Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10496/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; прийняття громадян на публічну службу.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2018. Зареєстровано: 28.09.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2018.
Дата набрання законної сили: 17.10.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 
		17 вересня 2018 року                      №826/10496/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1.), до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, (далі - відповідач, Міненерговугілля), у якому позивач просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо наймання позивача на роботу Генерального директора Державного підприємства "Селидіввугілля", (далі - ДП "Селидіввугілля");
		- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо наймання позивача на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля".
		Ухвалою суду від 11 липня 2018 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків.
		У встановлений судом строк виявлені недоліки позовної заяви позивачем усунуто, у зв'язку з чим ухвалою суду від 24 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10496/18, (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву).
		Крім того, ухвалою суду від 24 липня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі шляхом:
		- заборони відповідачу приймати рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади керівника ДП "Селидіввугілля";
		- заборони відповідачу приймати рішення про призначення на посаду керівника ДП "Селидіввугілля" будь-яких осіб, окрім переможця конкурсного відбору згідно протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, від 30 жовтня 2017 року.
		Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо наймання позивача, як переможця конкурсного відбору, на посаду Генерального директора ДП "Селидіввугілля", чим порушено його законні права та інтереси.
		Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
		Так, згідно наявної в матеріалах справи копії наказу Міненерговугілля від 15 грудня 2016 року №163-к/к, на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків Генерального директора ДП "Селидіввугілля" з 16 грудня 2016 року на період до призначення керівника цього підприємства у встановленому порядку.
		Відповідно до протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, від 30 жовтня 2017 року, за результатами заслуховування конкурсних пропозицій учасників конкурсного відбору ДП "Селидіввугілля" та обговорення членами Комісії доповідей учасників ОСОБА_1 оголошено переможцем конкурсного відбору на посаду Генерального директора ДП "Селидіввугілля". 
		При цьому, наказом Міненерговугілля від 25 червня 2018 року №75-к/к ОСОБА_1 увільнено 27 червня 2018 року від тимчасового виконання обов'язків Генерального директора ДП "Селидіввугілля", а наказом від 25 червня 2018 року №76-к/к - призначено Климченка О.М. виконуючим обов'язки Генерального директора ДП "Селидіввугілля" на період до призначення керівника цього підприємства у встановленому порядку.
		Вважаючи, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо наймання ОСОБА_1 на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля", позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V, (далі - Закон №185-V).
		Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону №185-V, управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.
		Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
		Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
		Крім того, згідно з п.п. 1, 2 та 4 декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 року №8-92 постановлено:
		- покласти на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України;
		- міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема: приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності (надалі - підприємства); укладають і розривають контракти з керівниками підприємств.
		- установити, що наймання керівника підприємства, що є у загальнодержавній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.
		Відповідно до п.п. 1-3, пп. 2 п. 5 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №208, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
		Міненерговугілля у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Основними завданнями Міненерговугілля є: 1) забезпечення формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі; 2) забезпечення формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання; 3) здійснення державного управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.
		Міненерговугілля з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат Міненерговугілля та на посади керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Міненерговугілля.
		Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що ДП "Селидіввугілля" належить до сфери управління Міненерговугілля.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року №777 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, (далі - Порядок №777), згідно з п. 1 якого, цей Порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об'єктами державної власності, рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень).
		Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств, які належать до державного сектору економіки.
		Відповідно до п.п. 3, 19, 20 Порядку №777, для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, крім керівників особливо важливих для економіки підприємств, суб'єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств (далі - комісія).
		Склад комісії затверджується відповідним актом суб'єкта управління. 
		Члени комісії розглядають документи і пропозиції, внесені особами, що виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі (далі - претенденти), та його учасниками.
		Комісія заслуховує на закритому засіданні конкурсну пропозицію учасника конкурсного відбору та враховує відповідність учасника та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам. За рішенням комісії на її засіданні під час заслуховування конкурсних пропозицій учасників можуть бути присутніми представники засобів масової інформації та громадськості за умови згоди всіх учасників конкурсного відбору, які подали пропозиції з управління підприємством.
		Переможцем конкурсного відбору визнається учасник, пропозиція якого визнана комісією найкращою. Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору. У разі подання пропозиції лише від одного учасника конкурс не проводиться, при цьому оголошується повторне проведення конкурсного відбору. 
		Переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог пункту 13 цього Порядку. 
		Суд звертає увагу, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять, жодних доказів того, що конкурсний відбір на посаду Генерального директора ДП "Селидіввугілля", результати якого оформлені протоколом №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, від 30 жовтня 2017 року, проведений з порушенням вимог законодавства.
