Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/20714/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2018.
Дата набрання законної сили: 26.09.2018
Номер судового провадження: 61-20433ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		26 вересня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 607/20714/14-ц
		провадження № 61-20433св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради,
		відповідач - ОСОБА_3,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року в складі колегії суддів: Хоми М. В., Кузьми Р. М., Костіва О. З.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У грудні 2014 року Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі - КП «Тернопільміськтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що позивач здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою належного відповідачу житла. За надані послуги ОСОБА_3 щомісяця зобов'язана перераховувати на рахунок підприємства оплату за затвердженими у встановленому законом порядку тарифами. Проте ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого з 01 листопада 2010 року до 01 грудня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 8 440,97 грн.
		 
		Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 лютого 2015 року в складі судді Дуди О. О. позов задоволено.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 8 440,97 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач як споживач послуг, які надає позивач, не виконувала передбаченого законодавством обов'язку щодо оплати за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тому з неї слід стягнути заборгованість з 01 листопада 2011 року до 01 грудня 2013 року у сумі 8 440,97 грн.
		Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині суми заборгованості змінено.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 5 462,90 грн. У решті рішення залишено без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 заявила про застосування позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення та в суді апеляційної інстанції.
		Ураховуючи, що про розгляд справи у 2014 році, про дату судового засідання 24 лютого 2015 року ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена, суд апеляційної інстанції взяв до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності та стягнув заборгованість за трирічний період до звернення до суду -  з грудня 2011 року. 
		У стягненні заборгованості з 01 листопада 2010 року до 01 грудня 2011 року суд апеляційної інстанції відмовив у зв'язку з пропущенням позивачем позовної давності.
		У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про пропущення позивачем позовної давності. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		 
		У квітні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Суд установив, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.
		У зазначений в позові період позивач здійснював забезпечення житла відповідача тепловою енергією та гарячою водою, у зв'язку з чим відкрито особовий рахунок для проведення нарахування та оплати послуг за спожиту теплову енергію та гарячу воду.
		Договір про надання послуг між сторонами не укладався.
		З 01 січня 2010 року до 01 грудня 2013 року відповідач не вносила плату за спожиті послуги, через що утворилася заборгованість в розмірі 8 440,97 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість за опалення та гаряче водопостачання від 11 листопада 2014 року.
		У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року у справі 6-2951цс15).
		Щодо позовної давності суд апеляційної інстанції зазначав, що законодавством встановлений трирічний строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Період заборгованості згідно з  позовними вимогами - з 01 січня 2010 року до 01 грудня 2013 року. Позовну заяву подано 11 грудня 2014 року.
		ОСОБА_3 заявила про застосування позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення та в суді апеляційної інстанції.
		Про розгляд справи у 2014 році, про дату судового засідання 24 лютого 2015 року ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена, у перегляді заочного рішення їй було відмовлено, отже, вона була позбавлена з незалежних від неї причин можливості заявити клопотання про застосування позовної давності у суді першої інстанції. За цих обставин суд апеляційної інстанції взяв до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності.
		Ураховуючи дату подання позову, до стягнення підлягає заборгованість за трирічний період до звернення до суду -  з грудня 2011 року. 
		У стягненні заборгованості з 01 листопада 2010 року до 01 грудня 2011 року суд апеляційної інстанції відмовив за пропуском позовної давності.
		Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.
		Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з постановою Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, з постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 61-601св18, з постановою ОСОБА_4 Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 14-59цс18.
		У касаційній скарзі КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» посилається на те, що у грудні 2013 року зверталося до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення з 01 листопада 2010 року до 01 грудня 2013 року. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2013 року у прийнятті заяви відмовлено, оскільки вбачається спір про право, отже, позовна давність перервалася.
		Суд касаційної інстанції зауважує, що за змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п'ятої статті 267 ЦК України, частини першої статті 118, частини першої статті 122 ЦПК України 2004 року перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України 2004 року. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності. 
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-895цс15.
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                               В. С. Висоцька
		судді:                                                                                                 А. О. Лесько  
		                                                                                                            С.Ю. Мартєв 
		                                                                                                            В.М. Сімоненко 
		                                                                                                            С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...