Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5911/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2018. Зареєстровано: 26.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2018.

Результат оскарження 27.07.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		13 вересня 2018 року                                   № 826/5911/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі судового засідання Грабовському В.А.  розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу  
		за позовомПриватного підприємства «Візовий Сервіс Центр»            до проОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0014014814 від 29.11.2017р.,за участі:
		представників позивача - Мусієнко В.І., Антоненко А.Ю.
		представника відповідача - Антонюк Ю.Б.
		 
		На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		 
		Приватне підприємство «Візовий Сервіс Центр» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0014014814 від 29.11.2017р. 
		Ухвалою суду від 23.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в прядку загального позовного провадження. 
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. 
		Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, посилаючись на правомірність винесення податкового повідомлення - рішення №0014014814 від 29.11.2017р., оскільки Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions), Об'єднані Арабські Емірати не являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до роялті, щодо нерезидента, отриманого із джерел в Україні. Таким чином, позивачем в порушення вимог п.п. 103.2, 103.3 статті 103, п.п. 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Hyp Бізнес Солюшнз від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56 629 724,55грн.
		Позовні вимоги позивача обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки висновки контролюючого органу про невнесення позивачем до бюджету податку з доходів з джерелом їх походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз (United Arab Emirates) від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56 629 724,55грн. не підтверджуються Актом перевірки та первинною документацією. Позивач наполягає на тому, що він не порушував податкове законодавство і правомірно застосував нульову ставку податку з доходів нерезидента при виплаті роялті. Позивач також зазначає, що компанія Hyp Бізнес Солюшнз має право на отримання роялті за Договором комерційної концесії від 02.01.2014р., та не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником). 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		                                                    В С Т А Н О В И В:
		Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено перевірку ПП «Візовий Сервіс Центр» результати якої оформлені актом від 14.11.2017р. №6/28-10-48-14/37879678 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 10.08.2017р., а також дотримання правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення підприємством до бюджету податку на прибуток підприємства за наслідками декларування фінансово-господарських відносин з ТОВ «Амбер Сервіс» (код ЄДРПОУ 40115674), ТОВ «Скай Консалт Груп» (код ЄДРПОУ 39592475) за період з 01.01.2015р. по 10.08.2017р. (далі по тексту - Акт перевірки).
		Актом перевірки встановлено порушення п.п. 103.2, 103.3 статті 103, п.п. 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України в результаті чого підприємство не утримало і не внесло до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз (United Arab Emirates) від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56 629 724,55грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 15 530   104,2грн., за 2016 рік - 20   992   011,90грн., в тому числі за 1 квартал 2016 року в сумі 2 077   146,30грн., за 2 квартал 2016 року в сумі 3 116403,45грн., за 3 квартал 2016 року в сумі 6785745,15грн., за 4 квартал 2016 року - 9 012 717грн., за півріччя 2017 року - 20 107   608,45грн., в тому числі за 1 квартал 2017 року в сумі 20   107   608,45грн.
		На підставі встановленого порушення, відповідачем 29.11.2017р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0014014814, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 66   904   629,65грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 56 629 724,55грн. та штрафні (фінансові) санкції - 10   274   905,10грн.
		В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 29.11.2017р. залишено без змін.
		Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 29.11.2017р., позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Щодо висновку контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині неутримання і не внесення до бюджету податку з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом, суд зазначає наступне.
		Як вбачається з Акту перевірки відповідачем встановлено: 
		1) між ПП «Візовий Сервіс Центр» (ЄДРПОУ 37879678) (Контрагент або Підрядник) та підприємством (Правоволоділець), Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions), Об'єднані Арабські Емірати 02 січня 2014 року б/н укладено договір комерційної концесії про надання власником комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) у сфері відкриття та експлуатації візових центрів, за відповідну плату в порядку та на умовах сплати 6 (шість) доларів США за одне візове звернення надає право використовувати Підрядником у своїй господарській діяльності комплекс права та комерційний досвід (ноу-хау), під яким згідно умов договору розуміють систему ведення бізнесу.
		Відповідно до п. 1.4 даного договору: Комплекс прав за цим Договором належить Правоволодільцеві на підставі Договору купівлі-продажу № 113 від 14 червня 2013 року.
		Відповідно за 1 півріччя 2017 року ПП "Візовий Сервіс Центр" проведено нарахування та виплату роялті нерезиденту на загальну суму 15 148 428 дол. США.
		Повернення коштів б/в від 08.05.2015 в сумі 3 177 760,85 грн., що складає 153348,63 дол. США.
		ПП «Візовий Сервіс центр» проведено виплату роялті нерезиденту Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions) на загальну суму 377 531 497 грн., в тому числі: 2015 рік в сумі 103 534 028 грн., 2016 рік в сумі 139 946 746 грн., півріччя 2017 року в сумі 134 050 723 грн.
		ПП «Візовий Сервіс Центр» подано до контролюючого органу додаток ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" до податкової декларації з податку на прибуток підприємства та відображено виплату доходу з джерелом походження з України (роялті) нерезиденту Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions) за: 2015 рік в сумі 103 534 028 грн., 2016 рік в сумі 139 946 746 грн., в тому числі за 1 кв. 2016р. в сумі 13 847 642 грн., півріччя 2016р. в сумі 34 623 665 грн., 3 кв. 2016р. в сумі 79 861 966 грн., півріччя 2017р. в сумі 134 050 723 грн., в тому числі 1 кв. 2017 в сумі 134 050 723 грн.
