Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2425/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2018. Зареєстровано: 04.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2018.

Результат оскарження 26.09.2019 Центральний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2425/18
		 
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,
		за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,
		розглянувши матеріали справи
		за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн", м. Дніпро
		до відповідачів:
		1. Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, м. Миколаїв;
		2. Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, м. Дніпро;
		3. Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, м. Дніпро;
		4. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро
		про стягнення 13934947,25 грн
		 
		у присутності представників:
		від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 02.06.2018, адвокат;
		від відповідача-1: ОСОБА_3 довіреність № 1002/10/14-70-10-21 від 23.02.2018 головний державний інспектор юридичного сектору;
		від відповідача-1: ОСОБА_4, довіреність № 1001/10/14-70-10-21 від 23.02.2018, завідувач юридичного сектору;
		від відповідача-2: ОСОБА_5, довіреність № 255/10/04-50-10 від 29.01.2018, заступник начальника юридичного відділу;
		від відповідача-3: ОСОБА_6, довіреність № 13-19/4263 від 24.07.2018, начальник юридичного відділу;
		від відповідача-4: не з'явився
		СУТЬ СПОРУ:
		05.06.2018 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі - 1-й відповідач) та Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі - 2-й відповідач), у якій виклало вимоги про:
		- стягнення збитків, завданих діями Миколаївської митниці ДФС у сумі 13862884,29 грн, з яких:
		271139,50 грн суми, сплаченої ТОВ "Хімпродторг ЛТД", за оформлення фінансових гарантій за митними деклараціями №UA504120/2017/106275 та №UA903110/2017/001442;
		2568020,29 грн загальної вартості товару, втраченого внаслідок природного убутку за період зберігання в порту за час затримки митного оформлення;
		1400,00 грн вартості отримання інформації з Миколаївського гідрометеорологічного центру;
		1200,00 грн вартості висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати;
		21124,50 грн вартості відібрання проб та здійснення лабораторних випробувань відібраного товару ПП "Сейболт-Україна";
		5000000,00 грн збитків ТОВ "Хімпродторг ЛТД", завданих простоєм судна;
		6000000,00 грн збитків ТОВ "Хімпродторг ЛТД", завданих понаднормативним зберіганням товару;
		- стягнення збитків, завданих діями Дніпропетровської митниці ДФС у сумі 72062,96 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок винесення Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України неправомірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023 та подальших вимог Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" було заподіяно шкоди, яка полягає в оплаті надмірних платежів на користь державного бюджету та третіх осіб. Також позивач посилається на договір відступлення права вимоги №20-10-17 від 20.10.2017, згідно з умовами якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" придбало у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" право вимоги стягнення збитків нанесених останньому неправомірними рішеннями та діями Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України та Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України.
		Ухвалою від 08.06.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 26.06.2018.
		22.06.2018 від 1-го відповідача на електронну поштову скриньку суду надійшли клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, а також про залучення до участі у справі в якості третього відповідача - Державної казначейської служби України та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України.
		25.06.2018 від 2-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив, позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки позивачем, на його думку, не доведено факту того, що саме дії чи бездіяльність 2-го відповідача стали наслідком спричинення позивачу збитків.
		Позивач 25.06.2018 надав заперечення проти клопотання 1-го відповідача про закриття провадження у справі.
		26.06.2018 від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він також, як і 2-й відповідач, позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		На підставі ч. 5 ст. 83 ГПК України у підготовчому засіданні 26.06.2018 оголошено перерву до 04.07.2018.
		В засіданні 04.07.2018 позивачем надано письмові заперечення проти залучення до участі у справі в якості відповідача Державної казначейської служби України, але, у яких зазначено, що на розсуд суду, до справи як відповідачі можуть бути залучені ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України у Миколаївській та у Дніпропетровській областях, тобто органи Казначейства за місцезнаходженням Миколаївської митниці ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС.
		На підставі ч. 5 ст. 83 ГПК України у підготовчому засіданні 04.07.2018 оголошено перерву до 16.07.2018.
		16.07.2018 позивач, не погодившись з доводами 1-го відповідача, надіслав до суду відповідь на відзив, у якій підтримує свої позовні вимоги.
		Ухвалою від 16.07.2018 суд залучив до участі у справі у якості співвідповідачів у цій справі 3-го відповідача - ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області та 4-го відповідача ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
		Ухвалою від 01.08.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 06.09.2018.
		3-й відповідач 08.08.2018 надав до суду відзив, у якому зазначив про наявність вини самого позивача, оскільки він міг сплатити митні платежі, а потім скористатися своїм правом на повернення помилково чи надмірно сплачених грошових зобов'язань. Натомість позивач скористався правом оскарження, що спричинило убуток товару та простій танкера МТ Pioneer. В свою чергу, 1-й відповідач не забороняв виїзду танкера МТ Pioneer з порту "Миколаїв-морський", тож причинний зв'язок між діями 1-го відповідача та завданою позивачу майновою шкодою відсутній.
		20.08.2018 від позивача до суду надійшли відповіді на відзиви 2-го та 3-го відповідачів, у яких він не погоджується з доводами останніх та підтримує свої позовні вимоги.
		3-й відповідач на електронну поштову скриньку суду надіслав заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких підтримує свої доводи, викладені у відзиві та просить суд відмовити у задоволенні позову.
		В засіданні 21.08.2018 представник 1-го відповідача заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції через Господарський суд Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22).
