК України у кримінальному провадження підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора. 
		Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		В силу ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч. 1 ст. 246 КК України кримінальна відповідальність за цієї статтею настає за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду.
		З викладеного слідує, що обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього злочину є наявність спричиненої істотної шкоди довкіллю незаконним порубом дерев.
		Стороною обвинувачення шкода, заподіяна діями обвинуваченого визначена в сумі 24713 грн. 97 коп., яка встановлена розрахунком розміру завданих збитків Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області від 13.03.2017 року. 
		Водночас, поняття "істотна шкода" є оціночним. Питання істотності шкоди, завданої незаконним порубом, слід вирішувати в кожному окремому випадку з урахуванням всіх обставин справи та із застосуванням матеріального та екологічного підходів.
		Стороною обвинувачення завдана шкода обґрунтовується тільки з урахуванням матеріального підходу.
		Водночас завдана екологічна шкода може оцінюватись не тільки у матеріально-грошовому еквіваленті, а й з позиції негативного впливу на довкілля. Такий вплив не може мати об`єктивної матеріальної оцінки. Завдана незаконною порубкою екологічна шкода більш небезпечна, ніж матеріальна, адже останню можна відшкодувати.
		Відповідно до абз. 3 п. 9 Постанови Верховного суду України №17 від 10 грудня 2004 року "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо.
		Зідно до ч. 1 ст. 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
		Пунктом 6 ч. 2 цієї статті передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.
		ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за заподіяну шкоду незаконною порубкою дерев визначених на підставі розрахунку здійсненого Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області від 13.03.2017 року відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 рок №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", що протирічить вимогам ст.242 КПК України і не може бути прийнято судом, як доказ визначення розміру завданої шкоди, що в свою чергу унеможливлює визначення істотної шкоди, як об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.
		Висновок судового експерта за результатами проведеної судової екологічно-інженерної експертизи від 22.03.2018 року №943/18-21 проведений на підставі ухвали суду за клопотанням сторони обвинувачення, яким визначено розмір шкоди не може бути покладений в основу обвинувачення, оскільки саме обвинувачення не грунтувалось на даній експертизі.
		Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.246 КК України суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів винуватості ОСОБА_5 у незаконній порубці восьми дерев та спростування його показів про непричетність до порізки восьми дерев акації в посадці біля села Летківка, Тростянецького району, Вінницької області.
		Як доказ про причетність до незаконної порубки дерев сторона обвинувачення посилається на протокол огляду місця події від 08.03.2017 року з фототаблицями, підчас якого були вилучені речові докази, протокол огляду речових доказів (бензопили "Хускварна") від 09.03.2017 року, протокол огляду речових доказів від 09.03.2017 року зрізаної деревини. 
		Як вбачається із протоколу огляду проведеного 08.03.2017 року з участю понятих на ділянці лісосмуги, що за межами с.Летківка, Тростянецького району, Вінницької області виявлено зрубані вісім сироростущих дерев породи акації, які знаходяться на ділянці розміром приблизно 100 на 50 метрів. При проведенні замірів виявлено, що на зрізі зрубаних пнів виявлені слідуючі діаметри дерев: 35см, 32 см, три пні по 30 см, 22 см, 25 см, 17 см. Зрізи пнів характерні для зрізання механічним способом. Біля пнів знаходяться стовбури дерев акації, які порізані на окремі відрізки довжиною 50-70 см, які обчищені від гілля. На місці порубки дерев знаходиться ОСОБА_5 з бензопилою, кожух бензопили теплий. Під час огляду місця події вилучена бензопила, а також зрубані дерева у вигляді відрізків. До протоколу приєднана фототаблиця огляду місця події. 
		Статтею 237 КПК України передбачено, що огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
		Слідчим при проведенні вказаного огляду місця події було допущено порушення вимог ст. 237 КПК України, що стосується вилучення речей, а саме: бензопили та зрізаної деревини, де при їх вилученні вони не опечатані, про що свідчить відсутність запису в протоколі.
		Про те, що вилучені під час огляду 08.03.2017 року речові докази, а саме бензопила та частини зрізаної деревини не були опечатані також підтверджується протоколами огляду речових доказів у яких відсутні дані про те, що перед початком огляду ці речові докази були розпечатані, що повино було зроблено відповідно до ст.237 КПК України.
		Також в протоколах огляду речових доказів від 09.03.2017 року відсутні данні про те, що речові докази, а саме бензопила та частини зрубаних дерев були опечатані після закінчення огляду, як речового доказу, що скріплено підписами слідчого і понятих. Факт відсутності підписів понятих на опечатані речових доказів був підтверджений оглядом речових доказів судом по місцю їх зберігання в Тростянецькому ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області.
		У фототаблицях приєднаних до протоколу огляду місця події є фото ОСОБА_5 з бензопилою. Як пояснив сам ОСОБА_5 , що також підтверджено показами понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 під час огляду не був присутній, що ставить під сумнів фототаблиці приєднаній до протоколу огляду.
		Враховуючи вищевикладене суд вважає недопустимими докази, а саме протокол огляду місця події 08.03.2017 року, протокол огляду речових доказів (бензопили "Хускварна") від 09.03.2017 року та протокол огляду речових доказів зрізаної деревини від 09.03.2017 року, а також самі речові докази недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням вимог КПК України.
		   Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		   Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
		   Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. 
		   Так, у справі "Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain" від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77). 
		   Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, не дозволяє суду дійти висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину передбаченого ст. 246 КК України, оскільки не спростовано покази ОСОБА_5 в яких він заперечує факт порізки дерев акації, що свідчить про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Доводи обвинувачення в тому числі і покази свідка ОСОБА_7 про те, що він застав ОСОБА_5 біля зрізаних дерев з бензопилою не можуть бути покладені в основу обвинувачення і є недостатніми для постановлення обвинувального вироку.
		Виправдувальний вирок відповідно до ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Враховуючи викладені обставини, на підставі ретельного дослідження наданих в ході судового слідства доказів, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 в незаконій порубці лісу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.246 КК України не доведена, у зв`язку з чимвін підлягає виправданню.
		Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 246 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчиненням ним кримінального правопорушення.
		Речові докази: деревина породи акації 2 м.куб., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тростянецькому ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області передати Тростянецькому районному комунальному агролісогосподарському дочірньому підприємству ВОКСЛП "Віноблагроліс" "Тростянецький "Райагроліс".
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Чечельницький районний суд Вінницької області на протязі тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...