		При виплаті підприємству Hyp Бізнес Солюшнз (Місцезнаходження нерезидента - Елоб, офіс №Е-52П-03, Вільна зона Хамрія-Шарджа, Об'єднані Арабські Емірати) доходу у вигляді щомісячної плати, ПП «Візовий Сервіс Центр» застосовує звільнення від оподаткування - ставка податку 0% (статті 12 Роялті Угоди між урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 22.01.2003 року);
		2) Відповідно до зібраної інформації (за даними інтернет - джерел) на офіційному сайті групи компанії «VFS Global» (www.vfsglobal.com/) юридична адреса ПП «Візовий Сервіс Центр» - м. Львів 79000, вул. Під Дубом, буд. 7-6 зазначається як офіс компанії у м. Львові, у якому можна подати заяву на оформлення візи.
		Крім цього на сайті візового центру для отримання Польської візи у розділі «додаткові послуги» отримувачем оплати за послуги з доставки паспорту кур'єрською службою після подачі документів зазначається підприємство ПП «Візовий сервіс центр». В інструкції із замовлення послуги вказані реквізити ПП «Візовий сервіс центр», а саме: назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса, рахунок у банку.
		Група компаній «VFS Global» є найбільшим світовим фахівцем з аутсорсингу і технологічних послуг для дипломатичних місій та урядів по всьому світу.
		Як зазначено в документації з трансферного ціноутворення контрольованих операцій, яка була надана в ході проведення перевірки ПП «Візовий сервіс центр»:
		«Компанія включає спеціалізовані центри прийому заяв на візу і паспорт, інформаційні послуги (колл-центри), веб-модулі при виборі часу здачі документів і збору онлайн-платежів, біометрії (отримання і передачу даних), перевірку справжності /легалізацію/ атестацію, переклад, логістичні рішення, управління проектами і програмами, управління базами даних, фінансові рішення.
		Для того щоб задовольнити потреби своїх клієнтів «VFS Global» використовує в своїй роботі передовий досвід, застосовуючи його в усіх своїх візових центрах створених по всьому світу. Починаючи з поширення бланків для заяв на візи і видачею оброблених заяв і супутніми послугами, з високорозвинених, точних і програмних процедур, що сприяє забезпеченню повної безпеки та конфіденційності заявників.
		«VFS Global.» - це компанія, яка розробляє програмні платформи, системи безпеки і обробки візових звернень, а також забезпечує збір персональних даних і захищену передачу цих даних Консульствам.
		В багатьох країнах, у тому числі в Україні, «VFS Global» працює спільно з партнерами. Ці компанії обов'язково присутні в конкурсних заявках і затверджуються місіями, чиї інтереси представлені в Сервісно-візових центрах. Компанія відкрила Візові Центри в 14 містах України і є посередником між заявником і Посольствами 22-х країн». «VFS Global» створена в 2001 році в Лондоні і входить в «Kuoni Group» (яка також володіє «Киопі Travel») зі штаб-квартирою в Цюріху Швейцарії. «VFS Global» має 2226 візових центрів та проводить операції у 127 країнах світу, працює в інтересах 50 клієнтів -урядів. У процесі обробки візових заявок на території України компанія залучає Фісіліті Менеджмент Компанії. «VFS Global» та Фасіліті Менеджмент Компанії в Україні виступають у ролі обробника даних, а відповідна Дипломатична/і Місія/ї - їх контролера. «VFS Global» та Фасіліті Менеджмент Компанії в Україні збирають, використовують, оприлюднюють і обробляють персональну інформацію, яка стосується осіб, які подають документи на виготовлення віз або інших дозволів на проживання, та робить її доступною відповідним органам влади.
		Як вбачається з Акту перевірки, в ході перевірки встановлено, що при оплаті фізичною особою візових послуг в квитанціях зазначено: «при поверненні коштів»:
		1) зверніться до найближчого ППВА з оригіналом квитанції, внутрішнім та закордонним паспортом і напишіть прохання на повернення;
		2) VFS GLOBAL перевірить усі дані та передасть інструкції для здійснення повернення Це свідчить про те, що обробка даних по поверненню коштів фізичній особі належить VFS GLOBAL.
		Відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації за 2015 рік ПП «Візовий сервіс Центр» замовляє бланки В письмових згод, анкети для отримання візи, типові договори, оплачує послуги з охорони майна, спостереження за сигналізацією будівлі за адресом: ТВ ГР Спортивна площа, 1. Зазначена адреса вказана на офіційному сайті, як візовий центр «VFS Global» у м. Києві.
		3) Крім того, контролюючим органом встановлено, що ПП «Візовий Сервіс Центр» отримував консультаційні послуги від ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» (код ЄДРОПУ 34796531), загальна сума послуги склала: за 2015 в розмірі 7 043 520 грн., 2016 в розмірі 7 287 600 грн., півріччя 2017 в розмірі 3 361 600грн.
		Згідно бази даних АІС Податковий блок основний вид діяльності: ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» - 82.19- ФОТОКОПІЮВАННЯ, ПІДГОТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ІНША СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДОПОМІЖНА ОФІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ та юридична адреса: 1023 М. КИЇВ ПЕЧЕРСЬКИЙ ПЛ. СПОРТИВНА БУД. 1 - А КОРП. 8 ПОВЕРХ.
		Засновником ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» є «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврикія). ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» це дочірня компанія «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврикія, «Кросс Бордер Траст Сервісиз», бізнес - центр «Сан-Луїс», ріг вулиць Дерош та Сан - Луї, м. Порт - Луї, код С512.39), яка в свою чергу входить у групу компанії «VFS Global».
		Відповідно до сайту wipo.int держателем знаку «VFS.GLOBAL est.2001» є компаній «VFS Global Services PLC», згідно з відомостями з Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг заявник та власник знаку - «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврикій). Цей знак представлено логотипом на усіх сайтах, де юридична адреса ПП «Візовий Сервіс Центр» зазначається як офіс візового центру «VFS Global» у м. Львові.