		На підставі ч. 1 ст. 185 ГПК України суд ухвалою від 21.08.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання на 29.08.2018, задовольнивши при цьому клопотання Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через Господарський суд Миколаївської області.
		У судовому засіданні 29.08.2018 розпочато розгляд справи по суті.
		Ухвалою суду від 29.08.2018 на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні, яке відбувається в режимі відеоконференції через Господарський суд Миколаївської області, оголошено перерву до 24.09.2018.
		21.09.2018 позивач подав письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням оголошених відповідачами заперечень. Стосовно обставин, які розглядаються у справі, позивач зауважив на наступних висновках щодо дій імпортера (ТОВ "Хімпродторг ЛТД") при здійсненні імпорту товарів: - незалежно від поданої митної декларації (митна декларація подана в звичайному режимі, попередня декларація чи тимчасова декларація), імпортер зобовязаний сплатити необхідні митні платежі на дату подання такої митної декларації органу доходів і зборів або забезпечити їх оплату внесенням суми грошових коштів на рахунок митного органу; - враховуючи значну суму митних платежів, та відсутність необхідних грошових коштів для їх оплати, - перебування імпортованого товару в будь-якому місці зберігання (чи то режим митного складу, чи то розміщення на складі органу доходів і зборів) без подання товару до митного оформлення передбачає собою оплату зберігання такого товару, в тому числі пряму заборону видачі товару зі складу органу доходів і зборів без здійснення оплати за зберігання. Крім того, позивач зазначив, що сума платежів, яка підлягала б сплаті при здійсненні митного оформлення за кодом митного органу (246022790,50 грн) є навіть вищою, ніж вартість товару, яку імпортер оплатив на користь постачальника (191394048,39 грн), та перевищує суму митних платежів, які підлягали сплаті імпортером за кодом УКТЗЕД, визначеним імпортером, у 6,5 разів, та є занадто значною для єдино разової оплати підприємством. 
		4-й відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення останньому поштових відправлень ухвал суду.
		Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Тож, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та 1-3-го відповідачів, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		01.08.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" (Україна), як покупцем, та Компанією "PetroEnergyGroupLimited" (Об'єднані Арабські Емірати), як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №PEG-KPT-010817 (далі - контракт), відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 якого та специфікації №02 від 01.08.2017 до цього контракту продавець зобов'язався поставити товар - газовий природний конденсат (код УКТ ЗЕД НОМЕР_1) в кількості 17245,728 МТ, передати належні до товару документи та передати право власності згідно з умовами контракту, а покупець зобов'язався сплатити ціну товару згідно з умовами цього контракту (т. 1, а.с. 23-33).
		Умовами пунктів 6, 7 вказаної специфікації до контракту визначено, що фінальна ціна за метричну тону товару становить 423,54 долари США, а загальна фінальна вартість специфікації складає 7304255,64 долари США; умови поставки товару CFR Миколаїв, Україна (ІНКОТЕРМС 2010).
		На виконання вказаного контракту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" 07.08.2017 року до Митного посту "Миколаїв-морський" Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (1-й відповідач) була подана митна декларація №UA504120/2017/105963, якою до митного оформлення було заявлено товар - "Конденсат газовий природний" (т. 1, а.с. 34-35).
		В графі 33 митної декларації №UA504120/2017/105963 вказано код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) - НОМЕР_1.
		Як вказує позивач та вбачається зі змісту графи 44 митної декларації №UA504120/2017/105963, до декларації були додані наступні документи: сертифікат якості товару №2951//BR17334 від 28.07.2017, проформа на поставку товару від 13.07.2017, коносамент від 28.07.2017, карго-маніфест від 28.07.2017 контракт №PEG-KPT-010817 від 01.08.2017, специфікація №02 від 01.08.2017, інвойс №PEG-KPT-02-17-FN від 01.08.2017, сертифікат якості б/н від 28.07.2017, довідка про місце походження від 28.07.2017, лист №07/08 1 від 07.08.2017, лист №07/08 2 від 07.08.2017 з додатками, пакувальний лист, довідки Platts.
		За розпорядженням керівника митного поста "Миколаїв-морський" Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України було відібрано проби товару для проведення дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.
		За результатами досліджень, Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України отримано висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції від 10.08.2017 №142005701-1340, яким визначено деякі характеристики товару.
		Враховуючи вищевказаний висновок, 1-м відповідачем 14.08.2018 прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA504000-0012-2017 (т. 1, а.с. 36-37), згідно з яким змінено код за УКТ ЗЕД товару "газовий конденсат природний" з НОМЕР_1 (ставка ввізного мита - 0%) на НОМЕР_2 (ставка ввізного мита - 6%; акциз - 213.5 ЕІЖ за 1 тис. л 15*) та встановлено новий опис товару (графа 31 ВМД), а саме: "Нафтопродукт (легкий дистилят) у вигляді рідини світло-жовтого кольору із запахом нафтопродуктів. За хімічним складом являє собою суміш на основі аліфатичних вуглеводнів та домішки (ароматичні вуглеводні 8,54 мас.%, (6,85 об.%), тощо), з масовою часткою сірки 0,0055 мас.%, густина продукту при 15 град.C - 702,1 кг/мЗ, без вмісту води та механічних домішок. Фракційний склад продукту: температура початку кипіння 37 град.C, 94 об% продукту (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 град.C, температура кінця кипіння 229 град.C. Різниця між температурами, при яких переганяється 5 об.% та 90 об.% (включаючи втрати) становить 127 град.С." 
