Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/755/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2018.
Дата набрання законної сили: 05.09.2018
Номер судового провадження: 61-27529ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		05 вересня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 587/755/17
		 
		провадження № 61-27529 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ГулькаБ. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4, 
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Арістей»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Арістей» на рішення апеляційного суду Сумської області                                                від 23 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства   з обмеженою відповідальністю агрофірма «Арістей» (далі - ТОВ «Арістей») про розірвання договору оренди землі. 
		Позовна заява мотивована тим, що його батько - ОСОБА_5 - був власником земельної ділянки площею 3,8551 га, розташованої на території Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2004 року. 
		5 січня 2005 року між його батьком - ОСОБА_5 - та ТОВ «Арістей» укладено договір оренди землі, за умовами якого, з урахуванням додаткового договору від 24 червня 2011 року, батько передав в оренду товариству вищевказану земельну ділянку строком на 14 років, зі сплатою 3 % від нормативно грошової оцінки земельної частки (паю) - 1 443 грн 17 коп.  
		ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько - ОСОБА_5 - помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 травня 2016 року він прийняв спадщину після смерті батька на вищевказану земельну ділянку, передану відповідачу в оренду. 
		Згідно з пунктом 38 спірного договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов договору або його розірвання. Він звертався до відповідача з заявою про розірвання вказаного договору оренди землі, проте відповіді від товариства не надійшло, земельну ділянку йому не повернуто. 
		З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просив суд розірвати договір оренди землі від 5 січня 2005 року та додатковий договір до нього від 24 червня            2011 року, укладені між його спадкодавцем - ОСОБА_5 - та                           ТОВ «Арістей».  
		Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 червня 2017 року у складі судді Степаненка О. А. у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони, укладаючи договір оренди землі, відступили від положень Закону України «Про оренду землі», зазначивши у цьому договорі, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або його розірвання, то у даному випадку мають застосовуватися норми цивільного законодавства, що регулюють договірні відносини. Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами, однак положення укладеного між сторонами договору оренди землі не мають пріоритету над нормами цивільного законодавства і мають відповідати їм. Отже спір між сторонами має вирішуватися з врахуванням положень загальних норм цивільного законодавства. Відповідно з нормами цивільного законодавства перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для автоматичної зміни умов або розірвання договору, тому підстави для задоволення позову відсутні.
		Рішенням апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2017 року апеляційна скарга представника ОСОБА_4 задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено. Розірвано договір оренди землі від 5 січня 2005 року та додатковий договір до нього                           від 24 червня 2011 року, укладені між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 -        ОСОБА_5 - та ТОВ «Арістей». Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки при укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у пункті 38 договору таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому цей договір слід розірвати, так як до позивача,           як спадкоємця орендодавця, перейшло право власності на орендовану земельну ділянку і він вимагає розірвання договору. 
		У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Арістей» просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір оренди землі має виконуватися у повному обсязі та перехід права власності до іншої особи автоматично не припиняє його. Пунктом 38 договору оренди землі також не передбачено автоматичного його припинення унаслідок зміни власника землі. 17 травня 2016 року позивач прийняв спадщину на передану в оренду земельну ділянку, проте з письмовою вимогою про розірвання договору оренди землі звернувся лише 28 лютого 2017 року, а з позовом до суду                23 березня 2017 року, тобто на цей час спірний договір оренди землі був продовжений самим позивачем, ним прийняті його умови, тому вимоги останнього про розірвання договору оренди землі є безпідставними.  
		У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, у пункті 38 спірного договору оренди землі сторони передбачили, як підставу для його розірвання, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи. Зазначений пункт договору оренди землі відповідає положенням Закону України «Про оренду землі», а він, як спадкоємець орендодавця і новий власник орендованої земельної ділянки, скористався своїм правом на розірвання спірного договору оренди землі. 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду. 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		У частині четвертій статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи              (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. 
		У пункті 38 спірного договору оренди землі сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов договору або його розірвання.
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що при укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у                               пункті 38 таку підставу його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому цей договір слід розірвати, так як до позивача, як спадкоємця орендодавця, перейшло право власності на орендовану відповідачем земельну ділянку. 
		Доводи касаційної скарги про те, що спірний договір оренди землі має виконуватися у повному обсязі та перехід права власності до іншої особи автоматично не припиняє його, безпідставні, та спростовуються               пунктом 38 цього договору, яким передбачено право нового власника переданої в оренду земельної ділянки на розірвання такого договору. 
		Зазначене узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України, якими до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору і сторони добровільно узгодили умови договору. 
		Посилання касаційної скарги на те, що 17 травня 2016 року позивач прийняв спадщину на передану в оренду земельну ділянку, проте з письмовою вимогою про розірвання договору оренди землі звернувся лише 28 лютого 2017 року, а з позовом до суду 23 березня 2017 року, тобто на цей час спірний договір оренди землі був продовжений самим позивачем, безпідставні, так як не спростовують наявність передбаченого договором права у останнього на його розірвання у зв'язку з переходом орендованої земельної ділянки у власність позивача. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Арістей» залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           Б. І. Гулько
		 
		Д. Д. Луспеник
		 
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...