Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1340/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2018. Зареєстровано: 04.10.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2018.
Дата набрання законної сили: 13.12.2018
Результат оскарження 13.12.2018 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		24.09.2018Справа №  910/1340/18Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
		за позовом  Державної іпотечної установи 
		до публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова В.В. 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" 
		про визнання зобов'язань припиненими
		При секретарю судового засідання: Савінковій Ю.Б.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Вичівська О.Ю. - представник за довіреністю № 8501/15/1 від 27.12.2017 р.;
		                        Тодосієнко В.М. - представник за довіреністю № 8494/15/1 від 27.12.2017 р.;
		від відповідача: Таболін О.С. - представник за довіреністю № б/н від 26.07.2018 р.;
		від третьої особи: Сотнікова І.В. - представник за довіреністю №27-26508/17 від 27.12.2017р.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Державна іпотечна установа звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про  визнання зобов'язань припиненими щодо сплати відсоткового доходу за восьмий відсотковий період за облігаціями серій "А3", "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи у 2013.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прав позивача на зарахування зустрічних однорідних вимог, яке передбачено ст. 601 ЦК України та п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р. дану позовну заяву  залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1340/18, призначено підготовче засідання на 20.03.2018 р. , залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державну організацію (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
		13.03.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
		14.03.2018 позивачем долучено до матеріалів справи постанови Київського апеляційного господарського суду у аналогічних справах, зокрема у справах № 910/4413/17 та № 910/12608/17.
		16.03.2018 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.
		20.03.2018 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
		У судовому засіданні 20.03.2018 судом оголошено про відкладення підготовчого засідання на 17.04.2018.
		04.04.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018  провадження у справі №910/1340/18 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №910/12608/17.
		15.06.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі. 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2018 року поновлено провадження у справі №910/1340/18. Продовжено підготовче провадження у справі №910/1340/18 на 30 днів. Підготовче засідання у справі № 910/1340/18 призначено на 05.07.2018 року.
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1096 від 04.07.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/1340/18 у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Турчина С.О. 
		Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями справу № 910/1340/18 передано на розгляд судді Мудрому С.М.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2018 р. прийнято справу до провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2018 р.
		У зв'язку з тим, що суддя Мудрий С.М., станом на 30.07.2018 р. перебуватиме у відпустці, суд визнав за доцільне призначити розгляд справи на іншу дату.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2018 р. призначено розгляд справи на 13.08.2018 р.
		У судове засідання 13.08.2018 р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2018 р. відкладено підготовче судове засідання у справі на 11.09.2018 р., у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи у судове засідання.
		11.09.2018 р. до канцелярії суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
		У судове засідання 11.09.2018 р. представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 47128149. 
		Представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд задовольнити.
		Представники позивача заперечували проти даного клопотання відповідача, просили відмовити у задоволенні.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 24.09.2018 року.
		В судовому засіданні 24.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
		Представник третьої особи заперечувала проти позовних вимог.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		27.02.2013 року між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) та Державною іпотечною установою (клієнт) укладено договір банківського рахунку №26/995-070, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26502000000995 та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з тарифами банку на банківські послуги.
		Пунктом 1.2 договору передбачено, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.
		Відповідно до п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання  та діє протягом одного року. У випадку відсутності заяви банку/клієнта про розірвання цього договору в термін 30 календарних днів до дати його припинення, термін дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо сторони не передбачать іншого.
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2013р. Правлінням Державної іпотечної установи було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3".
		У п. 4.2 Проспекту емісії облігацій серії "Z2" , "A3" , "B3" , "C3" , "D3"  Державної іпотечної установи 2013 року наведено параметри випуску облігацій, а саме: 
		- характеристика облігацій: серія "Z2" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "A3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням;  серія "B3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "C3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "D3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; 
		- кількість облігацій: 50 000 штук відсоткових іменних облігацій, у тому числі: серія "Z2" - 10 000 штук; серія "A3" - 10 000 штук; серія "B3" - 10 000 штук; серія "C3" - 10 000 штук; серія "D3"  - 10 000 штук;
		- номінальна вартість облігацій (серій "Z2" , "A3" , "B3" , "C3" , "D3" ): 100 000,00 грн.;
		- загальна номінальна вартість випуску облігацій: 5  000  000 000,00 грн., в тому числі: серія "Z2" - 1  000  000 000,00 грн.; серія "A3" - 1  000  000 000,00 грн.; серія "B3" - 1  000  000 000,00 грн.; серія "C3" - 1  000  000 000,00 грн.; серія "D3" - 1  000  000 000,00 грн.
		Згідно 4.8 Проспекту емісії, виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій.
		Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.
		Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі реєстру власників, який складає Центральний депозитарій ПАТ "НДУ" на момент завершення операційного дня, що передує даті початку відповідної виплати (даті останньої виплати).
