Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/460/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2018. Зареєстровано: 23.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 26.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		18 вересня 2018 року 
		Київ
		справа №9901/460/18
		провадження №П/9901/460/18
		 
		Верховний Суд у колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Коваленко Н.В.,
		суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М., Стародуба О.П., Кравчука В.М.,
		за участю секретаря судового засідання Буденко В.В,
		учасники справи:
		позивач ОСОБА_1,
		треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17, про визнання протиправними та нечинними положень Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та нечинними пп. 4.10.1-4.10.3, 4.10.5, 4.10.6 п. 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17.
		2. Позов мотивовано тим, що 29 грудня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було прийнято рішення № 140/зп-17, яким внесені зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16. Вказаним рішенням Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було, зокрема, доповнено п. 4.10 під назвою «Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності», який складається з 11 підпунктів. На думку позивача, підпункти 4.10.1-4.10.3, 4.10.5, 4.10.6 п. 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суперечать вимогам статті 19 Конституції України, статті 87, частини першої статті 88, частин третьої та четвертої статті 92, статті 93, частини восьмої статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 
		Процедура
		3. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року провадження у справі відкрито.
		4. Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		Аргументи учасників справи
		5. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив про нові обставини у справі, а саме те, що позивач 14.09.2018 подав документи для участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду. Відтак, вважає, що його кваліфікаційне оцінювання не матиме правових підстав та наслідків, оскільки здійснюється на підставі оскаржуваних положень Регламенту ВККС України, яким виключено ГРД з процедури кваліфікаційного оцінювання суддів.   
		6. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) та процедурні питання її діяльності (в тому числі й процедурні питання кваліфікаційного оцінювання відповідно до повноважень Комісії, визначених пунктом 5 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання затверджує Комісія), однак не порядок роботи Громадської ради доброчесності (далі - ГРД, Рада).  Виходячи з положень Розділу VІ Регламенту ВККС України «Внесення змін до Регламенту», зміни чи доповнення до Регламенту можуть бути ініційовані членом (членами) Комісії, в подальшому питання про внесення таких змін виносяться на розгляд Комісії Головою Комісії та вирішуються на організаційному засіданні і затверджуються чи відхиляються відповідним рішенням Комісії. 
		Внесення зазначених змін до Регламенту перш за все обумовлено змінами до статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внесеними Законом України від 21 грудня 2016 року №1798- VІІІ «Про Вищу раду правосуддя», а саме: частина перша цієї статті була доповнена абзацом другим такого змісту: «Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів, України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами», з метою врегулювання питання щодо порядку розгляду Комісією інформації стосовно судді (кандидата на посаду судді) відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, наданої Громадською радою доброчесності, та прийняття в межах своїх повноважень відповідного рішення. 
		Зміни до Регламенту були внесені Комісією з дотриманням процедури внесення таких змін, керуючись нормами Конституції У країни та Закону; враховуючи висновки та рекомендації Європейських інституцій, зокрема: Висновок Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №17 (2014) про оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади, Висновок КРЄС №18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади.
		7. Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні просили задовольнити позов у повному обсязі. 
		ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_3, подали пояснення до позову, в яких зазначили, що оскаржувані положення Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України унеможливлюють виконання третіми особами громадського обов'язку із сприяння органами судової влади формувати суддівський корпус.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
		8. Судом встановлено, що 29 грудня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було прийнято рішення №140/зп-17, яким були внесені зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16. 
		Вказаним рішенням Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було, зокрема, доповнено п. 4.10 під назвою «Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності», який складається з 11 підпунктів: 
		4.10.1. Інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год. 00 хв. у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 робочих днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається. 
		4.10.2. Суддя (кандидат на посаду судді) має бути ознайомлений Громадською радою доброчесності з інформацією, що може свідчити про невідповідність його критеріям професійної етики та доброчесності (далі - інформація негативного характеру) або висновком, та має право надати Громадській раді доброчесності відповідні пояснення. 
		4.10.3. Інформація або висновок має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), щодо якого надається інформація; 2) назву посади, на яку претендує або яку займає суддя (кандидат на посаду судді), та процедури, в межах якої надано інформацію або висновок; 3) дату затвердження; 4) обґрунтовану достатніми доказами інформацію, яка може свідчити про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики з посиланням на надійні та достовірні джерела, які її підтверджують (у разі надання висновку); 5) позитивну або негативну інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) з посиланням на джерела, які її підтверджують (у разі надання інформації); 6) інформацію щодо пояснень судді (кандидата на посаду судді), відмови від їх надання, мотиви та підстави їх врахування або відхилення, відомості щодо можливості судді (кандидата на посаду судді) ознайомитися з інформацією або висновком (у разі надання висновку або інформації негативного характеру); 7) узагальнювальний висновок; 8) додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), та пояснення судді (кандидата на посаду судді). Інформація, зазначена в пунктах 4-5 абзацу першого цього підпункту, має бути персоніфікованою та містити інформацію про особу, яка надала таку інформацію (джерело походження інформації). У разі недотримання зазначених вимог така інформація вважається анонімною і не підлягає розгляду. Інформація або висновок мають бути підписані усіма членами Громадської ради доброчесності, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії інформації або висновку. До інформації або висновку додається витяг з протоколу із зазначенням результатів голосування щодо їх надання Комісії. У разі недотримання Громадською радою доброчесності зазначених вимог Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про залишення без розгляду такої інформації або висновку. 
		4.10.4. Комісія під час розгляді інформації або висновку надає оцінку лише тим обставинам, які стосуються відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. 