		Відповідно до акту перевірки складеного ДПІ у Залізничному районі м. Львова ПП «Візовий Сервіс Центр» від 23.03.2013 № 1479/22-10/37879678 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.09.2011 по 31.12.2012 встановлено, що за перевірений період було укладено договір комерційної концесії б/н від 01.03.2012 з нерезидентом «ВАК Менеджмент Лімітед» (Великобританія) на предмет використання у своїй діяльності комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) та відповідно до якого здійснювалась виплата роялті.
		Згідно інформації Companies Flouse від 03.12.2013 після закінчення 3-х місяців від зазначеної дати фірму «VAC MANAGEMENT LIMITED» буде виключено із реєстру і компанія буде розчинена та 18.03.2014 ліквідовано.
		ПП «Візовий Сервіс Центр» надаючи консультаційні послуги та передачу документів до посольства Польщі уже придбав і використовував у своїй діяльності комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау) за період 2011-2012 років.
		Відповідно до баз даних ІАС Податковий блок встановлено, що ПП «Візовий Сервіс Центр» за період 2013 року виплату роялті нерезиденту не здійснював.
		Крім того, відповідачем встановлено, що ПП «Візовий Сервіс Центр» в своїй діяльності за перевірений період при наданні консультаційних послуг та передачі документів до посольства Польщі використовує торгівельний знак «VFS Global» та комерційний досвід у сфері відкриття та експлуатації Візових центрів міжнародної групи компанії «VFS Global».
		Отже, на думку відповідача Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions), Об'єднані Арабські Емірати не являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до роялті, щодо нерезидента, отриманого із джерел в Україні.
		У той же час, представник позивача на зазначені вище висновки контролюючого органу пояснив наступне.
		Так, між ПП «Візовий Сервіс Центр» (замовником) та ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз» (виконавцем) 02.01.2015 року укладено Договір про надання консультаційний послуг. Згідно п. 1.1. Договору Сторони підкреслили, що Замовник надає на території України інформаційні послуги щодо обробки документів, необхідних для отримання віз у Посольстві Польщі в Україні, а Виконавець має багаторічний досвід роботи в країнах, де потрібне оформлення віз, по отриманню віз та наданню консультаційних послуг з питань оформлення документів, необхідних для їх отримання. Згідно п.п. 1.3. Сторони погодилися, що Виконавець надає Замовнику послуги у цій сфері.
		Згідно щомісячних Звітів про надані консультаційні послуги за Договором про надання консультаційних послуг б.н. від 02.01.2015 року Виконавець надавав, серед іншого, такі послуги:
		розповсюдження інформації, пов'язаною з видачею віз, надання можливості слідкування в реальному часі за процесом обробки заяв на отримання візи через веб-сайт;
		розповсюдження інформації, пов'язаною з видачею віз, шляхом надання послуг кол-центру, надання можливості слідкування в реальному часі за процесом обробки заяв на отримання візи через кол-центр;
		збір та обробка персональних даних та заяв з огляду на відповідні положення законодавства України у сфері захисту персональних даних (здійснювалося через веб-сайт);
		повідомлення заявникам про додаткові документи, що можуть бути витребувані Посольством для видачі віз (здійснювалося через веб-сайт);
		проведення різноманітних консультацій з Посольством, вирішення організаційних питань (приймання та повернення паспортів, відстеження їх руху, тощо), інформування, консультування, тренування персоналу Замовника.
		Таким чином, позивач використовував веб-сайт і знак для товарів та послуг «VFS. GLOBAL est.2001» за договором, укладеним з ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз», яке є дочірнім підприємством «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврікій) - власника знаку для товарів та послуг та входить до групи компаній «VFS Global», якій належить вказаний сайт.
		Предмет Договору комерційної концесії від 02.01.2014 року, укладеного з компанією «Нур Бізнес Солюшнз» є принципово іншим. За договором комерційної концесії позивачу було надано право використовувати у власній господарській діяльності комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау) у сфері відкриття та експлуатації візових центрів. Згідно п. 1.2 Договору комерційної концесії під комплексом прав Сторони розуміють Систему ведення бізнесу, а саме: дієві процедури управління, рівні надання послуг, процедури ідентифікації  та експертизи, відповідну технічну та комерційну документацію, вимоги та критерії до персоналу (кваліфікація, освітній рівень, навички, навчання консалтинг та т.п.), системи звітності та використання ресурсів, вимоги до інфраструктури та транспортного забезпечення, стандарти безпеки та технічних засобів безпеки, критерії та вимоги до субпідрядників, маркетингові технології, зовнішній ідентифікаційний комплект та т.п. Деталізація комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау), які є додатками до договору, становить значний обсяг.
		В практичній площині використання позивачем комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) полягало у дотриманні різноманітних критеріїв, інструкцій і вимог при відкритті візових центрів, організації їх функціонування, підбору та навчання персоналу, облаштуванню як фізичної, так і інформаційної безпеки.
		Для використання у операційній діяльності позивачем з врахуванням вимог та інструкцій, які містилися у документації, отриманої за Договором комерційної концесії, розроблялися власні локальні документи адаптовані до використання персоналом. До таких локальних документів відносились:
		Правила ведення операційної діяльності Візових центрів від 28.01.2014р.;
		Стандарти ділового спілкування працівників Візових центрів від 12.05.2015р.;
		Бізнес процес по мобільній біометрії 16.09.2016р.;
		Бізнес процес «Польща» від 19.01.2017р.