		Код товару відповідно до рішення про визначення коду товару №КТ-UA504000-0012-2017 від 14.08.2017 визначено як НОМЕР_2 ("легкі дистиляти").
		На підставі вказаного коду товару 1-м відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA504120/2017/00023.
		ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" було оскаржено вказані рішення та картку відмови у судовому порядку.
		У зв'язку з тим, що визначений Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України код товару відноситься до товарів, при митному оформленні яких необхідною є сплата акцизного податку, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" звернулося з метою митного оформлення товару в режимі транзиту до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, оскільки митне оформлення підакцизного товару за кодом, визначеним 1-м відповідачем, здійснюється Енергетичною митницею Державної фіскальної служби України у відповідності з Переліком товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею Державної фіскальної служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №448 від 20.04.2015.
		Так, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" 16.08.2017 року було подано митну декларацію типу "ТР 81" №UA504120/2017/106275 про подання товарів в митному режимі "транзит" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України.
		За результатами розгляду адміністративної справи №804/5227/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення Дніпропетровський окружний адміністративний суду постановою від 22.08.2017, яка набрала законної сили 03.10.2017, визнав протиправними та скасував рішення про визначення коду товару №КТ-UA504000-0012-2017 від 14.08.2017 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA504120/2017/00023.
		Постановою Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №804/5227/17 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 залишено без змін. 
		Проте, як стверджує позивач, 1-й відповідач, незважаючи на скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023, не завершував митне оформлення протягом тривалого часу (з 03.10.2017 та в подальшому), чим допустив протиправну бездіяльність. 
		Тому ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" митне оформлення товару здійснювалось в митному режимі "транзит" з переміщенням товару із зони обслуговування 1-го відповідача до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (2-й відповідач), де в подальшому ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" було заявлено товар до митного оформлення в митному режимі "імпорт" за відповідними митними деклараціями.
		Враховуючи необхідність митного оформлення товару в режимі транзиту:
		-перший раз - режим транзиту з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України у зв'язку з тим, що Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України був визначений код товару, митне оформлення якого віднесено до компетенції Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України;
		-другий раз - режим транзиту з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України у зв'язку зі скасуванням рішення про визначення коду товару та, відповідно, у зв'язку із належністю товару до сфери компетенції Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" двічі надавалися фінансові гарантії оформлення митних декларацій в режимі транзиту, за видачу яких ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" сплачено плата за видачу гарантій, а саме:
		-перший раз, за митною декларацією типу "ТР 81" №UA504120/2017/106275, в сумі 132 438,29 грн (рахунок ТОВ "Ойл Трансшипмент" №2 від 16.08.2017, платіжне доручення №125 від 17.08.2017 - т. 1, а.с. 75, 76);
		-другий раз, за митною декларацією типу "ТР 81" №UA903110/2017/001442, в сумі 138 701,21 грн (рахунок ТОВ "Ойл Трансшипмент" №46 від 05.10.2017, платіжне доручення №158 від 13.10.2017).
		У зв'язку з оформленням товару в митному режимі "транзит" 2-м відповідачем також вимагалося надання фінансових гарантій переміщення товару у вказаному режимі, з метою надання яких ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" було сплачено на користь ТОВ "Ойл Трансшипмент" плату за надання фінансових гарантій митним органам за рахунками №57 від 20.10.2017 та №84 від 14.11.2017 (т. 1, а.с. 80, 81) у загальній сумі 72062,96 грн. 
		Тож, позивач зазначає, що рішенням 1-го відповідача про визначення коду товару від 14.08.2017 №КТ-UA504000-0012-2017, а також бездіяльністю 1-го відповідача щодо нездійснення митного оформлення товару за митною декларацією №UA504120/2017/105963 порушено права ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" щодо своєчасного митного оформлення імпортованого товару, у зв'язку з чим ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" було вимушено нести надлишкові витрати в господарській діяльності та зазнало збитків, які складаються з:
		271139,50 грн суми, сплаченої ТОВ "Хімпродторг ЛТД", за оформлення фінансових гарантій за митними деклараціями №UA504120/2017/106275 та №UA903110/2017/001442;
		2568020,29 грн загальної вартості товару, втраченого внаслідок природного убутку за період зберігання в порту за час затримки митного оформлення;
		1400,00 грн вартості отримання інформації з Миколаївського гідрометеорологічного центру;
		1200,00 грн вартості висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати;
		21124,50 грн вартості відібрання проб та здійснення лабораторних випробувань відібраного товару ПП "Сейболт-Україна", сплачених ТОВ "Хімпродторг ЛТД" на підставі рахунків на оплату №224 від 30.08.2017 на суму 27630,60 грн та №233 від 31.08.2017 на суму 4800,00 грн;
		7437238,72 грн збитків, завданих простоєм судна;
		6401586,77 грн збитків, завданих понаднормативним зберіганням товару.
		Діями 2-го відповідача, які за твердженням позивача, полягають у неправомірній вимозі надання фінансових гарантій митного оформлення товару у режимі "транзит", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпротодторг ЛТД" завдано збитків у сумі 72062,96 грн.
		В обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку між діяннями 1-го і 2-го відповідачів та вказаними збитками, понесеними ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД", а також розміру заявлених до стягнення збитків позивач посилається на наступне.