		4.10.5. Висновок або інформація розглядаються Комісією під час співбесіди на відповідному засіданні в порядку, визначеному цим Регламентом та Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. 
		4.10.6. Повноваження представника Громадської ради доброчесності підтверджуються письмовим рішенням Громадської ради доброчесності, ухваленим на її зборах, яке подається відповідальному працівнику секретаріату Комісії до початку розгляду відповідного питання на засіданні Комісії. 
		4.10.7. Уповноважений представник Громадської ради доброчесності під час співбесіди має право: 1) оголосити попередньо надану Комісії інформацію або висновок щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надавати пояснення стосовно наданої Комісії інформації або висновку щодо судді (кандидата на посаду судді); 13 3) з дозволу головуючого ставити запитання судді (кандидату на посаду судді) в межах наданої Комісії інформації або висновку щодо судді (кандидата на посаду судді); 4) надавати відповіді на поставлені запитання. 
		4.10.8. За результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення. 
		4.10.9. На засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, висновок та пояснення судді (кандидата на посаду судді), обставини, документи та матеріали, які були предметом розгляду під час співбесіди. Питання розглядається шляхом заслуховування члена Комісії-доповідача, який інформує присутніх на засіданні членів Комісії про ухвалене Комісією у складі колегії рішення, зокрема про зміст висновку та пояснення судді (кандидата на посаду судді). 
		4.10.10. За результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень: - про підтримку рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; - про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
		4.10.11. У разі ухвалення Комісією у пленарному складі рішення про підтримку рішення Комісії, ухваленого у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, 14 обставини, викладені у висновку, не підлягають повторному розгляду під час наступних процедур кваліфікаційного оцінювання відповідного судді (кандидата на посаду судді). 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		9. Конституція України:
		Стаття 19.                Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		10. Закон України «Про судоустрій і статус суддів»:
		Стаття 83.                Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання
		1. Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
		2. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
		1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
		2) професійна етика;
		3) доброчесність.
		Стаття 85.                Етапи кваліфікаційного оцінювання
		1. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
		1) складення іспиту;
		2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
		Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
		3. Для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
		Рішення Комісії про запровадження та проведення інших тестувань не може встановлюватися індивідуально щодо певного судді чи групи суддів.
		4. Суддівське досьє має містити:
		1) копії всіх заяв судді, пов'язаних з його кар'єрою, та доданих до них документів;
		2) копії всіх рішень, прийнятих щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстиції, органами суддівського самоврядування, Президентом України або іншими органами, які приймали відповідні рішення;
		3) інформацію про результати участі судді у конкурсах на зайняття посади судді;
		4) інформацію про результати проходження в Національній школі суддів України спеціальної підготовки кандидата на посаду судді, підготовки судді упродовж перебування на посаді судді;
		5) інформацію про результати кваліфікаційного оцінювання судді та регулярної оцінки судді упродовж перебування на посаді;
		6) інформацію про здійснення викладацької діяльності;
		7) інформацію про зайняття суддею адміністративних посад з копіями відповідних рішень;
		8) інформацію про обрання (призначення) судді до органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції;
		9) інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, зокрема:
		а) загальну кількість розглянутих справ;
		б) кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування;
		в) кількість рішень, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов'язань;
		г) кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни;
		ґ) дотримання строків розгляду справ;
		д) середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення;
		е) судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді;
		10) інформацію про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема:
		а) кількість скарг на дії судді;
		б) кількість дисциплінарних проваджень та їх результати;
		11) інформацію щодо дотримання суддею правил професійної етики:
		а) відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції;
		б) інші дані щодо відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
		в) дані щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики;
		12) інформацію щодо відповідності судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна судді та членів його сім'ї задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих суддею відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції;
		13) декларації родинних зв'язків судді та декларації доброчесності судді;
		14) результати тестувань щодо відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх проведення);
		15) результати застосування інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (у разі їх застосування);
		16) висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності);
		17) інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.
		6. Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються в автоматизованій системі. Оригінали окремих документів, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можуть додатково зберігатися у паперовій формі.
		Формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюються у порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій із Радою суддів України.
		7. Суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком:
		1) відомостей про місця проживання або перебування, дати народження фізичних осіб, їх адрес, номерів телефонів чи інших засобів зв'язку, адрес електронної пошти, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, серій та номерів паспортів, військових квитків, місцезнаходження об'єктів власності (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів;
		2) відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей;
		3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді);
		4) інформації, що містить державну таємницю.
		Доступ до матеріалів суддівського досьє (крім вказаних вище в частині сьомій цієї статті) як до публічної інформації здійснюється виключно через веб-сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		8. Повний та безпосередній доступ до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) мають члени та уповноважені працівники секретаріатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя відповідно, а також уповноважені працівники Державної судової адміністрації України.
		Судді (кандидату на посаду судді) забезпечується доступ для перегляду його досьє в повному обсязі.
		9. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
		10. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
		Стаття 87.                Громадська рада доброчесності
		1. Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
		2. Громадська рада доброчесності складається з двадцяти членів.
		5. Громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п'ять членів Ради.
		Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.
		6. Громадська рада доброчесності:
		1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
		2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
		3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє;
		4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді);
		5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
		7. Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради доброчесності надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.
		19. Громадська рада доброчесності вважається правомочною за умови призначення щонайменше десяти її членів.
		20. Перелік призначених членів Громадської ради доброчесності у п'ятиденний строк з дня завершення роботи зборів представників громадських об'єднань направляється до секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії.
		Стаття 88.                Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
		1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
		Стаття 92.                Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
		1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
		2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
		3. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом.
		4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.
