Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8661/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2018. Зареєстровано: 21.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.09.2018Справа №  910/8661/18Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи 
		 
		за позовом          Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А»
		до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Сервіс 19»
		про                    визнання договору недійсним
		 
		Представники:
		від позивача: Апостолюк О.О., Нагорний В.М.
		від відповідача: Татарчук О.Л.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Сервіс 19» про визнання договору про розподіл та компенсацію витрат №14/04/17 від 14.04.2017 недійсним з моменту його укладення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що укладений між позивачем та відповідачем договір про розподіл та компенсацію витрат №14/04/17 від 14.04.2017 є таким, що укладений із порушенням положень статуту об'єднання та чинного законодавства, а саме укладений попереднім головою правління позивача ОСОБА_4 з перевищенням своїх повноважень, в подальшому не схвалений позивачем, а умови договору суперечать положенням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», оскільки договір містить умови про виконання позивачем зобов'язань попередніх обслуговуючих організацій перед третіми особами, а тому позивач просить суд визнати недійсним договір про розподіл та компенсацію витрат №14/04/17 від 14.04.2017.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 суд ухвалив: позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви про визнання договору недійсним; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
		19.07.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
		Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 21.08.2018.
		13.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що оспорюваний договір було укладено головою правління як керівником позивача для забезпечення належного функціонування та утримання житлового будинку №19-А та задоволення потреб співвласників в електропостачанні та теплопостачанні; рішення про укладення договору та доручення голові правління його підписати було прийнято на засіданні повноважного виконавчого органу позивача - правління позивача, а тому, підписуючи даний договір ОСОБА_4 як голова виконував прийняте правлінням рішення, тобто діяв у межах своїх повноважень, у відповідності до статуту позивача; статутом позивача не передбачено, що договори, які укладає голова правління як керівник об'єднання, підлягають в подальшому обов'язковому схваленню або затвердженню Загальними зборами правління або іншим статутним органом.
		У підготовче засідання 21.08.2018 з'явилися представники сторін.
		У підготовчому засіданні 21.08.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.09.2018.
		У судове засідання 11.09.2018 з'явилися представники сторін. Представники позивача підтримали позов, представник відповідача проти позову заперечив.
		У судовому засіданні 11.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14.04.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМ-СЕРВІС 19» (відповідач) було укладено договір про розподіл та компенсацію витрат № 14/04/17 (далі - Договір), відповідно до якого об'єднання приймає на себе зобов'язання здійснити виплату заборгованості, що зафіксована даним Договором, та здійснювати компенсацію подальших витрат на оплату електроенергії та теплової енергії, яка поставляється до житлового будинку №19-А по вулиці Харківське шосе у м. Києві (надалі - Будинок), на підставі договорів укладених між ТОВ «ДІМ-СЕРВІС 19» та постачальниками послуг.
		Згідно п. 2.3. Договору, станом на 14.04.2017 року заборгованість за поставлену ТОВ «Євро-Реконструкція» до межі Будинку теплову енергію становить 1442684,96 грн.
		Згідно п. 2.6. Договору, станом на 14.04.2017 року заборгованість за поставлену ПАТ «Київенерго» до межі Будинку електричну енергію становить 506171,68 грн.
		Об'єднання приймає на себе зобов'язання компенсувати витрати по оплаті поставлених до будинку послуг з електропостачання та теплопостачання, що виникнуть за період з 15.04.2017 до прийняття рішення про прийняття будинок на баланс та в управління об'єднання (п. 2.9. Договору).
		Згідно п. 2.11. Договору, об'єднання зобов'язується здійснити виплату грошових коштів на погашення заборгованості та компенсації витрат, що визначені даним Договором, у строк не більше 60 календарних днів з дня прийняття загальними зборами співвласників об'єднання рішення про прийняття будинку в управління та на баланс.
		Судом встановлено, що 02.10.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМ-СЕРВІС 19» (відповідач) було укладено додаткову угоду №1 до договору  про розподіл та компенсацію витрат № 14/04/17 від 14.04.2017, відповідно до якої сторони узгодили, що з моменту прийняття загальними зборами об'єднання рішення про передачу будинку №19А по Харківському шосе в місті Києві на баланс та в управління об'єднання, та до укладення об'єднанням договорів на електропостачання будинку з постачальниками послуг, Об'єднання щомісячно зобов'язане компенсувати товариству видатки на оплату послуг з електропостачання будинку, які забезпечуються товариством.
		Судом встановлено, що вказаний Договір та додаткова угода від імені відповідача підписані директором Нікуленко В.А. та від імені позивача - головою правління ОСОБА_4 Вказаний договір також скріплено печатками сторін.
		Судом встановлено, що відповідно до п.3 розділу 2 статуту позивача у редакції від 06.04.2017 (протокол №1 від 06.04.2017), завданням та предметом діяльності об'єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних і інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
		Згідно з п. 12 розділу 3 статуту, виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом.
		Голова правління на виконання своїх повноважень діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління (п. 16 розділу 3 статуту).
		Судом встановлено, що відповідно до протоколу №3 засідання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мега-Сіті 19-А» від 12.04.2017 доручено голові правління об'єднання ОСОБА_4 підписати від імені ОСББ «Мега-Сіті 19-А» з ТОВ «Дім-Сервіс 19» договір про розподіл та компенсацію витрат, що понесені на оплату послуг з електропостачання та теплопостачання.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що укладений між позивачем та відповідачем договір про розподіл та компенсацію витрат №14/04/17 від 14.04.2017 є таким, що укладений із порушенням положень статуту об'єднання та чинного законодавства, а саме укладений попереднім головою правління позивача ОСОБА_4 з перевищенням своїх повноважень, в подальшому не схвалений позивачем, а умови договору суперечать положенням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», оскільки договір містить умови про виконання позивачем зобов'язань попередніх обслуговуючих організацій перед третіми особами, а тому позивач просить суд визнати недійсним договір про розподіл та компенсацію витрат №14/04/17 від 14.04.2017.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.