		Затримка вивантаження товару у порту "Миколаїв" та тривале зберігання товару з вини 1-го відповідача спричинили втрати імпортованого нафтопродукту внаслідок природного убутку та технологічних втрат в загальному розмірі 232,184 метричних тони, що підтверджується висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО 3576 від 15.12.2017 (т. 1, а.с. 58-61).
		Позивач зазначає, що внаслідок затримки у митному оформленні товару нафтопродукт зберігався за відсутності в такій необхідності протягом чотирьох місяців під митним контролем Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, з яких два місяці складає строк судового розгляду справи та два місяці становить строк бездіяльності 1-го відповідача щодо завершення митного оформлення імпортованого товару.
		Специфікацією №2 до контракту №PEG-KPT-010817 від 01.08.2017 встановлено, що ціна однієї метричної тони складає 423,54 доларів США. Таким чином, загальна вартість товару, втраченого внаслідок його природного убутку, складає 232,184 х 423,54 = 98 339,21 доларів США, що за курсом гривні до долару США станом на день підписання позовної заяви еквівалентно 2568020,29 грн (98 339,21 доларів США х 26,1139).
		З метою отримання вищевказаного висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" було замовлено інформацію з Миколаївського гідрометеорологічного центру, за яку здійснено оплату в розмірі 1400,00 грн на підставі платіжного доручення №344 від 11.12.2017 у відповідності до рахунку №368 від 11.12.2017 (т. 1, а.с. 63, 64). Безпосередньо висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО 3576 від 15.12.2017 оплачений ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" у сумі 1200,00 грн за платіжним доручення №382 від 18.12.2017 у відповідності до рахунку №ГО 3576 від 11.12.2017 (т. 1, а.с. 61, 62).
		Щодо розміру збитків у вигляді понаднормативних витрат ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" при розвантаженні та зберіганні товару, позивач зазначив наступне.
		Враховуючи митну затримку оформлення товару Миколаївською митницею, морське судно, яке здійснювало доставку товару, перебувало в порту призначення "Миколаїв" понаднормативний термін. Компанія "Petro Energy Group Limited" листом №DEM-12/15-17 від 15.12.2017 (т. 1, а.с. 65-66) повідомила ТОВ "Хімпродторг ЛТД" про простій танкера МТ Pioneer в морському порту Миколаїв, який існував в період з 06 по 25 серпня 2017 року. У вказаному листі Компанією "Petro Energy Group Limited" вказано, що згідно зі Зведенням подій щодо тривалості сталійного часу та претензії судновласника "Systemar Shipmanagement", сталійний час в морському порту Миколаїв почався 06 серпня 2017 о 16:18 та закінчився 25 серпня 2017 о 23:30. При цьому, у відповідності до умов договору фрахтування дозволений сталійний час на вивантаження судна складає 36 годин. Таким чином, простій судна становить 427 годин 12 хвилин; ставка демереджу в день у валюті долар США становить 16000,00; загальна сума демереджу становить - 284800,00 доларів США. Тож, Компанія "Petro Energy Group Limited" повідомила ТОВ "Хімпродторг ЛТД", що вартість простою судна в розмірі 284800,00 доларів США утримана компанією із платежу №000328899 від 20.10.2017, який був здійснений по контракту від 01.08.2017 року №PEG-KPT-0108170. Таким чином, із платежу №000328899 від 20.10.2017 на загальну суму 700000,00 доларів США сума у розмірі 415200,00 доларів США зарахована постачальником ТОВ "Хімпродторг ЛТД" як оплата за товар по договору, а сума 284800,00 доларів США - як оплата простою танкера. 
		Додатково позивач зазначив, що листом №STR-12/18-17 від 18.12.2017 (т. 1, а.с. 67-68) Компанія "Petro Energy Group Limited" повідомила ТОВ "Хімпродторг ЛТД" про понаднормативне зберігання товару "природній газовий конденсат", вивантаженого у берегові резервуари Миколаївського нафтоперевального комплексу згідно з контрактом від 01.08.2017 №PEG-KPT-010817. Зокрема, у вказаному листі вказано, що нафтоперевальним комплексом період зберігання з 16.09.2017 по 04.12.2017 заявлений як понаднормативне зберігання товару, і вартість понаднормативного зберігання товару за вказаний період склала 245140,97 доларів США. Тож, Компанія "Petro Energy Group Limited" повідомила ТОВ "Хімпродторг ЛТД", що вартість понаднормативного зберігання в розмірі 245140,97 доларів США утримана компанією із платежу №000328899 від 20.10.2017, здійсненого по контракту від 01.08.2017 №PEG-KPT-010817. Таким чином, із платежу №000328899 від 20.10.2017 на загальну суму 700000,00 доларів США компанією постачальником утримано суму у розмірі 284800,00 доларів США як вартість простою танкера та утримано суму 245140,97 доларів США як вартість понаднормативного зберігання. Відповідно постачальником ТОВ "Хімпродторг ЛТД" як оплата за товар по договору із загальної суми платежу №000328899 від 20.10.2017 зараховано лише суму 170059,03 доларів США.
		Отже, сума здійснених оплат ТОВ "Хімпродторг ЛТД" перед Компанією "Petro Energy Group Limited" за товар, отриманий по контракту від 01.08.2017 №PEG-KPT-010817, зменшилася на суму 529940,97 доларів США, яка буде підлягати оплаті додатково для досягнення умови повного розрахунку за контрактом та є збитками, які зазнало ТОВ "Хімпродторг ЛТД" внаслідок утримання таких сум постачальником із сум оплати за поставлений товар.
