Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 675/2449/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2018. Зареєстровано: 02.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2018.
Дата набрання законної сили: 30.10.2018
Номер судового провадження: 2-а/675/55/2018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 675/2449/17 
		Провадження № 2-а/675/55/2018 
		 
		               Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    "17" вересня 2018 р. м. Ізяслав
		 
		Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Короля О.В.,за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., учасників справи:
		   позивача: ОСОБА_1,
		 представника позивача:ОСОБА_2,
		   представника відповідача: ОСОБА_3,
		розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув м.ІзяславХмельницькоїобластів режимівідеоконференціїв порядку загального позовного провадженняв адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» щодо визнання протиправним дій та скасування постанови,-   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (по тексту  ОСОБА_1В.) звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправною та скасування постанови пропоміщення йогов карцерстроком на13діб безвиводу нароботу,визнання протиправнимидій щодо незарахування строку перебування в ОК №7 в період строку перебування у карцері.
		В обгрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказує, що з оспорюваним у справі рішенням та діями посадових осіб установи виконання покарання не погоджується вважаючи їх протиправними.
		Мотивуючи свій позов позивач вказує, що 27.10.2017 року його було переведено до камери №18 з камери №7, де відбув стягнення у виді 14 діб карцеру. Як зазначає позивач через два дні після переведення його до камери №18 було проведено обшук, хід проведення якого не міг контролювати. ОСОБА_1 звертає увагу, що під час обшуку серед його особистих речей було виявлено літрову пластикову пляшку з рідиною прозорого кольору, належність якої йому не була відома. Як зазначає позивач йому відповідачем не надавалося будь-якої можливості для огляду та перевірки вмісту виявленої в нього пляшки.
		На переконання позивача жодних підстав вважати виявлену та вилучену літрову пластикову пляшку з рідиною прозорого кольору такою, що відноситься до заборонених предметів, яку ідентифіковано як самогон, немає. Як вважає позивач, для доведення його вини в інкримінованому проступку установа закладу виконання покарання повинна була в установленому порядку довести, що вилучена речовина є спиртовмісною. 
		Тим самим, позивач вказує на необхідність захисту його прав як особи, на яку незаконно накладено дисциплінарне стягнення у виді поміщення до карцеру та скасування постанови.
		Крім того позивач вважає неправомірними дії з боку адміністрації колонії в частині неправомірного незарахування періоду перебування в одиночній камері №7 під час проведення службового розслідування з 30.10.2017 року по 07.11.2017 року в період строку перебування у карцері.
		Відповідачем позов не визнано у повному обсязі про що подано суду відзив вх. №10574/17 від 26.12.2017 року.
		У своєму відзиві відповідач вказує, що засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб, виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.
		Крім того вказав, що засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії. 
		Відповідач у відзиві стверджує, що оскаржуване рішення щодо поміщення засудженого ОСОБА_1 у карцер установи строком на 13 діб прийнято в межах та спосіб, визначений вимогами чинного законодавства. Так звертає увагу, що засуджений  позивач у даній справі допустив порушення абзацу 4 ч. 4 ст. 107 КВК України та пункту 3 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, оскільки в нього було виявлено та вилучено в замаскованому вигляді прозору рідину з різким запахом спирту, обємом 1 літр. У відповідності з позицією відповідача, виявлена рідина належить ОСОБА_1 і належить до спиртомісних, а отже є забороненою для зберігання і використання в колонії.
		Згідно відзиву, у відповідності до наказу начальника Замкової виправної колонії №58 № 315 від 15.09.2016 року, у зв'язку із переповненням сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, засуджений ОСОБА_1 в період з 30.10.2017 року по 07.11.2017 року був поміщений до камери №7 для подальшого відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Протягом вказаного періоду на позивача не поширювалася обмеження передбачені чинним законодавством для засуджених, які поміщаються в ПКТ (OK), ДІЗО та карцер установи.
		У судових засіданнях позивач та його представник підтримали у повному обсязі позовні вимоги на підставах заявлених у поданій суду позовній заяві з урахуванням поданої відповіді на відзив та просили відновити порушене право ОСОБА_1, шляхом задоволення позову повністю.
		Представник відповідача - державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» у судовому засіданні щодо заявленого адміністративного позову заперечувавав у повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду відзиву.