		5. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має офіційний веб-сайт та офіційний друкований орган, які є офіційними джерелами інформації про роботу Комісії. Офіційний друкований орган може видаватися в електронному вигляді.
		Стаття 93.                Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
		1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
		1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;
		2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
		3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;
		4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції;
		5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
		6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій;
		7) проводить кваліфікаційне оцінювання;
		8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;
		9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв'язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
		10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
		11. Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затверджений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16:
		Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», порядок підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.
		Розділ І. Загальні положення
		1.3. Комісія виконує функції та здійснює повноваження: 
		1) у пленарному складі з таких питань: обрання Голови Комісії і заступника Голови Комісії, які є головами палат, та секретарів палат Комісії; звільнення члена Комісії з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої статті 96 Закону; внесення подання щодо звільнення з посади члена Комісії з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 96 Закону; ухвалення остаточного рішення по суті питання у випадку винесення на розгляд Головою Комісії у разі наявності окремої думки двох або більше членів палати Комісії, які брали участь у розгляді питання та ухваленні рішення відповідною палатою; організації діяльності Комісії, її палат, колегій та секретаріату; з інших питань, що стосуються всього складу Комісії, та у випадках, визначених Законом. 
		2) у складі кваліфікаційної палати з питань: проведення кваліфікаційного оцінювання; з інших питань за рішенням Комісії. 
		3) у складі палати з питань добору і публічної служби суддів з питань: проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді; внесення рекомендації про переведення судді відповідно до Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції; з інших питань за рішенням Комісії. 
		4) у складі колегії з питань: оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»; розгляду дисциплінарних справ, якщо на день набрання чинності Законом Комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи; з інших питань за рішенням Комісії.
		Розділ II. Організація та порядок проведення засідань Комісії 
		2.1. Засідання Комісії
		2.1.1. Організаційними формами діяльності Комісії є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі - залежно від питань, визначених Законом та цим Регламентом.
		Розділ VIІ. Внесення змін до Регламенту 
		7.1. Зміни чи доповнення до цього Регламенту можуть бути ініційовані членом (членами) Комісії. 
		7.2. Питання про внесення змін чи доповнень до Регламенту виноситься на розгляд Комісії Головою Комісії та вирішуються на організаційному засіданні. 
		7.3. Зміни чи доповнення до Регламенту затверджуються чи відхиляються відповідним рішенням Комісії.
		12. Регламент Громадської ради доброчесності, схвалений рішенням Громадської ради доброчесності № 1/2016 від 23.11.2016:
		Стаття 1. Статус Регламенту Громадської ради доброчесності 
		1. Цей Регламент містить правила організації та діяльності Громадської ради доброчесності (далі - Рада), якими члени Ради погодилися керуватися.
		Стаття 2. Завдання Громадської ради доброчесності 
		1. Завданням Ради як інструменту громадськості, що встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", є утвердження доброчесності та високих стандартів професійної етики у суддівському корпусі. З цією метою Рада сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання шляхом надання інформації про них або висновків про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) цим критеріям. 
		Стаття 18. Рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації 
		1. За результатами перевірки та (або) аналізу інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) Рада колегією або зборами за відсутності підстав для прийняття (затвердження висновку) може прийняти рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо доброчесності та (або) етичності поведінки судді (кандидата на посаду судді), якщо вона може бути важливою для цілей кваліфікаційного оцінювання. {Частина перша статті 18 в редакції Рішення Ради від 21.03.2017 року}.
		2. У рішенні наводяться посилання на джерела інформації, а в разі необхідності самі джерела додаються до рішення. 
		3. У разі, якщо після ухвалення рішення щодо судді стане відомою інша важлива інформація, Рада колегією чи зборами може прийняти рішення про надання такої інформації Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. {Частина третя статті 18 в редакції Рішення Ради від 21.03.2017 року}.
		Стаття 19. Висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та (або) доброчесності 
		1. За результатами аналізу та (або) перевірки інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) Рада колегією приймає вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та (або) доброчесності, якщо визнає: 1) достовірною інформацію, яка є достатньою для такого висновку; або 2) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію доброчесності чи професійної етики, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади. Негативна репутація судді або кандидата на посаду судді, недобросовісність можуть згадуватися у висновку, якщо твердження про це обґрунтовується відповідними обставинами. {Назва і частина перша статті 19 в редакції Рішення Ради від 06.07.2017 року}.
		2. У висновку наводяться посилання на джерела інформації, а в разі необхідності самі джерела додаються до висновку. 
		3. Прийнятий колегією Ради висновок виноситься на збори Ради для затвердження. Рада зборами може: 1) затвердити висновок (у тому числі внісши зміни у разі необхідності) і надати його Вищій кваліфікаційній комісії суддів України; 2) скерувати висновок відповідній або іншій колегії Ради чи окремому члену Ради для доопрацювання із внесенням на затвердження Ради; 3) прийняти рішення про направлення інформації Вищій кваліфікаційній комісії суддів України без затвердження висновку; 4) відхилити висновок. Рада на зборах може затвердити висновок за пропозицією члена Ради без його попереднього прийняття колегією Ради. При цьому вона може внести у разі необхідності зміни. {Частина третя статті 19 в редакції Рішення Ради від 21.03.2017 року, зі змінами, внесеними Рішенням Ради від 01.05.2017 року}.
		4. За наявності важливої інформації Рада у подальшому може окремим рішенням змінити або скасувати висновок, або затвердити новий висновок.
		13. Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання,показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16: 
		Пункт 43: За наявності відповідних підстав Громадська paда доброчесності надає Комісії вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності не пізніше 15 днів до дати проведення співбесіди. 