		Суд зазначає, що питання використання торговельних марок (знаків для товарів та послуг) не є предметом Договору комерційної концесії від 02.01.2014 року, укладеного між ПП «Візовий Сервіс Центр» та компанією «Нур Бізнес Солюшнз». Відповідно до п. 9.5 Договору комерційної концесій б/н від 02.01.2014 року, укладеного між ПП «Візовий Сервіс Центр» та компанією «Нур Бізнес Солюшнз» питання про можливе використання Контрагентом торговельної марки Правоволодільця, Сторони врегульовують окремим договором.
		Статтею 1116 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.
		Договір комерційної концесії від 02.01.2014 року не містить жодних обмежень щодо використання позивачем в своїй діяльності торгівельних марок (знаків для товарів та послуг), що не належать Правоволодільцю. Крім того, позивач використовував знак для товарів і послуг «VFS. GLOBAL est.2001» не безпосередньо, а при споживанні послуг ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз» - дочірнього підприємства володільця цього знаку - компанії «Ві Еф Ворлдвайд Холдінгс Лімітед» (Маврікій).
		Таким чином, предмети Договору про надання консультаційних послуг б.н. від 02.01.2015 року, укладеного позивачем з ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз» та Договору комерційної концесії від 02.01.2014 року, укладеного позивачем з компанією «Нур Бізнес Солюшнз» є різними. 
		В договорі від 02.01.2015р. йде мова про послуги по інформаційній взаємодії з іноземними дипломатичними місіями, обробку персональних даних та інформування заявників за допомогою інтернет-сайту, а в договорі від 02.01.2014р. про користування комплексом прав і комерційними досвідом, що становлять систему ведення бізнесу.
		Таким чином, висновок контролюючого органу про те, що компанія «Нур Бізнес Солюшнз» не має права на отримання роялті за Договором комерційної концесії від 02.01.2014р. предметом якого є користування комплексом прав і комерційним досвідом (ноу-хау) через те, що позивач отримував від компанії ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз послуги по інформаційній взаємодії з іноземними дипломатичними місіями, обробці персональних даних та інформування заявників за допомогою інтернет-сайту є необґрунтованим та протиправним.
		Крім того, контролюючий орган не заперечує оподаткування позивачем за нульовою ставкою виплати роялті за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) на підставі Договору комерційної концесії від 01.03.2012р. на користь компанії «ВАК Менеджмент Лімітед».
		Також, актом перевірки складеним ДПІ у Залізничному районі м. Львова ПП «Візовий Сервіс Центр» від 23.03.2013 № 1479/22-10/37879678 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.09.2011р. по 31.12.2012р. порушень податкового законодавства при виплаті доходів нерезиденту із джерелом його походження з території України не виявлено.
		Згідно статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. 
		Статтею 1116 ЦК України передбачено, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.
		Договір комерційної концесії від 01.03.2012 року, укладений між позивачем та «ВАК Менеджмент Лімітед» (Великобританія) передбачає, що правоволоділець за визначену у договорі плату надає користувачеві право використовувати у господарській діяльності комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау). В п. 1.4. Договору зазначено, що комплекс прав належить Володільцеві. Користувач не має права продати, відчужувати іншим способом або оприлюднити (розголосити) третім особам комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау), що надані йому за цим Договором.
		Таким чином, ані Закон, ані положення Договору комерційної концесії від 01.03.2012 року не передбачали перехід до позивача прав власності на будь-які об'єкти інтелектуальної власності. Такі об'єкти передавалися виключно у користування.
		Тому не відповідають фактичним обставинам висновки контролюючого органу про те, що позивач «придбав» або «здобув» комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау) по відкриттю та експлуатації візових центрів у 2011-2012 роках на підставі Договору комерційної концесії від 01.03.2012р. з компанією «ВАК Менеджмент Лімітед» (Великобританія).
		Крім того, позивач зазначає, що між ним та компанією «ВАК Менеджмент Лімітед» укладено Угоду про розірвання Договору комерційної концесії від 03.06.2013 року.
		Згідно даної Угоди сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір комерційної концесії від 01.03.2012р. з 03 червня 2013 року. Сторони також встановили, що щомісячна плата за право використання користувачем комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) згідно Договору комерційної концесії від 01.03.2012р. за період з 01 грудня 2012 року по 03 червня 2013 року не нараховується та не сплачується. Сторони також передбачили, що вони не будуть складати та підписувати Акт остаточного звіряння виконаних робіт/послуг, як це передбачено п. 8.3. Договору. Угода також не передбачає повернення оригіналів документації з комплексу прав і комерційного досвіду (ноу-хау) від користувача до володільця.
		Вказана угода про розірвання Договору була укладена у зв'язку з прийнятим компанією «ВАК Менеджмент Лімітед» рішенням про ліквідацію та наміром здійснити продаж належних компанії комплексу прав і комерційного досвіду (ноу-хау) перед іншою особою.
		Таким чином, право позивача на користування комплексом прав і комерційним досвідом (ноу-хау) по Договору комерційної концесії від 01.03.2012р. припинилося 03.06.2013р., а 14.06.2013р. компанією «ВАК Менеджмент Лімітед» об'єкти інтелектуальної власності були продані компанії «Нур Бізнес Солюшнз».
		З 18.03.2014р. компанія «ВАК Менеджмент Лімітед» ліквідована.
		14 червня 2013 року між компанією «ВАК Менеджмент Лімітед» та компанією «Нур Бізнес Солюшнз» укладено Договір купівлі-продажу ноу-хау, відповідно до якого Продавець («ВАК Менеджмент Лімітед») зобов'язується відступити, передати і надати Покупцю («Нур Бізнес Солюшнз»), а покупець зобов'язується купити ноу-хау, включаючи, але не обмежуючись усі очікувані права та доходи, які належать продавцю.
