Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 368/1337/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2018. Зареєстровано: 25.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2018.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Результат оскарження 24.07.2019 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кагарлицький районний суд Київської області 
		 
		 
		Справа № 368/1337/17
		Провадження № 2-а/368/4/18
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		        12.09.2018 Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
		                               головуючого - судді Іванюти Т.Є.
		 
		                              при секретарі Вареник О.Л.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької районної Ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кагарлицької районної ради 7 скликання № 226-24-7 від 13.07.2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 19 жовтня 2015 року він працював на посаді голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області.. Загальний стаж роботи складає 30 років, з яких на державній службі перебував 23 роки. 
		13 липня 2017 року на сесії Кагарлицькою районною радою VII скликання було прийняте рішення сесії № 226-24- VII «Про висловлення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1.».
		Однак позивач вважає, що дане рішення було прийняте з порушенням норм діючого законодавства, а тому є незаконним. За період роботи на посаді голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області зарекомендував себе як відповідальний та досвідчений керівник, порядна людина та професіонал своєї справи. За весь час трудової діяльності жодних нарікань на нього, як на працівника, ні з боку керівництва, ні з боку працівників ніколи не було. В колективі завжди поважали його та вважали добропорядною, чесною і відповідальною людиною. Позивач вказав, що зазначене рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушеннями чинного законодавства України та Регламенту Кагарлицької районної ради, оскільки питання про висловлення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області було включено до порядку денного сесії Кагарлицької районної ради безпосередньо в день голосування на пленарному засіданні, без його обговорення в постійних комісіях райради, без проведення вільного обговорення його депутатами на сесії, без посилання на відповідні норми Конституції України та Законів України. З огляду на вищевикладене, при ухваленні оскаржуваного рішення були допущені процедурні питання, які вплинули на його правильність, а тому позивач не погоджується із рішенням районної ради, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом, і просив суд позовні вимоги задовольнити - визнати незаконним та скасувати рішення сесії Кагарлицької районної ради 7 скликання № 226-24-7 від 13.07.2017 року «Про висловлення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1.».
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
		Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він був присутнім на сесії районної ради 13.07.2017 року, але питання про висловлення недовіри не обговорювалось попередньо на постійних комісіях. Дійсно, після засідання 23 сесії він попросив голову ради ОСОБА_2 щоб залишились керівники сільгосппідприємств для обговорення питання співпраці з інвесторами, поскільки як голова РДА, він повинен виконувати обов»язки для економічної розбудови району. На 24 сесії 13.07.2017 року йому було надано слово для виступу і він цим скористався.
		Представник позивача позов підтримала.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та суду пояснив, що що оскаржуване рішення прийнято за наявності законних підстав, з дотриманням процедури винесення такого рішення, яке було прийняте на пленарному засіданні районної ради, після відповідного обговорення, з проведенням таємного голосування відповідно до якого більшістю прийняте оскаржуване рішення, а отже воно є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
		Вислухавши пояснення сторін, свідків, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних  підстав.
		Відповідно положень до ст.ст. 5 КАС України  кожна особа в порядку, встановленому цим кодексом, може звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її право, свободи або законні інтереси і що також гарантовано ст.124 Конституції України.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
		       Судом встановлено, що розпорядженням Президента України від 15 жовтня 2015 року № 747/2015-рн ОСОБА_1 призначено головою Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області. 
		Розпорядженням голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області від 19.10.2015 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов»язків на посаді голови Кагарлицької РДА з 19.10.2015 року. 
		Розпорядження голови Кагарлицької ради Київської області від 07.07.2017 року №053-ОД скликано 24 позачергову сесії районної районної ради сьомого скликання на 13.07.2017 року на 14 год. у виликому залі засідань адмінбудинку, яке було оприлюднено на сайті ради, а також запрошений ОСОБА_1
		13 липня 2017 року на сесії Кагарлицькою районною радою VII скликання було прийняте рішення сесії № 226-24- VII «Про висловлення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1.».
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. 
		Згідно ч. 1 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відносини місцевих державних адміністрацій з обласними і районними радами врегульовані ЗаконамиУкраїни «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
		Згідно ч.1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Відповідно ч.14 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
		Відповідно до ч.15 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
		Судом встановлено, що на сесії Кагарлицької районної ради сьомого скликання рішенням від 07.12.2015 року №09-02-VII було затверджено Регламент роботи районної ради VII кликання 
		Згідно ч.6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  та ст. 49 Регламенту кагарлицької районної ради, голова районної, обласної, районної у місті ради зокрема: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради; 13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян; 14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; 18) вирішує інші питання, доручені йому радою.