		Зміни до Положення були внесені рішенням Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, яким зазначений пункт було змінено: «За наявності відповідних підстав Громадська рада доброчесності надає Комісії вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності або іншу інформації стосовно судді (кандидата на посаду судді), які надаються та розглядаються Комісією у порядку, встановленому Регламентом Комісії».
		14. Умови  проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16:
		Пункт 23: Громадська рада доброчесності, за наявності відповідних підстав, надає Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності не пізніше 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди стосовно такого кандидата.
		Рішенням Комісії від 11 квітня 2017 року № 37/зп-17 було внесено зміни до зазначених Умов та визначено строк прийняття Інформації або Висновків, наданих ГРД - не пізніше 7 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди.  
		15. Порядок формування і ведення досьє кандидата на посаду судді (далі - Порядок) та Порядок формування і ведення суддівського досьє, затверджений Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16. 
		Відповідно до п. 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді Висновок Громадської ради доброчесності підлягає включенню до Досьє невідкладно після його надходження до Комісії. Громадська рада доброчесності направляє до Комісії такий висновок не пізніше п'яти днів після його складення.
		Згідно з п. 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, Висновок Громадської ради доброчесності підлягає включенню до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії. Громадська рада доброчесності направляє до Комісії такий висновок не пізніше п'яти днів після його складення. 
		16. Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VІІ було ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), відповідно до якої держава Україна взяла на себе зобов'язання, зокрема, забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до acquis ЄС відповідно до напрямів, визначених у цій Угоді, та забезпечувати ефективне ії виконання.
		Однією з цілей асоціації, згідно з пунктом «е» частини другої статті 1 Розділу І Угоди, визначено посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод.
		Статтею 14 Розділу ІІІ Угоди визначено, що в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. 
		17. Висновок Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №17 (2014) про оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади. 
		18. Висновок Консультативної ради європейських суддів КРЄС №18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		19. Щодо права позивача на звернення до суду з вказаним позовом суд зазначає наступне. 
		Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Стосовно конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011. У цьому рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі положень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 має адміністративну процесуальну дієздатність, є членом Громадської ради доброчесності. Оспорювані положення безпосередньо впливають на обсяг його прав та обов'язків, як члена Громадської ради доброчесності.
		З огляду на зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 мав право звернення до суду з даним позовом. 
		Водночас, суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо нових фактичних обставин у даній справі у зв'язку з його участю у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, оскільки зазначені обставини є зміною підстав позову.  
		20. Суд зауважує, що позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання нечинними та скасування положень Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії, який позивач вважає нормативно-правовим актом. Колегія суддів не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», порядок підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.  
		З огляду на зазначене, визнання нечинними оскаржуваних положень Регламенту ВККС України не входить до повноважень суду відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Водночас, з метою захисту та поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне розглянути заявлені позивачем вимоги в рамках перевірки законності рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17, яким були внесені зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в частині доповнення п.п. 4.10.1-4.10.3, 4.10.5, 4.10.6 п. 4.10.
		21. При розгляді справи щодо законності рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині пп. 4.10.1-4.10.3, 4.10.5, 4.10.6 п. 4.10, колегія суддів перевіряє чи винесено його: 
		на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 
		з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 
		обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;  
		безсторонньо (неупереджено); 
		добросовісно; 
		розсудливо; 
		з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 
		пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано рішення;
		з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 
		своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		22. Щодо пп. 4.10.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 
		Доводи позивача: 
		На думку позивача, відповідач в пп. 4.10.1 визначає порядок діяльності Громадської ради доброчесності, встановлюючи строки виконання ГРД покладених на неї обов'язків, спосіб подання висновків/інформації до відповідача та негативні наслідки порушення даних строків. Жодним положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено право відповідача врегульовувати порядок діяльності Громадської ради доброчесності, не визначено будь-яку залежність ГРД від відповідача, як і не визначено строки надання висновків/інформації Радою та можливість Відповідача не розглядати надані ГРД документи. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 88 «Про судоустрій і статус суддів», законодавець визначив право відповідача ухвалити рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, за наявності висновку Громадської ради доброчесності, лише кваліфікованою більшістю складу ВККС України. 
		Вища кваліфікаційна комісія суддів України не зверталася до Громадської ради доброчесності (на інформаційний веб-портал чи іншим чином) щодо прийнятих 29 грудня 2017 року змін до регламенту, представники Громадської ради доброчесності не були допущені до даного процесу та їхня думка не була врахована. Крім того, ні в положеннях Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ні в положеннях Регламенту ВККС України не передбачено обов'язок відповідача повідомляти завчасно ГРД про дати засідань з проведення співбесіди стосовно судді (кандидата на посаду судді), не визначено строк такого завчасного попередження, що може призвести до випадків, коли ГРД не зможе виконати вимоги, визначені в пп. 4.10.1. 
		Доводи відповідача: 
		Пунктом 4.10 Регламенту врегульовано порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - Інформація), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) (далі - Висновок) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності, тобто власне порядок роботи Комісії. 
		Рішенням Комісії від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 внесені зміни до Регламенту саме з метою врегулювання питання щодо порядку роботи та завчасного розгляду Комісією Інформації або Висновку, наданих Громадською радою доброчесності, перед прийняттям відповідного рішення, тобто формування єдиного підходу та процедури розгляду вищезазначених документів до засідання Комісії, на яке запрошується суддя (кандидат на посаду судді) для проведення співбесіди. 