		У підтвердження понесених збитків, завданих простоєм судна та понаднормативним зберіганням товару, позивачем надано платіжний документ від 20.10.2017 про оплату ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" на користь Компанії "Petro Energy Group Limited" грошових коштів у сумі 700000,00 доларів США, листи та фінальні інвойси Компанії "Petro Energy Group Limited" №PEG-KPT-DEM-12/15-17 від 15.12.2017 (т. 1, а.с. 66), №PEG-KPT-STR-12/18-17 від 18.12.2017 (т. 1, а.с. 69), на підставі яких продавцем утримано витрати, повязані із простоєм судна та понаднормативним зберіганням товару, зі сплаченої покупцем суми вартості придбаного ним товару. 
		Враховуючи вищенаведене, визначена позивачем загальна сума збитків ТОВ "Хімпродторг ЛТД", завданих простоєм судна, складає 284800,00 доларів США, що за курсом гривні до долару США станом на день підписання позовної заяви еквівалентно 7437238,72 грн (824800,00 доларів США х 26,1139), а завданих понаднормативним зберіганням товару - 245140,97 доларів США, що за курсом гривні до долару США станом на день підписання позовної заяви еквівалентно 6401586,77 грн (245140,97 доларів США Х 26,1139).
		Стосовно витрат на проведення лабораторних випробувань позивач зазначив, що з метою визначення хімічних показників імпортованого товару та відповідності його визначеному ТОВ "Хімпродторг ЛТД" коду товару за УКТ ЗЕД, ТОВ "Хімпродторг ЛТД" було замовлено відібрання повторних проб товару безпосередньо у танкері, який здійснив доставку товару. Відповідно організація, яка здійснювала відібрання проб та здійснення лабораторних випробувань відібраного товару, ПІІ "Сейболт-Україна", виставила рахунки на оплату замовлених послуг, а саме: рахунок №224 від 30.08.2017 на загальну суму 27630,60 грн та рахунок №233 від 31.08.2017 на суму 4800,00 грн (т.1, а.с. 71, 74).
		Крім того, 20.10.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД", як первісним кредитором, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газтрейд" (правонаступником якого є позивач), як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги №20-10-172 (далі - договір про відступлення права вимоги; т. 1, а.с. 70), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги стягнення збитків, нанесених первісному кредитору неправомірними рішеннями та діями Миколаївської митниці ДФС (надалі за договором - боржник-1) та діями Дніпропетровської митниці ДФС (надалі за договором - боржник-2), вказаними в п. 1.2 цього договору.
		Згідно з п. 1.2 договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника-1 оплати збитків внаслідок надмірної оплати фінансових гарантій при митному оформленні товару на суму 271139,50 грн, збитків внаслідок втрати кількості товару на суму 2800000,00 грн, збитків внаслідок здійснення лабораторних випробувань в розмірі 21124,50 грн, збитків внаслідок простою морського судна на суму 5000000,00 грн, та збитків внаслідок понаднормативного зберігання товару на суму 6000000,00 грн, всього на суму 14092264,00 грн та вимагати від боржника-2 - оплати збитків внаслідок надмірної оплати фінансових гарантій при митному оформленні товару в загальній максимальній сумі 260000,00 грн.
		Пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги оплати збитків, вказаних у пунктах 1.1, 1.2 договору вважається відступленим новому кредитору здати підписання сторонами договору.
		Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 6.1 договору про відступлення права вимоги). 
		У відповідності до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 512 ЦК України).
		За приписами ст. 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. 
		В той же час, частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно з положеннями частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу , якими, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
		Отже, підставами для виникнення зобов'язань щодо відшкодування шкоди є не лише наявність правочину або договору між кредитором та боржником, але й факт заподіяння майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
		Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Як вбачається з протоколу №21-05/18 загальних зборів засновників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газтрейд" від 21.05.2018, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газтрейд" було змінено найменування на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" (т. 1 а.с. 83-84).
		З огляду на наведене, суд вважає належним чином доведеним той факт, що позивач у передбаченому законом порядку набув права вимоги до 1-го та 2-го відповідачів сум збитків, визначених договором відступлення права вимоги. В той же час, зі змісту договору про відступлення права вимоги вбачається, що позивач, як новий кредитор, набув права вимоги до 1-го відповідача, як боржника-1, оплати збитків, понесених ТОВ "Хімпродторг ЛТД" внаслідок простою судна, понаднормативного зберіганням товару та здійснення лабораторних випробувань у сумах, що є меншими, ніж ті, що фактично понесені ТОВ "Хімпродторг ЛТД". 
		Зазначені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України збитків у загальній сумі 13862884,29 грн, з яких: - 271139,50 грн сума, сплачена ТОВ "Хімпродторг ЛТД", за оформлення фінансових гарантій за митними деклараціями №UA504120/2017/106275 та №UA903110/2017/001442; - 2568020,29 грн - загальна вартість товару, втраченого внаслідок природного убутку за період зберігання в порту за час затримки митного оформлення; - 1400,00 грн - вартість отримання інформації з Миколаївського гідрометеорологічного центру; - 1200,00 грн - вартість висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати; - 21124,50 грн - вартість відібрання проб та здійснення лабораторних випробувань відібраного товару ПП "Сейболт-Україна"; - 5000000,00 грн - збитки ТОВ "Хімпродторг ЛТД", завдані простоєм судна; - 6000000,00 грн - збитки ТОВ "Хімпродторг ЛТД", завдані понаднормативним зберіганням товару, та про стягнення з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України збитків у сумі 72062,96 грн внаслідок надмірної оплати фінансових гарантій при митному оформленні товару.
		Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що належать особі, безпідставно сплачені, втрачені чи неотримані через дії інших осіб.
		Предметом розгляду у даній справі є стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" за договором про відступлення права вимоги №20-10-17 від 20.10.2017 грошових коштів в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України та Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України.
		Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки)
		Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірних діях чи бездіяльності. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
		Статтею 22 та параграфом 1 глави 82 ЦК України визначені загальні положення про відшкодування збитків та майнової шкоди. Так, згідно зі статтею 22 цього Кодексу збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини.
		Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
		Відповідно до статті 1173 цього Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Приписами статті 56 Конституції України передбачене право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення майнової шкоди (збитків).
		Як вбачається з матеріалів справи, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023 було прийнято Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України.
		Відповідно до змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023, відмова в митному оформленні була обґрунтована визначенням контролюючим органом іншого коду товару.
		З наведеного вбачається, що шкода, заподіяна ТОВ "Хімпродторг ЛТД" прийняттям Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023, була вчинена органом виконавчої влади при здійсненні ним владно-адміністративних повноважень, що підпадає під ознаки статті 1173 ЦК України.
		Разом з тим, факт незаконності прийнятої Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України як органом виконавчої влади картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504120/2017/00023, внаслідок якої ТОВ "Хімпродторг ЛТД" була завдана шкода, встановлений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі №804/5227/17, яка набрала законної сили.
		За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, встановлені Дніпропетровським окружним адміністративним судом обставини у справі №804/5227/17, що свідчать про протиправність дій Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України при прийнятті рішення про визначення коду товару №КТ-UA504000-0012-2017 від 14.08.2017 та оформленні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA504120/2017/00023, а також факти їх скасування не підлягають доказування при розгляді даної справи.
		Щодо розрахунків розміру завданої шкоди (збитків) та щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача судом зазначається наступне.
		Як встановлено судом при розгляді справи, позивач на підставі договору відступлення права вимоги набув права вимоги збитків внаслідок надмірної оплати фінансових гарантій при митному оформленні товару на суму 271139,50 грн, збитків внаслідок втрати кількості товару на суму 2800000,00 грн, збитків внаслідок здійснення лабораторних випробувань в розмірі 21124,50 грн, збитків внаслідок простою морського судна на суму 5000000,00 грн, та збитків внаслідок понаднормативного зберігання товару на суму 6000000,00 грн, всього на суму 14092264,00 грн від 1-го відповідача та збитків внаслідок надмірної оплати фінансових гарантій при митному оформленні товару в загальній максимальній сумі 260000,00 грн від 2-го відповідача.
		Шкода, завдана внаслідок оформлення фінансових гарантій митним органам, підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" двічі надавалися фінансові гарантії оформлення митних декларацій в режимі транзиту, за видачу яких декларантом оплачувалася плата за видачу гарантій, а саме: за митною декларацією типу "ТР 81" №UA504120/2017/106275, в сумі 132438,29 грн (рахунок ТОВ "Ойл Трансшипмент" №2 від 16.08.2017, платіжне доручення №125 від 17.08.2017 - т. 1, а.с. 75, 76) та за митною декларацією типу "ТР 81" №UA903110/2017/001442 в сумі 138701,21 грн (рахунок ТОВ "Ойл Трансшипмент" №46 від 05.10.2017, платіжне доручення №158 від 13.10.2017).
		Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України (далі - МК України), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно зі статтею 91 цього Кодексу митний режим транзиту застосовується, зокрема, до товарів, які переміщуються внутрішнім транзитом або каботажем від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України.
		Частиною четвертою статті 92 МК України встановлено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту, особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
		1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;
		2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
		3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
		Частиною першою статті 305 МК України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.
		Статтею 306 МК України визначено, що способами забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії.
		За приписами статті 310 МК України, у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.
		Фінансові гарантії надаються, у тому числі, у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
		Таким чином, оскільки рішення 1-го відповідача про визначення коду товару від 14.08.2017 № КТ UA504000-0012-2017 визнано протиправним та скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі №804/5227/17, яка набрала законної сили і має преюдиційний характер при розгляді даної справи, суд дійшов висновку, що за відсутності вказаного рішення 1-го відповідача, у ТОВ "Хімпродторг ЛТД" була відсутня необхідність як подання митної декларації типу "ТР 81" №UA504120/2017/106275 в режимі "транзит" в зону діяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, так і подання митної декларації типу "ТР 81" №UA903110/2017/001442 в режимі "транзит" в зону діяльності Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України. Отже, суми оплати за надання послуг фінансових гарантій цим митним органам в загальному розмірі 271139,50 грн є сумами, які ТОВ "Хімпродторг ЛТД" не повинно було оплачувати за відсутності вказаного рішення 1-го відповідача про визначення коду товару, і, відповідно, є підтвердженими збитками ТОВ "Хімпродторг ЛТД".