		Послуги візових центрів мають надаватися на безперервній основі, умовами Угоди про розірвання Договору комерційної концесії від 03.06.2013 року від позивача не вимагалося повернення документації та припинення використання комплексу прав і комерційного досвіду (ноу-хау), компанія «Нур Бізнес Солюшнз», якій, як власнику, з 14.06.2013 року належить виключне право дозволяти або забороняти використання об'єктів інтелектуальної власності, тимчасово дозволила використання цих об'єктів позивачем. Останній в свою чергу продовжив використовувати комплекс прав і комерційний досвід (ноу-хау) при наданні послуг візових центрів з 03.06.2013 року по 02.01.2014 року.
		Таким чином, позивач правомірно використовував об'єкти інтелектуальної власності після розірвання Договору комерційної концесії від 01.03.2012р. з компанією «ВАК Менеджмент Лімітед».
		Приймаючи рішення по суті, суд зазначає наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Контрагент) та компанією «Нур Бізнес Солюшнз» (Правоволоділець) укладено Договір комерційної концесії від 02.01.2014 року (з додатками). Пунктом 1.1 вказаного Договору передбачено, що За цим Договором Правоволоділець, що є власником комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) у сфері відкриття та експлуатації візових центрів, за відповідну плату в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, надає Контрагенту право використовувати останнім у своїй господарській діяльності нижче зазначений комплекс права та комерційний досвід (ноу-хау).
		Пунктом 1.2 Договору визначено, що Під комплексом прав Сторони розуміють Систему ведення бізнесу, а саме: дієві процедури управління, рівні надання послуг, процедури, ідентифікації та експертизи, відповідну технічну та комерційну документацію, вимогу та критерії персоналу (кваліфікація, освітній рівень, навички, навчання, консалтинг та т.п.), системи звітності та використання ресурсів, вимоги до інфраструктури та транспортного забезпечення, стандарти безпеки та технічних засобів безпеки, критерії та вимоги до субпідрядників, маркетингові технології, зовнішній ідентифікаційний комплект та т.п.
		Деталізація комплексу прав, комерційного досвіду (ноу-хау), вимог відповідних посольств до Контрагента та інші критерії та вимоги містяться у Додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, становлять єдиний документ і мають однакову з ним юридичну силу та є обов'язковими до виконання Сторонами з моменту їх підписання (п. 1.3 Договору). 
		Комплекс прав за цим Договором належить Правоволодільцеві на підставі Договору купівлі-продажу від 14 червня 2013 року № 113 Контрагент не має право продати, відчужити іншим способом або оприлюднити (розголосити) третім особам комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау), що надані йому у користування за цим Договором.
		За цим Договором Контрагенту надається право використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) Правоволодільця виключно на території України (територія використання) (п.п. 1.4, 1.5 Договору). 
		Згідно п. 2 Договору Контрагент зобов'язаний: Виплачувати Правоволодільцю відповідну плату за користування наданим йому Правоволодільцем комплексом прав та комерційного досвіду (ноу-хау) в порядку і розмірі, передбачених цим Договором та Додатках до нього.
		Правоволоділець має право: Проводити перевірку (інспектування) діяльності Контрагента, на умовах, передбачених додатками до цього Договору, але, в будь-якому разі, не частіше 4 (чотирьох) разів нарік.
		За надання права на використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау), що належать Правоволодільцю та визначені цим Договором, Контрагент сплачує Правоволодільцеві щомісячну плату.
		Щомісячна плата, що підлягає сплаті Правоволодільцеві розраховується виходячи із загальної кількості візових звернень до Візових центрів Контрагента та становить 6 (шість) доларів США/USD за одне візове звернення».
		Додатки до Договору від 02.01.2014 року включають такі: Додаток 1 «Визначення» Додаток 2 «Специфікація частина 1 (Вимоги представництва) Доповнення 2-1 Місцеві міркування Додаток 2 (Специфікація) Додаток 3 «Безпека» Доповнення 3-1 Стандарти безпеки та заходи для візових центрів (Безпеки) Додаток 4 «Системи управління та звітності» Доповнення 4-1 Орієнтовані вимоги до звітності Додаток 5 «Контроль доступу» Розділ б «Рівні послуг та компенсацій» Додаток б-1 Критичні рівні послуг Додаток 6-2 Не критичні рівні послуг Додаток 6-3 Випадкові перевірки якості Додаток 6-4 Компенсації-виконання і яруси Розділ 7 «Управління і партнерство» Розділ 8 « Управління завершенням» Додаток 8-1 Допомога, що надається в період до дати завершення Додаток 8-2 Завершення і перехід до підрядника-послідовника Додаток 8-3 Ескізний план завершення Розділ 9 «Контроль за внесенням змін» Доповнення 9-1 Аналіз наслідків Доповнення 9-2 Аналіз впливів Доповнення 9-3 Процедура перегляду оплати Розділ 10 «Персонал» Додаток 10-1 Ключові посади Розділ 11 «Субпідрядники» Додаток 11-1 Підрядники Розділ 12 «Приміщення» Додаток 12-1 Вимоги до візових центрів Додаток 12-2 Візові центри приміщення, запропоновані для нових територій Розділ 13 «Переміщення» Додаток 13-1 Загальна методика переміщення і план Додаток 13-2 Схема впровадження Додаток 13-3 Плани переміщення Додаток 13-4 Критерії готовності. 
		Також, судом встановлено, що між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед (Продавець) та Нур Бізнес Солюшнз (Покупець) 14.06.2013р. укладено Договір про придбання ноу-хау №113, згідно якого, на умовах, визначених цим Договором, Продавець продає і передає Покупцю, а Покупець з моменту укладення договору придбаває ноу-хау, у тому числі, але не виключно, всі відповідні права і переваги Продавця, пов'язані з ноу-хау (п. 2.1 Договору).
		Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення Договору від 02.01.2014р. Нур Бізнес Солюшнз був власником комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау), який є предметом Договору від 02.01.2014р., придбавши його в компанії Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед, що також підтверджується Договором комерційної концесії від 01.03.2012р. (із додатками), укладеного між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед та позивачем, предметом якого був той самий комплекс прав та комерційного досвіду.
		Судом встановлено, що у період з 2012 року по 2013 рік комплекс прав та комерційного досвіду (ноу-хау) належав компанії Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед, яка надавала позивачу право на використання цього комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) на підставі Договору від 01.03.2012р. У 2013 році відповідний комплекс прав та комерційного досвіду був переданий у власність Нур Бізнес Солюшнз, а Договір від 01.03.2012р. між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед та позивачем був розірваний за згодою сторін, що підтверджується Угодою про розірвання Договору комерційної концесії від 01.03.2012р.
		У подальшому Нур Бізнес Солюшнз надав право на використання відповідного комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) ПП «Візовий Сервіс Центр» на підставі Договору від 02.01.2014р.
		У період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. позивач сплачував на користь Hyp Бізнес Солюшнз роялті за Договором від 02.01.2014 року. Загальна сума роялті, сплачена у зазначений період, склала 377 531 494грн.
		Сума роялті, сплачена позивачем на користь Hyp Бізнес Солюшнз у період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. підтверджується документами, наданими до матеріалів справи, зокрема, копіями інвойсів і рахунків-фактур на оплату винагороди за Договором від 02.01.2014р. Оскільки відповідно до умов Договору від 02.01.2014р. сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості візових звернень, на підтвердження кількості візових звернень у відповідному місяці сторони договору складали Акти підтвердження візових звернень, копії яких містяться у матеріалах.
		Окрім того, в матеріалах справи містяться копії висновків ДП «Держзовнішінформ» про відповідність фінансових умов Договору комерційної концесії від 02.01.2014р. загальноприйнятим правилам торгової практики, а контрактних цін на послуги, які є предметом Договору комерційної концесії від 02.01.2014р. - кон'юнктурі ринку, отриманих позивачем під час здійснення кожного щомісячного платежу роялті за Договором від 02.01.2011р.
		Так, у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 16.02.2015р. № 1/1665, зазначено наступне: «Аналіз отриманої інформації свідчить, що фінансові умови [Договору від 02.01.2014 року] (щомісячна плата в розмірі 6 доларів США за одне візове звернення) відповідають загальноприйнятим правилам торгової практики, а контрактні ціни на послуги, які є предметом Договору комерційної концесії від 02.01.2014 року між «Noor Business Solutions» (Об'єднані Арабські Емірати) та ПП «Візовий Сервіс Центр» (Україна) та зазначені в акті підтвердження візових звернень за січень 2015 року, відповідають кон'юнктурі ринку».
		Додатково суб'єкт оціночної діяльності ТДВ «Гільдія Оцінювачів України» склало Звіти про обґрунтування величини виплат за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) за Договором комерційної концесії від 02 січня 2014 року укладеного між «Нур Бізнес Солюшнз» (створена та діє за законодавством Об'єднаних Арабських Еміратів) та ПП «Візовий Сервіс Центр» (створена та діє за законодавством України) від 14.04.2015р. та від 15.06.2016р.
		У Звіті про оцінку 2015 року зазначено наступне: «Висновок про обґрунтування величини виплат за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау). Суб'єкт оціночної діяльності - Товариство з додатковою відповідальністю «Гільдія Оцінювачів України» на замовлення Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр» (Договір від 07 квітня 2015 року № 7/4/2) виконав незалежну оцінку щодо обґрунтування величини виплат за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) за Договором комерційної концесії від 02 січня 2014 року укладеного між «Hyp Бізнес Солюшнз» та ПП «Візовий Сервіс Центр».
		Оцінка проведена з метою обґрунтування розміру оціночної вартості майнових прав за використання ноу-хау за названим Договором.
		Загальновизнані при проведенні оцінки майна, майнових прав методики та оціночні процедури дають підстави встановити наступне: Оціночна вартість величини роялті за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) становить 144,00 (сто сорок чотири) гривні 00 копійок за одну послугу, якщо вартість самої послуги лежить в межах 500,00 - 760,00 гривень без ПДВ.
		Величина роялті, що вказана в Договорі комерційної концесії від 02 січня 2014 року відповідає загальновизнаним правилам розрахунку величини роялті і не перевищує оціночної вартості, якщо один долар США становить 22,882033 гривень, за курсом НБУ».
		У Звіті про оцінку 2016 року зазначено наступне: «Суб'єкт оціночної діяльності - Товариство з додатковою відповідальністю «Гільдія Оцінювачів України» на замовлення Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр» Договір від 15 червня 2016 року № 15/06/02) виконав незалежну оцінку щодо обґрунтування величини виплат за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) за Договором комерційної концесії від 02 січня 2014 року укладеного між «Нур Бізнес Солюшнз» та ПП «Візовий Сервіс Центр». Оцінка проведена з метою обґрунтування розміру оціночної вартості майнових прав за використання ноу-хау за названим Договором. Загальновизнані при проведенні оцінки майна, майнових прав методики та оціночні процедури дають підстави встановити наступне: Оціночна вартість величини роялті за використання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) становить 160,00 (сто шістдесят) гривні 00 копійок за одну послугу, якщо вартість самої послуги лежить в межах 410,00-700,00гривень без ПДВ. Величина роялті, що вказана в Договорі комерційної концесії від 02 січня 2014 року відповідає загальновизнаним правилам розрахунку величини роялті і не перевищує оціночної вартості, якщо один долар США становить 24,914945гривень, за курсом НБУ».