		Відтак, ще наприкінці 2016 року та напередодні конкурсу до Верховного Суду, Комісією було прийнято Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання,показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення), відповідно до пункту 43 якого було встановлено строк приймання Інформації або Висновків ГРД: «За наявності відповідних підстав Громадська paда доброчесності надає Комісії вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності не пізніше 15 днів до дати проведення співбесіди». 
		Зміни до Положення були внесені рішенням Комісії від 13 лютого 2018 року № 220/зп-18, яким було встановлено, що така Інформація або Висновки розглядаються Комісією у порядку, встановленому Регламентом Комісії. 
		Тобто до закріплення у Регламенті Комісії порядку приймання та розгляду Інформації або Висновків, наданих ГРД, загальний строк їх прийняття був визначений не пізніше як за 15 днів до дати проведення співбесіди, що є більшим за 10-денний строк, встановлений підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 чинного Регламенту. 
		У процедурі кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду також було визначено строк прийняття Інформації або Висновків, наданих ГРД. Так, відповідно до пункту 23 Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 (далі - Умови), було встановлено, що Громадська рада доброчесності, за наявності відповідних підстав, надає Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності не пізніше 10 днів до визначено) Комісією дати проведення співбесіди стосовно такого кандидата. 
		Згодом, у зв'язку з обмеженими строками формування Верховного Суду, визначеними Розділом ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, рішенням Комісії від 11 квітня 2017 року № 37/зп-17 було внесено зміни до зазначених Умов та визначено строк прийняття Інформації або Висновків; наданих ГРД - не пізніше 7 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди.  
		Таким чином, Комісія внесеними змінами до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не встановила новий механізм взаємодії Комісії та ГРД, оскільки строки приймання Інформації та Висновків ГРД були визначені ще рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, яким було затверджено Положення, окрім того встановлення таких строків ніким не оскаржувалось. 
		Висновок суду: 
		Пунктом 7.1 Розділу VІІ «Внесення змін до Регламенту» Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 визначено, що зміни чи доповнення до цього Регламенту можуть бути ініційовані членом (членами) Комісії. 
		Пунктом 7.2 цього Розділу Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закріплено, що питання про внесення змін чи доповнень до Регламенту виноситься на розгляд Комісії Головою Комісії та вирішуються на організаційному засіданні. 
		Відповідно до підпункту 2.1.1 Розділу ІІ «Організація та порядок проведення засідань Комісії» Регламенту ВККС України організаційними формами діяльності Комісії є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі - залежно від питань, визначених Законом та цим Регламентом. 
		Пунктом 1.3 Розділу І «Загальні положення» Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено, що Комісія у пленарному складі виконує функції та здійснює повноваження, зокрема, щодо питань організації діяльності Комісії, її палат, колегій та секретаріату. 
		Згідно з пунктом 7.3 Розділу VІІ «Внесення змін до Регламенту» Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зміни чи доповнення до Регламенту затверджуються чи відхиляються відповідним рішенням Комісії. 
		Судом встановлено, що відповідно до порядку денного засідання Комісії від 29 грудня 2017 року та витягу із протоколу № 286 засідання Комісії, які містяться в матеріалах справи, 29 грудня 2017 року у засіданні Комісії в пленарному складі з розгляду питання про внесення змін до Регламенту Комісії брали участь наступні члени Комісії: головуючий - Козьяков С.Ю., члени Комісії: Василенко А.В., Весельська Т.Ф; Заріцька А.О., Козлов А.Г., Лукаш Т.В., Макарчук М.А., Мішин М.І., Прилипко С.М., Тітов Ю.Г., Устименко В.Є., Шилова Т.С., Щотка С.О. 
		За результатами засідання Комісії у пленарному складі від 29 грудня 2017 року прийнято рішення №140/зп-17, яким були внесені зміни до Регламенту Комісії. Таке рішення підтримано тринадцятьма членами Комісії, що приймали участь у засіданні, тобто більшістю від складу Комісії. 
		Регламент Комісії зі змінами внесеними рішенням Комісії від 29 грудня 2017 року № 140/зп-18 було розміщено на офіційному веб-сайті Комісії 23 січня 2018 року, що підтверджено довідкою начальника управління інформаційних технологій від 11.05.2018, яка міститься в матеріалах справи.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України були внесені Комісією з дотриманням процедури внесення таких змін, керуючись нормами Конституції України та Закону; враховуючи висновки та рекомендації Європейських інституцій, зокрема: Висновок Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №17 (2014) про оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади, Висновок КРЄС №18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади.
		При цьому, висновки КРЄС є важливим та цінним джерелом, якими органам суддівського врядування та системі правосуддя в цілому необхідно керуватись, особливо в період реформування судової системи та відновлення довіри громадян до судової влади. 
		Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VІІ було ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), відповідно до якої держава Україна взяла на себе зобов'язання, зокрема, забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до acquis ЄС відповідно до напрямів, визначених у цій Угоді, та забезпечувати ефективне ії виконання.
		Однією з цілей асоціації, згідно з пунктом «е» частини другої статті 1 Розділу І Угоди, визначено посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод.
		Статтею 14 Розділу ІІІ Угоди визначено, що в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. 
		Співробітництво спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення; її ефективності, гарантування ії незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод. 
		Тому невірним є твердження ОСОБА_1 про те, що посилання Комісії на Висновки КРЄС є необґрунтованим, виходячи з того, що відсутня пряма норма про віднесення таких актів до системи національного законодавства. 
		Судом встановлено, що зміни до Регламенту в частині п.п.4.10.1 прийнято  у відповідності до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання,показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджене рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року №143/зп-16, Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, Умов  проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затверджених Рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року №145/зп-16.