		Згідно ч.7ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
		Відповідно до ч.10 статті 46 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
		Згідно пункту 14.1 статті 14 Регламенту Кагарлицької районної ради пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться головою Ради, депутатами, посітйними комісіями районної ради. 
		Відповідно до пункту 14.6 статті 14 Регламенту райради у виняткових випадках, після видання розпорядження голови Ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:
		-про затвердження або внесення змін до районного бюджету;
		-кадрові питання;
		-питання, що потребують негайного розгляду.
		Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї з постійних комісій, депутатських фракцій (груп), голови районної Ради. 
		Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.
		Згідно до ч.7 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.
		Частиною 8 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За результатами розгляду запиту рада приймає рішення.
		Відповідно до ч.9 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.
		Отже, вищевикладені норми свідчать про те, що депутат має право вносити запити попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій або усній формі, які підлягають включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Депутатський запит у разі необхідності обговорюється на пленарному засіданні місцевої ради.
		З протоколу 24 позачергової сесії Кагарлицької районної ради 7 скликання від 13.07.2017 року вбачається, що до Кагарлицької районної ради 7 скликання обрано 34 депутати, на пленарному засіданні були присутні 31 депутат. На сесію запрошений та був присутній голова Кагарлицької РДА - ОСОБА_1. 
		Після відкриття сесії головою райради, виступив ОСОБА_3 - депутат районної ради, секретар постійної комісії з питнь соціально-економічного розвитку комунальної власності, промисловості, транспорту, зв»язку, будівництва, торгівлі та побуту, який зазначив, що з огляду на події, які відбувалися після закінчення попередньої сесії, з метою недопущення втручання в роботу сесії сторонніх осіб, запропонував присутнім депутатам протести закрите пленарне засідання ради. За пропозицію депутата ОСОБА_3 проголосували депутати одноголосно ( 31 присутній депутат) , що передбачено ст. 6 Регламенту роботи Кагарлицької районної ради, в якій зазначено, що у разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання.
		       Голова районної ради запропонував присутнім ознайомитись з порядком денним, який їм був розданий, та запитав чи будуть пропозиції щодо порядку денного. 
		В ході проведення сесії, під час пропозицій до порядку денного, передбачених пунктом 15.1. статті 15 Регламенту роботи Кагарлицької районної ради, депутат ОСОБА_4 - член постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, запропонував включити до порядку денного сесії питання «Про висловлення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1.» та розглянути його першим.
		На підставі заяви депутата ОСОБА_4, було внесено головою районної ради пропозицію про включення до порядку денного сесії питання «Про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації ОСОБА_1,» та розглянути дане питання першим.
		За результатами голосування за включення вказаного питання до порядку денного з присутніх 31 депутатів, проголосувало одноголосно «за» - 31, у зв'язку з чим, пропозицію прийнято та включено до порядку денного.
		Під час доповіді по даному питанню на сесії ради, депутат ОСОБА_4 звернувся до депутатів із зверненням про занепокоєнням щодо ситуації, яка склалась в аграрному секторі району, а саме представниками Узинського заводу щодо користування земельними паями, розташованими на території району. А саме, що після закінчення 23 сесії районної ради до зали зайшла група незнайомих осіб і запропонували їм захист. ОСОБА_1 підтримав незнайому групу осіб, відштовхнувши цим місцевих виробників. А тому щоб зупинити провокації та наближення Кагарлицького району до катастрофи, збереження зеельних паїв місцевими виробниками, було висловолено недовіру ОСОБА_1 
		В обговоренні даного питання на засіданні сесії районної ради взяли участь депутати ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Депутат ОСОБА_5 виступив на сесії про те, що на засіданні, де розглядалось питання виділення землі учасникам АТО в с.Стави, був присутній ОСОБА_1, який обманним шляхом повідомив людей, відсутність вільних земельних ділянок для виділення їх учасникам АТО. 