		Зазначив також і те, що оскаржуване рішення щодо поміщення засудженого ОСОБА_1 у карцер установи строком на 13 діб прийнято в межах та спосіб, визначений вимогами чинного законодавства. Відповідачем було враховано рапорти інспекторів установи, матеріали службового розслідування по даному факту.
		При цьому, представник відповідача звертав увагу, що вказаний засуджений порушення вимог режиму утримання допускає систематично, на заходи виховного та профілактичного впливу не реагує, що свідчать надані суду матеріали.
		Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
		Розглянувши справу у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення учасників справи, зясувавши обставини та здійснивши перевірку їх показаннями свідків, письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
		Ухвалюючи судове рішення по суті заявлених вимог враховано наступне.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання в державній установі «Замкова виправна колонія (№58)», ознайомлений з вимогами КВК України, КПК України, КК України та нормативно-правових актів, що регламетують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, що стверджується розпискою від 20.04.2015 року.
		Крім того, суд встановив, що своїм рапортом від 30.10.2017 року молодший інспектор внутрішньої служби сержант ОСОБА_4 доповів начальнику державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про неправомірну поведінку засудженого ОСОБА_1, вказавши, що 30.10.2017 року о 10:05 год. під час проведення особистого обшуку засудженого ОСОБА_1 та його особистих речей було виявлено та вилучено в пластиковій пляшці, обємом один літр прозору рідину з різким запахом спирту, яка знаходилася в сумці серед інших речей.
		По своїй суті аналогічної форми та змісту 30.10.2017 року було оформлено рапорт і молодшим інспектором внутрішньої служби старшиною ОСОБА_5
		У відповідності з протоколом вилучення від 30.10.2017 року виявлену під час обшуку в ОСОБА_1 прозору рідину з різким запахом спирту, обємом один літр було вилучено за участі молодших інспекторів державної установи "Замкова виправна колонія (№58)", які проводили обшук останнього, без залучення понятих.
		Згідно акта про відмову від написання пояснення від 02.11.2017 року ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від написання пояснення по факту вилучення в нього 30.10.2017 року прозорої речовини з різким запахом спирту.
		Як вбачається з висновку від 03.11.2017 року начальника відділу нагляду і безпеки підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 за матеріалами службового розслідування по факту вилучення заборонених предметів у засудженого ОСОБА_1, останній шляхом хитрощів та обману виготовив 27.10.2017 року заборонену для зберігання та вживання речовину, яку було виявлено 30.10.2017 року.
		Згідно такого висновку установою закладу виконання покарання було встановлено, що засуджений намагався приховати в своїй сумці заборонену речовину, щоб в подальшому її особисто вжити, однак таку спробу було попереджено. За результатами проведеного службового розслідування по факту вилучення заборонених предметів у засудженого ОСОБА_1 констатовано висновок про порушення останнім пункту 3 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		У відповідності з рапортом від 06.11.2017 року капітана внутрішньої служби ОСОБА_7 начальнику державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" ОСОБА_1 допустив порушення вимог режиму відбування покарання 30.10.2017 року о 10 год. 50 хв. за обставин, викладених у рапортах, що зазначені вище. Згідно такого рапорта у ході бесіди виховного характеру засуджений ОСОБА_1 вину свою не визнав, письмове пояснення по такому факту надати відмовився. Також згідно такого рапорта засуджений ОСОБА_1 на заходи виховного та профілактичного характеру не реагує.
		У ході розгляду встановлено, що начальник відділення клопотав перед начальником державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про притягнення засудженого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Слід зазначити, що засуджений ОСОБА_1 був повідомлений про засідання дисциплінарної комісії, що стверджено розпискою за його підписом.
		Суд встановив, що станом на 06.11.2017 року засуджений ОСОБА_1, починаючи з 06.01.2015 року допустив 24 випадки порушення режиму відбування покарання, натомість заохочення відсутні. 
		Разом з тим, згідно до медичного висновку на момент огляду 07.11.2017 року засуджений ОСОБА_1 є здоровим, працездатним та може утримуватися в ДІЗО.
		Встановлено, що постановою від 07.11.2017 року засуджений ОСОБА_1 був поміщений в карцер державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" строком на 13 діб без виводу на роботу. 
		На думку суду, відповідач приймаючи рішення про поміщення позивача в карцер державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" строком на 13 діб без виводу на роботу не діяв у спосіб та в межах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки не врахував у повній мірі обставини, що мають суттєве значення для застосування такого виду стягнення.