		Змінами пунктом 4.10.1 до Регламенту Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає у Регламенті порядок роботи Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно судді (кандидата на посаду судді), як одного із повноважень Комісії визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
		Ці дії регламентовані положеннями частини першої статті 83 зазначеного Закону, в якій зазначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться саме Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя У відповідному суді за визначеними законом критеріями. 
		З метою реалізації Комісією повноважень щодо проведення кваліфікаційного оцінювання до повноважень останньої, згідно з частиною 5 цієї статті, належить затвердження порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
		Водночас, Громадська рада доброчесності утворена з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання (частина перша статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). 
		Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика та доброчесність.
		Тобто ГРД сприяє Комісії у встановленні частини з сукупності критеріїв кваліфікаційного оцінювання, визначених Законом. Власне оцінка відповідності чи невідповідності таким критеріям здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка відповідно до Закону уповноважена приймати кінцеве рішення щодо підтвердження чи непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Оскільки Комісія уповноважена приймати кінцеве рішення, яке буде впливати на права та інтереси судді (кандидата на посаду судді), то остання відповідає за дотримання цих прав та інтересів в процесі проведення кваліфікаційного оцінювання.
		При цьому, суд зазначає, що внесення змін підпунктом 4.10.1 п.4.10 до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є пропорційним, із збереженням розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Так, внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснено з метою нівелювання ризиків підриву авторитету до системи правосуддя загалом, з врахуванням права особи (судді або кандидата на посаду судді) на захист своїх прав в професійній діяльності у випадку негативного висновку Громадської ради доброчесності.
		Таким чином, суд доходить висновку, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 в частині внесення змін щодо п.п.4.10.1 п.4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема співмірюючи наслідки вчинюваних дій з метою діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		23. Щодо пп. 4.10.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Доводи позивача: 
		Обов'язок Громадської ради доброчесності щодо ознайомлення судді (кандидата на посаду судді) з інформацією, що може свідчити про невідповідність його критеріям професійної етики та доброчесності (далі - інформація негативного характеру) або висновком не передбачений статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає перелік повноважень Ради. 
		Ані в положеннях Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ані в положеннях прийнятого відповідачем Регламенту, не передбачається обов'язок судді (кандидата на посаду судді) надати контактні дані для ГРД, за допомогою яких Рада могла б встановити зв'язок з відповідною особою та отримати від неї пояснення. Відповідачем такі контактні дані також не надаються, а в Ради відсутні передбачені законом повноваження для отримання такої інформації. 
		Таким чином, при внесенні до регламенту цього підпункту, відповідачем не було враховано, що у Громадської ради доброчесності відсутні повноваження на отримання контактних даних суддів (кандидатів на посади суддів), що унеможливлює налагодження зв'язку ГРД з ними та відповідно ознайомлення їх з висновком/інформацією. 
		Доводи відповідача: 
		Громадська рада доброчесності утворена з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання (частина перша статті 87 Закону). 
		ГРД сприяє Комісії у встановленні частини з сукупності критеріїв кваліфікаційного оцінювання, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Власне оцінка відповідності чи невідповідності таким критеріям здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка відповідно до Закону уповноважена приймати кінцеве рішення щодо підтвердження чи непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Оскільки Комісія уповноважена приймати кінцеве рішення, яке буде впливати на права та інтереси судді (кандидата на посаду судді), то остання відповідає за дотримання цих прав та інтересів в процесі проведення кваліфікаційного оцінювання
		Право на відповідь - це основоположне право кандидата на захист честі, гідності та ділової репутації. Відтак необхідне забезпечити право на відповідь шляхом надання кандидату права на ознайомлення та пояснення або спростування Інформації або Висновку до їхнього опублікування. 
		Громадська рада доброчесності у процесі виконання покладених на неї Законом України «Про судоустрій і статус суддів» функцій неодноразово доводила, що надання такого права не тільки забезпечує дотримання прав особи, яку оцінюють, але й сприяє у діяльності ГРД, оскільки останньою неодноразово приймались рішення про скасування Висновку, підставою для прийняття яких були пояснення кандидатів, надіслані через інформаційний веб-портал ГРД.  
		Відсутність у судді (кандидата на посаду судді) можливості ознайомлення та надання пояснень щодо спростування інформації, покладеної в основу Висновку до його опублікування, створювало непоодинокі випадки, коли рішення про скасування Висновків ГРД приймала вже після проведення Комісією співбесіди.
		З огляду на викладене, прийнятими змінами до Регламенту Комісією визначено механізм проведення кваліфікаційного оцінювання щодо судді (кандидата на посаду судді), який спрямований на максимальне сприяння дотримання прав судді (кандидата на посаду судді) при проходженні останнім процедури оцінювання. Водночас ці зміни жодним чином не суперечать законодавству У країни, а навпаки, спрямовані на дотримання основоположних принципів і норм, а також недопущенню будь-яких порушень прав і свобод суддів (кандидатів на посаду судді), гарантованих їм Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
		Висновок суду: 
		Судом встановлено, що чинним законодавством не передбачається обов'язок судді (кандидата на посаду судді) надати контактні дані для ГРД, за допомогою яких Рада могла б встановити зв'язок з відповідною особою та отримати від неї пояснення. Відповідачем такі контактні дані також не надаються, а у Громадської ради доброчесності відсутні передбачені законом повноваження для отримання такої інформації. 
