Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/1949/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2018.
Дата набрання законної сили: 19.09.2018
Номер судового провадження: 51-4023км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		19 вересня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 381/1949/17
		Провадження № 51-4023км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 
		6 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110330000068 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоселиця Житомирської області, проживає за адресою: 
		АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі  КК України).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 6 червня 
		2017 року затверджена угода про визнання винуватості від 26 травня 2017 року, укладена між прокурором Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 , в присутності захисника ОСОБА_8 у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 .
		ОСОБА_6 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України  штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки . На підставі 
		ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 4250 гривень з позбавленням права обіймати посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки. 
		Вирішено питання речових доказів.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він будучи призначеним на посаду майстра шляхового виробничої дільниці № 2 
		5-го околодку відокремленого підрозділу Фастівська дистанція колії регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та являючись матеріально-відповідальною особою у відповідності до Договору про матеріальну відповідальність працівника за передані йому під звіт матеріальні цінності 
		від 4 лютого 20014 року, укладеному між ОСОБА_6 та Фастівською дистанцією колії в особі начальника дистанції ОСОБА_9 , у період з 1 березня 2014 року по 19 травня 2015 року допустив розтрату чужого майна, яке було йому ввірене, а саме рейкового брухту марки 510, загальною вагою 45,8215 кг, вартістю 139526,47 грн., що зберігався на 5-му околодку зазначеної вище організації, заподіявши їй шкоду на зазначену вище суму. 
		Крім того, у порушення вимог п. 7.5 Посадової інструкції ОСОБА_6 вчинив службове підроблення, тобто вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документа, - щомісячного матеріального звіту затвердженої форми 
		ФМУ №54 за період з 1 травня по 31 травня 2015 року щодо фактичної наявності та вартості рейкового брухту марки 510, вказавши про його наявність у кількості 113,6985 т на загальну суму 190773,71 грн., який у подальшому ОСОБА_6 подав до бухгалтерії дистанції колії.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року ОСОБА_6 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на вирок місцевого суду.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати зазначені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на те, що такий вид покарання, як матеріальна відповідальність строком на 2 роки, не передбачений КК України. Зазначає, що при укладенні угоди суд порушив норми ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України). Стверджує, що умови угоди суперечать вимогам КПК України, зокрема, Фастівська дистанція колії регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не подавала заяву про вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та не визнана потерпілою стороною. Зазначає, що умови угоди порушують його права, оскільки він не був обізнаний у наслідках затвердження угоди та не було роз`яснено ці наслідки. Доводить, що був вимушений підписати угоду внаслідок залякування та примусу, укладення угоди не було добровільним. Твердить, що відсутні фактичні підстави для визнанння його винуватості.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
		Інші учасники були належним чином повідомлені про судовий розгляд, але в судове засідання не з`явилися.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди;ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. 
		Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
		У п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зазначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.
		Як видно зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_6 , він посилався на те, що суд першої інстанції затвердив угоду про визнання винуватості, яка суперечила вимогам закону та не була ним укладена добровільно. Крім того, йому не було роз`яснено наслідків укладення угоди. Тобто, апелянт посилався на обставини, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, що відповідало вимогам 
		п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України. Однак, апеляційний суд у порушення 
		ст. 398 КПК України прийняв хибне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок місцевого суду стосовно  ОСОБА_6 .
		За таких обставин, висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 оскаржив вирок місцевого суду з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно положень 
		ст. 394 КПК України, є передчасним.
		У зв`язку з наведеним доводи касаційної скарги ОСОБА_6 у цій частині є обгрунтованими, ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Поряд з цим доводи в касаційній скарзі ОСОБА_6 щодо оскарження вироку місцевого суду не можна вважати слушними, оскільки апеляційний суд розгляду не проводив, а отже і рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги 
		ОСОБА_6 не постановляв, у зв`язку з чим касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 
		442 КПК України, п. 4 параграфу 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд
		ухвалив:
		касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...