Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/3314/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2018. Зареєстровано: 23.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2018.
Дата набрання законної сили: 20.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 вересня 2018 року 
		Київ
		справа №128/3314/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/18701/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 128/3314/16-а
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороновицьке ХПП"
		до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області
		про визнання протиправними та скасування рішення,
		за касаційною скаргою Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області
		на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року (у складі судді Ганкіної І.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (у складі колегії суддів Залімського І.Г., Сушка О.О., Смілянця Е.С.),
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		20 вересня 2016 року ТОВ «Вороновицьке ХПП» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з адміністративний позов до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 14 сесії 7 скликання від 08 вересня 2016 року «Про встановлення строку для укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту» між ТОВ «Вороновицьке ХПП» та Вороновицькою селищною радою».
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 08 вересня 2016 року Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області на 14 сесії 7 скликання було прийнято рішення «Про встановлення строку для укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту» між ТОВ «Вороновицьке ХПП» та Вороновицькою селищною радою», яким було встановлено строк в 10 робочих днів з дати прийняття рішення для ТОВ «Вороновицьке ХПП» задля звернення до Вороновицької селищної ради з метою укладення відповідного договору. Позивач вважає, що вищезазначене є протиправним, оскільки ТОВ «Вороновицьке ХПП» була здійснена забудова належної йому земельної ділянки за адресою: 23252, Вінницька область, Вінницький район, с.р. Вороновицька, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, 412 км +308 м, буд. б/н. Вказана земельна ділянка розташована за межами населеного пункту смт Вороновиця, а тому, у ТОВ «Вороновицьке ХПП» відсутній обов'язок брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Вороновиця. Відповідно, у Вороновицької селищної ради відсутні підстави для встановлення строку для укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту». Згідно з вищезазначеним, Вороновицька селищна рада навіть не може бути стороною такого договору та позбавлена повноважень для прийняття рішень про встановлення строків для укладення зазначеного договору з ТОВ «Вороновицьке ХПП». Позивач зазначає, що законом встановлений чіткий порядок укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, який не передбачає встановлення органом місцевого самоврядування будь-яких строків для замовника, і своїм рішенням від 08 вересня 2016 Вороновицька селищна рада порушила закріплений законодавчо порядок укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури. В зв'язку з зазначеним, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 14 сесії 7 скликання від 08 вересня 2016 року «Про встановлення строку для укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту» між ТОВ «Вороновицьке ХПП» та Вороновицькою селищною радою».
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задоволено. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не є особою, яка має намір щодо забудови земельної ділянки у смт Вороновиця, товариство розташовано за межами вказаного населеного пункту смт Вороновиця, а тому не зобов'язане укладати договір про пайову участь у розвиток інфраструктури смт Вороновиця.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій та вважаючи, що вони прийняті з неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і призвело до неправильного вирішення справи, відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга подана 13 липня 2017 року.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 128/3314/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
		Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
		Верховний Суд ухвалою від 19 липня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 128/3314/16-а та призначив її до розгляду ухвалою від 18 вересня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 19 вересня 2018 року. 
		Відповідач у касаційній скарзі заявив клопотання про участь його представника у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні, в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Вороновицьке ХПП» належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.р. Вороновицька, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, 412 км + 308 м, буд. б/н, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		Рішенням 14 сесії 7 скликання Вороновицької селищної ради від 08 вересня 2016 року вирішено встановити строк 10 робочих днів з дати прийняття рішення, для ТОВ «Вороновицьке ХПП» задля звернення до Вороновицької селищної ради з метою укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту». Повідомити ТОВ «Вороновицьке XПП», що в разі не укладення договору «Про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту» у встановлений пунктом 1 даного рішення строк ТОВ «Вороновицьке ХПП» буде нести відповідальність, встановлену законодавством України.
		Позивач не погодився із вказаним рішенням та звернувся до суду із вказаним позовом.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно досліджено докази (Акт № 02-15/14) та неправильно встановлено обставини справи. Зокрема зазначає, що усупереч статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), судами відмовлено у задоволенні клопотання про витребування від Державної фінансової інспекції у Вінницькій області акта Вінницької об'єднаної Державної фінансової інспекції позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вороновицької селищної ради за період з 01 січня 2011 року по 17 липня 2015 року № 02-15/14, вважаючи, що відповідачем не доведенні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів. Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не вірно встановлено обставину щодо відсутності наміру забудови земельної ділянки ТОВ «Вороновицьке XПП».
		Позивачем заперечень або відзиву на касаційну скаргу Відповідача не подано, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
		НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД 
		Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
		Згідно частини першої та третьої статті 83 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
		Відповідно до частини третьої та п'ятої статті 40 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі за текстом - Закон № 3038-VI) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
		Згідно частини другою статті 40 Закону № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. 
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Тож суди попередніх інстанцій мали з'ясувати, зокрема, чи було оскаржувані дії та рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області здійснені, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі дії (бездіяльність) здійснені пропорційно та своєчасно.
		Виходячи зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI Суд приходить до висновку, що укладати з органом місцевого самоврядування договір про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту зобов'язані виключно особи, які мають намір щодо забудови території населеного пункту.
		Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Вороновицьке ХПП» знаходиться та зареєстроване за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.р. Воровицька, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, 412 км +308 м, буд. б/н, тобто за межами населеного пункту.
		Крім того, судами встановлено, що відповідно до листа управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області № 05-50-12.240 від 06 лютого 2015 року вищезазначена земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. До того ж, ТОВ «Вороновицьке ХПП» не є особою, яка має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, смт. Вороновиця, Вінницького району та області, адже останнє будівництво проведено позивачем та засвідчено відповідними витягами з реєстру прав власності у 2013-му році та в більш ранній період.
		Отже, позивачем була здійснена забудова земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту смт Вороновиця, що виключає обов'язкову пайову участь позивача у розвитку інфраструктури цього населеного пункту. Таким чином, при прийнятті спірного рішення відповідач порушив вимоги діючого законодавства, що свідчить про протиправність спірного рішення відповідача, а доводами касаційної скарги зазначені висновки не спростовуються.
		За наведених обставин та правового регулювання, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що позивач не є особою, яка має намір щодо забудови земельної ділянки у смт Вороновиця, товариство розташовано за межами вказаного населеного пункту смт Вороновиця, а тому не зобов'язане укладати договір про пайову участь у розвиток інфраструктури смт Вороновиця.
		Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
		Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29). 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 03 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          М.І. Гриців 
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...