		Ухвалючи судове рішення враховано також наступне.
		Статтею 1 Кримінально-виконавчого кодексу України(далі -КВК України) передбачено, що кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
		Згідно з частиною 1, 8статті 134 КВК Українипри призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
		Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.
		Статтею 135 КВК Українипередбачено процедуру дисциплінарного провадження.
		Відповідно до цієї статті питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
		На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.
		Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
		Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
		Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
		Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.
		Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником.
		Як встановлено судом, підстав вважати, що речовина, яка згідно рапортів молодших інспекторів виявлена та вилучена у засудженого ОСОБА_1 є спиртовмісною не має. Жодних доказів, які б ствердили таку обставину, відповідачем не надано, а судом не здобуто.
		Крім того, на думку суду, не має підстав вважати, що проводилося відповідне лабораторне чи інше дослідження речовини, вилученої у ОСОБА_1 згідно встановленого порядку.
		При цьому, наданий відповідачем акт від 31.10.2017 року про проведення лабораторних досліджень рідини прозорого кольору обємом один літр не містить будь-яких даних про походження такої речовини, в тому числі і про те, що вона є результатом саме вилучення під час обшуку 30.10.2017 року в засудженого ОСОБА_1
		Крім того, на переконання суду, сертифікат відповідності (паспорт) ареометра для спирту №07893, з врахуванням ст.ст. 72-76 КАС України не може бути визнаним як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ, в силу того, що по своїй суті не містить інформації щодо предмета доказування, поданий з порушенням встановленого строку для його подачі, на підставі його не можна встановити дійсні обставини справи, в сукупності з іншими доказами не дає змоги дійти висновку про наявність обставин справи, що входять до предмету доказування.
		Суд констатує, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона має довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Розбіжності в датах по рапортах молодших інспекторів та начальника відділення по факту обшуку та вилучення заборонених предметів у засудженого ОСОБА_1, відсутність медичного висновку, що ОСОБА_1 може утримуватися саме в карцері, а не ДІЗО, відсутність документального оформлення відмови засудженого від письмового пояснення згідно рапорта від 06.11.2017 року, відсутність понятих при вилученні речовини, яку в подальшому ідентифіковано відповідачем як саморобна спиртовмісна, оформлення акта від 31.10.2017 року щодо проведення лабораторних досліджень частини рідини невідомого походження, свідчать про неповноту проведеного службового розслідування по факту вилучення заборонених предметів у засудженого ОСОБА_1, а відтак і відсутність законних підстав для застосування до нього одного з найсуворіших заходів стягнення у виді поміщення до карцеру.
		Такі обставини не були спростовані і показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, які були допитані в ході судового розгляду.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача вирішувалось з порушеннямвимог КВК України, відтак оскаржувана постанова державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 07.11.2017 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в карцер є протиправною та підлягає скасуванню.
		Суд враховує, що згідно наказу начальника Замкової виправної колонії №58 за №315 від 15.09.2016 року, який є чинним, у зв'язку із службою необхідністю та суттєвим переповненням сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі закріплено приміщення камери ОК №7 для загального утримання засуджених сектору довічного позбавлення, а тому на засудженого ОСОБА_1 в період з 30.10.2017 року по 07.11.2017 року не поширювалася обмеження передбачені чинним законодавством для засуджених, які поміщаються в ПКТ (OK), ДІЗО та карцер установи.
		Тим самим, доводи позивача щодо неправомірних дії з боку адміністрації колонії в частині протиправного незарахування йому періоду перебування в одиночній камері №7 під час проведення службового розслідування з 30.10.2017 року по 07.11.2017 року в період строку перебування у карцері, та, як наслідок незаконного тримання його в такій камері без відповідного рішення не знайшли свого підтвердження, натомість спростовані відповідачем, відтак позивачу цій частині позовних вимог суд відмовляє.
		Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, докази, які надані позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправною та скасування постанови державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 07.11.2017 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в карцер строком на 13 діб без виводу на роботу, в іншій частині - відмовити.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись ст. ст. 72-79, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		     Адміністративний позов задовольнити частково.
		   Визнати протиправною та скасувати постанову державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 07.11.2017 року про поміщення засудженого ОСОБА_1 в карцер строком на 13 діб без виводу на роботу.
		У решті позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		      У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повне рішення складено та підписано 27.09.2018 року.
		 
		   Суддя:                    О.В. Король

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...