		Вказане підтримав допитаний в судовому засіданні в якості свідка депутат ОСОБА_4 , який також пояснив, що була колегія в РДА, де ОСОБА_1 пропонував аграріям завести в район інвестора, які займались рейдерством по землі. Поскільки Кагарлийький район являється аграрним, то всі сільгоспвиробники, які сплачують податки, були обурені, тому він і вніс дану пропозицію про висловлення недовіри ОСОБА_1 на розгляд сесії районної ради. Також на засіданні сесії 13.07.2017 року бажаючі ставили запитання ОСОБА_1, і йому надавали слово для виступу. Проводилось таємне голосування, під час якого роздавали бюлетені. Після їх підрахунку були встановлені результати голосування, а саме 26 депутатів проголосували «за» висловлення недовіри голові РДА ОСОБА_1. Будь-яких порушень регламенту чи законів не було допущено під час сесії та проведення таємного голосування.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5,, який являється депутатом районної ради та членом регламентної комісії, пояснив суду, що будь-яких порушень регламенту чи законів під час засідання сесії не було. На сесії 13.07.2017 року депутат ОСОБА_4 вніс пропозицію про включення до порядку денного сесії питання про висловолення недовіри голові РДА ОСОБА_1. В своєму виступі він повідомив, що після закінчення 23 сесії Кагарлицької райради ОСОБА_1 повідомив, що прийшли інвестори, які проводять на території району господарську діяльність, а тому будуть не тільки господарювати, а й захищати. ОСОБА_4 повідомив, що це є рейдерство, район аграрний і все це буде впливати на господарську діяльність місцевих сільгоспвиробників.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка голова Кагарлицької районної ради ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_1 був запрошений і був присутній на сесії районної ради 13.07.2017 року. З усної заяви депутата ОСОБА_4 було внесено в порядок денний сесії питання про висловолення недовіри голові Кагарлицької РДА ОСОБА_1. В обговорення даного питання взяли участь депутати ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6. Кожен депутат міг висловити свою думку, будь-яких обмежень щодо виступів не було. ОСОБА_1 було надано можливість висловитись по даному питанню.
		Причиною висловлення недовіри ОСОБА_1 являлось те, що після 23 сесії районної ради прийшла група осіб кавказької національності в формі учасників АТО, та почали чинити моральний тиск на депутатів з незрозумілими вимогами щодо захисту по земельних питаннях та вступ їх як інвесторів в район, але тоді всі депутати вийшли із залу. В регламенті роботи Кагарлицької районної ради не вказано про обов»язковий розгляд питання про висловолення недовіри голові РДА в постійних комісіях. Голосування було таємним, всім депутатм були вручені бюлетені, а підрахунок проводила постійна лічильна комісія, яка була обрана на 1 сесії 7 скликання.
		Допитаний в судовому засіданні депутат районної ради і голова лічильної комісії ОСОБА_8 пояснив, що лічильна комісія була обрана на засідання 1 сесії 7 скликання. Голосування про висловолення недовіри голові РДА проводилось згідно регламенту в таємному режимі. Обмежень щодо виступів депутатів і ОСОБА_1 не було. Була оголошена перерва і виготовлені бюлетені для таємного голосування. Порушень під час голосування не було допущено. Кабінка для таємного голосування була встановлена, так як в порядку денному стояло питання про обрання заступника голови районної ради. 
		Вказане також стверджується протоколом засідання 24 (позачергової) сесії Кагарлицької районної ради 7 скликання від 13.07.2017 року. 
		З огляду  на вищевикладене, суд не вбачає порушень закону щодо проведення закритого пленарного засідання ради 13.07.2017 року, та дійшов висновку, що пропозиція голови районної ради про включення до порядку денного сесії питання «Про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації ОСОБА_1.», є законною і обґрунтованою, оскільки голова районної ради наділений законними повноваженнями на внесення доповнень та змін до порядку денного, за погодженням цих змін голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
		Регламент Кагарлицької районної ради сьомого скликання не містить положень щодо окремої процедури внесення на розгляд сесії питання щодо висловлення недовіри голові райдержадміністрації.
		Таким чином, твердження позивача щодо недотримання порядку включення до порядку денного 24 сесії Кагарлицької районної ради сьомого скликання питання «Про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації ОСОБА_1.», суд вважає безпідставними, оскільки вказане рішення було прийнято у відповідності до вимог визначених Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Кагарлицької районної ради сьомого скликання.
		Крім того, з матеріалів справи та пояснень самого позивача і свідків вбачається, що позивача було запрошено на пленарне засідання і він був на ньому присутній, та йому було надано можливість виступити .
		Щодо посилань позивача, на те що голова Кагарлицької районної ради ОСОБА_2, не забезпечив обговорення в комісіях районної ради проекту рішення про висловлення йому недовіри, суд зазначає, що відповідне обговорення було здійснено на пленарному засіданні присутніми депутатами, а у звязку з тим, що громадяни України, які проживають на відповідній території та шляхом вільного волевиявлення, передбаченого ст. 71 Конституції України, покладають на депутатів відповідної районної ради право представляти їх інтереси, а місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм відповідними обласними, районними радами, будь-які дії чи бездіяльність голови відповідної місцевої державної адміністрації, які суперечать положенням ст. ст. 2, 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», можуть бути підставою для висловлення недовіри.
		Щодо посилань позивача про те, що постійною комісією Кагарлицької районної ради не було вивчено діяльність Кагарлицької райдержадміністрації з питань підготовки програм соціально-економічного та культурного розвитку району, районних бюджетів за весь час виконання позивачем посадових обовязків, будь-яких заяв та скарг на його роботу не надходило, суд зазначає наступне.
