Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/68/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2018. Зареєстровано: 21.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 21.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 вересня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  909/68/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
		учасники справи:
		позивач - фізична особа-підприємець Кінаш Віталій Іванович
		відповідач -фізична особа-підприємець Тенюх Оксана Володимирівна
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Калуської міської ради 
		на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С. - головуючий, Дубник О.П., Кордюк Г.Т. від 25 липня 2018 року 
		 
		Історія справи
		Короткий зміст та підстави позову
		1. У січні 2018 року фізична особа-підприємець Кінаш Віталій Іванович (далі - позивач) звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Тенюх Оксани Володимирівни (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 22.08.2017 в частині зміни предмета продажу замість торгового павільйону з терасою на нежитлові приміщення, посилаючись на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення такої угоди.
		2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2018 року позов задоволений, визнано укладеною в редакції позивача (стосовно заміни предмета купівлі-продажу) додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 22.08.2017, який укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований в реєстрі за №702.
		3. Не погоджуючись із указаним рішенням, Калуська міська рада (далі - скаржник) як особа, яка не брала участі у справі, однак рішення стосується її законних прав та інтересів, звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		4. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2018 року закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Калуської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2018 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		5. Апеляційний господарський суд виходив із того, що спір у даній справі виник між позивачем та відповідачем щодо укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу торгового павільйону з терасою, проте скаржник - Калуська міська рада не є стороною вказаного договору та не є власником приміщень, які є предметом цього договору. Таким чином, оскаржуване судове рішення не стосується прав та обов'язків скаржника, який не був учасником спірних правовідносин і як зміст спірної додаткової угоди, так і безпосередньо рішення суду першої інстанції не містять відомостей про права та обов'язки останнього.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Калуська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Львівського апеляційного господарського від 25 липня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		7. Скаржник є власником земельної ділянки, на якій розташований предмет укладеного між сторонами спору договору купівлі-продажу. При цьому внаслідок прийняття судового рішення у даній справі відбулася зміна статусу предмета відчуження за договором з рухомого на нерухоме майно, що безпосередньо впливає на обсяг правомочностей скаржника щодо розпорядження належною йому земельною ділянкою під нерухомим майном. Так, у результаті вирішення судом спору до позивача, як нового власника нерухомості, автоматично, в силу статті 120 Земельного кодексу України, перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:08:004:0009, розпорядником якої є Калуська міська рада. У той же час попередньому землекористувачу - ФОП Тенюх О.В. вказана земельна ділянка була надана в тимчасове користування під розміщення тимчасової споруди - торгового павільйону, а не для обслуговування нерухомого майна, яким є нежитлові приміщення і які завдяки прийнятому судовому рішенню набуті новим землекористувачем - ФОП Кінашем В.І.  
		Доводи позивача у відзиві на касаційну скаргу
		8. Прийняте у справі рішення не стосується права та інтересів скаржника, який не є учасником спірних правовідносин і до того ж у касаційній скарзі не довів порушення судом апеляційної інстанції жодних норм матеріального та процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
		9. Верховний Суд, приймаючи до уваги межі перегляду справи та повноваження касаційного суду, а також доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		10. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 
		11. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. 
		12. У справі, яка переглядається, предметом спору, який вирішений судом першої інстанції, є внесення змін до укладеного між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) договору купівлі-продажу в частині його предмета. 
		12.1. Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, за договором купівлі-продажу від  22.08.2017 позивач придбав у відповідача торговий павільйон № 147 з терасою, розташований по вул. Б.Хмельницького у м. Калуші. У той же час на підставі прийнятого у даній справі судового рішення у вказаний договір було внесено зміни, відповідно до яких позивач придбав у відповідача вже не торговий павільйон, тобто рухоме майно, а нерухомість - нежитлові приміщення за адресою: м. Калуш, вул.  Б.Хмельницького, 32-Г.
		12.2. При цьому в тексті договору купівлі-продажу від  22.08.2017 (пункт 3) зазначено, що відчужуваний об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,0144 га з кадастровим номером 2610400000:08:004:0009, наданій продавцю в оренду для обслуговування торгового павільйону № 147, про що свідчить договір оренди землі від  27.06.2013, укладений між Калуською міською радою та ФОП Тенюх О.В.
		13. В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції скаржник, який не був учасником справи, стверджував про порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів, як власника наданої відповідачу в користування за відповідним договором оренди земельної ділянки, на якій розташоване відчужене за договором купівлі-продажу від  22.08.2017 майно. Скаржник зазначав, що внаслідок зміни у порушення встановленого порядку статусу цього майна з рухомого на нерухоме скаржника обмежено в реалізації правомочностей власника землі, оскільки позивач в силу статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України з моменту набуття права власності на нерухоме майно одночасно автоматично набуває і права користування земельною ділянкою під цим майном. 
		14. Верховний Суд зазначає, що згідно з наведеним у статті 181 Цивільного кодексу України визначенням до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
		15. Отже, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв'язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована. У силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, зокрема: автоматичний перехід речового права на землю (стаття 120 Земельного кодексу України), отримання земельної ділянки у власність поза конкурсом (частина 2 статті 134 Земельного кодексу України) тощо. У той же час такий порядок відсутній щодо власників рухомого майна, які можуть набути прав на земельну ділянку на загальних підставах у порядку, встановленому чинним законодавством.   
		16. За таких обставин прийняте у справі судове рішення, яким змінено статус придбаного позивачем майна з рухомого на нерухоме, тобто фактично встановлено правовий зв'язок між майном, яке є предметом спору у справі та належною скаржнику земельною ділянкою, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов'язків та зачіпає інтереси останнього, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване. 
		17. Зазначене свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		18. Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до винесення незаконної ухвали про закриття провадження у справі, є підставою для скасування судового рішення в силу приписів частини 6 статті 310 ГПК України з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Калуської міської ради задовольнити частково.
		2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2018 року у справі №  909/68/18 скасувати.
		3. Справу № 909/68/18 направити до Львівського апеляційного господарського суду для продовження розгляду. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                    Берднік І.С. 
		 
		                                                                                                    Суховий В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...