Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/912/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2018. Зареєстровано: 01.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2018.
Дата набрання законної сили: 24.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Апеляційний суд Житомирської області 
		 
		 
		 
		Справа №286/912/18 Головуючий у 1-й інст. Іщук Л. П. 
		Категорія ч.3 ст.41 КУпАп Доповідач Зав'язун С. М. 
		 
		                         ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
		головуючого  судді         Завязуна С.М.,
		секретаря         Скородинської Г.В., 
		за участю: особи, щодо якої складено протокол
		про адміністративне правопорушення ОСОБА_1,
		адвоката ОСОБА_2,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомиріапеляційну скаргуОСОБА_1 на постановуОвруцького районногосуду Житомирськоїобласті від04квітня 2018року,- 
		   ВСТАНОВИВ :    
		зазначеною постановою    ОСОБА_1, 
		ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_2,
		визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 гривень. 
		 
		Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
		На постанову суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій вона просить постанову суду скасувати, як незаконну. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи і наявним в матеріалах справи доказам, при цьому суд не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду. Звертає увагу на те, що при перевірці нею було надано інспекторам Управління Держпраці у Житомирській області оригінали цивільно-правових договорів, які мають правову природу договорів підряду, укладених між нею та виконавцем. Однак, не дивлячись на зміст вказаних цивільно-правових угод, працівники Управління Держпраці у Житомирській області безпідставно розцінили їх як трудові договори. Зазначає, що громадяни були чітко проінформовані і їх виконання потрібне було на певний час, за що вони отримували винагороду. Тобто, вони зробили роботу, а вона з ними розрахувалась і будь-які юридичні взаємозвязки припинені. Так як, вона жодним чином не вводила громадян в оману та жодним чином не зазначала, що в неї з ними трудові відносини, в договорі зазначила, що вони виконують  на їх ризик, що не сплачуються жодні страхові внески, трудові гарантії  не забезпечуються. А тому, жодна вимога законодавства не зобовязує її укладати трудовий договір з громадянином, якщо правова природа відносин між нею і громадянином на виконання певної роботи, послуги на її замовлення по мірі необхідності носить цивільний характер. Вважає, що не порушувала жодних їх прав і норм законодавства. 
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника в підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41КУпАП дотримався.
		Так, судом першої інстанції правильно було встановлено, що 20.03.2018 року, близько 10 години, в кафе «Арабіка», яке знаходиться за адресою: м. Овруч, вул. Шевченка, фізичної особою  підприємцем ОСОБА_1 було допущено до роботи 5 громадян, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу, чим порушено ст.2 КЗпПУ. Правопорушення є триваючим, виявлено 26.03.2018 року під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (акт № ЖТ823/28/АВ від 26.03.2018 року).
		Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № ЖТ823/28/АВ/П/ПТ від 26.03.2018 року (а.с.2), копією акту перевірки № ЖТ823/28/АВ від 26.03.2018 року (а.с.3-8), приписом Управління Держпраці у Житомирській області № ЖТ823/28/АВ/П від 26.03.2018 року (а.с.9).
		Крім того, в графі протоколу про адміністративнеправопорушення «пояснення особи, щодо якої складено протокол» ОСОБА_1 власноруч зазначила про те, що порушення будуть усунені.
		ОСОБА_1 отримала примірник акту та протоколу про адміністративне правопорушення, де поставила свій особистий підпис та дату 26.03.2018 року.
		Також, ОСОБА_1 було ознайомлено з її правами, передбаченими ст.268КУпАП та ст.63 Конституції України, що також підтверджується її особистими підписами у відповідних графах протоколу.
		Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 також свою вину визнала та щиро розкаялася.
		Вище наведені докази на переконання апеляційного суду є належними, допустимими та достовірними доказами в справі.
		Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що між нею та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені цивільно-правові договори, а працівники Управління Держпраці у Житомирській області неправильно розцінили їх як трудові договори є необґрунтованими.
		Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
		Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
		Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється
		Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.
		Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Умовами цивільно-правовихдоговорів,укладених міжФОП ОСОБА_1та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, визначено, що ОСОБА_3 бере на себе зобовязання виконати обовязки бухгалтера, ОСОБА_4  обовязки адміністратора, ОСОБА_5  обовязки бариста, ОСОБА_6 та ОСОБА_7  обовязки пекаря-кондитера. 
		Як убачається з акту інспекційного відвідування, громадянка ОСОБА_4 виконує обовязки адміністратора з понеділка по пятницю, з робочим днем з 9 до 17 год. з обідньою перервою з 13 до 14 год., а громадянки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 працюють з понеділка по пятницю, з обідньою перервою з 13 до 14 год. та режимом роботи з 9 до 17 год., або з 8 до 15 год., тобто здійснюючи свою діяльність під час режиму роботи закладу «Арабіка».
		Аналіз умов зазначених договорів вказує на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
		Надані ОСОБА_1 до апеляційної скарги копії актів прийому наданих послуг, апеляційний суд не визнає допустимим та достовірним доказом у звязку з наявністю ряду суперечностей та оцінює їх як спробу ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.
		Так, акти не надавалися під час інспекційного відвідування, про їх наявність Невмекржицькою було заявлено на стадії апеляційного розгляду справи. Акти були складені за тією ж датою, коли були складені цивільно-правові договори та за змістом протирічать поясненням, які були дані під час перевірки ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
		Укладені цивільно-правові договори були предметом перевірки Управління Держпраці у Житомирській області. З їх оцінкою, яка відображена в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЖТ823/28/АВ від 26.03.2018 року, про те, що цивільно-правові договори мають ознаки трудових договорів, правильно погодився суд першої інстанції, обґрунтовано визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративно правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.
		При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції, згідно зі ст.33 КУпАП, урахував характер та ступінь правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, і призначив стягнення у відповідності з вимогами Закону.
		На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи справу, дотримався вимог ст.ст.9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, викладені в постанові суду висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам справи, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
		Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП - без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Апеляційного суду
		Житомирської області              ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...