		Щодо оплати ТОВ "Хімпродторг ЛТД" вартості послуг за надання фінансових гарантій у зв'язку із переміщенням товару в митному режимі "транзит" в зону обслуговування Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на вищенаведені положення МК України про обов'язковість надання фінансової гарантії при поміщенні товару у митний режим "транзит". Тож, вимоги 2-го відповідача відповідають положенням Митного кодексу України, а відтак сплачені Дніпропетровській митниці Державної фіскальної служби України фінансові гарантії у сумі 72062,96 грн при митному оформленні товару не є збитками ТОВ "Хімпродторг ЛТД". 
		Щодо збитків ТОВ "Хімпродторг ЛТД" внаслідок природного убутку товару, суд погоджується із твердженнями позивача про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними рішеннями 1-го відповідача та втратами нафтопродукту у кількості 232,184 метричних тони, який полягає в тому, що внаслідок затримки у митному оформленні товару у зв'язку з судовим спором між імпортером та Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України нафтопродукт зберігався за відсутності в такій необхідності протягом чотирьох місяців під митним контролем Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України та Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України.
		Таким чином, вартість товару, втраченого внаслідок тривалого його зберігання протягом судового оскарження рішення 1-го відповідача та протягом подальшої бездіяльності 1-го відповідача щодо незавершення митного оформлення товару є збитками ТОВ "Хімпродторг ЛТД", які підлягають стягненню на користь позивача.
		Витрати ТОВ "Хімпродторг ЛТД" на отримання висновку експерта торгово-промислової палати у сумі 1200,00 грн та на отримання інформації з Миколаївського гідрометеорологічного центру у сумі 1400,00 грн є похідними витратами ТОВ "Хімпродторг ЛТД" щодо підтвердження розміру втрат товару, тому також підлягають стягненню.
		Щодо витрат на проведення лабораторних випробувань судом зазначається, що необхідність проведення лабораторних випробувань була обумовлена незгодою ТОВ "Хімпродторг ЛТД" із рішенням 1-го відповідача щодо визначення коду товару та замовленням відповідних випробувань у акредитованих лабораторіях, що безпосередньо встановлено у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі №804/5227/17, та в силу положень ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.
		Таким чином, збитки ТОВ "Хімпродторг ЛТД", які полягають в оплаті вартості відібрання проб з метою проведення лабораторних випробувань, безпосередньо пов'язані із протиправним рішенням 1-го відповідача та, з урахуванням умов договору про відступлення права вимоги, підлягають відшкодуванню у заявленій сумі в розмірі 21124,50 грн.
		Позовні вимоги про стягнення збитків, завданих 1-м відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" простоєм судна, підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Як вбачається з поданих документів та пояснень позивача, танкер МТ Pioneer прибув у порт розвантаження 06.08.2017, став до розвантаження 16.08.2017 та закінчив розвантаження 25.08.2017. Суд приймає до уваги та погоджується із твердженнями позивача про стан правової невизначеності коду товару згідно з УКТ ЗЕД в період з моменту прибуття судна та заявлення вантажу до митного оформлення (06.08.2017) до моменту прийняття 1-м відповідачем рішення про визначення коду товару (14.08.2017). Вказаний час є часом затримки зі сторони митного органу у митному оформленні товару та відсутності у ТОВ "Хімпродторг ЛТД" інформації про можливість, спосіб заявлення до митного оформлення товару та, відповідно, щодо митного органу, до якого повинно здійснюватися заявлення товару до митного оформлення. Час простою судна у вказаний період є понаднормативним простоєм, який виник внаслідок вчинення 1-м відповідачем дій щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, рішення щодо якого в подальшому було скасовано в судовому порядку, та, відповідно, оплата ТОВ "Хімпродторг ЛТД" простою судна за вказаний період є понаднормативним простоєм, який виник з вини 1-го відповідача.
		Разом з тим, період простою судна з 15.08.2017 по 25.08.2017 не вважається судом часом понаднормативного простою, що виник з вини 1-го відповідача, оскільки після винесення Миколаївською митницею Державної фіскальної служби 14.08.2017 рішення про визначення коду товару ТОВ "Хімпродторг ЛТД" мало можливість безперешкодно заявити товар у будь-якому митному режимі до відповідного органу доходів і зборів. Вчинення відповідних дій щодо заявлення товару до митного оформлення та вчинення дій щодо вивантаження товару в період з 15.08.2017 по 25.08.2017 залежало цілком від ТОВ "Хімпродторг ЛТД", тому вимоги щодо відшкодування шкоди (збитків) в цій частини позову задоволенню не підлягають.
		Таким чином, виходячи з розрахунку позивача, вимоги щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок простою судна, підлягають задоволенню частково в наступному розмірі: 9 днів (з 06.08.2017 по 14.08.2017) помножити на 16000,00 доларів США (ставка простою за день) = 144000,00 доларів США, що за курсом гривні до долару США станом на день підписання позовної заяви еквівалентно 3760401,60 грн (144000,00 доларів США х 26,1139).
		Позовні вимоги про стягнення збитків, завданих 1-м відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" понаднормативним зберіганням товару, також підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		У листі компанії "PetroEnergyGroupLimited" №DEM-12/15-17 від 15.12.2017, направленому ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД", вказано, що загальний період зберігання товару на нафтоперевалочному комплексі становив з 25.08.2017 по 04.12.2017, тобто 102 дні, при цьому період понаднормативного зберігання визначений з 16.09.2017 по 04.12.2017, тобто 80 днів. 