		Відповідно до абз.6, 9 ст.118 Конституції України, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
		Частинами 1-3 ст.72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено наступне:
		- місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань;
		- районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь;
		- якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
		Згідно з частинами 3, 6 ст.34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень. Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема: затвердження регламенту ради (пункт 5); заслуховування звітів постійних комісій, керівників органів, які рада утворює, обирає та призначає (пункт 8); заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень (пункт 28); прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації (пункт 29).
		Згідно з п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.
		Частинами 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Відповідно до п.6 ч.2 ст.19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради має право вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання.
		Вищезазначені законодавчі норми не ставлять в залежність реалізацію права районної ради на висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації від звітування голови адміністрації про підсумки роботи адміністрації. 
		Суд звертає увагу, що в межах даної справи розглядається питання щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення та дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття, при цьому суд, не може здійснювати власну оцінку роботи голови районної державної адміністрації щодо виконання чи невиконання ним службових обов'язків, а також не може будь-яким чином переоцінювати позицію депутатів районної ради, які висловились за недовіру голові районної державної адміністрації. Оцінку рішення районної ради про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації відповідно до приписів ст.118 Конституції України, ст.72 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та ст.9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації може дати лише Президент України.
		Відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім визначених законом випадків, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
		Згідно з ч.29. ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ч.1 ст.37,39 Регламенту Кагарлицької районної ради VII скликання - прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації - відноситься до таких випадків і обовязково приймається шляхом таємного голосування.
		Відповідно до п.5 ст. 37 Регламенту Кагарлицької районної ради VII скликання для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосування обирається Лічильна комісія.  
		Відповідно до статті 41 Регламенту Кагарлицької районної ради VII скликання підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією. Про результати таємного голосування Лічильна комісія складає протокол, який підписують усі її члени. Про результати таємного голосування голова лічильної комісії або визначений комісією члени комісії доповідає на пленарному засіданні ради.
		З матеріалів справи вбачається, що Лічильною комісією під час проведення таємного голосування не було виявлено будь-яких порушень під час проведення таємного голосування.
		За підсумками таємного голосування, згідно протоколу засідання ради від 13.07.2017 року , голова лічильної комісії ОСОБА_8 оголосив результати голосування : кількість бюлетенів, виготовлених для таємного голосування - 34; кількість невикористаних бюлетенів - 3; кількість депутатів, які отримали бюлетені для голосування - 31; кількість депутатів, які взяли участь у голосування - 31 ; кількість недійсних бюлетенів -0. В бюлетені для таємного голосування було внесено питання «Чи підтримуєте ви висловолення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1.», результати наступні «так» -26, «ні» -1, «Утримався» -4. Отже лічильна комісія встановила, що за рішення про висловолення недовіри голові Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_9 проголосувало 26 депутатів Кагарлицької районної ради. 
		Рішенням від 13.07.2017 року Кагарлицька районна рада висловила недовіру голові Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області Коляді В,М., і з змістом даного рішення присутніх депутатів було ознайомлено, жодних зауважень у депутатів районної ради до тексту рішення не було, також не було зауважень і до процедури проведення таємного голосування по ньому.
		Таким чином, спірне рішення прийнято на пленарному засіданні після відповідного обговорення депутатами шляхом таємного голосування більшістю голосів.
		Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації, висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої, державної адміністрації, що передбачено статтею 118 Конституції України та статтею 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»,.
		Вищезазначені норми Конституції України, як закону, що має найвищу юридичну силу, Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" не містять жодних підстав для висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації від результатів розвитку регіону чи звіту голови адміністрації, а також не встановлюють будь - яких обмежень щодо висловлення такої недовіри.
		       А тому розпорядженням Президента України від 1 вересня 2017 року №166/2017-рп відповідно до ст.118 Конституції України прийнято відставку голови Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1.
		Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України     кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Позивачем не доведено та судом не встановлено наявності підстав для скасування Рішення Кагарлицької районної ради від 13 липня 2017 року «Про недовіру голові Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1.»
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення винесене відповідачем в порядку та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
		 Враховуючи викладене, керуючись ст..  241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законами  України "Про місцеве самоврядування в Україні" та  "Про місцеві державні адміністрації", суд -
		 
		ВИРІШИВ:  
		 
		             В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кагарлицької районної Ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кагарлицької районної ради 7 скликання № 226-24-7 від 13.07.2017 року відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду Київської області протягом 30 днів .
		Повний текст рішення виготовлено 19.09.2018 року. 
		 
		Суддя: Т.Є. Іванюта.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...