		За змістом п. 4.8 Проспекту емісії, для восьмого відсоткового періоду емітент встановлює такі умови виплати відсоткового доходу:
		- для облігацій серії "А3": для восьмого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.12.2017, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4 487,67 грн;
		- для облігацій серії "В3": для восьмого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.12.2017, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4 736,99 грн;
		- для облігацій серії "С3": для восьмого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.12.2017, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4 736,99 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме реєстрів власників іменних цінних паперів вих.. № 146436зв, 146435зв, 146434зв від 26.06.2017р., публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" є власником цінних паперів, емітованих позивачем, а саме іменних відсоткових облігацій підприємства серії "B3" в кількості 10 000 загальною номінальною вартістю 1 000 000 000 грн., серії "A3" в кількості 4565 загальною номінальною вартістю 456 500 000 000 грн., серії "С3" в кількості 2 700 загальною номінальною вартістю 270 000 000 грн.
		Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, у Державної іпотечної установи є зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо виплати відсоткового доходу з відсоткових іменних облігацій згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2" , "A3" , "B3" , "C3" , "D3"  Державної іпотечної установи 2013 року за восьмий відсотковий період у загальному розмірі 80 645 986,55 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови №150 від 02.03.2015р. Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015р. "Про запровадженні тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію було введено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (включно).
		Рішенням №71 від 08.04.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02.03.2015р. "Про запровадженні тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строк запровадження тимчасової адміністрації було визначено до 02.09.2015р.
		Згідно з рішенням №147 від 03.08.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта банк" тимчасову адміністрацію у позивача було продовжено до 01.10.2015р. 
		02.10.2015р. на підставі постанови №664 від 02.10.2015р. правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		Відповідно до довідки вих.. №05-3323787 від 03.10.2016р. публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Державну іпотечну установу було включено до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
		Зі змісту означеної довідки вбачається, що загальна акцептована сума кредиторських вимог Державної іпотечної установи становить 3 332 921 190,01 грн.
		26.12.2017р. Державна іпотечна установа звернулась до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з заявою №8452/15/28 про зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті відсоткового доходу за восьмий період за облігаціями серій A3" , "B3" , "C3" згідно Проспекту емісії в сумі 80 645 986,55 грн. 
		У відповідь листом вих.. № 280 від 15.01.2018 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" повідомило позивача про те, що вимоги Державної іпотечної установи були включені до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 11.01.2016р. Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 03.06.2016 №895 було затверджено ліквідаційну масу банку, АТ «Дельта Банк» розпочав процедуру реалізації активів та задоволення вимог кредиторів у визначеної чинним законодавством черговості. Наразі здійснюється задоволення вимог кредиторів третьої черги відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО №4 від 14.01.2016. Можливість позачергового задоволення вимог кредиторів за рахунок зарахування зустрічних вимог не передбачена вказаною нормою спеціального законодавства.
		В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач порушує передбачене ст. 601 Цивільного кодексу України та п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" право Державної іпотечної установи на припинення його зобов'язання, а тому просить суд визнати право на припинення зобов'язань перед відповідачем зарахуванням однорідних вимог на підставі п.8 ч.2 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та визнати припиненим зобов'язання перед відповідачем щодо сплати відсоткового доходу за восьмий відсотковий період за облігаціями серій  "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Статтею 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		За приписами ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:
		за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;
		кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
		Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.
		Як свідчать матеріали справи, станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог позивач був кредитором банку за договором банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013 (вимоги на суму 3 332 921 190,01 грн. акцептовані та включені до реєстру); грошові кошти спрямовувались на погашення зобов'язань позивача за емітованими ним борговими цінними паперами (облігаціями серії серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року), на дату початку процедури виведення Фондом Банку з ринку кошти перебували на поточному рахунку позивача.
		Також, умовами п.п.5.1-5.3 договору №26/995-070 від 27.02.2013р. передбачено доручення клієнтом банку здійснювати договірне списання та визначено порядок вчинення означених дій.
		Доказів того, що Державна іпотечна установа є пов'язаною з банком особою матеріали справи не містять.
		Відповідачем факту існування перелічених у п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" умов, необхідних для зарахування зустрічних однорідних вимог, не спростовано. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що після початку процедури виведення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з ринку відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та заяв Державної іпотечної установи від 29.10.2015 та 29.12.2015 було здійснено зустрічне зарахування однорідних вимог між АТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою на суму 161291973,10 грн, внаслідок якого припинено зобов'язання Державної іпотечної установи перед Банком щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями серій "А3", "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року за третій та четвертий відсоткові періоди. Даний факт визнано Банком, про що повідомлено позивача листами №2416 від 25.11.2015 та №109 від 12.01.2016.  
		Заперечуючи здійснення спірного зарахування, відповідач зазначає, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду №895 від 02.06.2016 було затверджено ліквідаційну масу ПАТ "Дельта Банк, до складу якої включені облігації Державної іпотечної установи (серії "А3", "В3", "С3").
