Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/9796/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2018. Зареєстровано: 27.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2018.
Дата набрання законної сили: 07.11.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/9796/18  3/335/1442/2018 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 вересня 2018 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., прокурора Масалова П.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області у відношенні:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
		у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Колишній головний державний ревізор - інспектор відділу адміністративного податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області ОСОБА_1, будучи, згідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП, є субєктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, достовірно знаючи про необхідність подати у період часу з 01.01.2018 року по 01.04.2018 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 5-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 2 подала її несвоєчасно, лише 05.04.2018 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (в редакції Закону № 1700-УІІ від 14.10.2014) - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала, та пояснила, що умислу вчинитидане правопорушенняне мала,тане вчасно подала декларацію з необережності, оскільки має малолітню дитину.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. 
		Суд, вислухавши правопорушника, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, оскільки вона підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 208 від 14.08.2018 року, скріншотом про подану декларацію від 23.06.2018 року.
		Частина першастатті 172-6 КУпАПпередбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
		Разом з тим, відповідно до ч.1ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до положень ст. ст.10,11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Відповідно до ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення вперше, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, не працює, перебуває у декретній відпустці, відсутність умислу на вчинення правопорушення та те, що її діями не завдано значних збитків суспільним інтересам, у зв'язку з чим враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положенняст. 22 КУпАП, звільнивши останню від адміністративної відповідальності та оголосити усне зауваження у судовому засіданні.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
		Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що попереджувальних цілей щодо ОСОБА_1 можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням такого виховного заходу, як усне зауваження, який буде достатнім для досягнення визначеноїст. 23 КУпАПмети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
		Згідно із ч. 2ст. 284 КУпАПпри оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,283-285 КУпАП, суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		На підставіст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, яке оголосити йому в даному судовому засіданні.
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.172-6 КУпАПвідносноОСОБА_1 - закрити.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 10 днів дня винесення постанови.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя                            Ю.В.Геєць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...