		Зазначені обставини підтверджені наданими позивачем листами голови апеляційного суду Одеської області Колеснікова Г.Я. від 09 січня 2018 року № 1/18, в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду Разюка Г.П. від 10 січня 2018 року № 10-12/66/2018, голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Крімченко С.А. від 15 січня 2018 № 01/20/2018, голови господарського суду Донецької області Попова О.В. від 22 січня 2018 року № 01-40/10, заступника керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Мельниченко Н.М від 22 січня 2018 року № 02.2-22/78/18. 
		Отже, при внесенні до регламенту підпункту 4.10.2, відповідачем не було враховано, що у ГРД відсутні повноваження на отримання контактних даних суддів (кандидатів на посади суддів), що унеможливлює налагодження зв'язку ГРД з ними та відповідно ознайомлення їх з висновком/інформацією. 
		Крім того, інформація/висновок, які надаються ГРД, є предметом оцінки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та суддя має право надати будь-які пояснення щодо матеріалів, які містяться в суддівському досьє під час співбесіди з відповідачем, оскільки у відповідності до частини дев'ятої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. Законом визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) надає пояснення з приводу фактів, викладених в інформації/висновку ГРД безпосередньо відповідачу.
		З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині п.п. 4.10.2 п. 4.10 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
		24. Щодо пп. 4.10.3 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 
		Доводи позивача: 
		Жодним положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не визначено вимоги до змісту висновку/iнформації, які надаються ГРД та не передбачено право відповідача встановлювати такі вимоги. Підготовка проектів висновку/інформації, їхній зміст та структура є виключним правом Громадської ради доброчесності, в яке жоден суб'єкт владних повноважень втручатися не може.
		Зокрема, в .п. 2, 3 частини шостої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ГРД надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє. Тобто, положеннями Законом України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають право ГРД надавати Відповідачу висновок/інформацію, не встановлено жодних вимог до змісту таких документів. 
		Крім того, відповідно до п. 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та п. 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД підлягає включенню до досьє кандидата на посаду судді (суддівського досьє) невідкладно після його надходження до ВККС України. 
		Таким чином, відповідач, своїми внутрішніми положеннями визначив, що висновок ГРД включається до відповідного досьє, без проведення жодної перевірки, а тому, як складова частина досьє, відповідно до положень п. 16 ч. 4, п. 4 ч. 5, ч. 9 ст. 85 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає обов'язковому дослідженню, тобто, розгляду відповідачем, разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє). 
		В п. 4 абз. 1 оскаржуваного підпункту 4.10.2 Регламенту ВККС України, відповідач оперує категорією «доказ», та спираючись на неї, визначає, що ГРД може надати висновок тільки при наявності «достатніх доказів». Проте, вказане не відповідає п. 3 ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якому зазначено, що ГРД наділена право надати висновок Відповідачу за наявності відповідних підстав, а не достатніх доказів. Крім того, ГРД не є судом, який здійснює правосуддя та наділений процесуальними повноваженнями здійснювати дослідження доказів з точки зору їх достатності для встановлення обставин, що мають значення. 
		На думку позивача, відповідач самостійно наділяє себе повноваженням, яке не передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, надає собі право залишати без розгляду інформацію або висновок, які були надані ГРД. В жодному положенні зазначеного Закону не передбачено право ВККС України приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД як і не передбачено право не досліджувати відповідні документи. 
		Доводи відповідача: 
		Твердження ОСОБА_1 про те, що ГРД надає Висновок за наявності відповідних підстав, а не відповідних доказів, є необґрунтованим з огляду на наступне.
		Частиною першою статті 19 Розділу 4 Регламенту ГРД визначено, що Громадська рада доброчесності за результатами аналізу та перевірки інформації щодо судді (кандидата на посаду судді) колегіально приймає вмотивований висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та (або) доброчесності.
		Виходячи з положень зазначеної статті Регламенту ГРД, підставою для надання Громадською радою доброчесності Висновку є достовірна інформація, яка є достатньою для прийняття вмотивованого рішення. Достатніми мотивами для прийняття Висновку є наявність достовірних фактів, які можуть бути перевірені та підкріплені доказами. Однак Висновок, який складений на основі інформації без підтвердження її доказами, не може вважатися вмотивованим. Тому наявність у ГРД самого права на надання Комісії Висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, передбаченого статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», сама по собі не визначає наявність відповідних підстав без достатніх доказів та перевірки інформації при затвердженні цього Висновку.
		Як вже зазначалось вище, ГРД відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наділена правом за наявності відповідних підстав надавати Комісії Інформацію або Висновки щодо судді (кандидата на посаду судді). У разі надання Громадською радою доброчесності Висновку він додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє. 
		Відповідно до частини шостої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) здійснюється у порядку, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій з Радою суддів України. 
		На виконання цього положення Комісією рішенням від 15 листопада 2016 року № 150/зп-1 б було затверджено Порядок формування і ведення досьє кандидата на посаду судді (далі - Порядок) та Порядок формування і ведення суддівського досьє. 
		Відповідно до пункту 1.1 Порядку формування і ведення досьє здійснюється з дотриманням принципів достовірності, актуальності та релевантності.
		ГРД, згідно з частиною третьою статті 19 Регламенту ГРД, як колегіальний орган, зборами Ради може: 1) затвердити Висновок і надати його Комісії; 2) скерувати Висновок відповідній або іншій колегії Ради чи окремому члену Ради для доопрацювання із внесенням на затвердження Ради; 3) прийняти рішення про направлення Інформації Комісії без затвердження Висновку; 4) відхилити Висновок. 
		Однак, як зазначено відповідачем, враховуючи, що Висновки не підписуються членами ГРД, які голосували за їх затвердження, а лише засвідчується електронним цифровим підписом координатора ГРД, то є незрозумілим чи є такий Висновок прийнятим відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Регламенту ГРД, тобто затверджений зборами ГРД. 