		За твердженням відповідача, зміни до ліквідаційної маси неплатоспроможного банку можуть бути внесені виключно за наявності підстав, які є вичерпними, а саме: 1) виявлення майна, що не включене до ліквідаційної маси; 2) оприбуткування майна на баланс такого банку за результатами претензійно-позовної роботи. Оскільки облігації серії "A3", "B3", "C3", емітовані Державною іпотечною установою, виявлені та включені до складу ліквідаційної маси АТ "Дельта Банк", можливість проведення спірного зарахування виключається.
		Тобто, доводи відповідача фактично зводяться до того, що після затвердження ліквідаційної маси неплатоспроможного банку зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим, оскільки це суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 (надалі - Положення).
		Однак, вказані доводи відповідача судом відхиляються з огляду на таке.
		Пунктом 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено можливість здійснення зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, в процедурі ліквідації останнього за наявності певних спеціальних умов, необхідних для здійснення такого зарахування. 
		Відповідно до п. 4.30 Положення у разі необхідності Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог, зокрема, на підставі клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) про зменшення вимог кредитора(ів) в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених статтею 46 Закону.
		Можливість зарахування зустрічних однорідних вимог, а також внесення відповідних змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, в даному випадку не ставиться в залежність від стану формування ліквідаційної маси неплатоспроможного банку. 
		Пунктом 4.14 глави 4 розділу V Положення (на який відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень) визначено дії Фонду або уповноваженої особи Фонду у разі виявлення майна, що не було включене до ліквідаційної маси або оприбутковане на баланс банку за результатами претензійно-позовної роботи, а саме: у разі виявлення майна, що не було включене до ліквідаційної маси або оприбутковане на баланс банку за результатами претензійно-позовної роботи, з метою забезпечення достовірності переліку майна банку, що входить до його ліквідаційної маси, Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) може вносити зміни до ліквідаційної маси, але не частіше одного разу на квартал. Такі зміни затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.
		Крім того, абзацом 16 п. 2.3 глави 2 розділу V Положення №2 встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема:
		забороняється здійснювати зарахування зустрічних вимог, у тому числі однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, на вимогу однієї із сторін.
		Ці обмеження не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:
		за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;
		кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
		Водночас, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містять заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (за умови дотримання встановлених п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону вимог) після затвердження ліквідаційної маси неплатоспроможного банку.
		Стосовно посилання відповідача та третьої особи на необхідність застосування п.п. 16, 17 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються" № 3711 від 21.08.2017, що зареєстровано Міністерством юстиції України 07.09.2017 за № 1104/30972 (далі - Рішення), слід відмітити наступне.
		Відповідно до п. 16 Рішення припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора і в сумі, що підлягає задоволенню вимог.
		Згідно з п. 17 Рішення припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог здійснюється пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, у разі, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком.
		В свою чергу, положення п.    8 ч.    2 ст.    46 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають випадки, у яких можливе таке зарахування, під які потрапляє спірне зарахування. Тобто, вимоги п.п. 16, 17 Рішення, на які посилаються відповідач та третя особа, є такими, що встановлюють додаткові обмеження щодо можливості зарахування однорідних зустрічних вимог поряд із встановленими вимогами п.    8 ч.    2 ст.    46 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		Суд зазначає, що ч. 4-1 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачає спірне зарахування лише у випадках установлених законом.
		Умови передбачені п.п. 16, 17 Рішення, у розумінні ч. 4-1 ст. 601 Цивільного кодексу України, не є законом, такими є умови п.    8 ч.    2 ст.    46 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Проте даним Законом не ставиться в залежність ані зарахування зустрічних вимог від погашення акцептованих вимог кредиторів відповідної черги, до якої відносяться зустрічні кредиторські вимоги, ані зарахування їх пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, у разі, якщо обсяг коштів недостатній для повного погашення зобов'язань.
		Вищезазначені твердження також викладені к постановах Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року у справах №910/12680/17 та №910/4413/17.
		Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність всіх передбачених законом умов для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за емітованими позивачем облігаціями та договору банківського рахунку, суд дійшов висновку, що в силу ст. 601 Цивільного кодексу України та п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов'язання Державної іпотечної установи перед публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за восьмий відсотковий період за облігаціями серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року у загальному розмірі 80  645  986,55 грн. припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
		Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
		Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.
		Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України    підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241  Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Визнати припиненим зобов'язання Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, ЄДРПОУ 33304730) перед публічним акціонерним товариством "Дельта банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-б, ЄДРПОУ  34047020) щодо сплати відсоткового доходу за восьмий відсотковий період за облігаціями серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року.
		3. Стягнути з публічного акціонерного товариства  "Дельта банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-б, ЄДРПОУ  34047020) на користь Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, ЄДРПОУ 33304730) судовий збір в сумі 1 762  (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                                                                        Дата підписання рішення: 04.10.2018  року.
		 
		Суддя                                                                                                                   С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...