		Відповідно до статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (право володілець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. 
		Статтею 1116 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.
		Отже, платежі за Договором від 02.01.2014р. кваліфікується як роялті, що одержуються як відшкодування за інформацією, що стосується комерційного досвіду, якою є комплекс прав та комерційного досвіду у сфері відкриття та експлуатації візових центрів. 
		Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
		Не вважаються роялті платежі, отримані:
		як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
		за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
		за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
		за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
		за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач під час виплати роялті на користь Нур Бізнес Солюшнз застосовував звільнення від оподаткування, передбачене статтею 12 Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 21.01.2003р. (ратифікована Законом України від 19.06.2003р. №1013-ІV).
		Відповідно до статті 12 Міжнародної угоди, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
		Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 4 цієї статті.
		Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування: b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду. 
		Умови застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (у тому числі Міжнародної угоди) визначені статтею 103 ПК України.
		Відповідно до статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		Згідно з пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		Пунктом 103.3 статті 103 Податкового кодексу України передбачено, що «Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород щодо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
		При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу».
		Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. 
		Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.п. 103.4, 103.5 статті 103 ПК України).
		Згідно копії свідоцтва про статус податкового резидента від 26.07.2015р. №ТАХ/18600/2015, у якому зазначено: «Міністерство Фінансів Об'єднаних Арабських Еміратів цим документом засвідчує, що, відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів з метою уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків, зокрема, податків на доходи і капітал, укладеної 31.12.2002р., компанія Нур Бізнес Солюшнз має право користуватися перевагами зазначеної Угоди в якості резидента Об'єднаних Арабських Еміратів. Це свідоцтво дійсне протягом одного року з 07 липня 2015 року.
		Згідно копії свідоцтва податкового резидента: компанія від 04.09.2016р. №ТАХ/26522/2016, у якому зазначено: «Міністерство Фінансів Об'єднаних Арабських Еміратів цим документом засвідчує, що, зазначена вище компанія відповідає всім вимогам та умовам, тому та відповідно до Угоди між Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів та Урядом України, укладеної з метою уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилення від сплати податків, а саме податку на прибуток та капітал від 23.01.2003р. Нур Бізнес Солюшнз є резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів. Це свідоцтво дійсне з 01.05.2016р. по 30.04.2017р.
		Підпунктом (іі) пункту (j) пункту 1 статті 3 Міжнародної угоди встановлено, що термін «компетентний орган» для цілей цієї Угоди означає в ОАЕ - Міністерство фінансів і промисловості або його повноваженого представника.
		З зазначеного випливає, що Нур Бізнес Солюшнз отримувала від компетентного (уповноваженого) органу Об'єднаних Арабських Еміратів довідку, яка підтверджує, що Нур Бізнес Солюшнз є резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів, з якими укладено Міжнародну угоду.
		Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» укладені Договір про надання консультаційних послуг від 01.06.2013р. та Договір про надання консультаційних послуг від 02.01.2015р.
		Відповідно до п. 1.1 Договору від 01.06.2013р. Сторони цього Договору підкреслюють, що Замовник надає на території України інформаційні послуги щодо обробки документів, необхідних для отримання віз у Посольстві Польщі в Україні, а Виконавець має багаторічний досвід роботи в країнах, де потрібне оформлення віз, по отриманню віз та наданню консультаційних послуг з питань оформлення документів, необхідних для її отримання.
		Сторони цього Договору визнають, що Замовник має потребу в отриманні професійних консультацій з питань оформлення документів, необхідних для отримання віз (п. 1.2 Договору).
		Враховуючи викладене вище сторони погодилися про те, що Виконавець надає Замовнику, а останній отримує та сплачує на умовах цього Договору консультаційні послуги по оформленню документів, необхідних для отримання віз громадянами України та іншими особами в Посольстві Польщі в Україні (п. 1.3 Договору).
		Відповідно до п. 2.1 Договору, Виконавець зобов'язується:
		Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань виконання інструкцій з оформлення та підготовки документів, необхідних для отримання віз.
		Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань створення та діяльності центру візових систем та кол-центрів для приймання дзвінків клієнтів на отримання віз.
		Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення по підготовці персоналу Замовника для роботи з клієнтами.
		Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань використання персоналом Замовника спеціальних візових систем по оформленню документів для отримання віз.
		Надавати Замовнику інші послуги, необхідні для якісного надання послуг, встановлених цим Договором».
		У Договорі про надання консультаційних послуг від 02.01.2015р. зазначено наступне: «1.1. Сторони цього Договору підкреслюють, що Замовник надає на території України інформаційні послуги щодо обробки документів, необхідних для отримання віз у Посольстві Польщі в Україні, а Виконавець має багаторічних досвід роботи в країнах, де потрібне оформлення віз, по отриманню віз та наданню консультаційних послуг з питань оформлення документів, необхідних для її отримання.
		1.2. Сторони цього Договору визнають, що Замовник має потребу в отриманні професійних консультацій з питань оформлення документів, необхідних для отримання віз.
		1.3. Враховуючи викладене вище сторони погодилися про те, що Виконавець надає Замовнику, а останній отримує та сплачує на умовах цього Договору консультаційні послуги по оформленню документів, необхідних для отримання віз громадянами України та іншими особами в Посольстві Польщі в Україні (далі по тексту - «Послуги»)
		2.1. Виконавець зобов'язується:
		2.1.1 Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань виконання інструкцій з оформлення та підготовки документів, необхідних для отримання віз.
		2.1.2 Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань створення та діяльності центру візових систем та кол-центрів для приймання дзвінків клієнтів на отримання віз.