		Щодо доводів позивача стосовно перевищення головою правління позивача своїх повноважень на укладення Договору, суд зазначає наступне.
		Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		Як встановлено судом, згідно з п. 12 розділу 3 статуту, виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом.
		Голова правління на виконання своїх повноважень діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління (п. 16 розділу 3 статуту).
		Як встановлено судом, відповідно до протоколу №3 засідання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мега-Сіті 19-А» від 12.04.2017 доручено голові правління об'єднання ОСОБА_4 підписати від імені ОСББ «Мега-Сіті 19-А» з ТОВ «Дім-Сервіс 19» договір про розподіл та компенсацію витрат, що понесені на оплату послуг з електропостачання та теплопостачання.
		Як встановлено судом, 14.04.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку  «Мега-сіті 19-А» в особі голови правління та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМ-СЕРВІС 19» в особі директора було укладено договір про розподіл та компенсацію витрат № 14/04/17.
		Так, суд зазначає, що вказаний договір укладено головою правління у межах своїх повноважень, з урахуванням положень статуту позивача, чинного на дату укладення Договору, зокрема, з урахуванням п. 16 розділу 3 статуту та рішень, оформлених протоколом №3 засідання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мега-Сіті 19-А» від 12.04.2017.
		При цьому, судом встановлено, що відповідно до п. 3 статуту позивача у редакції від 06.04.2017 (протокол №1 від 06.04.2017), до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;визначення розміру матеріального та іншого заохочення правління;визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань багатоквартирного будинку;прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
		Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
		Таким чином, виходячи з умов Договору, його предмет не стосується питання використання спільного майна позивача, яким є відповідні об'єкти в розумінні ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», тоді-як щодо доводів позивача стосовно того, що виключно Загальні збори Об'єднання визначають порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, то вказане виключне повноваження загальних зборів не оспорюється учасниками справи, водночас виходячи з умов Договору таке питання не входять до предмету оспорюваного Договору.
		За наведених обставин, враховуючи положення статуту у редакції, чинній на дату укладання Договору, у суду відсутні підстави вважати, що голова правління позивача, укладаючи оспорюваний Договір, діяв з перевищенням повноважень, визначених статутом Об'єднання.
		Такі висновки суду ґрунтуються зокрема і на тому, що самим позивачем до позову долучено копію статуту у редакції від 09.10.2017 (протокол №2 від 09.10.2017), тобто у редакції, затвердженій пізніше. Відповідно до п. 2.3. статуту у вказаній редакції до виключної компетенції Загальних зборів належать: затвердження Статуту Об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів Правління та Ревізійної комісії (Ревізора) Об'єднання, обрання представників співвласників; питання про використання майна, яке перебуває у спільній власності; отримання або надання Об'єднанням кредитних та позикових коштів; затвердження кошторису та річної фінансової звітності Об'єднання; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; приймання рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів Правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах; надання попередньої згоди (погодження умов) на укладення договорів про заставу майна Об'єднання, про передачу майна Об'єднання в лізинг, договорів поруки або надання гарантій на будь-яку суму; надання попередньої згоди на укладення договорів (погодження умов) на суму, що перевищує 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.
		Таким чином, наведене додатково свідчить про те, що статут позивача у редакції станом на дату укладення Договору не вимагав надання Загальними зборами попередньої згоди на укладення Договору.
		Щодо доводів позивача стосовно того, що Договір не схвалено загальними зборами позивача, суд зазначає, що за змістом ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		Так, дослідження питання схвалення правочину є необхідним у разі, якщо суд дійде висновку про укладення правочину з перевищенням повноважень, однак, з огляду на висновки суду, що голова правління позивача уклав від імені позивача Договір у межах своїх повноважень з урахуванням положень статуту позивача, чинного на дату укладення Договору, відсутня необхідність у схваленні такого правочину, а тому зазначені доводи позивача судом не приймаються.
		Щодо доводів, що умови договору суперечать положенням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», оскільки містить умови про виконання позивачем зобов'язань попередніх обслуговуючих організацій перед третіми особами, суд зазначає, що за змістом ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
		Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Так, позивачем не обґрунтовано, яку конкретну норму закону порушують умови Договору, зокрема, які норми закону обмежують на укладення від імені ОСББ договору, в якому визначені умови щодо компенсації коштів.
		В той же час, суд зазначає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мега-сіті 19-А», обираючи голову правління, самостійно надало вказаній особі повноваження здійснювати від імені позивача певні юридично значимі дії (з урахуванням положень статуту), у зв'язку з чим доводи позивача, які в загальному зводяться до того, що Договір укладено не в інтересах позивача, не можуть бути підставою для визнання Договору недійсним, оскільки договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. 
		За наведених обставин, відсутні підстави для задоволення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мега-сіті 19-А», а тому позов не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
		Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242  Господарського процесуального кодексу України,  суд
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено: 19.09.2018
		 
		 
		Суддя                                                                                               Ю.В. Картавцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...