		При цьому, згідно з п. 20 Порядку №777, рішення комісії (а у випадках, визначених абзацами другим і п'ятим цього пункту, - рішення Кабінету Міністрів України) є підставою для укладення контракту між суб'єктом управління (господарською структурою) та переможцем конкурсного відбору. 
		Відповідно до п. 2 постанови Кабінет Міністрів України "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" від 19 березня 1993 року №203, установлено, що контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком N 2 цієї постанови. До проекту рішення Кабінету Міністрів України про погодження контракту додаються біографічна довідка з кольоровою фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби суб'єкта управління, проект контракту з візою керівника суб'єкта управління майном та довідка про підприємство. 
		У разі належності підприємства, що є у державній власності, до II номенклатурної групи районна, районна у мм. Києві та Севастополі державна адміністрація інформує про погодження контрактів з керівником такого підприємства відповідно Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міську державну адміністрацію.
		Крім того, вказаною вище постановою Кабінет Міністрів України від 19 березня 1993 року №203 затверджено Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, згідно з п.п. 4, 5 та 8 якого, наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється відповідними міністерствами або іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади (надалі - органи управління майном). 
		Контракт з керівником підприємства укладається за попереднім погодженням з органом, до номенклатурної групи якого належить ця посада, згідно з пунктом 2 цієї постанови. 
		Розгляд матеріалів і прийняття рішення про погодження контракту здійснюється у місячний строк з дня подання відповідних матеріалів. 
		У разі порушення зазначеного строку орган управління майном приймає рішення з цього питання без погодження. 
		Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті.
		Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року №818 затверджено Порядок погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідно до п.п. 2, 4, 7 - 9 якого, за наявності вакантної посади керівника підприємства керівник міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - центральний орган виконавчої влади) приймає у 20-денний строк рішення щодо оголошення конкурсу на її заміщення, крім керівників підприємств, зазначених в абзаці другому пункту 1 Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. N 777 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 68, ст. 2266).
		За результатами конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади подає у 10-денний строк Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної місцевої держадміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства, який є переможцем конкурсу.
		Пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади погоджується:
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення, - відповідно з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою облдержадміністрації;
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території мм. Києва та Севастополя, - відповідно з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації;
		- керівника підприємства, яке зареєстроване на території району, - з головою райдержадміністрації.
		У разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади повторно подає у п'ятиденний строк пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства. У разі повторної відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади вносить у 10-денний строк пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства на розгляд Кабінету Міністрів України за участю Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих держадміністрацій.
		Подання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства розглядається Кабінетом Міністрів України у 10-денний строк з дня надходження.
		У разі коли Кабінет Міністрів України не погоджується з пропозицією щодо призначення на посаду керівника підприємства, керівник центрального органу виконавчої влади приймає рішення про повторне проведення конкурсу або визначає іншого кандидата на посаду за умови непроведення конкурсу.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що чинним законодавством зобов'язано відповідача за наслідками конкурсного відбору на посаду Генерального директора ДП "Селидіввугілля", яке належить до сфери управління Міненерговугілля, результати якого оформлені протоколом №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, від 30 жовтня 2017 року, вчинити відповідні дії щодо наймання позивача на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля".
		При цьому, зважаючи на те, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять, жодних доказів того, що Міненерговугілля за наслідками конкурсного відбору на посаду Генерального директора ДП "Селидіввугілля", результати якого оформлені протоколом №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, від 30 жовтня 2017 року, вчинило відповідні дії щодо наймання ОСОБА_1 на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля", а також звертаючи увагу на увільнення ОСОБА_1 від тимчасового виконання обов'язків Генерального директора ДП "Селидіввугілля" (наказ відповідача від 25 червня 2018 року №75-к/к) та покладення таких обов'язків на іншу особу (наказ відповідача від 25 червня 2018 року №76-к/к), без врахування результатів конкурсного відбору, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо наймання позивача на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля" є протиправною.
		В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо наймання позивача на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля", суд виходить з наступного.
		Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо наймання позивача на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля", а інших правових підстав для такої бездіяльності чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Міненерговугілля вчинити дії щодо наймання ОСОБА_1 на роботу Генерального директора ДП "Селидіввугілля", що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
		Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Як вже зазначалось вище, відповідачем у справі не надано суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.
		Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 704,80 грн.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30; код ЄДРПОУ 37471933) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо наймання ОСОБА_1 на роботу Генерального директора Державного підприємства "Селидіввугілля".
		3. Зобов'язати Міністерства енергетики та вугільної промисловості України вчинити дії щодо наймання ОСОБА_1 на роботу Генерального директора Державного підприємства "Селидіввугілля".
		4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя          Ю.Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...