		2.1.3 Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення по підготовці персоналу Замовника для роботи з клієнтами.
		2.1.4 Надавати Замовнику усні та письмові консультації, довідки та роз'яснення з питань використання персоналом Замовника спеціальних візових систем по оформленню документів для отримання віз.
		2.1.5 Надавати Замовнику інші послуги, необхідні для якісного надання послуг, встановлених цим Договором».
		Із вказаних Договорів про надання консультаційних послуг від 01.06.2013р. та від 02.01.2015р. судом не встановлено наявності ознак, які свідчать про те, що отримання цих послуг позивачем дублює користування Приватним підприємством «Візовий Сервіс Центр» ноу-хау, наданим компанією Нур Бізнес Солюшнз, або що останній не є бенефіціарним (фактичним) власником (отримувачем) роялті, що сплачені позивачем за Договором від 02.01.2014р.
		Відповідачем не надано доказів, та судом не встановлено, що компанія Нур Бізнес Солюшнз не мала права на отримання роялті від ПП «Візовий Сервіс Центр» та те, що компанія Нур Бізнес Солюшнз, хоча й мала право на отримання доходу, але була агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або була тільки посередником щодо такого доходу. 
		Таким чином, відповідачем не доведено, що компанія Нур Бізнес Солюшнз не є бенефіціарним (фактичним) власником (отримувачем) роялті, що сплачені ПП «Візовий Сервіс Центр» за Договором від 02.01.2014р. у розумінні статті 103 ПК України та статті 12 Міжнародної угоди. 
		Крім того, суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення надано до суду копії Протоколів допиту свідків, а саме працівників ПП «Візовий Сервіс Центр», від 17.04.2018р., 22.02.2018р., 26.02.2018р., 12.04.2018р., 18.04.2018р., 29.12.2017р., 12.02.2018р., 10.07.2018р., 26.06.2018р., 07.12.2017р., 28.02.2018р., 19.04.2018р., 22.05.2018р., 20.02.2018р., які були складені в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100060000069, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та копію листа - відповіді Міністерства Фінансів Об'єднаних Арабських Еміратів від 29.03.2018р.
		Однак, вказані Протоколи допиту свідків та лист - відповідь від 29.03.2018р., суд не приймає в якості доказів правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення від 29.11.2017р., у зв'язку з тим, що вони були складені після проведення податкової перевірки ПП «Візовий Сервіс Центр» та прийняття податкового повідомлення - рішення №0014014814. 
		Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та спростування висновків контролюючого органу викладених в Акті перевірки надав до суду належним чином засвідчені копії Договорів з компаніями ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз», компанією «Нур Бізнес Солюшнз», «ВАК Менеджмент Лімітед», актів здачі-приймання робіт (надання послуг), Звіти про наданні послуги, податкові накладні, накази по підприємству, документацію з трансферного ціноутворення контрольованих операцій, акти підтвердження візових звернень, які містяться в матеріалах справи, а саме: томи 2 - 12 справи.  
		Правомірність оподаткування позивачем податку з доходів з джерелом його походження з України, отриманих нерезидентом «Нур Бізнес Солюшнз» в загальній сумі 56   629 724,55грн. також підтверджується Висновком експерта Експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.06.2018р. №2476/18-45.
		Як вбачається, з зазначеного Висновку експерта від 07.06.2018р. на замовлення адвоката Мусієнка В.І. від 25.01.2018р. щодо проведення позасудового експертного дослідження, що потребує спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи у галузі економіки, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено експертне дослідження на вирішення кого було постановлено наступне запитання: Чи підтверджується документально висновки акта Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.11.2017р. №6/28-10-48-14/37879678 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 10.08.2017р., а також дотримання правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення підприємством до бюджету податку на прибуток підприємства за наслідками декларування фінансово-господарських відносин з ТОВ «Амбер Сервіс» (код ЄДРПОУ 40115674), ТОВ «Скай Консалт Груп» (код ЄДРПОУ 39592475) за період з 01.01.2015р. по 10.08.2017р.» щодо оподаткування податком з доходів з джерелом походження з України, отриманих нерезидентом «Нур Бізнес Солюшнз» в загальній сумі 56 629 724,55грн.?
		Згідно Висновку експерта, висновки Акта перевірки від 14.11.2017р. №6/28-10-48-14/37879678 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, документально не підтверджуються.
		Відповідно до частини третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Згідно зі статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні. 
		Частиною шостою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Одягнувши зазначений Висновок експерта від 07.06.2018р. №2476/18-45, суд встановив, що він відповідає вимогам КАС України. 
		Отже, висновки контролюючого органу, що ПП «Візовий Сервіс Центр» не утримало і не внесло до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз (United Arab Emirates) від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56 629 724,55грн., є необґрунтованим та таким, що не підтверджується матеріалами справи.
		У той же час, суд не приймає до уваги пояснення позивача про порушення контролюючим органом порядку призначення позапланової перевірки ПП «Візовий Сервіс Центр» на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/31555/17 від 11.09.2017р., оскільки позивачем не надано доказів скасування в судовому порядку зазначеної ухвали слідчого судді.
		Суд не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності винесення слідчим суддею ухвали про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки ПП «Візовий Сервіс Центр».
		Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017р. №0014014814 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню. 
		Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр». 
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 616700,00грн. з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. 
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		 
		           Адміністративний позов Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20-Б, код ЄДРПОУ 37879678) задовольнити повністю.
		          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.11.2017р. №0014014814. 
		          Присудити на користь Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20-Б, код ЄДРПОУ 37879678) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 616   700,00грн. (шістсот шістнадцять тисяч сімсот гривень) з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996).   
		Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		          Суддя                                                                                              В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...