Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/4537/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2018. Зареєстровано: 01.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2018.
Дата набрання законної сили: 03.10.2018
Номер судового провадження: 2/442/1693/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Справа №442/4537/18 
		Провадження №2/442/1693/2018 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 вересня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: 
		головуючого - судді Хомика А.П.,
		з участю секретаря - Лужецької І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної адміністрації про визнання права власності на автомобіль,-
		встановив:
		17.07.2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати право власності на автомобіль марки ЗАЗ, модель 1103, тип легковий седан - 8, реєстраційний номер НОМЕР_2 в порядку спадкування.
		В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3. Вона є єдиним спадкоємцем після його смерті. Брат був інвалідом І-ї А групи, потребував постійного стороннього догляду. До дня смерті вони проживали разом у квартирі АДРЕСА_1, вона постійно ним опікувалась. 
		З спадкового майна у брата залишився вищезазначений автомобіль, який був наданий йому у відповідності до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.07.2006 року за №999.
		Оскільки вона не була зареєстрована з братом за однією адресою, управлінням праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради відмовлено у переоформлені автомобіля після смерті брата.
		Брат користувався автомобілем 10 років, та після спливу цього строку продовжував ним користуватись. На день смерті автомобіль перебував у власності ОСОБА_3
		Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов просила задоволити.
		Представник відповідача не з'явився не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
		Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення. 
		Як стверджується матеріалами справи, що 10.01.2018 року помер брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3.
		Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №469788 серії 10ААА Львівського обласного Центру МС Дрогобицької міжрайонної МСЕК ОСОБА_3 за датою огляду 27.10.2010 року надано І -А групу інвалідності довічно. Що також встановлено пенсійним посвідченням Пенсійного фонду України від 29.01.2015 року №2675316616, серії НОМЕР_3.
		Відповідно до довідки КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради від 10.01.2018 року ОСОБА_1 ( власник) проживає АДРЕСА_1. Однак по даній адресі ніхто не зареєстрований.
		Разом з тим, згідно з довідкою КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради №60, від 18.05.2018 року ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом з братом ОСОБА_3 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ІНВ №86930935, від 12.05.2017 року сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_5 Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області позивач ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1.
		Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) належав легковий автомобіль марки ЗАЗ, модель 1103, тип легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_4, НОМЕР_2, з датою реєстрації 27.12.2007 року. Особливі відмітки Акт ОС-1 НДЦ058154 12.10.2007 ЗАЗ без права продажу, передачі, дарування іншій особі ст. ДНЗ КЕ3554.
		Листом Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 24.05.2018 року №10-4053 ОСОБА_1 повідомлено, що департамент соціального захисту населення розглянув її клопотання стосовно переоформлення автомобіля отриманого особою з інвалідністю від загального захворювання ОСОБА_3 на сестру ОСОБА_1. Одночасно повідомлено, що вказаний автомобіль був наданий ОСОБА_3 за пільговою ціною. Оскільки на час його смерті вона не була зареєстрована з ним за однією адресою департамент не може надати їй дозвіл на переоформлення вказаного автомобіля у її власність. Зобов'язати департамент надати їй дозвіл на переоформлення автомобіля після смерті ОСОБА_3 можна лише за рішенням суду.
		Спірні правовідносини між сторонами у справі щодо умов та порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України «Про реабілітацію інвалідів в України» від 06.10.2005 р. № 2961-ІV (далі - Закон № 2961), постанови «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19.07.2006 р. № 999 (далі - Порядок № 999), що були чинні на день виникнення таких відносин.
		Згідно ст. 26 Закону № 2961, Держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
		Відповідно до ч.3 ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок).
		Так, механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок).
		Із положень пункту 16 Порядку №999 випливає, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.
		Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р.,  зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.
		Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) [GC], заява No 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).
		Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У зв'язку з цим Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"(Brumarescu v. Romania) [GC], п. 78).
		Суд також врахує принцип юридичної визначеності (складової верховенства права, що відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні), в якому, як зазначив Конституційний Суд України в пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 29.06.2010 року № 17-рп/2010, стверджується: "що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки". Скориставшись правом на отримання автомобіля у 2007 році, ОСОБА_3 також міг розраховувати на те, що цей автомобіль після його смерті буде безоплатно переданий його спадкоємцям, так само як і спадкоємці потім розраховувати на отримання цього автомобіля. Обмеження позивача в цьому праві, на думку суду, суперечить принципу юридичною визначеності.
		Таким чином, на підставі наведеного з врахуванням того, що доведений факт проживання позивача за однією адресою з ОСОБА_3, яка також перебувала на момент його смерті та перебуває у власності позивача,що в свою чергу було підставою для відмови відповідачем у переоформленні спірного автомобіля, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		ухвалив :
		Позов задоволити.
		Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2( РНОКПП НОМЕР_1) право власності на легковий автомобіль марки ЗАЗ, модель 1103, тип легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_4, н.з. НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації надати дозвіл і відповідні документи (довідку) на переоформлення автомобіля у власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) легковий автомобіль марки ЗАЗ, модель 1103, тип легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_4, н.з. НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя Хомик А.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...