Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/907/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2018. Зареєстровано: 23.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 21.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 вересня 2018 року 
		м. Київ
		справа № 564/907/17
		адміністративне провадження № К/9901/34216/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
		суддів - Кравчука В. М., Стародубва О. П.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  564/907/17
		за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії;
		за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області (суддя Цвіркун О. С.) від 12 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Моніча Б. С.,  Капустинського М. М., Охрімчук І. Г.) від 23 жовтня 2017 року, встановив: 
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позов до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, в якому просив:
		 
		- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати до 5 травня у 2016 році разової грошової допомоги в розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
		 
		- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2016 році учаснику бойових дій згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що має право на нарахування та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році, встановленої у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому вважає, що відмова відповідача у здійсненні такого нарахування та виплаті грошової допомоги, як учаснику бойових дій не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.
		3. Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року залучено  до участі у справі Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації як другого відповідача.
		4.  14 червня 2017 року позивачем до суду першої інстанції подано заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням залученого до участі у справі другого відповідача, в якій просив:
		- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати до 5 травня у 2016 році разової грошової допомоги в розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
		- визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо відмови у проведенні нарахування та виплати до 5 травня у 2016 році разової грошової допомоги в розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
		- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2016 році учаснику бойових дій згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
		5. Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		8. Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації у запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України 12 грудня 2017 року, просить постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення
		9. Вищим адміністративним судом справа до розгляду призначалась.
		10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
		Відповідно до п.   1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		11. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №   564/907/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 
		12. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 19 вересня 2018 року.
		13. 19 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 21 вересня 2018 року.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2 є учасником бойових дій, має право на пільги, визначені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 виданим 15 травня 2015 року Управлінням особового складу штабу Командування Сухопутних військ.
		15. Відповідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 02 березня 2016 року №141 разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2016 рік виплачено в розмірі 920 грн.
		16. 10 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області заяву, у якій просив провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2016 рік на підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		17. Листом Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 13 квітня 2017 року №   04-12/1458 позивачу відмовлено в задоволенні зазначеної заяви, оскільки п. 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України №   2456-VI від 08 липня 2010 року визначено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		18. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		19. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив із відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році, як учаснику бойових дій, у розмірі 920 грн., оскільки вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №   141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами      України.
		20. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суди попередніх інстанцій виходили з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.
		20.1. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №    10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
		20.2. Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (далі - Закон № 79-VIII), який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		20.3. Із набуттям чинності Закону № 79-VIII Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		20.4. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
		20.5. Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
		20.6. Суди зазначили, що при вирішенні питання щодо застосування цих Законів слід виходити з принципу дії закону в часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми) пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом.
		21. Суди відзначили,  що Закон № 79-VIII прийнятий пізніше Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому в даному випадку підлягають застосуванню норми Закону № 79-VIII.
		22. Враховуючи вкладене, суди дійшли висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік ОСОБА_4 мала бути виплачена у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.    Отже, не встановлено порушення прав позивача з боку управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області при проведенні виплати йому у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому постановою КМУ постанову «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 02 березня 2016 року № 141.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		23. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
		- місцевим та апеляційним судами не виконано вимоги щодо захисту конституційних прав громадян, порушені права позивача не поновлено, постановленими рішеннями на користь суб'єкта владних повноважень грубо обмежені конституційні права позивача. Рішення судів не відповідають вимогам Конституції України, насамперед ст.   1, ч. 1 ст. 8, ст. 21, ч. 2, 3 ст.    22, ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 64, ч.   1, 2 ст.   19;
		- посилання у судових рішеннях на положення Бюджетного кодексу України із змінами внесеними законами України від 28 грудня 2014 року №    79- VIII, постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №    141, рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та рішення Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» є помилковими, які не узгоджуються із приписами Основного Закону України, насамперед зі ст.    22, згідно з якою права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;
		- Конституція України не надає повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової до 5 травня, тобто визначення порядку і розмірів соціальних виплат та допомоги;
		- Верховний Суд України в постанові від 10 лютого 2016 року (справа №   537/5827/14-а) дійшов висновку, що, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій, необхідно керуватися ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідачів щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році, як учаснику бойових дій, у розмірі 920 грн., оскільки вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». 
		25. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо виплати позивачу як учаснику бойових дій грошової допомоги до 5 травня у 2016 році у розмірі 920 грн.
		26. Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
		Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
		 
		27. Колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №   20 рп/2011, яке винесено за результатом розгляду конституційного подання народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Зокрема, перед Конституційним Судом України було поставлено питання: чи обмежує конституційні права громадян факт надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами, залежно від наявності фінансового ресурсу?
		 
		28. Конституційний Суд України у вказаному рішенні дійшов правового висновку, що дії органів державної влади відповідають Конституції України та є допустимими.
		 
		29. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами (шляхом прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року №    79-VІІІ), не є порушенням конституційних прав громадян.
		 
		30. Слід також зазначити, що положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» Конституційним Судом України неконституційними не визнані, а тому підлягали застосуванню при визначенні суми допомоги до 5 травня у 2016 році.                 
		 
		31. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічні даній справі правовідносини були предметом розгляду у Європейському суді з прав людини.
		 
		32. В ухвалі від 03 червня 2014 року (справа «Серебрянський проти України», заява №   54704/10) Європейський суд з прав людини дійшов висновку (п. 36 ухвали), що вимога заявника щодо виплати разової щорічної допомоги до Дня перемоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком не становила «законні сподівання» у значені практики ЄСПЛ з цього питання. Національний суд розглянув твердження заявника та навів підстави свого рішення, яке не може вважатися свавільним або необґрунтованим. Дійсно, закони України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки вплинули на заявника, але національний суд, посилаючись на відсутність зворотної дії рішень Конституційного Суду України [йдеться про рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008], чітко постановив, що заявник отримав виплату, на яку він мав право відповідно до національного законодавства станом на момент, коли вона мала виплачуватися.
		 
		33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами    України, тобто правомірно виплатили позивачу грошову допомогу до 5 травня у 2016 році як учаснику бойових дій у розмірі 920 грн. 
		 
		34. Аналогічний правовий висновок щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сукупності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №713/62/17 та від 07 березня 2018 року у справі №    348/2100/16 і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.
		35. Посилання позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі №    537/5837/14-а, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі було зобов'язання органу соціального захисту населення здійснити перерахунок і виплату щорічної разової допомоги до 5 травня за 2014 рік, проте, з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №    79-VІІІ, яким по-іншому врегульовано спірні правовідносини.
		36. Суд звертає увагу, що решта доводів позивача, викладених в касаційній скарзі дублюють його позицію, що міститься в його адміністративному позові та апеляційній скарзі. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі позивач не зазначає. У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє аргументи позивача, викладені ним у касаційній скарзі, оскільки вони спростовуються нормами законодавства України, що регулюють дані правовідносини та доводами, викладеними відповідачем; права, свободи та інтереси позивача не порушені.
		37. Отже, доводи касаційної скарги є безпідставними і не впливають на правильне по суті рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
		38. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		40. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №  564/907/17    за залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
		Суддя                                                                                                                    В. М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              О. П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...