		Як вбачається із матеріалів справи, затримка митного оформлення товару тривала у період з 06.08.2017, тобто дати прибуття танкеру у морський порт призначення, по 03.10.2017 - дату набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування рішення 1-го відповідача про визначення коду товару, тобто 59 днів. Починаючи з 03.10.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хімпродторг ЛТД" мало можливість здійснити митне оформлення у відповідному митному органі на підставі наявних у нього документів та зазначеного рішення адміністративного суду, тому судом не вбачається причинно-наслідкового зв'язку між діяннями 1-го відповідача та збитками ТОВ "Хімпродторг ЛТД", понесеними внаслідок подальшого понаднормативного зберігання товару на нафтоперевальному комплексі у період після 03.10.2017. 
		Таким чином, вимоги позивача щодо відшкодування шкоди за понаднормативне зберігання товару на нафтоперевальному комплексі підлягають задоволенню частково, за період затримки у митному оформленні товару на 59 днів, що складає 180791,47 доларів США ((245140,97/80) х 59), що за курсом гривні до долару США станом на день підписання позовної заяви еквівалентно 4721170,37 грн (180791,47 доларів США х 26,1139).
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" до 3-го та 4-го відповідачів суд зазначає наступне.
		За змістом приписів чинного законодавства відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі органом державної влади внаслідок прийняття цим органом незаконного рішення, оскільки останній фінансується з Державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету.
		В той же час, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів, є недопустимим. Такого висновку дійшов Конституційний суд України у своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 по справі №1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою), у зв'язку з чим визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідні положення законів, згідно з якими за рахунок коштів на утримання судів, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відшкодування шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду.
		Частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Постановою Кабінету Міністрів України №21 від 1604.2015 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно з яким Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, у тому числі, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункти 1, 3, 9 Положення).
		Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників.
		Частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		06.02.2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. №845".
		Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок) у відповідність до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
		Пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (зі змінами та доповненнями) визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. 
		У відповідності до підпункту 2 пункту 35 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
		Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що саме територіальні органи Казначейства здійснюють юридично значимі дії, пов'язані із виконанням судових рішень про стягнення з державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників коштів на відшкодування шкоди. 
		Тож, виходячи зі змісту положень пунктів 35, 36 Порядку, виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету на відшкодування (компенсацію) шкоди здійснюється за участю територіальних органів Казначейства, що знаходиться за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, і до яких стягувачем повинні бути подані документи про списання відповідних сум.
		Таким чином, саме 3-й відповідач є територіальним органом Казначейства, що знаходиться за місцем знаходження Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, внаслідок незаконно прийнятого рішення якої позивачу заподіяно шкоду, і до якого стягувачем мають подаватися документи про списання відповідних сум.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області є належним відповідачем у даній справі, оскільки з огляду на правову природу даних правовідносин при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, слід залучати до участі у справі як іншого відповідача відповідний територіальний орган Казначейства як особу, уповноважену здійснювати розпорядження бюджетними коштами. При цьому, з урахуванням покладених на територіальний орган Казначейства чинним законодавством функцій, не вимагається наявність порушення вказаним органом прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тому заперечення 3-го відповідача щодо відсутності правових підстав для його відповідальності за даним позовом, оскільки ним не порушено жодних прав і законних інтересів позивача, не заподіяно своїми діями будь-якої шкоди позивачу, не можуть бути прийняті судом до уваги.
		Разом з тим, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до 2-го відповідача - Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, відсутні правові підстави і для задоволення позовних вимог до 4-го відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
		За наведених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Державного бюджету України через 3-го відповідача на користь позивача 11344456,26 грн (271139,50 грн + 2568020,29 грн + 1400,00 грн + 1200,00 грн + 21124,50 грн + 3760401,60 грн + 4721170,37 грн) в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана 1-м відповідачем, з відмовою в іншій частині позову.
		Заперечення відповідачів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не відповідають положенням чинного законодавства та не спростовують доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог. Зокрема, суд не приймає до уваги твердження 1-го відповідача про можливість більш раннього митного оформлення товару для уникнення збитків, оскільки будь-який варіант митного оформлення товару у вільний обіг передбачає повну оплату митних платежів за кодом митного оформлення товару, визначеним митним органом. Зважаючи на те, що митний код оформлення, визначений Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України, передбачав оплату значно більшої вартості митних платежів, а подання тимчасової митної декларації відповідно до ч. 1 ст. 260 МК України є заходом митного оформлення товару, про характеристики якого декларант або уповноважена ним особа не володіють точними відомостями, то ТОВ "Хімпродторг ЛТД", достовірно володіючи відомостями про характеристики імпортованого ним товару, правомірно скористалося своїм законним правом на оскарження рішення митного органу без заявлення товару до митного оформлення за кодом товару, визначеним митницею.
		Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
		Тож, оскільки позов заявлено позивачем про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями відповідачів - органів державної влади, судовий збір за подання такого позову в порядку п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не справляється, отже відсутні і підстави для здійснення розподілу судових витрат у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.
		Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Державного бюджету України через ОСОБА_7 управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Центральний, 141-В; ідентифікаційний код 37992030) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" (49101, м. Дніпро, вул. Вознесенська, буд. 25, кім. 11; ідентифікаційний код 40930702) 11344456,26 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Миколаївською митницею Державної фіскальної служби України (54017, м. Миколаїв, вул. Московська,57а; ідентифікаційний код 39536431); видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		3. В решті позову відмовити.
		В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено та підписано  04.10.2018. 
		 
		 
		Суддя В.Д. Воронько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...