		Враховуючи, що відсутні дані про членів ГРД, які брали участь, у голосуванні, та їх підписи, незрозумілим є склад ГРД, яким власне приймалось рішення про затвердження і направлення Висновку та/або скасування Висновку.  
		Висновок суду: 
		Судом встановлено, що відповідно до п. 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та п. 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС України від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє, без проведення жодної перевірки, а тому, як складова частина досьє, відповідно до положень п. 16 частини четвертої, п. 4 частини п'ятої, частини дев'ятої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає обов'язковому дослідженню, тобто, розгляду відповідачем, разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє). 
		Суд зазначає, що в п.п.4.10.3 п. 4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідач фактично наділяє себе повноваженням, яке не передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, надає собі право залишати без розгляду інформацію або висновок, які були надані ГРД. В жодному положенні зазначеного Закону не передбачено право ВККС України приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати відповідні документи. 
		При цьому, відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є право ухвалити рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. 
		Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині 4.10.3 п. 4.10 прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.
		25. Щодо пп. 4.10.5 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Доводи позивача: 
		Протиправність даного підпункту полягає втому, що в системному аналізі з іншими положеннями п.4.10, в яких відповідач втрутився в діяльність ГРД, поклав на останню обов'язки та наділив себе повноваженнями, які не передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд ВККС України інформації/висновку, які були надані ГРД не може бути здійснений в порядку, визначеному в Регламенті ВККС України, оскільки його окремі положення (які наразі оскаржуються) суперечать положенням Закону.
		Доводи відповідача: 
		Комісія відповідно до частини четвертої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наділена повноваженнями встановлювати порядок своєї роботи, який визначається Регламентом. Тому обґрунтованим і логічним є визначення Комісією алгоритму своїх дій у випадку подання Інформації або ГРД.
		Висновок суду:
		Судом встановлено, що у п.п.4.10.5 п.4.10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17, відповідач встановив порядок своєї роботи та алгоритм своїх дій у випадку подання Інформації або Висновку ГРД.
		Доказів порушення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прав Громадської ради доброчесності внесенням змін до Регламенту ВККС України в цій частині позивачем до суду не надано. 
		З огляду на зазначене, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині п.п. 4.10.5 п. 4.10 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема співмірюючи наслідки вчинюваних дій з метою діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		26. Щодо пп. 4.10.6 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		Доводи позивача: 
		Вимоги щодо підтвердження повноважень представника Громадської ради доброчесності письмовим рішенням Громадської ради доброчесності, ухваленим на її зборах, яке подається відповідальному працівнику секретаріату Комісії до початку розгляду відповідного питання на засіданні Комісії , суперечать змісту п. 4 ч. 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якому визначено, що ГРД делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). 
		Наявність будь-яких рішень про надання повноважень члену ГРД на участь в засіданні ВККС України положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена. 
		Крім того, відповідач володіє повною інформацією про склад діючих членів Ради, оскільки саме на нього, відповідно до ч. 20 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», покладено обов'язок оприлюднювати інформацію щодо складу ГРД на своєму офіційному веб-сайті. Відповідний список членів і був опублікований ВККС України та доступний за посиланням: https://www.vkksu.gov.ua/userfiles/grd.pdf.
		Доводи відповідача:
		Твердження позивача про те, що Комісія незаконно визначила вимоги щодо документів, які підтверджують повноваження представника ГРД, відповідач вважає нелогічними та необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої статті 24 Регламенту Громадської ради доброчесності, схваленого рішенням Громадської ради доброчесності від 23.11.2016 № 1/2016, визначено, що повноваження уповноваженого представника підтверджуються письмовим рішенням ГРД, прийнятим на зборах ГРД або на засіданні колегії.
		Таким чином, з боку Комісії відсутні будь-які порушення, оскільки позивачем оскаржується встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України вимог до документа, який підтверджує повноваження представника Громадської ради доброчесності, форма якого була встановлена саме ГРД.
		Висновок суду:
		Суд погоджується з доводами позивача, що наявність будь-яких рішень про надання повноважень члену ГРД на участь в засіданні ВККС України положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена, пунктом 4 частини шостої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 24 Регламенту Громадської ради доброчесності, на яку посилається відповідач, передбачений порядок визначення уповноваженого представника (представників) Ради для участі у засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання суддів.
		З огляду на викладене, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині 4.10.6 п. 4.10 прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне скасувати рішення в цій частині.
		Висновки за результатами розгляду справи
		27. Судом встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 140/зп-17, яким внесені зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині доповнення п.п 4.10.1, 4.10.5 п. 4.10 видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема співмірюючи наслідки вчинюваних дій з метою діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Водночас, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 140/зп-17, яким внесені зміни до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині доповнення п.п. 4.10.2, 4.10.3, 4.10.6 п. 4.10, є протиправним та підлягає скасуванню.
		28. У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
		29. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 422 гривні 88 копійок.
		Керуючись статтями 241-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17, про визнання протиправними та нечинними положень Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 грудня 2017 року №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, в частині п.п. 4.10.2, 4.10.3, 4.10.6 п. 4.10 з моменту набрання рішенням суду законної сили. 
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 422 гривні 88 копійок (чотириста двадцять дві гривні вісімдесят вісім копійок).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 20.09.2018.
		Головуючий суддя                                                              Н.В.Коваленко
		Судді                                                                                  Т.О.Анцупова
		                                                                                 М.М.Гімон 
		                                                                                 О.П.Стародуб
		                                                                                 В.М.Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...